Постанова

від 22.03.2021 по справі 903/559/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 903/559/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Бойко Ю., паспорт № НОМЕР_1 , виданий 12.06.2019, повноваження не підтверджено

відповідача: представник не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 23.12.2020, повне рішення складено 29.12.2020,

на додаткове рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 08.01.2021, повне рішення складено 12.01.2021,

у справі № 903/559/20

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до Фізичної особи-підприємця Охримчук Катерини Григорівни, с.Зимне, Володимир-Волинського району, Волинської області

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України у Волинській області

про повернення державного нерухомого майна та стягнення 58 439,44 грн неустойки

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулося до Господарського суду Волинської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Охримчук Катерини Григорівни (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 14-21-06267 від 10.11.2020) про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 58 439,44 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що термін дії укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна, належного до державної власності, від 15.06.2016 № 1048 (з урахуванням Додаткових договорів до нього), закінчився 30.04.2020. Проте відповідач всупереч пунктам 10.12 та 10.13 зазначеного Договору майна позивачеві не повернув, у зв`язку з чим повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування нерухомим майном за час прострочення відповідно до п. 10.14 Договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.10.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Володимир-Волинське управління Державної казначейської служби України у Волинській області.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 у справі № 903/559/20, у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Фізичної особи-підприємця Охримчук Катерини Григорівни про повернення майна та стягнення 58 439,44 грн неустойки - відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачем не доведено порушення його прав, оскільки відповідач виконала умови тристороннього договору, зокрема, уклала договір про надання послуг оцінки майна, забезпечила доступ суб`єкта оціночної діяльності на об`єкт оренди та сплатила вартість послуг з оцінки відповідно до п. 5.2 тристороннього договору впродовж 10 банківських днів від дати, коли було підписано трьома сторонами акт приймання-передачі послуг з оцінки орендованого об`єкта, а тому відсутні підстави для висновку про припинення дії Договору оренди з 30.04.2020. З наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про повернення майна та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення майна задоволенню не підлягають.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 08.01.2021, клопотання адвоката Матвіїва В.М. від 28.12.2020 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 903/559/20 задоволено.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на користь Фізичної особи-підприємця Охримчук Катерини Григорівни 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем підтверджено належними доказами у справі № 903/559/20 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу. Отже, керуючись ч. 8 ст.129 ГПК України, судові витрати заявника, пов`язані з надання правничої допомоги, судом покладено на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях з урахуванням відмови у задоволені позову.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 у справі № 903/559/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:

- згідно з умовами тристороннього Договору № 3 від 17.01.2020, акт приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта підписується в такій послідовності: першим підписує суб`єкт оціночної діяльності, який передає його для підписання платнику, а останній передає його на підписання замовнику. Після його підписання замовником, один примірник акту надається платнику. Після чого, платником здійснюється оплата послуг з оцінки;

- оцінювач - ФОП Волинцева О.І., листом від 27.01.2020 № 3 направляла на адресу Відповідача три примірники проекту акту приймання-передачі послуг з оцінки, останній відмовився від його підписання, про що зазначив у листі від 31.01.2020;

- Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Волинській області забезпечено рецензування звіту про оцінку від 28.01.2020. За результатами рецензування, наказом Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Волинській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 28.01.2020 № 46 затверджено висновок про вартість об`єкта оцінки. Із зазначеного випливає, що своїх зобов`язань по тристоронньому Договору № 3 від 17.01.2020 не виконано лише з боку платника - ФОП Охримчук К.Г.;

- листом від 28.02.2020 № 11-06-298 Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Волинській області надано інформацію відповідачу про те, що суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Волинцевою О.І., зобов`язання по договору виконано, та відповідачу необхідно сплати вартість послуг з оцінки, у разі несплати дія Договору оренди припиниться 30 квітня 2020 року. До листа було додано оригінал акту приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки, копія рецензії на звіт про оцінку, копію висновку про вартість об`єкту оцінки;

- додатковим Договором № 4 від 11.01.2020 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.06.2016 № 1041 передбачено, що в разі несплати послуг з оцінки, Договір оренди припиняється 30.04.2020. Тобто, підписуючи цей додатковий договір, відповідач взяла на себе обов`язок сплатити послуги з оцінки об`єкта до 30.04.2020;

- послуги з оцінки відповідачем не були вчасно сплачені, відповідно дія договору оренди припинилась 30.04.2020. Сплативши послуги з оцінки 14.05.2020, відповідач порушила виконання зобов`язань по Договору оренди.

Таким чином, на думку скаржника, наявні усі правові підстави для скасування оскаржуваного рішення суду від 23.12.2020 у справі № 903/559/20, оскільки судом першої інстанції не враховані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору /т.2 а.с. 1-4/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2021, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 у справі № 903/559/20 - залишено без руху.

Зобов`язано апелянта Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати до суду: докази сплати 7 783,62 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду; докази надсилання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Володимир-Волинському управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області листом з описом вкладення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2021 у справі № 903/559/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити представнику ФОП Охримчук К.Г. адвокату Матвіїву В.М. у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 24.12.2020.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:

- згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1191-р, з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2021 році 7 січня - Різдва Христового, 24 серпня - Дня незалежності України та 14 жовтня - Дня захисника України рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, акціонерного товариства "Укрпошта", Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2021 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з: п`ятниці 8 січня на суботу 16 січня;

- у регіональному відділенні 08.01.2021 був неробочий (вихідний) день. Із врахуванням цього, представник регіонального відділення не мав можливості брати участь у судовому засіданні. Призначивши розгляд справи на 08.01.2020 суд першої інстанції фактично позбавив регіональне відділення права на участь у судовому засідання, оскільки працівники регіонального відділення не мають повноважень виконувати свої посадові обов`язки у вихідний день;

- при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи. Провадження у справі № 903/559/20 було відкрито 01.09.2020. Рішення по даній справі ухвалено 23.12.2020. Тобто розгляд справи тривав неповних чотири місяці. З огляду на це, вважаємо, що сума витрат на правову допомогу є неспівмірною зі складністю справи.

Таким чином, на думку скаржника, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2021 у справі № 903/559/20 є необґрунтованими та незаконними, прийняті з порушенням норм, як матеріального так і процесуального права, а відтак підлягає до скасування /т.2 а.с. 42-44/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Юрчук М.І., Тимошенко О.М.) від 04.02.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2021 у справі № 903/559/20, розгляд справи призначено на 10.03.2021 об 12:00 год.

11.02.2021 на електронну адресу суду від ФОП Охримчук К.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 1167/21), в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача на ухвалене Господарським судом Волинської області додаткове рішення від 08.01.2021 у справі № 903/559/20 /т.2 а.с. 55-56/.

15.02.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду (вх.№1252/21) Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2021 надіслано платіжні доручення:

- № 199 від 03.02.2021 про сплату 6 306,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду;

- № 278 від 10.02.2021 про сплату 1 477,62 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду;

- докази надсилання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Володимир-Волинському управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області листом з описом вкладення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Тимошенко О.М., Юрчук М.І.) від 18.02.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 у справі № 903/559/20, розгляд справи призначено на 10.03.2021 об 12:00 год.

25.02.2021 на адресу апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України у Волинській області надійшли письмові пояснення по справі (вх.№ 1627/21), у яких третьою особою повідомлено, що 08.05.2020 Управлінням Казначейства було надіслано орендарю ФОП Охримчук К.Г. лист за № 03-53/812 про необхідність повернення орендованого майна згідно акта приймання-передачі. Станом на даний час майно орендарем не передано балансоутримувачу (третій особі) /т. 2 а.с. 66-67/.

26.02.2021 ФОП Охримчук К.Г. подав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 1642/21 від 26.02.2021), в якому відповідач заперечує проти апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та просить оскаржуване рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 у справі № 903/559/20 залишити в силі /т.2 а.с. 35-36/.

На підставі розпоряджень від 09.03.2021 № 01-04/83 та № 01-04/84 керівника апарату суду у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії по справі Юрчука М.І. у період з 09 березня 2021 по 12 березня 2021 включно проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 903/559/20 між суддями, протокол від 09.03.2021, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий суддя), Тимошенко О.М., Павлюк І.Ю.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021, апеляційні провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 та додаткове рішення від 08.01.2021 у справі № 903/559/20 прийнято до провадження колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. (головуючий суддя), Тимошенко О.М., Павлюк І.Ю.

В судовому засіданні 10.03.2021 судом встановлено, що гр. Юрій Бойко, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 12.06.2019, який з`явився в суд для представництва інтересів позивача у справі № 903/559/20, не має статусу адвоката та не є самопредставником юридичної особи у визначених на те Законом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 58 ГПК України).

Суд враховує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/free-search), інформація про особу Ю.Бойка, як представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, в такому Реєстрі відсутня.

Приймаючи до уваги зазначені обставини щодо належного представництва Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, суд не допускає до участі у справі гр. Ю.Бойко на здійснення представництва інтересів позивача за відсутності на те відповідних повноважень, визначених процесуальним законодавством, та вважає, що в судове засідання 10.03.2021 представник позивача не з`явився.

Відповідач ФОП Охримчук К.Г. та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Володимир-Волинське управління Державної казначейської служби України у Волинській області явку повноважних представників в призначене судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином /т.2 а.с. 32, 33, 51, 53/.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалами суду від 04.02.2021 та від 18.02.2021 явка представників сторін в судове засідання 10.03.2021 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи, оскільки їх не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (правонаступником якого, згідно наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 № 232 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) (надалі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Охримчук Катериною Григорівною (наділі - орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі -Договір), за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину адміністративної будівлі площею 120,4 кв.м за адресою: 44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 35, що знаходиться на балансі Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України.

Майно передається в оренду з метою використання орендарем для торгівлі промисловими товарами - 114,1 кв.м, розміщення майстерні з пошиття гардин - 6,3 кв.м (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, і становить 4428,92 грн за місяць оренди (травень 2016 року).

Пунктом 10.1 Договору оренди узгоджено строк його дії, зазначено, що договір укладено строком на 2 роки 364 дні, він діє з 16.06.2016 до 14.06.2019 включно.

У пунктах 10.8, 10.12, 10.13 Договору сторонами визначено, що чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за погодженням з орендодавцем. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання за погодженням з орендодавцем. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Передача державного окремо індивідуально визначеного майна: частини адміністративної будівлі площею 120,4 кв.м, що знаходиться за адресою: 44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 35 та обліковується на балансі Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України, здійснена шляхом підписання між сторонами та балансоутримувачем 16.06.2016 акту приймання-передавання орендованого майна.

У зв`язку із закінченням 14.06.2019 терміну дії Договору оренди між орендодавцем та орендарем було укладено Договір № 1 від 13.06.2019 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.06.2016 № 1041, яким строк дії Договору оренди продовжено до 13.06.2022 включно.

До Договору оренди № 1041 від 15.06.2016 сторонами укладалися Договори № 2, 3, 4 про внесення змін.

Договором № 4 від 11.01.2020 пункти 5.15, 5.16, 5.17 Договору оренди викладено в новій редакції:

5.15. Для здійснення перерахунку розміру орендної плати орендар зобов`язується укласти тристоронній договір про надання послуг оцінки майна, як платник, забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності на об`єкт оренди та сплатити вартість послуг з оцінки.

5.16. Орендар зобов`язується сплатити орендну плату з 15.06.2019 відповідно до розрахунку орендної плати, визначеному на підставі висновку про вартість майна із застосуванням індексу інфляції з червня 2019.

5.17. У разі невиконання Орендарем обов`язків, вказаних у пунктах 5.15 та 5.16 даного Договору, дія Договору оренди припиняється 30.04.2020 .

17.01.2020, на виконання умов Додаткового договору № 4 від 11.01.2020 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.06.2016 № 1041, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, як замовником, Фізичною особою-підприємцем Охримчук К.Г., як платником, і Фізичною особою-підприємцем Волинцевою О.І., як суб`єктом оціночної діяльності, було укладено тристоронній Договір № 3 про надання послуг з оцінки майна (надалі - тристоронній Договір).

Згідно з розділом 1 тристороннього Договору, суб`єкт оціночної діяльності за завданням замовника надає послуги з оцінки майна - частина адміністративної будівлі площею 118, 2 кв.м за адресою: 44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 35, що знаходиться на балансі Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України, замовник зобов`язується прийняти надані послуги з оцінки об`єкта оцінки та оплатити їх.

Розділом 2 тристороннього Договору передбачено, що послуги з оцінки об`єкта оцінки надаються з метою визначення ринкової вартості об`єкта для розрахунку розміру орендної плати для продовження договору оренди.

Згідно з пунктом 5.2 тристороннього Договору, розрахунки між сторонами здійснюються у в такій послідовності: протягом десяти банківських днів від дати отримання платником (в паперовому або електронному вигляді) підписаного ним, замовником і суб`єктомоціночної діяльності акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки платник перераховує на рахунок суб`єкта оціночної діяльності суму договору в розмірі 100 %, що становить 2 973,00 грн без ПДВ.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2, 7.3 тристороннього Договору, після завершення надання послуг з оцінки у строк, суб`єкт оціночної діяльності передає замовнику звіт про оцінку об`єкта оцінки та висновок про його вартість.

Одночасно з передачею звіту про оцінку об`єкта оцінки суб`єкт оціночної діяльності передає всю інформацію щодо об`єкта, яку було зібрано ним у процесі надання послуг з оцінки об`єкта оцінки, та проект акта приймання-передачі послуг з оцінки з оцінки об`єкта у трьох примірниках, підписаного платником та суб`єктом оціночної діяльності.

Суб`єкт оціночної діяльності також має надати замовнику електронну версію звіту про оцінку об`єкта оцінки (версія звіту про оцінку об`єкта оцінки в форматі файлу PDF із сканованими його сторінками, що містять оцінювачів, керівника суб`єкта оціночної діяльності, засвідчені печаткою (у разі її наявності)).

Замовник забезпечує рецензування звіту про оцінку об`єкта оцінки. Підготовка та підписання акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки сторонами здійснюється в трьох примірниках на підставі рецензування за умови, що такий звіт класифікується за категорією, ознаки якої зазначені в абзаці другому п. 67 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440. Примірник підписаного акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки (в паперовому або електронному вигляді) спрямовується платнику для здійснення ним розрахунку з суб`єктом оціночної діяльності відповідно до договору.

27.01.2020 ФОП Волинцева О.І. листом № 03 повідомила відповідача про проведення оцінки майна, просила підписати і повернути акти приймання-передачі послуг з оцінки майна. Додатками до листа зазначено акти приймання-передачі на 3-ох аркушах /т.1 а.с. 87 на звороті/.

Відповідач листом від 31.01.2020 повідомила ФОП Волинцеву О.І. про неможливість підписання акту приймання-передачі послуг з оцінки у зв`язку з відсутністю звіту про оцінку об`єкта оцінки /т. 1 а.с. 51/.

ФОП Волинцева О.І. листами від 04.02.2020 та від 17.02.2020 направила до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях підписаний суб`єктом оціночної діяльності примірник акт приймання-передач послуг з оцінки об`єкта оцінки. Окрім цього, повідомлено про безпідставну відмову у підписанні вказаного акту приймання-передач послуг з боку ФОП Охримчук К.Г. із прохання посприяти у вирішенні даного питання (виконання зобов`язань ФОП Охримчук К.Г. в частині проведення оплати наданих послуг оцінювачем) /а.с. 132, 134/.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях листом № 11-06-298 від 28.02.2020 повідомило відповідача ФОП Охримчук К.Г. про необхідність підписання трьох примірників аката приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта та оплатити надані послуги з оцінки майна. Також, вказаним листом звернуто увагу ФОП Охримчук К.Г., що Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Волинській області забезпечено рецензування звіту про оцінку від 28.01.2020, зазначено, що у разі несплати вартості послуг з оцінки згідно з п. 5.17 Договору від 11.01.2020 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.06.2016 № 1041, дія Договору оренди припиниться 30.04.2020.

Додатками до цього листа № 11-06-298 від 28.02.2020 позивачем вказано такі документи: 1) оригінал акту приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта - 3 примірника; 2) копія рецезії на звіт про оцінку від 28.01.2020 - 1 примірник; 3) копія висновку про вартість об`єкту оцінки - 1 примірник.

ФОП Волинцева О.І. листом № 30/1 від 30.04.2020 повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, що станом на 30.04.2020 за платником ФОП Охримчук К.Г. не виконані зобов`язання по оплаті за надані послуги, а також не підписаний Акт приймання-передачі. Окрім цього, ФОП Охримчук К.Г. просила посприяти у вирішенні вказаного питання.

07.05.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (замовник), ФОП Охримчук К.Г. та суб`єктом оціночної діяльності ФОП Волинцевою О.І. підписано акт приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки, за яким суб`єкт оціночної діяльності передає, а замовник приймає згідно тристоронього Договору про надання послуг з оцінки майна від 17.01.2020 № 3 послуги з оцінки об`єкта оцінки: частина адміністративної будівлі площею 118,2 кв.м за адресою: 44700, Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 35, що обліковується на балансі Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України.

08.05.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях листом за № 11-04-517 повідомило ФОП Охримчук К.Г., що у зв`язку із невиконанням орендарем умов, визначених п. 5.15, 5.17 Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.06.2016 № 1041, дію Договору припинено 30.04.2020.

14.05.2020 позивач з метою добровільного врегулювання спору на адресу відповідача надіслав претензію за № 11-06-529 щодо термінового повернення орендованого нерухомого майна балансоутримувачу за передавальним актом, що є предметом Договору від 15.06.2016 № 1041, в протилежному випадку позивачем повідомлено, що Управління змушене буде звертатися до господарського суду із відповідним позов про зобов`язання вчинення дій.

У своїх запереченнях викладених у листі від 14.05.2020 на пропозицію щодо припинення Договору оренди державного майна від 15.06.2016 № 1041, відповідач зазначив, що свої зобов`язання по оплаті виконаних робіт суб`єкта оціночної діяльності ФОП Волинцевої О.І. в розмірі 2973,00 грн ФОП Охримчук К.Г. виконала у встановлені договором строки протягом 10 банківських днів від дати підписання акту приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оренди. Звернуто увагу позивача, що фактично оплата була проведена після підтвердження виконаних робіт (надання звіту про оцінку), а тому жодних порушень Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.06.2016 № 1041, а також Договору про надання про надання послуг з оцінки майна від 17.01.2020 № 3, ФОП Охримчук К.Г. не допустила.

Отже, позивач вважає, що строк дії договору оренди закінчився 30.04.2020, орендоване державне нерухоме майно не повернуто, тому просить зобов`язати орендаря повернути орендоване ним приміщення, стягнути 58 439,44 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1, 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України і ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з част. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 1041 від 15.06.2016, укладеного із Додатковими угодами, який за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.06.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Колегією суддів встановлено, що між сторонами укладались Додаткові договори, якими строк дії Договору оренди № 1041 від 15.06.2016 продовжено до 13.06.2022. Разом з тим, Додатковим договором № 4 від 11.01.2020, сторони погодили пункти 5.15, 5.16, 5.17 Договору оренди викласти в новій редакції:

5.15. Для здійснення перерахунку розміру орендної плати орендар зобов`язується укласти тристоронній договір про надання послуг оцінки майна, як платник, забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності на об`єкт оренди та сплатити вартість послуг з оцінки.

5.16. Орендар зобов`язується сплатити орендну плату з 15.06.2019 відповідно до розрахунку орендної плати, визначеному на підставі висновку про вартість майна із застосуванням індексу інфляції з червня 2019.

5.17. У разі невиконання орендарем обов`язків, вказаних у пунктах 5.15 та 5.16 даного договору, дія договору оренди припиняється 30.04.2020 .

В обгрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору оренди № 1041 від 15.06.2016, зокрема в частині вчасної сплати вартості наданих суб`єктом оціночної діяльності послуг з оцінки об`єкта оренди за укладеним тристороннім договором від 17.01.2020, а тому дію Договору оренди припинено 30.04.2020.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, згідно з пунктом 5.2 Тристороннього договору розрахунки між сторонами здійснюються у в такій послідовності: протягом десяти банківських днів від дати отримання платником (в паперовому або електронному вигляді) підписаного ним, замовником і суб`єктомоціночної діяльності акта приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки платник перераховує на рахунок суб`єкта оціночної діяльності суму договору в розмірі 100 %, що становить 2 973 грн без ПДВ.

Тобто обов`язок відповідача щодо перерахування на рахунок суб`єкта оціночної діяльності плати за оцінку майна в розмірі 2 973 грн виникає лише після підписання акту приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта всіма трьома сторонами тристороннього договору.

Позивач зазначає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях листом № 11-06-298 від 28.02.2020 просило відповідача підписати три примірники акту приймання-передачі послуг з оцінки та оплатити послуги; повернути два примірники підписаного акту, стверджує, що до листа додано оригінали актів приймання-передачі послуг, копію висновку про вартість об`єкту оцінки та копію рецензії проведеної на звіт оцінювача.

