Постанова

від 18.03.2021 по справі 820/3736/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

справа №820/3736/16

адміністративне провадження №К/9901/69718/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 (колегія суддів: Перцова Т.С., Спаскін О.А., Жигилія С.П.) у справі № 820/3736/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тексис-Груп до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тексис-Груп , звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якій просило скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000330/2 від 14.04.2016.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, було визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), та було заявлено цей показник у декларації митної вартості, до якої додані документи, що її підтверджують, згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, орган доходів і зборів безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартість товару, та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є правомірним, оскільки надані позивачем документи не підтверджували складових митної вартості (наявні розбіжності у документах щодо розміру транспортних витрат, а звіт про оцінку майна, наданий позивачем, є недостовірним, оскільки експертом при складенні звіту ураховувались дані щодо іншої марки та моделі товару).

Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 апеляційну скаргу позивача було задоволено. Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ Тексис-Груп задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Вказується, що митницею під час аналізу документів, поданих до митного оформлення, встановлено: відсутність підтвердження складових митної вартості, а саме, у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення , серед поданих разом з митною декларацією до митного оформлення документів відсутні відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів, зокрема, рахунок-фактура від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати вказаних послуг; розбіжність в наданому декларантом звіті про оцінку майна № А-11/04/16/01 від 11.04.2016 в частині використання експертом в якості джерела для розрахунку вартості іншої моделі навантажувача Mitsubishi FB 16 NT cep. EFB 11-22091, 2010 р/в, що був у використанні. Відповідні документи декларантом не надавались. Також, митний орган зазначає, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня ціни за інформацією, отриманою з мережі Інтернет (сайт http://www.forklift-international.com/es/e/cgi/), а декларантом не було надано вичерпний пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості, у зв`язку з чим митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди).

В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов ще до Верховного Суду, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване нею рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Тексис-Груп за зовнішньоекономічним контрактом № 08/НЕ від 08.05.2015, імпортовано автонавантажувач Nissan UG1D2A30LQ сер. номер НОМЕР_1 , рік випуску-2010, який задекларовано ТОВ Франко Трейд та подано до Харківської митниці ДФС електронну митну декларацію № 807110000/2016/004479 від 11.04.2016.

Митну вартість товару було визначено за першим методом визначення митної вартості товару, за ціною договору 229123,97 грн., що становить 7867,4 Євро за офіційним курсом НБУ на момент оформлення декларації.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу надано наступні документи: контракт № 08/НЕ від 08.05.2015; інвойс № 151536 від 23.03.2016; специфікація № 5 від 23.03.2016; платіжне доручення № 2636 від 29.03.2016; договір на виконання транспортного перевезення; довідка про транспортні витрати від 04.04.2016; довідка органу сертифікації № 087/162а від 06.04.2016; міжнародна автомобільна накладна CMR 151536 від 01.04.2016.

На вимогу митного органу декларантом додатково надані наступні документи на підтвердження заявленої митної вартості: платіжне доручення в іноземній валюті № 2636 від 29.03.2016 на суму 7500 Євро; копію рахунку за транспортні послуги № 35 від 15.04.2016; платіжне доручення № 2717 від 27.04.2016; експортна декларація № NL 007372516; лист компанії BS FORKLIFTS щодо вартості на аналогічні навантажувачі; висновок експерта про якісні та вартісні характеристики товару ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса № 3845 від 06.04 2016.

Харківською митницею ДФС винесено Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000011/2016/000330/2 від 14.04.2016, яким збільшено митну вартість імпортованого товару до 15367 євро.

Спірне рішення мотивоване тим, що в документах, які подані до митного оформлення на підтвердження митної вартості є розбіжності: у звіті про оцінку майна розрахунок вартості був зроблений щодо навантажувача Mitsubishi, а також зазначено навантажувачі Nissan, що були використані 2008 та 2006 роках. За інформацією митного органу вартість аналогічного та подібного товару Nissan UG1D2A30LQ знаходиться на рівні 15000 євро. Коригування митної вартості здійснено із застосуванням резервного методу.

Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження даного рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом, який був задоволений судом апеляційної інстанції, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, основними мотивами прийняття оскаржуваних рішень Митницею стало ненадання Товариством належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Зокрема, відповідачем було прийнято спірне рішення, з огляду на наявність у наданому позивачем звіту експерта помилкового значення виду досліджуваного ним товару, а також наявності у Митниці відомостей, що імпортований позивачем товар, - навантажувач коштує 15000 євро за одиницю, а не 7500 євро за одиницю, як декларував позивач в МД.

Оцінюючи вказані доводи, суд апеляційної інстанції, як-то визначалось постановою Верховного Суду від 18.04.2018, правильно зазначив, що дані зауваження відповідача є невірними, адже в дійсності, експертний звіт хоча і містить помилку, але така за своїм змістом є технічною, що підтверджено тим ж експертом на додатковий запит позивача щодо такого питання.

Судом апеляційної інстанції ретельно досліджено названий експертний звіт. Варто зауважити, що судом апеляційної інстанції було встановлено, що із змісту звіту чітко вбачається, що експертом визначалась вартість саме об`єкта оцінки, який було задекларовано позивачем, шляхом порівняння аналогічних товарів того самого виробника тієї самої моделі. Тобто, даний звіт є належним документом, який підтверджує заявлену позивачем митну вартість товару - навантажувача.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне відзначити, що таких суджень відповідачем не надано в рішенні про коригування митної вартості товару. Отже зауважень до оцінки судом апеляційної інстанції звіту експерту у Верховного Суду не має.

Таким чином, доводи відповідача про те, що з отриманої ним інформації з мережі Інтернет про те, що такий товар може коштувати 15000 євро за одиницю не заслуговує на увагу і є неприйнятним.

Крім того, як установлено судом апеляційної інстанції, що не заперечено в касаційній скарзі відповідача, відповідна інформація була взята митницею з мережі Інтернет, що викладена іспанською мовою, переклад на українську не здійснювався. Разом з тим товар, який визначався відповідачем як аналогічний завезеного позивачем 2011 року, тоді як позивач декларує рік випуску товару - 2010 рік. Доказів розмитнення саме віднайденого митницею в мережі Інтернет товару і розмитненого на митний території України з митною вартістю товару 15000 євро за одиницю відповідачем до суду не надано.

Окрім того, варто зауважити на додатково встановлені судом апеляційної інстанції обставини неодноразових поставок позивачем аналогічного товару від одного і того ж продавця, відносно яких здійснено митне оформлення, та відсутність рішень про коригування митної вартості товару. Відтак, висновок суду апеляційної інстанції, про те, що митниця мала вичерпну інформацію про митну вартість аналогічного товару є правильним.

Погоджується також Верховний Суд із висновками суду апеляційної інстанції в частині дослідження такої складової, яка включається до митної вартості товару як транспортні витрати, які підтверджені документально, а в рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено цей факт, з урахуванням того, що останні з`явились у позивача після розмитнення товару, а тому подавались вже до суду.

Підсумовуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд апеляційної інстанції повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Васильєва