Ухвала

від 18.03.2021 по справі 927/700/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/700/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

на рішення Господарського суду Чернігівської області

(суддя -Фесюра М.В.)

від 11.11.2020,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Коробенко Г.П., судді - Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)

від 16.02.2021,

у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до 1) Приватного підприємства Аліром-Авто , 2) ОСОБА_1

про стягнення (солідарно) 99 397,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк подано позов до ПП "Аліром-Авто" та ОСОБА_1 про стягнення (солідарно) кредитної заборгованості (відповідача-1) за договором від 25.06.19 у розмірі 83 333,31 грн, 44,44 грн - заборгованості за відсотками, нарахованими за на прострочену заборгованість, 16 000,00 грн - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 19,86 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором від 25.06.19, належне виконання якого забезпечено договором поруки від 21.06.19 №РOR1561125497736, укладеним між відповідачем-2 та позивачем.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №927/700/20 позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Аліром-Авто" на користь АТ Комерційний банк Приватбанк 83 333,31 грн заборгованості за кредитом, 44,44 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 16 000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 19,86 грн пені та 2102,00 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог АТ Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 відмовлено.

01.03.2021 АТ Комерційний банк Приватбанк звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №927/700/20.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 99 397,61 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №927/700/20 є малозначною. При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами при вирішенні справи не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.07.2019 у справі №923/760/18, від 14.08.2019 у справі №910/12419/18, від 19.12.2019 у справі №922/970/19, від 01.11.2019 у справі №918/723/18 щодо правомірності солідарного стягнення заборгованості з позичальника та поручителя за наявності укладеного договору поруки. Проте обставини зазначених судових справ і справи №927/700/20, не є аналогічними, оскільки обставинами цієї справи є саме неможливість встановлення реквізитів основного договору та дійсного змісту основного зобов`язання, забезпеченого порукою, у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують факт надання згоди на забезпечення виконання зобов`язань саме за кредитними договором, що свідчить про необґрунтованість доводів скаржника про неоднаковість судової практики.

Позивач також вказує, що справа має виняткове значення для останнього, оскільки невиконання зобов`язань за кредитним договором відносно сплати процентів за користування кредитом, тягне за собою загрозу можливості повернення банком залучених коштів вкладникам, а також ставить під загрозу репутацію банка, що перешкоджає його стабільній роботі.

Суд зауважує, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №927/700/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №927/700/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №927/700/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова