Постанова

від 18.03.2021 по справі 813/4141/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 813/4141/16

адміністративне провадження № К/9901/38755/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А.Ю.,

суддів Мороз Л.Л., Рибачук А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські мінеральні води" на постанову Львіського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року (колегія суддів: Брильовський Р.М., Гулик А.Г., Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (колегія суддів: Пліша М.А., Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські мінеральні води" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Мончак О.Б. про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води звернулося до суду з позовом до відповідачів, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис та постанову.

В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що декларація №ЛВ083140730605 від 13.03.2014 залишається чинною, і не існує жодного рішення уповноваженого органу чи суду про її скасування. Крім того, позивач наголошував, що постанова про накладення стягнення винесена понад строки, передбачені законодавством.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем пропущено строки притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також скаржник наголошує, що Департаментом ДАБІ у Львівській області зроблено невірні висновки щодо відсутності дозвільних документів на будівництво, яке здійснює позивач.

Заперечень на вказану касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

На підставі виявлення факту самочинного будівництва та направлення для проведення позапланової перевірки від 30.08.2016 №1365/16-пз, від 07.09.2016 №1412/16-пз, 08.09.2016 головним інспектором будівельного нагляду Гарасимом І.Я., головним інспектором будівельного нагляду Максимом А.М., головним інспектором будівельного нагляду Леськівим А.Я. у присутності директора ТОВ Карпатські мінеральні води Костечко І.Є. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Карпатські мінеральні води об`єкта будівництва: будівництво виробничо-складського приміщення: вул. Солтівського, 2, с. Струтин, Золочівський район Львівської області.

За результатами перевірки встановлено, що ТзОВ Карпатські мінеральні води здійснює будівництво виробничо-складських приміщень на вул. Солтівського, 2 в с. Струтин Золочівського району за проектною документацією без права на виконання будівельних робіт - зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (згідно розрахунку категорії складності, виконаного ГІП Кобилюх О.В. , затвердженої ТОВ Карпатські мінеральні води 26.10.2015, категорія складності об`єкта - ІІІ).

На час перевірки виконано роботи з будівництва одноповерхової складської частини (металевий каркас, стіни з сендвіч-панелей, конструкції покриття, рампа, а також виробничої триповерхової частини - конструкції стін, перекриття та покриття, частково розпочато опоряджувальні роботи (облицювання плиткою).

Згідно з інформацією замовника, будівельні роботи на об`єкті виконує ТОВ Енергомонтажвентиляція згідно з договором від 11.03.2016. Однак, на час перевірки будівельні роботи не проводились, працівники ТОВ Енергомонтажвентиляція відсутні, як і будь-яка виконавча та виробнича документація.

За результатами перевірки 08.09.2016 складено акт перевірки №1412/16 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено наступні порушення: ТзОВ Карпатські мінеральні води , здійснює будівництво виробничо-складських приміщень на вул. Солтівського, 2 в с. Струтин Золочівського району з наступними техніко-економічними показниками: площа забудови: 2284,0 м.кв.; загальна площа 3583,13 кв.м.; будівельний об`єм 23315,0 м.куб; поверховість: 1; 3; кількість робочих місць - 14 без права на виконання будівельних робіт - зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (згідно розрахунку категорії складності, виконаного ГІП Кобилюх О.В. , затвердженого ТОВ Карпатські мінеральні води 26.10.2015, категорія складності об`єкта - ІІІ). Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За результатами перевірки: винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 08.09.2016 №1412/16-3 та 08.09.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення №1412/16-1, а також 08.09.2016 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1412/16-2.

10.11.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Мончак О.Б. прийнято постанову №16/27пз/1013-6/6795-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські мінеральні води".

Не погодившись із приписом від 08.09.2016 №1412/16-3 та постановою №16/27пз/1013-6/6795-16 від 10.11.2016 про накладення штрафу Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатські мінеральні води" оскаржило їх до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Постанова №16/27пз/1013-6/6795-16 від 10.11.2016 прийнята в межах строків притягнення до відповідальності, передбачених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року за № 244. Крім того, враховуючи факт повернення Декларацій про початок виконання будівельних робіт зі змінами, у зв`язку із виявленими недоліками, суди дійшли висновків щодо відсутності права замовника на виконання будівельних робіт.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з преамбулою до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553, Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Так, відповідачем, у зв`язку із виявлення факту самочинного будівництва та на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 30.08.2016 №1365/16-пз, від 07.09.2016 №1412/16-пз, 08.09.2016, в присутності представника позивача, проведено позапланову перевірку за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. Струтин, вул. Солтівського, 2.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивач здійснює будівництво без права виконання будівельних робіт - без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Позивач, в свою чергу, стверджує про безпідставність інкримінування йому зазначених у акті порушень, посилаючись на наявність декларації про початок виконання будівельних робіт від 13.03.2014 за №ЛВ 083140730605 ТОВ Карпатські мінеральні води , за якою отримало право на виконання будівельних робіт з будівництва виробничо-складського приміщення по вул. Солтівського, 2 в с. Струтин Золочівського району Львівської області, яка є чинною і ніким не скасована.

Однак, в ході перевірки також установлено, що ТОВ Карпатські мінеральні води , не завершивши попереднє будівництво, отримало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 13.11.2015 №449, на підставі яких розроблено проектну документацію, яка затверджена наказом замовника ТОВ Карпатські мінеральні води від 04.01.2016 №1-3 після отримання позитивного Експертного звіту від 30.12.2015 №14-4408-15 щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, виданого філією ДП Укрдержбудекпертиза у Львівській області вже з іншими техніко-економічними показниками.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що позивач, на виконання вимог Закону, неодноразово, з метою внесення змін у зареєстровану Декларацію № ЛВ 083140730605 від 13.03.2014, на початку лютого місяця 2016 року та ще тричі впродовж року направляв до Департаменту ДАБІ у Львівській області Декларації про початок виконання будівельних робіт з врахованими змінами, які було повернуто Департаментом ДАБІ у Львівській області у зв`язку із виявленими недоліками.

При цьому інформація щодо оскарження указаних рішень суб`єкта владних повноважень позивачем в матеріалах справи відсутня.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності .

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об`єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про початок виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

У разі, якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не повернув її в установлений цією статтею строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій в тому, що замовник не мав права виконувати будівельні роботи, враховуючи факт повернення Декларацій про початок виконання будівельних робіт з врахованими змінами у зв`язку із виявленими недоліками.

При цьому, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , настає для замовника будівництва у разі неотримання ним Дозволу на виконання будівельних робіт (невидачі такого дозволу відповідним органом) на момент виконання таких робіт.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі 817/1269/17 року та від 21.08.2019 у справі № 823/1850/16.

Всупереч цьому, позивач здійснював будівництво виробничо-складських приміщень на вул. Солтівського, 2 в с. Струтин Золочівського району без права на виконання будівельних робіт - зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.

Також, відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабміну від 06 квітня 1995 року №244, визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Судами встанволено, що Акт перевірки №1412/16 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ Карпатські мінеральні води складено 08.09.2016, в день виявлення будівництва без отримання права на виконання будівельних робіт - зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.

Постанову №16/27пз/1013-6/6795-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатські мінеральні води головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Мончак О.Б. прийняла 10.11.2016, тобто в межах шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські мінеральні води" залишити без задоволення.

Постанову Львіського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз