Ухвала

від 18.03.2021 по справі 910/16771/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/16771/19

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Чорногуз М. Г., Яковлєв М. Л.)

у справі № 910/16771/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2020 рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено.

27.01.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 змінено та викладено резолютивну частину рішення в іншій редакції, в якій позовні вимоги задоволено частково.

03.03.2021 скаржник подав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/16771/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.03.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.

15.03.2021 від Приватного акціонерного товариства "ОТІС" надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження в яких останній просить відмовити скаржникові у відкритті касаційного провадження.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

За змістом пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу (підстави) для касаційного оскарження.

У своїй касаційній скарзі скаржник не зазначив передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не вказує норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. Зазначене порушує вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі має бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 по справі № 910/16771/19 частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити в позові. Проте, скаржник не зазначив, в якій саме частині він оскаржує постанову суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу Київської міської ради необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5 і 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Суд не бере до уваги доводи, викладені в запереченні Приватного акціонерного товариства "ОТІС", відповідно до якого останній з посиланням на невідповідність касаційної скарги вимогам Господарського процесуального кодексу України просить відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки оформлення касаційної скарги з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, як зазначено вище у цій ухвалі, є підставою для залишення касаційної скарги без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/16771/19 залишити без руху.

2. Надати Київській міській раді строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Случ