Постанова

від 16.03.2021 по справі 524/782/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/782/20 Номер провадження 22-з/814/45/21 Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Одринської Т.В., Карпушина Г.Л.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції питання про розподіл судових витрат за заявами представника ОСОБА_1 , приватного підприємства Візит-Сервіс - адвоката Бублика Олега Івановича та представника ОСОБА_2 - адвоката Богданової Марини Григорівни у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства Редакція Програма Плюс , ОСОБА_1 , приватного підприємства Візит-Сервіс про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства Редакція Програма Плюс (далі - ПП Редакція Програма Плюс ), ОСОБА_1 , приватного підприємства Візит-Сервіс (далі - ПП Візит-Сервіс ) про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 червня 2019 року на сайті Кременчуцької україномовної рекламно-інформаційної газети Програма Плюс ( http://pplus.in.ua ) з`явилася стаття Як Кременчук програє у гібридній російсько-українській війні. Про ліцей №4, сепаратистів і мироносців , в якій сфальсифіковано і перекручено інформацію, у світлі напруженості емоцій громадян України, щодо участі учнів Кременчуцького ліцею №4 Кремінь у Міжнародній Менделєєвській олімпіаді з хімії, що проходить у м. Санкт-Петербург, Росія.

У статті зазначалося:

1. Два місяці тому викладач ОСОБА_3 повіз кременчуцьких дітей на олімпіаду з хімії, яка проходила в російському Санкт-Петербурзі. Причому не просто повіз .

Позивач вважає такі відомості недостовірними, адже він не возив дітей на цю олімпіаду і сам на ній не був. Це підтверджується табелем обліку робочого часу, в якому вказано, що в період з 21 по 27 квітня 2019 року ОСОБА_2 перебував на робочому місці. До того ж, учні не позбавлені за власним бажанням і згодою батьків брати участь у вищевказаній олімпіаді.

2. У спірній статті автор посилався та навів позицію депутата міської ради ОСОБА_4 : Керівники закладу ризикували безпекою своїх вихованців, адже могло статися все що завгодно. Педагог з ліцею мав би попередити батьків про небезпеку, а не самому все організовувати .

Позивач зазначає, що поїздка дітей на цю олімпіаду - це виключно особиста ініціатива дітей і їх батьків, і ніхто з керівництва закладу не брав участі в організації поїздки. До того ж, про можливу участь у Менделєєвській олімпіаді ліцеїстів було анонсовано пресслужбою Кременчуцької міської ради та його виконавчого комітету 21 березня 2019 року.

3. У статті викладено: І так само з цим заходом, у якому місто програло. А мова про те, що жоден учасник хімічної олімпіади з нашого міста не переміг. Абсолютна перемога дісталася представникам Росії й інакше сьогодні бути не могло. І слід розуміти, що Україну взагалі запрошували для кількості в цьому заході й більш ні для чого .

Вказані твердження є недостовірними, адже спростовуються протоколом олімпіади, в якому зазначено, що призерами Менделєєвської олімпіади стали учні ліцею.

4. У статті викладено: Бо якщо ми справді думаємо про перемогу в таких змаганнях, то для початку слід би було брати участь у олімпіаді з хімії, але всеукраїнській. Перемогти в ній і рухатися далі - перемагати в олімпіадах міжнародних .

Позивач вважає вказані твердження недостовірними, оскільки усі учасники від України на міжнародній олімпіаді є переможцями IV фінального етапу всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії 2019 року.

5. У підсумку статті викладено висновок: А от що вийшло це непоганий кременчуцький скандал, коли педагоги кременчуцької неорганізованої освіти роблять з нашого міста жертву гібридної війни. Причому без жодних шансів на перемогу в тому, за що беруться .

Позивач також вважає, що у контексті всього тексту сукупно, автор констатує, що результатом його педагогічної діяльності є кременчуцький скандал , що має наслідком жертв гібридної війни. Крім того, у контексті статті (відсутність, за недостовірною інформацією автора, перемог в учасників олімпіади - українців) автор констатує відсутність шансів на перемогу, внаслідок такої педагогічної діяльності.

Також позивачем було зазначено, що вищевказана інформація була поширена відповідачем у мережі інтернет невизначеному колу осіб. З архіву новин на сайті інтернет ресурсу Програми Плюс стаття нараховує 2200 переглядів.

Позивач вважає, що поширена вищевказана інформації завадила йому стати переможцем конкурсу на заміщення посади керівника закладу загальної середньої освіти Кременчуцького ліцею № 4 Кремінь , в якій він приймав участь.

До того ж ця інформація потягла за собою створення негативного стосовно нього іміджу як людини та вчителя, негативної соціальної оцінки, що призвело до моральних страждань.

Просив визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до честі, гідності та недоторканності ділової репутації інформацію, розповсюджену редакцією Програма Плюс , автором ОСОБА_1 03 червня 2019 року, а саме:

- Два місяці тому викладач ОСОБА_3 повіз кременчуцьких дітей на олімпіаду з хімії, яка проходила в російському Санкт-Петербурзі. Причому не просто повіз .

- Керівники закладу ризикували безпекою своїх вихованців, адже могло статися все що завгодно. Педагог з ліцею мав би попередити батьків про небезпеку, а не самому все організовувати .

- І так само з цим заходом, у якому місто програло. А мова про те, що жоден учасник хімічної олімпіади з нашого міста не переміг. Абсолютна перемога дісталася представникам Росії й інакше сьогодні бути не могло. І слід розуміти, що Україну взагалі запрошували для кількості в цьому заході й більш ні для чого .

- Бо якщо ми справді думаємо про перемогу в таких змаганнях, то для початку слід би було брати участь у олімпіаді з хімії, але всеукраїнській. Перемогти в ній і рухатися далі - перемагати в олімпіадах міжнародних .

Крім того, просив зобов`язати відповідачів спростувати поширену відносно нього недостовірну інформацію, шляхом розміщення на інтернет-сайті газети Програма Плюс повідомлення про ухвалене у даній справі рішення, включаючи публікацію його тексту, та стягнути з відповідачів на його користь у відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн та судові витрати.

На виконання ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2020 року позивач конкретизував зміст позовних вимог, а саме просив визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 на повагу до його честі, гідності та недоторканності ділової репутації, вищевказану інформацію, розповсюджену редакцією ПП Редакція Програма Плюс 03 червня 2019 року.

Зобов`язати ПП Редакція Програма Плюс спростувати поширену відносно ОСОБА_2 недостовірну інформацію, шляхом розміщення протягом 20 днів з дня набрання рішенням у даній справі законної сили, на інтернет-сайті газети Програма Плюс повідомлення про ухвалене у даній справі судове рішення та опублікувати його текст.

Стягнути з ПП Редакція Програма Плюс на користь ОСОБА_2 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 20000,00 грн.

Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , інформацію поширену в інтернет - мережі ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем ОСОБА_1 , на інтернет-сайті газети Програма Плюс за посиланням http://ppus.in.ua /news у статті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме наступну інформацію:

- Два місяці тому викладач ОСОБА_3 повіз кременчуцьких дітей на олімпіаду з хімії, яка проходила в російському Санкт-Петербурзі .

- І так само з цим заходом, у якому місто програло. А мова про те, що жоден учасник хімічної олімпіади з нашого міста не переміг. Абсолютна перемога дісталася представникам Росії й інакше сьогодні бути не могло. І слід розуміти, що Україну взагалі запрошували для кількості в цьому заході й більш ні для чого .

Зобов`язано ОСОБА_1 та ПП Візит-Сервіс спростувати зазначену недостовірну інформацію в той же спосіб, у який ними її було поширено, а саме: не пізніше 20 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили в цій справі, із посиланням на ухвалене рішення, спростувати поширену недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_2 у найближчому випуску газети Програма Плюс , шляхом розміщення спростування на її інтернет-сторінці за адресою: http://ppus.in.ua/news.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з ПП Візит-Сервіс на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 840,80 грн у повернення сплаченого судового збору.

У листопаді 2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від представника ОСОБА_2 - адвоката Богданової М.Г. надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому просила стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500, 00 грн.

Додатковим рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2020 року клопотання-заяву задоволено частково.

Стягнуто з ПП Візит-Сервіс на користь ОСОБА_2 у повернення сплачених витрат на правничу допомогу кошти у розмірі 1625,00 грн.

У задоволенні клопотання-заяви в іншій частині відмовлено.

Короткий зміст постанови Полтавського апеляційного суду

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2020 року скасовано в частині:

- визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену в інтернет - мережі ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем ОСОБА_1 , на інтернет-сайті газети Програма Плюс за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме наступну інформацію: І так само з цим заходом, у якому місто програло. А мова про те, що жоден учасник хімічної олімпіади з нашого міста не переміг. Абсолютна перемога дісталася представникам Росії й інакше сьогодні бути не могло. І слід розуміти, що Україну взагалі запрошували для кількості в цьому заході й більш ні для чого ;

- зобов`язання ОСОБА_1 та ПП Візит-Сервіс спростувати зазначену недостовірну інформацію в той же спосіб, у який ними її було поширено, а саме: не пізніше 20 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили в цій справі, із посиланням на ухвалене рішення, спростувати поширену недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_2 у найближчому випуску газети Програма Плюс , шляхом розміщення спростування на її інтернет-сторінці за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2020 року в частині розподілу судових витрат змінено.

Стягнуто з ПП Візит-Сервіс на користь ОСОБА_2 судовий збір за подачу позову в розмірі 420,40 грн.

Додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2020 року в частині витрат на правничу допомогу змінено, стягнувши з ПП Візит-Сервіс на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у сумі 812,50 грн.

В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2020 року та додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2020 року залишено без змін.

Короткий зміст заяв щодо розподілу судових витрат

25 лютого 2021 року під час судового засідання до закінчення судових дебатів представник ОСОБА_1 , ПП Візит-Сервіс - адвокат Бублик О.І. подав письмову заяву-клопотання про подачу документів, які свідчать про понесені витрати на правову допомогу. В цій заяві-клопотанні зазначено, що документи, які підтверджують витрати на правову допомогу від ОСОБА_1 та ПП Візит-Сервіс , які були понесені сторонами в апеляційній інстанції при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 будуть надані протягом п`яти днів після оголошення апеляційною інстанцією рішення по суті.

25 лютого 2021 року під час судового засідання до закінчення судових дебатів представник ОСОБА_2 - адвокат Богданова М.Г. зробила усну заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заява ОСОБА_1

01 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розподіл втрат на правову допомогу, яка 02 березня 2021 року надійшла до суду і засобами поштового зв`язку з аналогічним змістом.

У вищевказаній заяві зазначено, що поданий представником позивача відзив на апеляційну скаргу суперечить вимогам ухвали Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, оскільки поданий в електронній формі. ОСОБА_1 вказує й на недоліки оформлення відзиву на апеляційну скаргу представника позивача, а саме: відсутність зазначення електронної адреси адвоката Бублика О.І. та його місцезнаходження; незазначення представника відповідача; відсутність повної інформації про представника позивача та нечіткість додатків, які підтверджують повноваження представника позивача. Також ОСОБА_1 зазначає, що відзив на апеляційну скаргу йому не направлявся.

У зв`язку з вищевказаним просив відмовити позивачу у задоволенні стягнення витрат на правову допомогу за рахунок ПП Візит-Сервіс та ОСОБА_1 , які позивач поніс під час апеляційного розгляду та стягнути на його користь сплачені ним витрати на правову допомогу під час апеляційного розгляду у розмірі 3000,00 грн за рахунок ОСОБА_2 .

На підтвердження понесених витрат відповідачем надано до суду апеляційної інстанції: витяг від 20 січня 2020 року з договору по надання правової допомоги від 18 січня 2020 року та акт виконаних робіт від 26 лютого 2021 року.

Заява представника ПП Візит-Сервіс - адвоката Бублика О.І.

01 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшла заява представника ПП Візит-Сервіс - адвоката Бублика О.І. про розподіл втрат на правову допомогу, яка 02 березня 2021 року надійшла до суду і засобами поштового зв`язку з аналогічним змістом.

У вищевказаній заяві зазначено, що поданий представником позивача відзив на апеляційну скаргу суперечить вимогам ухвали Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, оскільки поданий невчасно та в електронній формі. ПП Візит-Сервіс вказує й на недоліки оформлення відзиву на апеляційну скаргу представника позивача, а саме: відсутність зазначення електронної адреси адвоката Бублика О.І. та його місцезнаходження; незазначення представника відповідача; відсутність повної інформації про представника позивача та нечіткість додатків, які підтверджують повноваження представника позивача. ПП Візит-Сервіс зазначає, що відзив на апеляційну скаргу не направлявся ОСОБА_1 . Також відповідач наголошує, що даний позов був створений штучно, оскільки позивач не вживав заходів досудового вирішення спору та врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи в суді.

У зв`язку з вищевказаним просив відмовити позивачу у задоволенні стягнення витрат на правову допомогу за рахунок ПП Візит-Сервіс та стягнути з позивача на його користь сплачені ним витрати на правову допомогу під час апеляційного розгляду у розмірі 2000,00 грн за рахунок ОСОБА_2 .

На підтвердження понесених витрат відповідачем надано до суду апеляційної інстанції акт виконаних робіт від 26 лютого 2021 року, а також зазначено, що підтвердження повноважень представника ПП Візит-Сервіс та ОСОБА_1 містяться в матеріалах справи (витяг з договору про надання правової допомоги, довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер).

Заява представника ОСОБА_2 - адвоката Богданової М.Г.

02 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про надання доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

У клопотанні зазначено, що в матеріалах справи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу містяться: договір від 06 грудня 2019 року №06-12-19 про надання професійної правничої допомоги, додаток №1 до договору №06-12-19 від 06 грудня 2019 року; копія ордеру на надання правничої допомоги та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Також представником позивача було додано до клопотання акт прийому-передачі послуг з надання професійної правничої допомоги №2 від 02 березня 2021 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №1/23 від 02 березня 2021 року.

У зв`язку з вищевказаним просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

15 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшло заперечення на заяви про розподіл витрат ОСОБА_1 та представника ПП Візит-Сервіс - адвоката Бублика О.І. від представника ОСОБА_2 - адвоката Богданової М.Г.

У запереченні представник позивача зазначає, що в актах виконаних робіт від 26 лютого 2021 року виконавцем клієнту було надано юридичні та правові консультації вартістю 600,00 грн, однак відсутні відомості, які б конкретизували вид наданих послуг та підтвердження їх надання. Також зазначено, що документами, наданими представником відповідачів не підтверджується розмежування надання послуг з представництва особи, яка подала апеляційну скаргу від представництва відповідача. Наголошується на тому, що особою, яка подала апеляційну скаргу не надано документів, що свідчать про оплату гонорару адвоката.

У зв`язку з вищевказаним, на думку ОСОБА_5 , вимоги щодо стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо явки та позиції учасників в апеляційному суді

Представник ОСОБА_2 - адвокат Богданова М.Г. взяла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у суді апеляційної інстанції підтримала вимоги заяви про розподіл витрат та заперечувала проти задоволення заяв ОСОБА_1 та ПП Візит-Сервіс .

У заяві про розподіл витрат на правову допомогу, поданою представником ПП Візит-Сервіс - адвокатом Бубликом О.І. зазначено клопотання про розгляд заяв про розподіл судових витрат без участі ОСОБА_1 , його представника та ПП Візит-Сервіс .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно з вимогами статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до положень статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи заяв приходить до висновку про часткове задоволення заяв.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 подав до суду: акт виконаних робіт від 26 лютого 2021 року; витяг від 20 січня 2021 року з договору про надання правової допомоги від 18 січня 2020 року, а також в матеріалах справи містяться: ордер серії ПТ №113691 від 20 січня 2021 року; копія посвідчення адвоката ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В акті виконаних робіт від 26 лютого 2021 року зазначений перелік правових послуг, які були надані виконавцем клієнту, час їх виконання та їх вартість, а саме: складення та подання апеляційної скарги ( 5 годин, 1000,00 грн), складення та подача відповіді на відзив (800,00 грн); надання юридичних консультацій (600,00 грн); участь у судовому засіданні (600,00 грн). Також у вищевказаному акті зазначено, що загальна вартість виконаних робіт складає 3000,00 грн. За вказані послуги клієнт сплатив виконавцеві грошові кошти у повному обсязі.

На підтвердження понесених витрат представник ПП Візит-Сервіс подав до суду: акт виконаних робіт від 26 лютого 2021 року, а також в матеріалах справи містяться: ордер серії ПТ №113702 від 20 травня 2020 року; копія посвідчення адвоката ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; витяг з договору про надання правової допомоги від 18 січня 2020 року та копія довіреності від 20 січня 2021 року.

В акті виконаних робіт від 26 лютого 2021 року зазначений перелік правових послуг, які були надані виконавцем клієнту, час їх виконання та їх вартість, а саме: складення та подача відповіді на відзив (4 години, 1200,00 грн); надання юридичних консультацій (2 години, 600,00 грн); участь у судовому засіданні (200,00 грн). Також у вищевказаному акті зазначено, що загальна вартість виконаних робіт складає 2000,00 грн. За вказані послуги клієнт сплатив виконавцеві грошові кошти у повному обсязі.

На підтвердження понесених витрат представник ОСОБА_2 подала до суду: копію акту № 2 прийому-передачі послуг з надання професійної правничої допомоги від 02 березня 2021 року та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1/23 від 02 березня 2021 року на суму 5000,00 грн. Також матеріали справи містять: договір від 06 грудня 2019 року №06-12-19 про надання професійної правничої допомоги, додаток №1 до договору №06-12-19 від 06 грудня 2019 року; копію ордеру на надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

У вищевказаному акті міститься інформація про надані представником позивачу послуги та їх ціна, а саме: складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу (3000,00 грн), участь у судовому засіданні (2000,00 грн).

Заяви відповідачів про розподіл витрат на правову допомогу містять в собі ідентичні вказівки на недоліки відзиву на апеляційну скаргу, поданого представником позивача, однак вказані недоліки не доводять неспівмірність витрат позивача за надані йому послуги сплаченій ним сумі.

Що ж стосується вказівки на те, що позивачем не було прийнято заходів щодо досудового вирішення спору та врегулювання спору мирним шляхом, то вони не заслуговують на увагу, адже відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У запереченні на заяву про розподіл витрат, поданому представником позивача, зазначено, що з поданих на підтвердження витрат понесених на правову допомогу відповідачами документів неможливо розмежувати надання послуг з представництва інтересів особи, яка подала апеляційну скаргу від представництва інтересів відповідача. Також зазначено, що виконавцем клієнту було надано юридичні та правові консультації вартістю 600,00 грн, однак відсутні відомості, які б конкретизували вид наданих послуг і підтвердження їх надання. Однак вищевказане не доводить неспівмірність витрат, а лише вказує на недоліки наданої до суду документації.

Що ж стосується відсутності документів, що свідчать про оплату гонорару адвоката, то слід відмітити, що факт оплати послуг зазначений саме в актах виконаних робіт від 26 лютого 2021 року.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України ).

Відтак, сама по собі відсутність квитанції чи прибуткового касового ордеру, що підтверджує оплату послуг адвоката не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат за доведеності домовленості щодо вартості наданих послуг, обсягу наданих послуг і виконаних робіт та наявності інших доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Отже , підстав для зменшення розміру сум витрат чи для відмови у задоволенні заяв на надання правничої допомоги, про що зазначали сторони, немає, оскільки не було надано доказів того, що ці витрати не є співмірними зі складністю справи, виконаними адвокатами роботами, часом, витраченим адвокатами на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін, як передбачено частиною четвертою статті 137 ЦПК України .

Разом з тим, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

Враховуючи той факт, що апеляційну скаргу було задоволено частково, ПП Візит-Сервіс зазнав витрат у зв`язку із подачею апеляційної скарги саме відповідачем, з яким у них один представник, то суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення заяв.

Висновок за результатами розгляду заяв щодо розподілу витрати на професійну правничу допомогу

Так, враховуючи пропорційність щодо розміру задоволених вимог апеляційної скарги та вищезазначені обставини справи колегія суддів вважає, що відшкодуванню за надану професійну правничу допомогу підлягають витрати у розмірі 2500,00 грн на користь позивача ОСОБА_2 , а саме 1000,00 грн з ПП Візит-Сервіс та 1500,00 грн з ОСОБА_1 (5000,00 грн х 50 %).

З позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь відповідачів ОСОБА_1 та ПП Візит-Сервіс витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 1500,00 грн та 1000,00 грн відповідно, що відповідає принципу пропорційності розміру задоволених вимог апеляційної скарги (3000,00 грн х 50%; 2000,00 грн х 50 %).

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, враховуючи вищевказане положення законодавства та факт того, що ОСОБА_2 має сплатити ОСОБА_1 1500,00 грн, а ОСОБА_1 має сплатити ОСОБА_2 1500,00 грн; ОСОБА_2 має сплатити ПП Візит-Сервіс 1000,00 грн, а ПП Візит-Сервіс має сплатити ОСОБА_2 1000,00 грн, суд вважає за можливе звільнити сторони від обов`язку сплачувати одне одному аналогічні суми за витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяви представника ОСОБА_1 , приватного підприємства Візит-Сервіс - адвоката Бублика Олега Івановича та представника ОСОБА_2 - адвоката Богданової Марини Григорівни про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства Візит-Сервіс кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Стягнути з приватного підприємства Візит-Сервіс на користь ОСОБА_2 кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Звільнити сторони від обов`язку сплачувати одне одному аналогічні суми за витрати на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяв в іншій частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 березня 2021 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

Г.Л. Карпушин