Постанова

від 17.03.2021 по справі 703/678/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року

справа № 703/678/20 провадження № 22-ц/821/228/21 категорія: 305010000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Єльцова В. О., Карпенко О. В.,

учасники справи :

позивач: виконувач обов`язків керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі навчально-виховного комплексу Ліцей - загальноосвітня школа I-III ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області та управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради,

відповідач : ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Боряк Ганни Леонідівни на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2020 року у справі за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі навчально-виховного комплексу Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області та управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, у складі головуючого судді Кирилюк Н. А., повний текст рішення складено 26 листопада 2020 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

28 лютого 2020 року виконувач обов`язків керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області та управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2019 року у справі № 703/1461/18, залишеним в силі постановою Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, позов ОСОБА_2 до НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області про визнано незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області № 23 від 22 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, поновлено останню на посаді двірника НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області, стягнуто з НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 57 388 грн 76 коп.

Оскільки незаконне звільнення ОСОБА_2 відбулось на підставі наказу директора ліцею, відповідно у цієї особи, на підставі ст. 134 КЗпП України, виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, позивач зазначив, що засновником НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області є Смілянська міська рада Уповноваженим органом є управління, молоді та спорту Смілянської міської ради. Таким чином вказані установи уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Крім того, відповідно до положень Глави 19 ЦК України для звернення до суду з позовом з регресною вимого встановлено присічний строк, а саме 1 рік.

В свою чергу, замісником директора НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області, ще 08 серпня 2019 року видано наказ № 54-к/тр Про виконання стягнення відповідно до виконавчого листа по справі за № 703/1461/18 та вже 04 грудня 2019 року у повному обсязі здійснено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 в сумі 57 388 грн 76 коп.

Однак в порушення інтересів держави НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області самостійно з позовом зазначеної категорії не звертався, крім того, у даному випадку, правом підпису такого акту наділений саме директор навчального закладу, який може бути зацікавлений у розгляді справи.

Таким чином, невжиття компетентними органами дій, спрямованих на захист інтересів держави щодо відшкодування шкоди, завданої діями відповідачки, що полягали у незаконному звільненні працівника, послугувало підставою для звернення саме прокурора з приведеним позовом.

За наведених обставин позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 57 388 грн 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Черкаської області судовий збір в сумі 2 102 грн 00 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2020 року позовні вимог задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 57 388 грн 76 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Черкаської області судовий збір в сумі 2 102 грн 00 коп.

Рішення мотивовано тим, що при незаконному звільненні настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути покладено при допущенні ними будь-якого порушення закону.

Суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Відповідно, звільнення ОСОБА_2 відбулося із порушенням вимог закону на підставі наказу директора НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області, ОСОБА_1 , а тому саме ОСОБА_1 , як службова особа, яка видала наказ про звільнення, має нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу виходячи з приписів ст. 134 КЗпП України

Згідно до ч. 4 ст. 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Відповідно до Статуту ліцею засновником ліцею є Смілянська міська рада Черкаської області, уповноваженим органом - управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради.

За п. 1. 3 Положення управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради це управління є самостійною юридичною особою та може бути позивачем та відповідачем у судах. В даному випадку саме це управління наділено повноваженням для звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи, що скеровані прокуратурою листи, до управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області, щодо вжиття заходів про стягнення коштів в порядку регресу, залишені без відповідного правового реагування, 21 лютого 2020 року прокуратурою було проінформовано ці установи, що нею буде здійснено представництво інтересів держави в суді.

Таким чином, оскільки управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, не вживалось, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з цим позовом.

Відповідно, за наявності доказової та законодавчої бази для задоволення заявлених позовних вимог, місцевий суд дійшов приведеного висновку виклавши його у своєму рішенні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 17 грудня 2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Боряк Г. Л., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, порушено питання про скасування рішення суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що підстави для звернення з наведеним позовом, відсутні, оскільки рішенням суду не встановлена незаконність наказу директора ліцею про звільнення з посади працівника, якому в подальшому було виплачено середній заробіток.

Також Ліцей має декілька джерел отримання коштів - цільове фінансування з бюджету та прибуток від власної діяльності. Виплата середнього заробітку на виконання рішення суду відбулась саме за кошти, які були отримані ліцеєм від власної діяльності.

При зверненні до суду з наведеним позовом прокурор не з`ясував джерело походження коштів, за рахунок яких відбулось виконання рішення суду. Враховуючи, що Смілянська міська рада не має жодного відношення до цих коштів, а Ліцей не є державним органом або суб`єктом владних повноважень, у прокурора відсутні підстави для представництва та звернення до суду з наведеним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Смілянської прокуратури зазначив, що доводи скаржника є необґрунтованими та невмотивованими. Оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним, а підстави для його скасування, відсутні.

Є доведеним факт незаконного звільнення працівника, а тому наявні підстави для понесення матеріальної відповідальності службовою особою, винною у незаконному звільненні.

Щодо джерела походження коштів, за рахунок яких відбулось виконання рішення суду, позивач зазначив, що навчальний заклад НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області є неприбутковою організацією, що здійснює діяльність з надання виключно освітніх послуг, у зв`язку з цим не може використовувати кошти на інші цілі, а ніж на освітні послуги. Тому виплата коштів, за час вимушеного прогулу, незаконно звільненому працівникові не відповідає цілям з надання освітніх послуг, а тому має бути відшкодована особою, якою видано незаконний наказ про звільнення з роботи працівника.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Боряк Г. Л.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 березня 2021 року справу призначено до розгляду на 17 березня 2021 року на 14 год 00 хв. в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Матеріалами справи встановлено, що, наказом директора НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Гнідої С. А. № 33-к від 20 квітня 2018 року було звільнено двірника ОСОБА_2 з 20 квітня 2018 року за систематичне умисне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України (а. с. 23).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2019 року по справі № 703/1461/18, залишеним в силі постановою Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, в тому числі поновлено ОСОБА_2 на посаду двірника НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер та стягнуто 57 388 грн 76 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2018 року по 29 липня 2019 року. Рішення суду щодо поновлення на роботі мотивоване тим, що звільнення ОСОБА_2 з роботи здійснено з порушенням норм чинного законодавства (а. с. 13-22).

Відповідно до Статуту НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області, затвердженого сесією Смілянської міської ради від 04 жовтня 2017 року № 52-7/VI, заклад відноситься до комунальної форми власності, є юридичною особою з самостійним балансом. Його засновником є Смілянська міська рада Черкаської області, уповноваженим органом є управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради. Засновник здійснює фінансування даної установи та його матеріально-технічне забезпечення, ремонт, господарське та медичне обслуговування (а. с. 35 - 48).

Відповідно до Положення про управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Черкаської області, затвердженого рішенням сесії міської ради 06 червня 2013 року № 38-16/VI, Управління є виконавчим органом Смілянської міської ради, підконтрольне та підзвітне їй, підпорядковане виконавчому комітету, Смілянському міському голові та Департаменту освіти та науки, Управлінню у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської ОДА. Пунктом 1. 3 даного Положення визначено, що Управління є самостійною юридичною особою та може бути позивачем та відповідачем у судах. ( а. с. 3034).

Наказом замісника директора НВК Лідер № 53-к/тр від 08 серпня 2019 року Про поновлення на роботі ОСОБА_2 , на виконання рішення суду, скасовано наказ про звільнення ОСОБА_2 від 20 квітня 2018 року за № 33-к та вказано головному бухгалтеру розрахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію за час вимушеного прогулу за період з 21 квітня 2018 року до 30 липня 2019 року (а. с. 23 зворот).

Наказом директора НВК Лідер № 64-к/тр від 27 серпня 2019 року внесено зміни до наказу № 53-к/тр від 08 серпня 2019 року та викладено пункт 1 в наступній редакції: Поновити ОСОБА_2 на посаді двірника з 09 серпня 2019 року (а. с. 24 зворот).

Наказом замісника директора НВК Лідер № 54-к/тр від 08 серпня 2019 року зобов`язано головного бухгалтера на виконання рішення суду провести розрахунок та виплату стягнення середнього заробітку за один місяць відповідно до виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду від 30 липня 2019 року за № 703/1461/18 2/703/235/19.

Згідно з платіжним дорученням № 240 від 29 серпня 2019 року НВК Ліцей-Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер за виконавчим листом № 2/703/235/19 перерахувало ОСОБА_2 3 021 грн 31 коп. середньомісячної заробітної плати (а. с. 24).

Відповідно до платіжних доручень № 308 від 05 листопада 2019 року та № 53 від 04 грудня 2019 року НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер перерахувало також за вказаним виконавчим листом 43 176 грн 65 коп. та 11 190 грн 80 коп. заробітної плати (а. с. 25 зворот, а. с. 26).

27 січня 2020 року Смілянська місцева прокуратура скерувала на адресу управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер листа № 33-310 вих-20, з проханням проінформувати вказані органи та установи про вжиття заходів про стягнення коштів в порядку регресу з осіб винних у незаконному звільненні, результатом якого стало ухвалене рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2019 року, залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 703/1461/18 про поновлення на посаді двірника НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер ОСОБА_2 та стягнуто з навчального закладу понад 57 тис. грн (а. с. 27 зворот).

Згідно листа від 31 січня 2020 року № 01-02/226 управління молоді та спорту Смілянської міської ради листом проінформувало Смілянську місцеву прокуратуру Черкаської області про те, що ним, не вживалися заходи щодо стягнення у порядку регресу кошти з НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер у сумі понад 57 тис. грн. при поновленні на посаді двірника ОСОБА_2 (а. с. 29)

Відповідно до листа від 31 січня 2020 року № 15, НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області Смілянську місцеву прокуратуру Черкаської області про те, що ним виконано рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2018 року та поновлено ОСОБА_2 на посаді двірника НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області наказом замісника директора від 08 серпня 2019 року з виконанням усіх фінансових зобов`язань (а. с. 28).

Листами Смілянська місцева прокуратур Черкаської області від 21 лютого 2020 року за № 33-625 та № 33-626 проінформовано НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області та управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради, відповідно, що ним буде здійснено представництво інтересів держави в суді (а. с. 53, 53 зворот ).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи.

16.03.2021 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника скаржника - адвоката Боряк Г. Ю. про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи копій: адвокатського запиту від 15.12.2020, адресованого Смілянській міській раді; ордера адвоката та відповіді заступника міського голови від 29.12.2020.

Згідно до ч. ч. 3, 4 та 8 ст. 83 ЦПК України, зокрема відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву, а якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. При цьому докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 356 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст апеляційної скарги, визначено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції, перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

У відповідності до ч. 1 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи, що скаржником оскаржується рішення суду від 18.11.2020, апеляційну скаргу подано 17.12.2020, до якої в тому числі долучено і ордер адвоката Боряк Г. Ю. від 17.12.2020, яка приймала участь при розгляді справи в суді першої інстанції (ордер Серія АА № 1028472 від 15.05.2020 а. с. 70), вимоги приведеного цивільного процесуального законодавства та ст. 367 ЦПК України, згідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави, вказує на те, що внаслідок незаконних дій відповідачки ОСОБА_1 по звільненню нею, як директором навчального закладу комунальної форми власності, працівника ОСОБА_2 з посади двірника НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області, державі було завдано матеріальної шкоди, яка полягає у виплаті незаконно звільненому працівнику компенсації у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, зазначені кошти мають бути стягнуті з відповідачки ОСОБА_1 яка допустила незаконне звільнення працівника.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Частиною 1 ст. 130 КЗпП України, яка регламентує загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників, визначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Стаття 134 КЗпП України визначає випадки повної матеріальної відповідальності.

Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Статтею 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами трудових спорів при, зокрема, незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

В п. 13 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками судам роз`яснено, що застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

В п. 20 приведеної Постанови роз`яснено, що право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 136 КЗпП України у випадках повної матеріальної відповідальності покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

З урахуванням вищенаведених норм права у аспекті встановлених у цій справі фактичних обставин, апеляційний суд констатує, що у разі незаконного звільнення працівника настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, яку може бути покладено при допущенні ними будь-якого порушення закону.

Суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням.

У даному випадку звільнення ОСОБА_2 відбулося із порушенням вимог закону на підставі наказу директора НВК Ліцей -загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер ОСОБА_1 , тому саме ОСОБА_1 , як службова особа, яка видала наказ про звільнення, має нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу.

Незаконність вказаного звільнення встановлена відповідним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 липня 2019 року у справі № 703/1461/18, залишеним в силі постановою Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, яка набрала законної сили.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд відхиляє апеляційні доводи скаржниці, приведені в апеляційній скарзі про чинність наказу про звільнення № 33 від 20.04.2018 та про відсутність судового рішення про визнання його незаконним, оскільки, за твердженням скаржника, судове рішення у справі № 703/1461/18 стосувалось визнання незаконними наказу № 20 від 14.03.2018 про тимчасове зміщення графіку робочого часу для двірників та № 23 від 22.03.2018 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Так, рішенням Смілянського міськрайонного суду від 30 липня 2019 року ОСОБА_2 поновлено на посаду двірника НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер та стягнуто 57 388 грн 76 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 квітня 2018 року по 29 липня 2019 року. Рішення суду щодо поновлення на роботі мотивоване тим, що звільнення ОСОБА_2 з роботи здійснено з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно до постанови Черкаського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, за наслідками апеляційного перегляду апеляційної скарги НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер , апеляційний суд дійшов висновку про те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани було здійснено з порушенням закону, що є підставою для скасування наказу про оголошення догани. Доказів застосування до ОСОБА_2 інших заходів дисциплінарного стягнення, що передувало б звільненню, суду не надано. А отже, підстави для звільнення саме за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відсутні. Оскільки відсутнє систематичне невиконання ОСОБА_2 трудових обов`язків, підстав для її звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у відповідача не було, а тому оспорюваний наказ № 33 від 20 квітня 2018 року про звільнення є незаконним та підлягає скасуванню.

Не заслуговують на увагу і доводи скарги, про те, що рішення суду в частині виплати поновленому працівникові середнього заробітку було виконано за рахунок власних коштів, оскільки відповідно до глави 2 Закону України Про місцеве самоврядування цільовим призначенням для використання коштів закладу є спрямування їх на реалізацію повноважень і напрямків діяльності управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради. Отже, освітній заклад, який створений безпосередньо міською радою, що вбачається з його Статуту, є неприбутковою організацією, що здійснює виключно освітні послуги і спрямовує кошти в цілому на їх надання виходячи з потреб навчального процесу.

Врахуванню підлягає і те, що згідно до ІХ розділу Статуту НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області, затвердженого сесією Смілянської міської ради від 04 жовтня 2017 року № 52-7/VI, який регламентує фінансово-господарську діяльність, власні надходження школи використовуються на цілі, визначені статутом та відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України.

Згідно до ж до вимог ст. 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням ч. 9 ст. 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов`язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ; утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ; ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов`язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти; господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв; організацію основної діяльності бюджетних установ; виконання відповідних цільових заходів.

Крім того, суд першої інстанції, проаналізувавши надані сторонами докази, встановив, що 46197 грн 96 коп. були виплачені ОСОБА_2 за рахунок коштів місцевого бюджету. Щодо іншого рахунку стороною відповідача не було надано доказів на підтвердження того, що він відкритий для зарахування коштів від власної діяльності.

Таким чином, виплата коштів за час вимушеного прогулу, незаконно звільненому працівникові цілям освітніх послуг так і цілям визначеним статутом і приведеним законодавством не відповідає та має бути відшкодована винною особою.

Отже висновки суду першої інстанції у даній справі про те, що відповідач, як службова особа установи, внаслідок незаконного рішення якої було звільнено працівника, поновленого на роботі судом з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, має відшкодувати державі в особі відповідного органу місцевого самоврядування завдані матеріальні збитки у розмірі виплачених поновленому працівникові коштів, є вірними.

Суд також відхиляє доводи скаржника в частині відсутності у прокурора права звертатися з цим позовом до суду з урахуванням наступного.

Як вірно вказав суд першої інстанції, право прокурора на звернення до суду у визначених законом випадках та участь у розгляді судом справ за його позовами передбачено ч. 3 ст. 56 ЦПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У відповідності ж до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Отже за обставин цієї справи прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

В даному випадку, винесення незаконного наказу про звільнення зумовило понесення грошових витрат НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області.

Відповідно до Статуту Ліцею його засновником є Смілянська міська рада Черкаської області, уповноваженим органом - управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради, яке, у відповідності до п. 1.3 Положення управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради, є самостійною юридичною особою та може бути позивачем та відповідачем у судах

Отже, у відповідності до ч. 4 ст. 136 КЗпП України, у спірних правовідносинах саме це управління наділено повноваженням для звернення до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції встановив, що 27 січня 2020 року прокуратурою направлялись листи до управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та НВК Ліцей - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лідер Смілянської міської ради Черкаської області, щодо вжиття заходів про стягнення коштів в порядку регресу, та що згідно до наданих цими установами відповідей, відповідні заходи щодо захисту інтересів держави, шляхом звернення з відповідним позовом до суду про відшкодування шкоди завданої винною особою, останніми не вживалися.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що прокурор при зверненні з приведеним позовом дотримався процедури, визначеної ст. 23 Закону України Про прокуратуру , а саме надав докази бездіяльності відповідного органу по вжиттю дій з приводу відшкодування завданої державі шкоди та проінформував завчасно, а саме 21 лютого 2020 року цей орган влади про звернення прокуратури в інтересах держави з позовом до суду.

Апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що в постанові ВП Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зазначено про те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Оскільки в приведеній справі було доведено, що компетентний орган, який би фактично міг бути позивачем, не вживає жодних дій по захисту інтересів держави щодо відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника та відповідно поновленням останнього на роботі, що потягло за собою відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за рахунок установи, прокурор правомірно подав даний позов про відшкодування шкоди, що відповідає приписам ч. 3 ст. 56 ЦПК України та ст. ст. 22, 23 Закону України Про прокуратуру .

Інших доводів, які б свідчили про незаконність рішення суду першої інстанції в цій справі, апеляційна скарга відповідача не містить.

Отже, висновки суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні є вірними та такими, що відповідають правовим нормам. В свою чергу, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги яка не містить доводів, що свідчили б про помилковість рішення суду першої інстанції в цій справі, та скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні вимог апеляційної скарги судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Боряк Ганни Леонідівни, залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 17 березня 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. О. Єльцов

О. В. Карпенко