Справа № 484/4238/20
Провадження № 2/484/224/21
Рішення
іменем України
19.03.2021 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
судді Максютенко О.А.,
за участю секретаря судового засідання Завірюха В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Нектар" про розірвання договору оренди землі та зобовязання повернути земельну ділянку в належному агротехнічному стані
за участю позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Сотської С.О.
представника відповідача ОСОБА_2
встановив
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 482540000:05:000:0199 площею 9.0034 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Первомайського району Миколаївської області, що підтверджується даними свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.09.2014 року, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Дана земельна ділянка перебуває в користування відповідача відповідно до договору оренди землі б/н, укладеного 22.09.2014 року та додаткової угоди від 17.12.2018 року до договору оренди землі.
Відповідач порушує умови договору оренди земельної ділянки, так як систематично своєчасно не сплачує орендні плату. Умовами додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі б/н від 22.09.2014 року передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в сталій грошовій сумі 25465.84 грн щороку.
За умовами додаткової угоди орендар повинен сплачувати орендну плату 50% до 01 вересня та 50% до 01 жовтня щороку.
Після неодноразових звернень до відповідача з вимогою виплатити орендну плату в 2019 році, останній сплатив її тільки в кінці грудня зазначеного року.
За 2020 рік орендна плата також в строки передбачені договором оренди не виплачена.
Відповідач порушив свої зобовязання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою у 2019-2020 роках та відповідно нехтує терміном, зазначеним у п. 3 Додаткової угоди №1 до договору оренди землі б/н від 22.09.2014 року, який є його істотною умовою. Просить розірвати договір оренди землі та зобовязати повернути земельну ділянку в належному агротехнічному стані.
07.12.2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
19.01.2021 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, де просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, на даний час позивач отримала орендну плату за 2019 та 2021 роки у повному обсязі. Виплата орендної плати була проведена з затримкою, що було пов`язано з певними труднощами в проведенні господарської діяльності підприємства (посуха, неврожай). Зазначає, що був факт саме несвоєчасної виплати орендної плати а не систематичної невиплати орендної плати як зазначає позивач, що не є підставою для розірвання договору оренди.
29.01.2021 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, суду пояснили що на даний час орендна плата за 2020 рік виплачена також з порушенням строків виплати, лише після неодноразових звернень до позивача у грудні 2020 року. Посилаючись на викладене в позові просили позов задовольнити та стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на зазначене у відзиві, проив стягнути з відповідача понесені судові витрати у сумі 8800 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.09.2014 року ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 9.0034 га кадастровий номер 482540000:05:00:0199, цільове призначення земельної ділянки: для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Первомайської районної ради Первомайського району Миколаївської області. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15.09.2014 року ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності за № 6999300.
22.09.2014 року ОСОБА_1 та ФГ Нектар уклали договір оренди землі б/н, який зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.11.2014 року, об`єкт оренди: земельна ділянка площею 9.0034 га, строк дії договору 21.11.2028 рік. Договором передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасної сплати орендної плати; та обовязок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказаним договором передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
21.11.2014 року було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору землі, де п.1 передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в сталій грошовій сумі 25465.84 грн за рік оренди, але у будь-якому випадку не може становити менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Орендна плата виплачується у грошовій або натуральній формі і має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату виплати орендної плати.
П.3 передбачає, що орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору - 50% до 1 вересня і 50% до 1 жовтня щороку.
П.5 додаткової угоди передбачає, що у разі не внесення орендної плати у строки, визначені Договором, сплачується пеня у розмірі 0.001% з несплаченої суми за кожен день прострочення.
Сторони не заперечували, що орендна плата за 2019 рік виплачена у повному обсязі в грудні 2019 року та за 2020 рік виплачена в повному обсязі в грудні 2020 року.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість по орендній платі за договором оренди землі б/н від 22.09.2014 року та додатковій угоді від 21.11.2014 року у відповідача перед відповідачем за 2019 та 2020 роки відсутня.
Згідно зі ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. ст.525,526,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов`язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, про те, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.
Вище наведений висновок викладено у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 146цс12 від 12.12.2012 р.
Згідно ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
З досліджених судом доказів вбачається, що орендар несвоєчасно ( тобто не в строки визначені додатковою угодою) виплатив орендодавцю орендну плату за 2019 та 2020 роки, чим порушив п.5 Додаткової угоди №1, яка передбачає сплату пені у розмірі 0.001% з несплаченої суми за кожен день прострочення. Однак, дані вимоги позивачем не заявлялись.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позивач не довів систематичність несплати орендної плати відповідачем, у звязку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Щодо відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.
Відповідно до пункту 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження вказаних витрат суду надано акт №2 про прийняття-передачі наданих послуг від 13 січня 2021 року до договору про надання правничої допомоги №161/ц-20 від 21.09.2020 року, укладений адвокатом Гаврилюк Т.А. з ФГ Нектар , рахунок-фактуру №1 від 13.01.2020 року з переліком найменування наданих послуг на суму 8800 грн.
В той же час, вирішуючи питання про стягення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що в судових засіданнях відповідача представляв лише адвокат Ремський Є.В., який не надавав документів про понесені відповідачем витрати за надані ним послуги.
Адвокат Гаврилюк Т.А. один раз здійснювала представництво відповідача, подавши заяву до суду про слухання справи у її відсутність, участі у судових засіданнях не приймала, хоча й зазначила в переліку наданих послуг судове представництво на 1600 грн.
Також даний представник з процесуальних документів підготував лише відзив на позов, однак включив до переліку: клопотання, письмові пояснення, адвокатські запити, що загалом склало 2800 грн.
Отже, доведеними є витрати відповідача за надані йому адвокатом Гаврилюк Т.А. послуги на 4800 грн., які включають в себе: попереднє опрацювання матеріалів - 1600 грн., опрацювання законодавчої бази - 2800 грн., підготовка відзиву - 400 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Нектар" про розірвання договору оренди землі від 22.09.2014 року та зобовязання повернути земельну ділянку в належному агротехнічному стані, - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Первомайська Миколаївської області, РНОКПП номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , на користь Фермерського господарства Нектар , місцезнаходження: вул. Центральна,150 с.м.т. Підгродня Первомайського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 20905341, на відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 4800 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Суд | Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2021 |
Оприлюднено | 22.03.2021 |
Номер документу | 95663126 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Максютенко О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні