Постанова

від 19.03.2021 по справі 820/5525/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 820/5525/16

адміністративне провадження № К/9901/45110/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у складі головуючого судді Панченко О.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Русанової В.Б. (головуючої), Курило Л.В., Бартош Н.С. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршаліт" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршаліт" (далі - ТОВ "Маршаліт", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

1.2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, позов задоволено.

1.3. Скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.10.2016 №807010001/2016/000044/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2016/00049.

1.4. Стягнуто на користь ТОВ "Маршаліт" понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2756 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено:

2. 01 серпня 2016 року між позивачем та компанією Zibo Duratec Technical Ceramic Applying CO. LTD, Китай (постачальник) був укладений контракт № 1, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити позивачу (покупцю) товар, найменування, одиниця виміру, кількість та асортимент якого визначено специфікацією до контракту, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами визначеного контракту.

2.1. Поставка товару здійснювалася у повній відповідності з "Інкотермс 2010" на умовах FОВ, порт відвантаження Циндао, Китай. Валютою контракту є долар США, ціна товару складає 22046,62 доларів США та включає в себе вартість тари, упаковки та маркування.

2.2. На виконання умов контракту №1 від 01.08.2016 на митну територію України відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №РІТ16080003 від 24.08.2016 позивачем 05.10.2016 ввезено товар: глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 20 мм - 3000 кг; глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 40 мм - 6000 кг; глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 50 мм -7000 кг; глиноземні мелючі кулі для кульових млинів діаметром 60 мм - 4000 кг; глиноземне футерування для кульових млинів товщиною 40 мм - 42 кг; глиноземне футерування для кульових млинів товщиною 60 мм - 6496 кг.

2.3. За умовами контракту товар упакований наступним чином: глиноземні мелючі кулі - у мішки без логотипу по 25 кг, 1.000 кг на оброблених дерев`яних піддонах, всього 20 піддонів; глиноземне футерування - у картонні коробки на дерев`яних піддонах, всього 5 піддонів.

2.4. Відповідно п. 2.1 та п.п. 7.1-7.3 контракту тара не повертається та включена у вартість товару. Вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає, а його страхування покупцем не здійснювалося.

2.5. У відповідності до п. 3.1 специфікації №1від 01.08.2016 до контракту позивачем платіжними дорученнями № 300 від 09.08.2016 та №354 від 08.09.2016 здійснено оплату товару у розмірі 10836,78 доларів США та 11209,84 доларів США відповідно.

2.6. Товар, визначений інвойсом № РІТ16080003 від 24.08.2016, був доставлений відповідно до умов договору транспортного експедирування №02-02/16 від 02.03.2016, укладеним між позивачем та ТОВ Компанія з іноземними інвестиціями ДОЛЬФІН ГРУПП (експедитор). Зокрема, на територію України до порту вивантаження, м. Одеса товар був доставлений перевізником MRF International Forwarding CO. LTD, що підтверджується коносаментом № МКРВ16086730 від 25.08.2016; надалі по території України (до місця митного оформлення, м. Куп`янськ) - перевізником ПП А7 ТРАНС , що підтверджується товарно-транспортною накладною СМК №8201 від 05.10.2016.

2.7. Згідно довідки експедитора від 27.09.2016 №0201102 транспортно-експедиційні витрати по доставці товару з порту Циндао (Китай) до митного кордону України (м. Одеса) склали 14245,84 грн.

2.8. З метою митного оформлення вказаного товару, 07.10.2016 позивачем подано до митного посту Куп`янськ Харківської митниці ДФС вантажно-митну декларацію за формою МД-2 №807010001/2016/009386, якою задекларовано імпорт визначеного вище товару на загальну митну вартість 585009,22 грн, з яких: транспортно-експедиційні витрати - 14245,84 грн, фактурна вартість товару - 570763,38 грн (22046,62 доларів США), з розрахунку: 0,88 доларів США за 1 кг глиноземної мелючої кулі діаметром 20 мм * 3000 кг; 0,83 доларів США за 1 кг глиноземної мелючої кулі діаметром 40 мм, 50 мм, 60 мм * 17000 кг; 0,83 доларів США за 1 кг глиноземного футерування товщиною 40 мм * 42 кг; 0,81 доларів США за 1 Кг глиноземного футерування товщиною 60 мм * 6496 кг.

