Ухвала

від 18.03.2021 по справі 916/2833/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2833/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.,

перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та додані до неї матеріали

на постанову Південно- Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021

та рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2020

у справі №916/2833/19

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз

до відповідача Державної установи Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одеса

за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії Нафтогаз України ; 2. Акціонерного товариства Одесагаз ; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-постачання

про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно та стягнення 38 269,29 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Укртрансгаз" на постанову Південно- Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2020 у справі №916/2833/19, разом із клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.09.2020 у задоволенні позову АТ Укртрансгаз до Державної установи Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одеса за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ Національної акціонерної компанії Нафтогаз України АТ Одесагаз ; ТОВ Одесагаз-постачання про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно та стягнення 38 269,29 грн відмовлено.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишено без задоволення, аа рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2020 у справі №916/2833/19 залишено без змін.

Здійснивши перевірку касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" та доданих до неї матеріалів на відповідність вимогам ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 202 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Предметом позову у справі № 916/2833/19 є зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно та стягнення 38 269,29 грн. Зазначена сума є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення коштів у розмірі 38 269,29 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною, а отже судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Звертаючись із касаційною скаргою, АТ "Укртрансгаз" зазначає, що скарга подається у зв`язку із неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме відсутностній висновок Верховного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме ст. 1212, 1213 ЦК України, та ст. ст. 20, 22 Закону України Про ринок природного газу . та посилається на те, що касаційна скарга подана на підставі підпункту а та в п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України та зазначає, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з цього питання та становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для АТ "Укртрансгаз", оскільки предметом розгляду справи є безпідставне набуття природного газу з газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз", який, в свою чергу, зобов`язаний був у спірний період здійснювати безпечне та безперебійне транспортування природного газу споживачам на всій території України та до країн Європейського Союзу та під час/на виконання виключних засад та обов`язків Оператора газотранспортної системи, покладених на позивача положеннями ст. 20 та 22 Закону України Про ринок природного газу придбав енергоресурси, необхідні для здійснення балансування, у недискримінаційний і прозорий спосіб та на ринкових умовах, а також забезпечив балансування газотранспортної системи за відсутності поданих до неї у спірний період спірних обсягів природного газу для потреб відповідача та дана справа має виняткове значення для АТ "Укртрансгаз", оскільки в силу ст. 7 Закону України Про трубопровідний транспорт , як товариство, що мало на балансі та обслуговувало магістральні газопроводи, має важливе значення для держави Україна.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" про те що справа має виняткове значення для учасника справи та стосується питання, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не є належним чином обґрунтованими, отже, відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: суспільний інтерес , значення для формування єдиної правозастосовчої практики , малозначні справи тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення розгляду заради розгляду .

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а - г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип правової визначеності .

Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес, а також, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів а , в п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів а - г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, урахуванням наведеного та відсутністю доводів скаржника щодо наявності підстав, передбачених підпунктами а - г п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №916/2833/19 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2020, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз", клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2020 у справі №916/2833/19, яке міститься у прохальній частині касаційної скарги, колегією суддів не розглядається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 163, 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 287, п. 1 ч.1 ст. 293 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2020 у справі №916/2833/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Банасько О.О.

Огороднік К.М.