Рішення

від 16.03.2021 по справі 398/1362/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1362/20

провадження №: 2/398/658/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" березня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Крімченко С.А., з участю секретаря судового засідання - Кулікової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Благодійної організації Міжнародний благодійний фонд Небайдужа Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування приміщенням квартири, що є спільною власністю, -

представник відповідача- ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Небайдужа Україна звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до якого просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування позивача житлову кімнату площею 11,3 кв.м разом з лоджією, у користуванні відповідачів залишити житлову кімнату площею 17,1 кв.м разом з балконом та житлову кімнату площею 9,1 кв.м. Кухню, ванну кімнату, вбиральню, комору, вбудовану шафу та коридор - залишити в загальному користуванні сторін. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.01.2020 року рішенням комісії, утвореної при Олександрійському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, у відповідності до ст.62 Закону України Про виконавче провадження та Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року №985, позивачу було передано 1/3 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

21.02.2020 року позивач Благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Небайдужа Україна набув право власності на 1/3 частину вказаної квартири. Відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1/3 частині вказаної квартири кожному.Згідно з поетажним планом спірна квартира є трикімнатною, житловою площею 37,5 кв.м, у тому числі: 1-а кімната (№4) - площею 17,1 кв.м, 2-а кімната(№6) - площею 9,1 кв.м, 3-я кімната(№9) - площею 11,3 кв.м, а також, кухня (№3) - площею 7,4 кв.м, ванна кімната відокремлена(№7) - 2,6 кв.м, вбиральня - (№8) - 1,1 кв.м, коридор (№1) - 11,9 кв.м, комора(№2) - 1,3 кв.м, вбудована шафа(№5) - 0,7 кв.м, балкон(№10) - 1,1 кв.м, лоджія(№11) - 1,3 кв.м. Загальна площа квартири - 64,9 кв.м. Кімнати в квартирі ізольовані. Зазначено, що сторони не можуть дійти згоди у питанні спільного користування квартирою. Під час зустрічі з представником позивача 18.02.2020 року відповідач ОСОБА_1 , якій було повідомлено про те, що 1/3 частина спірної квартири, яка була конфіскована у її власника ОСОБА_4 на користь держави, передана позивачу, надати свої контакти відмовилась, пообіцяла на протязі тижня перетелефонувати самостійно та повідомити про прийняте рішення, однак цього не зробила. Від отримання письмової пропозиції позивача щодо встановлення порядку користування спірною квартирою(№10/В-1 від 09.03.2020 року)відповідачі відмовились.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 01.06.2020 року відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду.

18.08.2020 р. було ухвалено заочне рішення у даній справі, позовні вимоги задоволено повністю.

24.09.2020 р. відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 27.11.2020 р. скасовано заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду від 18.08.2020 року та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

28.12.2020 р. представником відповідача ОСОБА_3 було подано відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги не визнає. Вважає, що були порушені права відповідача, передбачені ст.ст.362 та 366 ЦК України так як при проведенні торгів (щодо частини приміщення ,яке належало на праві власності ОСОБА_4 ) відповідачка була позбавлена можливості прийняти участь у торгах, так як пізно про них дізналась. При продажу частки нежитлового приміщення відповідачка не надавала згоду на виділ частини ОСОБА_4 у праві спільної часткової власності; до неї не надходили пропозиції про придбання частки ОСОБА_4 , а тому вона не відмовлялась від її придбання; не отримавши згоду чи відмову співвласника на продаж частки на публічних торгах існують законом передбачені підстави для переведення прав покупця на відповідача, як співвласника нежитлового приміщення. Крім того були порушені права позивача, так як вона має переважне право на придбання частини нежитлового приміщення.

Представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, в якому він зазначає, що відповідачем разом з відзивом не подано жодних доказів, про які вона вказувала в заяві про перегляд заочного рішення.Відповідач ОСОБА_1 вважає, що були порушені її права, передбачені ст.ст. 362, 366 ЦК України, так як вона була позбавлена можливості приймати участь у торгах, не надавала згоду на виділ частки ОСОБА_4 у праві спільної часткової власності, до неї не надходили пропозиції про придбання частки ОСОБА_4 , порушене її переважне право на придбання частини приміщення. При цьому є документально недоведеним твердження відповідачки про порушення її прав при реалізації частини нежитлового приміщення, хоча предметом даного цивільного спору є встановлення порядку користування приміщеннями житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .Із вказаним позивачем в відзиві не погоджуються , оскільки відповідачкою неправильно застосовані норми матеріального права, застосовано закон, який не підлягає застосуванню в даному випадку та не застосовано необхідний закон, а відтак її доводи є припущеннями на яких не може ґрунтуватися доказування, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України. Зазначає, що чинним законодавством України, що регулює питання реалізації конфіскованого на користь держави нерухомого майна, не передбачено обов`язку як то державного виконавця, або організатора електронних торгів особисто попереджати співвласників нерухомого майна про час та дату майбутніх електронних торгів, пропонувати до викупу співвласникам частку у праві спільної часткової власності. Відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦК України у випадку продажу з публічних торгів частки у праві спільної часткової власності співвласники не мають переважного права перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах. Тобто в даному випадку - примусової реалізації конфіскованого на користь держави нерухомого майна, право власності на яке було втрачено ОСОБА_4 (боржником у виконавчому провадженні) із моменту вступу у законну силу вироку суду щодо конфіскації його особистого майна ст. 366 ЦК України не може бути застосована, оскільки регулює інші правовідносини - можливість звернення стягнення кредитором на частку у майні співвласника - боржника, у тому числі і в порядку самостійної, а не примусової реалізації майна співвласником (боржником).Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою ВС України у справі № 367/6231/16-ц від 15 січня 2020 р., частка боржника у спільній частковій власності є самостійним об`єктом цивільних прав, тому для її стягнення виділ в натурі з нерухомості не потрібен. Така частка може бути продана з публічних (електронних) торгів без виділення в натурі та згоди інших співвласників.Крім того, відповідно до п. 2 Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5, яким затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі - Порядок), уповноважено державне підприємство СЕТАМ на здійснення заходів по організації та проведенню електронних торгів. У п. 1 Порядку зазначено, що через веб-сайт реалізації майна організатора електронних торгів (ДП СЕТАМ ) - електронний торговий майданчик організатора електронних торгів, торгів за фіксованою ціною чи партнера організатора електронних торгів, прямо або опосередковано відображаються технічні процеси центральної бази даних системи електронних торгів арештованим майном, а саме: розміщення організаційно-методичних матеріалів, інформаційних повідомлень про електронні торги (торги за фіксованою ціною), результатів їх проведення, здійснення реєстрації користувачів, подання заяв на участь в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), забезпечення доступу спостерігачів та проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною). Крім того, на веб-сайті організатора електронних торгів, торгів за фіксованою ціною розміщується інформація про безоплатне передання конфіскованого майна. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Представник позивача в судове засідання не з`явився , про час розгляду справи повідомлений належним чином.В матеріалах справи є заява від представника позивача про розгляд справи без його участі , позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала.В судовому засіданні зазначила, що вона не згодна , щоб в їхній квартирі проживала стороння особа, необхідно перепланувати квартиру.Вона не погодилася з запропонованим варіантом порядку користування квартирою, зазначеним в позовній заяві.

ОСОБА_3 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 , підтримала позицію відповідача, не визнала позовні вимоги з підстав, зазначених нею в відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 , ознайомившись із матеріалами справи і дослідивши надані докази, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, 17.01.2020 року комісією, утвореною при Олександрійському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області прийнято рішення щодо безоплатної передачі нереалізованого майна - 1/3 частини трикімнатної квартири загальною площею 64,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить боржнику ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-432, посвідченого 27.10.2011 року державним нотаріусом Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 та свідоцтва про право власності, виданого 05.07.1994 року Виконкомом Олександрійської міської ради народних депутатів, на користь благодійної організації Міжнародний благодійний фонд Небайдужа України .

