Ухвала

від 17.03.2021 по справі 13/135

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 13/135

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія

на ухвалу Господарського суду Луганської області

(суддя - Яресько Б.В.)

від 19.10.2020,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Гребенюк Н.В., судді - Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

від 22.12.2020,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія

про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка-Коп

про стягнення 96 553,04 грн

ВСТАНОВИВ:

22.01.2021 ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №13/135 до Касаційного господарського суду разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 22.12.2020, повний текст постанови складено 24.12.2020, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 13.01.2021. Проте, касаційна скарга подана скаржником 22.01.2021, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень було обґрунтовано тим, що останній отримав постанову Східного апеляційного господарського суду 30.12.2020, що підтверджується доказами, доданими до касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2021 касаційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія на ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №13/135 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з неповажністю підстав, наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд вказав, що двадцятиденний строк з дня вручення скаржнику оскаржуваної постанови сплив 19.01.2021, а звернувся останній з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції 22.01.2021, тобто після спливу двадцятиденного строку на касаційне оскарження з можливістю поновлення строку відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

02.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків. В обґрунтування поданої заяви, ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія зазначає, що касаційну скаргу було підготовлено представником скаржника та передано діловоду на відправку 30.12.2020, що, на думку скаржника, підтверджується записом в журналі реєстрації кореспонденції ТОВ ФК Довіра та гарантія . Проте, направлена була касаційна скарга діловодом юридичного підрозділу до суду касаційної інстанції лише 22.01.2021, про що скаржнику стало відомо при отриманні ухвали Верховного Суду від 15.02.2021 про залишення касаційної скарги без руху. Отже, діловод не виконав свої обов`язки, не опрацював вихідну кореспонденцію та не передав її для відправлення засобом поштового зв`язку. При цьому, у зв`язку з систематичним невиконанням діловодом юридичного підрозділу покладених на нього обов`язків, його було звільнено 22.02.2021. Оскільки касаційна скарга була підготовлена представником заявника заздалегідь та в межах 20-денного строку, то строк пропущений з поважних причин. Скаржник звертає увагу, що касаційна скарга з клопотанням про поновлення строку була подана з пропущенням процесуального строку лише на 3 дні, що не є істотним порушенням чи зловживанням своїм процесуальним правом.

Касаційний господарський суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенції) "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру".

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на дос-туп до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повно-важень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, не-повідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте на-віть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Доводи скаржника, наведені в заяві про усунення недоліків, не можуть вважатися поважною причиною та об`єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки систематичне невиконання діловодом юридичного підрозділу покладених на нього обов`язків не звільняє сторону від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги, встановленого Господарським процесуальним кодексом України. Ненаправлення касаційної скарги діловодом юридичного підрозділу до суду касаційної інстанції в строк, встановлений процесуальним законом, свідчить про неналежний рівень організаційно - управлінської роботи в товаристві, а не про існування обмежень для своєчасного звернення скаржником з касаційною скаргою, а звідси й відсутні поважні причини пропуску процесуального строку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Алімента-ріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України ка-саційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після за-кінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлен-ня строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Касаційний господарський суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, заяву про усунення недоліків та оцінивши зазначені скаржни-ком причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія не надало належних доказів або переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного оскарження судових рішень, а отже пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.

За таких обставин, суд касаційної інстанції відхиляє клопотання про поновлення строку та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія на ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №13/135.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 292, 293, Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 19.10.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №13/135.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №13/135.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі №13/135 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова