Ухвала
19 березня 2021 року
м. Київ
справа №752/20333/18
провадження №61-3304ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня
2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня
2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Снек Продакшн , товариства з обмеженою відповідальністю Феар Рітейл про захист прав споживача та визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року в указаній вище справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в межах цивільного процесуального законодавства України, його повноваження визначені Главою 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України Касаційне провадження .
Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги закріплені у статті 392 ЦПК України.
Подана касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки дана касаційна скарга не відповідає вимогам визначеним пунктами 4 і 6 частини другою статті 392 ЦПК України, у якій зазначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено: рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.
У касаційній скарзі заявник просить: дати правову оцінку діям суддів при розгляді даної справи та постановити окрему ухвалу щодо порушень закону при здійсненні правосуддя суддями Голосіївського районного суду м. Києва - Мазуром Ю. Ю., Шевченко Т. М., Хоменко В. С., суддями Київського апеляційного суду - Мережко М. В., Верлановим С. М., Савченком С. І. незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення; направити окрему ухвалу до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про притягнення зазначених суддів до дисциплінарної відповідальності; постановити окрему ухвалу щодо порушень прав позивача у зв`язку з ігноруванням своїх посадових обов`язків та наданням позивачу недостовірної інформації секретарем судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду - Поливач Л. Д. незважаючи на те, що вона не є учасником судового процесу; направити ухвалу посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню та встановити в ній строк для надання відповіді щодо вжитих заходів.
Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 та її прохальної частини убачається, що заявник не просить скасувати оскаржувані рішення, а просить дати правову оцінку діям суддів та постановити окрему ухвалу.
За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
З огляду на наведене прохальна частина не відповідає вимогам статті 409 ЦПК України.
Відповідно до частини восьмої статті 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
За приписами частини десятої статті 262 ЦПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Окрема ухвала може бути постановлена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню саме матеріального або процесуального закону, та які саме права осіб порушено. За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.
Тобто, винесення окремої ухвали можливе лише за умови перегляду оскаржуваних рішень.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких)подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 4 11 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Ураховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги , а саме сформулювати клопотання відносно судового рішення суду апеляційної інстанції (з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України) , ухваленого за результатами перегляду судового рішення суду першої інстанції та надіслати, підписану заявником, уточнену редакцію касаційної скарги з дотриманням вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу , застосовуються положення статті 185 цього Кодексу , про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185 , 392 , 393 ЦПК України ,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Висоцька
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2021 |
Оприлюднено | 22.03.2021 |
Номер документу | 95654294 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні