Ухвала

від 17.03.2021 по справі 300/1430/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 300/1430/20

адміністративне провадження № К/9901/7796/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КУСЕН-ІФ до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість,

У С Т А Н О В И В:

В червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КУСЕН-ІФ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 березня 2020 року №0000120402, від 18 березня 2020 року №0000140402 та від 21 квітня 2020 року №0000230402; зобов`язання Головного управління ДПС в Івано-Франківській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування позивача у розмірі 301 901 грн. згідно з деклараціями з податку на додану вартість за листопад 2019 року, грудень 2019 року та січень 2020 року, а також стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 301 901 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, позов задоволено.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що позивач довів належними доказами факт реальності господарських операцій з ТОВ СУМИБУД-С та іншими контрагентами за період листопад 2019 року, грудень 2019 року та січень 2020 року, а тому податковий кредит, визначений податковими деклараціями з податку на додану вартість, підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до поданих заяв.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо переліку справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Так відповідно до частин 1 та 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності та відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Матеріали ж касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року прийняті у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КУСЕН-ІФ до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник Л.І. Бившева І.А. Васильєва