2.9. Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

2.10. Позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було надано: контракт №1 від 01.08.2016; специфікацію №1 від 01.0812016 до контракту №Г від 01.08.2016; рахунок-проформа №РІТ16080003 від 02.08.2016; рахунок-фактура (інвойс) №РІТ16080003 від 24.08.2016; прейскурант цін від 25.07.2016; розрахунок собівартості від 03.08.2016; пакувальний лист від 24.08.2016; сертифікати якості і хімічного аналізу для футерування від 24.08.2016; сертифікати якості і хімічного аналізу для мелючої кулі від 24.08.2016; сертифікат походження товару №ССРІТ486 1602715623 від 24.08.2016; договір транспортного експедирування №02-02/16 від 02.03.2016; міжнародну товарно-транспортну накладну ЄМК №8201 від 05.10.2016; коносамент №МКРВ816086730 від 25.08.2016; довідка про транспортно-експедирувані витрати від 27.09.2016 №0201102; рахунок на фрахту №1008 від 27.09.2016; платіжне доручення №398 від 28.09.2016 за фрахт; платіжне доручення в іноземній валюті від 09.08.2016 №300; платіжне доручення в іноземній валюті від 08.09.2016 №354.

2.11. Митний орган не погодився з митною вартістю товару за основним (першим) методом та прийняв рішення про коригування вартості товару №807010001/2016/000044/2 від 07.10.2016, яким визначив митну вартість товарів за другорядним (резервним) методом та, відповідно, підвищив митну загальну вартість товару до 27466,83 доларів США (711086,56 грн. згідно курсу на 07.10.2016), з розрахунку 1,0350 доларів США за 1 кг товару * 26538 кг., у зв`язку з цим донарахував митних платежів на загальну суму 32780,17 грн, у тому числі: мито 5% - 6303,88 грн, ПДВ 20% - 26476,29 грн.

2.12. Не погодившись з вказаним рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яке є похідною від спірного рішення, позивач оскаржив їх до суду. З метою прискорення митного оформлення, запобігання додаткових втрат і випуску товару у вільний обіг позивачем 07.10.2016 було надано нову митну декларацію №807010001/2016/009411, за результатами митного оформлення якої митний орган випустив товар у вільний обіг.

2.13. Не погоджуючись зі спірними рішенням митного органу, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом надано вичерпний перелік документів, які містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення митної вартості товарів. Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Харківської митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу задовольнити, судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4.1. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги докази та не надано правової оцінки документам, які були надано митницею під час судового розгляду справи.

5. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача просить залишити її без задоволення а судові рішення без змін як такі що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

7. Частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

8. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

9. За змістом частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

10. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

11. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості дає можливість витребовувати додаткові документи у декларанта, та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

12. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

13. Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

14. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

15. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

16. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

17. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

18. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

19. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

20. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

21. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

22. Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем в запиті не зазначено які саме надані позивачем документи мають розбіжності, до яких документів наявні зауваження, проте запит містить лише законодавчо встановлений загальний перелік документів.

23. Посилання відповідача на те, що на вимогу контролюючого органу позивачем були надані не всі документи, обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки за приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

24. Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

25. Як встановлено судами, Харківською митницею зазначено, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано вказано: 1) використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані подані декларантом та зазначені в в ч.2 ст.53 МК України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МКУ та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;-= відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрату зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні за навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, що мали вплив на процес формування цін товару; на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів;- витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

26. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачем були надані документи передбачені митним законодавством, які містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

27. Судами враховано, що відповідачем, під час митного оформлення, не зазначено ні в запиті до позивача, ні в рішенні про коригування митної вартості які саме відомості не підтверджені наданими до митного оформлення документами, які саме документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а також які документи містять розбіжності. Про наявність останніх зазначено митним органом лише під час розгляду справи в суді.

28. Водночас, судом апеляційної інстанції було надано оцінку доводам митного органу про наявність розбіжностей в поданих позивачем документах на митне оформлення та встановлено, що довідка експедитора від 27.09.2016 містить інформацію про доставку вантажу - контейнеру від порту відправлення Циндао, Китай до порту призначення Одеса, Україна. Крім того, позивачем під час митного оформлення товару в підтвердження відомостей про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідачу було надано договір про перевезення від 02.03.2016 № 02-02/16, рахунок на оплату № 1008 від 27.09.20016, що містить посилання на зазначений договір та контейнер, за перевезення якого сплачується фрахт, платіжне доручення № 398 від 28.09.2016 про сплату фрахту.

29. Щодо відсутності у рахунку на оплату транспортних послуг посилання на коносамент, судом апеляційної інстанції зазначено, що законодавчо не встановлена форма зазначеного документу. Крім того, митний орган зобов`язаний надавати аналіз поданих декларантом усіх документів в їх сукупності.

30. Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

31. Відтак, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

32. При цьому, судами встановлено, що надані для митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, їх дані піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару. Тобто, митна вартість була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

33. Як вірно також враховано судами, цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обгрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митних деклараціях поданих позивачем, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

34. З огляду на вищевикладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права.

35. Доводи касаційної скарги не підтвердились та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

36. При цьому, колегія суддів наголошує, що за змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З огляду на наведене, касаційну скаргу Харківської митниці ДФС слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.

39. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

40. Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

41. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршаліт" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення - залишити без змін.

42. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко