Рішення

від 16.03.2021 по справі 910/18402/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.03.2021Справа № 910/18402/20Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг (03083, м. Київ, проспект Науки, 76, оф. 2, код ЄДРПОУ 41987990)

до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6 код ЄДРПОУ 00034022)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Савін (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 18, код ЄДРПОУ 40295814)

про внесення змін до договору,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Лесик Б.Б.

Від відповідача: Кривошея Д.А.

Від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг до Міністерства оборони України про внесення змін до договору № 286/2/19/45 від 13.05.2019 про постачання товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.12.2020 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.12.2020.

У підготовчому засіданні 16.12.2020 представником позивача повідомлено, що ним щойно отримано від відповідача відзив на позовну заяву, та що він має намір ознайомитися з даним відзивом та надати суду відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 16.12.2020 представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що ТОВ «Пролог Трейдінг» як на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, послався на обставини виникнення непередбачуваних обставин, що є істотними: порушення його контрагентами строків поставки йому складових (комплектуючих), необхідних для виготовлення та поставки продукції за договором і ці обставини унеможливили для позивача виконання зобов`язань у визначений державним контрактом строк, однак ТОВ «Пролог Трейдінг» як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з Міністерством оборони України договір на постачання продукції для державних потреб оборони, усвідомлювало, що кінцевою датою поставки товару є дата, визначена у Специфікації до договору, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки. Отже, відповідач зазначає, що позивач, підписавши договір № 286/2/19/45 від 13.05.2019, погодив усі істотні договору, зокрема щодо кінцевої дати поставки товару до 24.09.2019 без жодних зауважень. Також відповідач у відзиві зазначає, що на сьогодні договір є виконаним, а термін дії його закінчивсь.

Суд на місці ухвалив залучити до матеріалів справи даний відзив на позовну заяву. Відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 16.12.2020 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 27.01.2021.

21.12.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив, в якому він зазначає, що надані суду документи позивачем свідчать про документальне підтвердження об`єктивних обставин, якими з технічних причин суттєво обмежено постачальника у виконанні своїх зобов`язань в частині поставки ліній самообслуговування Міністерства оборони України в кількості 16 шт., тобто наявні підстави перенесення строку постачання товару за договором в розумінні п.4 с. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», шляхом внесення змін до договору, оскільки такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

26.01.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки товариство не в змозі забезпечити явку представника у судове засідання 27.01.2021. Причиною цьому є перебування представника у судовому процесі по розгляду справи № 910/343/21. Водночас позивачем повідомлено, що він не заперечує проти закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті.

Позивач участь свого представника у засідання суду 27.01.2021 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

У підготовчому засіданні 27.01.2021 представник відповідача поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 910/15133/19; відповідно до даного клопотання просив залишити позов без розгляду, у зв`язку з тим, що між цими сторонами господарськими судами було вже розглянуто спір із того предмету та із тих же підстав.

Розглянувши клопотання позивача, суд на місці ухвалив задовольнити дане клопотання про відкладення розгляду справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Судом поставлено на обговорення питання, щодо доцільності залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Савін".

Представник відповідача повідомив, що немає необхідності для залучення до участі у справі даної третьої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг та Товариством з обмеженою відповідальністю Савін було укладено договір № 5/19 від 18.03.2019 на поставку ліній самообслуговування, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Савін здійснює поставку товару протягом 125 календарних днів.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Савін.

Розгляд та вирішення клопотання про залишення позову без розгляду відкладено на наступне судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Савін третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; відкладено підготовче засідання на 03.02.2021.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.02.2021 підтримав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача проти задоволення даної заяви відповідача заперечив.

Розглянувши заяву Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 226 ГПК України, Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.02.2021 відмовив в її задоволенні.

Третя особа участь свого представника у засідання суду 03.02.2021 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

Представником позивача у судовому засіданні 03.02.2021 повідомлено, що ним наразі не виконано вимог ухвали суду.

Представники сторін подали клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Суд на місці ухвалив задовольнити дане клопотання, продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні 03.02.2021 оголошено перерву до 10.02.2021.

Через відділ діловодства суду 09.02.2021 третьою особою подано письмові пояснення, відповідно до яких, остання просить поновити строк на подання пояснень третьою особою та задовольнити позовні вимоги ТОВ Пролог Трейдінг у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 10.02.2021 суд на місці ухвалив залучити пояснення третьої особи до матеріалів справи, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

Третя особа участь свого представника у засідання суду 10.02.2021 не забезпечила, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином.

У підготовчому засіданні 10.02.2021 присутніми учасниками судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста від 10.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2021.

У судовому засіданні 03.03.2021 суд на місці ухвалив оголосити перерву на 17.03.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2021 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у засіданні суду 17.03.2021 проти позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Третя особа у засідання суду 17.03.2021 свого представника не направила, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.

17.03.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.05.2019 між Міністерством оборони України (далі замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг (далі постачальник, позивач) укладено договір про постачання товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) №286/2/19/45, за умовами якого постачальник зобов`язується у 2019 році поставити Міністерству оборони України обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Лінія самообслуговування): Лот 1. Обладнання для їдалень (39312200-4), а саме, (Лінія самообслуговування на 500 чол.) (далі - товар), зазначений у специфікації, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості та у строки (п.1.1. договору).

Ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, відповідно до якої постачанню підлягає обладнання для їдалень (39312200-4), (Лінія самообслуговування на 500 чол.) у кількості 52 шт. загальною вартістю 9 103 411,20 грн у строк протягом 135 календарних днів з дати укладення договору, в термін до 24.09.2019 включно (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.2. договору військова частина (далі - одержувач замовника) розпочинає приймання товару при наявності у постачальника супровідних документів, що підтверджують його кількість та якість.

Відповідно до п. 2.3. договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у військовій частині одержувачем замовника у присутності уповноваженого представника постачальника.

Ціна цього договору становить 9 103 411,20 грн (п. 3.1. договору).

Пунктом п. 5.1. договору сторони погодили, що товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів Інкотермс в редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.

Терміни постачання обладнання визначено у рознарядці Міністерства оборони України (Додаток № 13.1.1. до договору), яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що місцем поставки товару є військові частини Збройних Сил України, зазначені у рознарядці Міністерства борони України згідно з розрахунком поставки та обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень. Постачальнику надається право, за попередньою письмовою згодою замовника, на дострокове постачання товару в обсягах, передбачених Договором. Постачання товару одержувачу замовника постачальник зобов`язаний провести з обов`язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, якості, черговості поставок у кожній відвантаженій партії. Витрати щодо перевезення товару до місця приймання одержувачем замовника несе постачальник. Розвантаження товару в місці приймання здійснюється одержувачем замовника.

Згідно з п. 5.3. договору датою поставки товару вважається дата надходження товару до одержувача замовника, яка вказана в акті приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.3.1. договору постачальник зобов`язаний забезпечити постачання товар у строки, встановлені договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 11.1. договору).

Згідно з п. 12.1. договору зміни та доповнення до договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод, які підписуються сторонами цього Договору та додаються до тексту, як невід`ємні його частини.

Додатком 13.1.1. до договору сторонами викладено Рознарядку Міністерства оборони України за Специфікацією, якою зокрема узгоджено поставку товару у строк 135 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 24.09.2019 включно).

18.03.2019 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Савін» було укладено договір № 5/19 від 18.03.2019 на поставку ліній самообслуговування.

Пунктом 4 Специфікації №1 від 06.05.2019 до договору № 5/19 від 18.03.2019 сторони узгодили, що ТОВ «Савін» здійснює поставку товару протягом 125 календарних днів.

На виконання умов договору №286/2/19/45 від 13.05.2019 станом на 24.09.2019 постачальником поставлено Міністерству оборони України всього 36 шт. ліній самообслуговування, що підтверджується, зокрема, актом приймання-передачі № 180 від 05.07.2019, видатковою накладною №56 від 05.07.2019, повідомленням підтвердженням № 336 від 05.07.2019, актом приймання-передачі № 263 від 23.08.2019, видатковою накладною №97 від 23.08.2019, повідомленням підтвердженням № 460 від 23.08.2019, актом приймання-передачі № 285 від 20.09.2019, видатковою накладною №114 від 20.09.2019, повідомленням підтвердженням № 513 від 20.09.2019, актом приймання-передачі № 291 від 24.09.2019, видатковою накладною №112 від 24.09.2019, повідомленням підтвердженням № 540 від 24.09.2019, актом приймання-передачі № 288 від 24.09.2019, видатковою накладною №121 від 24.09.2019, повідомленням підтвердженням № 548 від 24.09.2019 на загальну суму 2 801 049, 60 грн.

23.09.2019 позивач звернувся до відповідача із листом № 228 від 19.09.2019, у якому зазначив про наявність технічних причин у виробника ліній самообслуговування, в зв`язку з цим, просив відповідача укласти додаткову угоду та продовжити строк постачання товару за договором до 25.11.2019, який залишений відповідачем без відповіді.

Відповідно до експертного висновку №В-890 від 10.12.2019 Черкаської регіональної торгово-промислової палати, остання підтверджує настання істотної зміни обставин з технічних причин, які впливають на можливість виконання постачальником своїх обов`язків за договором №286/2/19/45 від 13.05.2019, які є підставою для внесення змін до договору в частині продовження строку виконання зобов`язань щодо поставки товару, та які не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі, шляхом укладення додаткової угоди в порядку, передбаченому пунктом 12.1. договору або в судовому порядку.

Позивач у позовній заяві зазначає, що затримка поставки товару за договором №5/19 від 18.03.2019 фактично унеможливила виконання у заплановані строки ТОВ «Пролог Трейдінг» своїх договірних зобов`язань за договором №286/2/19/45 від 13.05.2019, яку сторони не могли передбачити.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що надані суду документи ТОВ «Пролог Трейдінг» свідчать про документальне підтвердження об`єктивних обставин, якими з технічних причин суттєво обмежено постачальника у виконанні своїх зобов`язань в частині поставки ліній самообслуговування Міністерству оборони України в кількості 16 шт., тобто наявні підстави перенесення строку постачання товару за договором в розумінні п. 4 ч. 4 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі», шляхом внесення змін до договору, оскільки такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з вимогою про внесення змін до договору № 286/2/19/45 від 13.05.2019 про постачання товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) шляхом викладення пункту 1.2. договору в редакції позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України Про публічні закупівлі та Законом України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони.

Пунктом 20 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, частиною 1-2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, законодавство чітко визначає порядок внесення змін до договору, та передбачає, що таке внесення має відбуватися лише за згодою сторін угоди, а у випадку, коли певної згоди не досягнуто, заінтересована сторона вправі звернутися до суду, при умові одночасного існування чотирьох умов.

Існування одночасно умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з`ясування змісту кожної окремо взятої умови.

Отже закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування істотної зміни обставин, позивач посилається на обставини виникнення непередбачуваних обставин, що є істотними, зокрема, порушення його контрагентами (ТОВ «Савін» та інших іноземних виробників комплектуючих) строків поставки йому складових (комплектуючих), необхідних для виготовлення та поставки продукції за договором і ці обставини унеможливили для позивача виконання зобов`язань у визначений державним контрактом строк.

Так, 18.03.2019 між ТОВ «Пролог Трейдінг» та ТОВ «Савін» укладено договір № 5/19 на поставку ліній самообслуговування.