Як свідчить акт про безоплатну передачу конфіскованого майна від 11.02.2020 року державним виконавцем Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Дніпро) Тертишною А.О. при примусовому виконанні виконавчого провадження, зареєстрованого в АСВП за №57722707 з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/398/37/18, виданого 13.11.2018 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про конфіскацію у засудженого ОСОБА_4 всього належного йому майна, 1/3 частину трикімнатної квартири загальною площею 64,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить боржнику ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-432, посвідченого 27.10.2011 року державним нотаріусом Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1, передано благодійній організації Міжнародний благодійний фонд Небайдужа України .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості №198765330 від 03.02.2020 року постановою про арешт майна боржника, №57722707, виданою 26.03.2019 року Олександрійським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, накладено арешт на належну ОСОБА_4 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником 1/3 частки даної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину 1-432 від 27.10.2011 року та свідоцтва про право власності 1726 від 05.07.1994 року. ОСОБА_1 є власником 1/3 частки даної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину 1-432 від 27.10.2011 року та свідоцтва про право власності 1726 від 05.07.1994 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.02.2020 року №202205089, благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Небайдужа України є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 35707369 від 21.02.2020 року.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При здійсненні права власності власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови для здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-1500цс15 від 17 лютого 2016 року .

Відповідно п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності судам роз`яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Встановлено, що з метою добровільного врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було надіслано звернення №10/В-1 від 09.03.2020 року, відповідно до якого відповідачам було запропоновано у 10-денний строк з моменту отримання вказаного звернення повідомити Фонд про зручний для відповідачів день, час, місце та спосіб передачі Фонду ключів від усіх приміщень спірної квартири, зокрема від замків вхідних дверей. При цьому, в зверненні зазначено, що Фонд готовий остаточно домовитись щодо подальшого майбутнього спільної квартири та укладення відповідного нотаріального договору щодо порядку постійного користування квартирою її співвласниками. Факт отримання вказаного звернення відповідачами підтверджується квитанціями про направлення та повернення поштового відправлення(накладна №0210100391192).

Як зазначає представник позивача відповідачами відповіді на звернення від 09.03.2020 року надано не було.

При розгляді даної справи встановлено , що право власності позивача на 1/3 частину спірної квартири не оспорено, сторони є співвласниками спірної квартири в рівних частках по 1/3 частині, добровільно не дійшли згоди щодо порядку користування спірною квартирою, відповідачі не запропонували свій варіант порядку користування квартирою, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню , так як це не порушить права та інтереси відповідачів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263,265,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги благодійної організація Міжнародний благодійний фонд Небайдужа Україна до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення порядку користування приміщенням квартири, що є спільною власністю задоволити.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування Благодійної організації Міжнародний благодійний фонд Небайдужа Україна житлову кімнату площею 11,3 кв.м разом з лоджією площею 1,3 кв.м, а у користуванні відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити житлову кімнату площею 17,1 кв.м разом з балконом площею 1,1 кв.м та житлову кімнату площею 9,1 кв.м. Кухню площею 7,4 кв.м, ванну кімнату площею 2,6 кв.м, вбиральню площею 1,1 кв.м, коридор площею 11,9 кв.м, комору площею 1,3 кв.м, вбудовану шафу площею 0,7 кв.м - залишити в загальному користуванні сторін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь благодійної організація Міжнародний благодійний фонд Небайдужа Україна судовий збір в сумі 1051грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь благодійної організація Міжнародний благодійний фонд Небайдужа Україна судовий збір в сумі 1051грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.03.2021 року

Учасники справи:

Благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Небайдужа Україна , адреса місця знаходження: м.Київ, вул.Дмитрівська,23-Б, оф.№8, код ЄДРПОУ 40427470.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя С.А.Крімченко