Пунктом 4 Специфікації №1 від 06.05.2019 до договору № 5/19 від 18.03.2019 сторони узгодили, що ТОВ «Савін» здійснює поставку товару протягом 125 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 24.09.2019 Міністерством оборони України отримано від ТОВ «Пролог Трейдінг» всього 36 шт. ліній самообслуговування, що підтверджується, зокрема, актом приймання-передачі № 180 від 05.07.2019, видатковою накладною №56 від 05.07.2019, повідомленням підтвердженням № 336 від 05.07.2019, актом приймання-передачі № 263 від 23.08.2019, видатковою накладною №97 від 23.08.2019, повідомленням підтвердженням № 460 від 23.08.2019, актом приймання-передачі № 285 від 20.09.2019, видатковою накладною №114 від 20.09.2019, повідомленням підтвердженням № 513 від 20.09.2019, актом приймання-передачі № 291 від 24.09.2019, видатковою накладною №112 від 24.09.2019, повідомленням підтвердженням № 540 від 24.09.2019, актом приймання-передачі № 288 від 24.09.2019, видатковою накладною №121 від 24.09.2019, повідомленням підтвердженням № 548 від 24.09.2019 на загальну суму 2 801 049, 60 грн.

В свою чергу, ТОВ «Савін» листом за № 923 від 18.09.2019 повідомило, що поставка «Ліній самообслуговування на 500 чоловік» по договору № 5/19 від 18.03.2019 в кількості 16 шт. можлива не раніше 25.11.2019 з технічних причин.

В подальшому, ТОВ «Пролог Трейдінг» звернувся до відповідача листом №228 від 18.09.2019 про продовження строку дії договору до 25.11.2019 (включно), додавши до зазначеного листа проект додаткової угоди. Докази надіслання містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач відповіді на зазначений вище лист позивача не надав, проект додаткової угоди не підписав, обґрунтованої відмови не надіслав.

Крім того, на підтвердження власних доводів позивачем надано експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № В-890 від 10.12.2019, відповідно до якого, Черкаська торгово-промислова палата підтверджує настання істотної зміни обставин з технічних причин, які впливають на можливість виконання постачальником своїх обов`язків за договором № 286/2/19/45 від 13.05.2019, укладеним між ТОВ Пролог Трейдінг та Міністерством оборони України, станом на 18.09.2019, які є підставою для внесення змін до договору в частині продовження строку виконання зобов`язань щодо поставки товару, та які не призведуть до збільшення суми, зазначеної в договорі, шляхом укладення додаткової угоди в порядку, передбаченому п. 12.1. договору або в судовому порядку.

Дослідивши зазначений висновок, судом встановлено, що зазначені у висновку в обґрунтування суттєвого ускладнення виконання позивачем своїх зобов`язань за державним контрактом обставини стосуються безпосередньо правовідносин позивача з його контрагентами за укладеними з ними правочинами.

За встановлених обставин, посилання відповідача на недоведеність позивачем наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані, відтак запропоновані позивачем зміни до договору, а саме, збільшення строку постачання товару не суперечать чинному законодавству України та є доцільними з врахуванням висновку Черкаської торгово-промислової палати № В-890 від 10.12.2019.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до частин 1 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору в частині строку постачання продукції шляхом підписання додаткової угоди до договору листом №228 від 18.09.2019 про продовження строку дії договору до 25.11.2019.

Відповідач у встановлений статтею 188 Господарського кодексу України строк не повідомив позивача про результати розгляду вказаної пропозиції, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Твердження відповідача щодо відсутності підстав для внесення змін у зв`язку з тим, що договір є виконаним, а термін дії його закінчився, суд визнає помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18, від 19.05.2020 у справі №910/9167/19, від 09.04.2020 у справі №910/4962/18.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивач, підписавши договір № 286/2/19/45 від 13.05.2019, погодив усі істотні умови договору, зокрема, щодо кінцевої дати поставки товару до 24.09.2019 без жодних зауважень, не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані, оскільки в подальшому ТОВ «Пролог Трейдінг» звернувся до відповідача листом №228 від 18.09.2019, додавши до зазначеного листа проект додаткової угоди, в якому зазначив про наявність технічних причин затримки у виробника ліній самообслуговування на 500 чоловік ТОВ «САВІН», що можуть привести до затримок в поставках ліній по договору № 286/2/19/45 від 13.05.2019.

Посилання відповідача як на підставу для відмови в задоволенні даного позову, зокрема, на постанови Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 910/1338/19, від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19, від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19 суд вважає помилковим, оскільки постанови Верховного Суду у справах № 910/1338/19, № 910/13459/19, 910/11888/19 ухвалені хоча й за правового регулювання спірних правовідносин схожого з тими, що має місце в цій справі, але за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається, тобто справи №910/1338/19, № 910/13459/19, 910/11888/19 і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №910/8/20.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, у відзиві на позов зазначає, що у позивача було достатньо часу для повного та своєчасного виконання своїх зобов`язань щодо постачання товару; підписуючи договір, позивачу було відомо про те, що кінцевою датою поставки товару є 24.09.2019 та будь-яких зауважень (письмових пропозицій) щодо кінцевої дати постачання товару у позивача не було; відсутність одночасно чотирьох умов, що визначені статтею 625 Цивільного кодексу України за яких можлива істотна зміні обставин та можливість зміни спірного договору; всі ризики щодо постачання товару (несвоєчасне постачання, непостачання) це суто власна господарська діяльність позивача.

Суд зазначає, що не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, оскільки вони спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в України" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

З метою підтвердження існування документально підтверджених об`єктивних обставин позивач звертався до Черкаської торгово-промислової палати, яка надала відповідний висновок від № В-890 від 10.12.2019 про виникнення і існування документально підтверджених об`єктивних обставин, копія якого наявна в матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що затримка поставки товару за договором № 5/19 від 18.03.2019 фактично унеможливила виконання у заплановані строки ТОВ «Пролог Трейдінг» своїх договірних зобов`язань за договором № 286/2/19/45 від 13.05.2019, яку сторони не могли передбачити. Порушення строків поставки має місце внаслідок документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, а тому є обґрунтовані підстави для висновку щодо перегляду сторонами умов договору № 286/2/19/45 від 13.05.2019 в частині перенесення строків постачання товару - ліній самообслуговування в кількості 16 штук.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

Відповідно до вказаної норми чинне законодавство України не забороняє продовження строку виконання зобов`язання за договором.

Згідно з ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Суд зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни в договір № 286/3/19/45 про постачання товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) від 13.05.2019, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог Трейдінг», шляхом викладення пункту 1.2. Договору в наступній редакції:

« 1.2. Ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, викладеною у такій редакції:

Специфікація

Найменування товару Нормативно-технічна документація Строк постачання Одиниця виміру Загальна кількість Ціна за одиницю виміру продукції в грн.(без ПДВ з тарою з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) Загальна сума вартості продукції в грн. (без ПДВ з тарою, витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами)Обладнання для їдалень (39312200-4) (Лінія самообслуговування на 500 чол.)ДСТУ ГОСТ 16371:2016до 25.11.2019 включношт.52145 888,007 586 176,00 Ціна товару без ПДВ7 586 176,00 крім того, ПДВ1 517 235, 20 Ціна товару з ПДВ9 103 411, 20Ціна товару з ПДВ становить: 9 103 411 (дев`ять мільйонів сто три тисячі чотириста одинадцять) грн 20 коп. та включає доставку».

«В Рознарядці Міністерства оборони України за Специфікацією (Додаток 13.1.1. до Договору від 13.05.2019 № 286/3/19/45) в частині визначення строків поставки: встановити строк поставки товару До 25.11.2019 р. (включно) ».

3.Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6 код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Трейдінг (03083, м. Київ, проспект Науки, 76, оф. 2, код ЄДРПОУ 41987990) судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.03.2021

Суддя І.О. Андреїшина