Натомість позивач не подав суду доказів долучення (направлення) вказаних вище додатків до листа № 11-06-298 від 28.02.2020, у відповідності до яких відповідач мав здійснити розрахунок за надані послуги з оцінки об`єкта оренди. Відповідач фактично заперечував отримання зазначених додатків листом позивача від 28.02.2020, що вбачається зі змісту листів (заперечення) ФОП Охримчук К.Г., адресованих як суб`єкту оціночної діяльності ФОП Волинцевій О.І., так і Регіональному відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Отже належних і достатніх доказів у розумінні положень ст. 76, 78, 79 ГПК України, які б свідчили про направлення 28.02.2020 позивачем на адресу відповідача оригіналів актів приймання-передачі послуг, копії висновку про вартість об`єкту оцінки та копії рецензії, проведеної на звіт оцінювача, на підставі яких відповідач мав би виконати свої зобов`язання з оплати наданих послуг, в матеріалах справи немає.

Разом з тим в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки, який підписаний лише 07.05.2020 між трьома сторонами: замовником - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем Волинцевою О.І., платником - фізичною особою-підприємцем Охримчук К.Г.

Впродовж десяти банківських днів від дати підписання акту приймання-передачі послуг 07.05.2020, як передбачено п.5.2 Тристороннього договору, відповідач перерахувала на рахунок суб`єкта оціночної діяльності плату в розмірі 2 973 грн, що підтверджується копією квитанції № 84 від 14.05.2020.

Відповідач листом від 14.05.2020, адресованим позивачу, як заперечення щодо припинення договору Оренди державного майна від 15.06.2016, підтвердив оплату послуги з оцінки відразу після того, як її адвокату було надіслано копію звіту про оцінку майна, тобто після підтвердження факту виконання робіт.

З наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що станом на 30.04.2020 у відповідача відсутній був обов`язок щодо оплати послуг з оцінки майна за Тристороннім Договором від 17.01.2020 укладеного на виконання умов п. 5.15, 5.17 Договору оренди від 15.06.2016, оскільки всіма трьома сторонами акт приймання-передачі послуг було підписано лише 07.05.2020. Отже, позивач в процесі судового розгляду не довів порушення відповідачем строку виконання зобов`язання з оплати, встановленого п. 5.2. Тристороннього договору.

Поскільки відповідач виконала умови Тристороннього договору: уклала тристоронній договір про надання послуг оцінки майна, забезпечила доступ суб`єкта оціночної діяльності на об`єкт оренди та сплатила вартість послуг з оцінки відповідно до п. 5.2 Тристороннього договору впродовж десяти банківських днів від дати, коли було підписано трьома сторонами акт приймання-передачі послуг з оцінки об`єкта оцінки, тому відсутні підстави для висновку про порушення останнім умов Договору оренди нерухомого майна від 15.06.2016 № 1041 і припинення його дії з 30.04.2020. Позовні вимоги про повернення об`єкта оренди задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойку у розмірі подвійної орендної плати в сумі 58 439,44 грн за період з травня по вересень 2020 на підставі п. 10.4 Договору оренди та ч.2 ст.785 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

У п.10.14 Договору оренди № 1041 від 15.06.2016 сторони погодили, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Судом встановлено, що Договір оренди № 1041 від 15.06.2016 діє до 13.06.2022, строк його дії 30.04.2020 не припинявся з наведених позивачем підстав у позові, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за прострочення повернення орендованого майна у сумі 58 439,44 грн.

Аргументів на спростування цих висновків апеляційна скарга не містить, слід зазначити, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, були відображені останнім в позовній заяві та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення від 23.12.2020, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

Щодо заперечень, викладених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях в апеляційній скарзі, на ухвалене Господарським судом Волинської області додаткове рішення від 08.01.2021 у справі № 903/559/20, яким присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 15 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (послуги адвоката), та яке фактично є невід`ємною частиною судового рішення від 23.12.2020, судова колегія враховує наступне.

28.12.2020 на адресу Господарського суду Волинської області від представника відповідача ФОП Охримчук К.Г. адвоката Матвіїва В.М. надійшло клопотання (вх. № 01-57/9102/20) про стягнення з позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу із долученими до заяви доказами.

Частина 8 ст.129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Тобто відшкодування судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка таких доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

23.12.2020 ФОП Охримчук К.Г. подала до суду заяву (вх.№ 01-57/7962/20), у якій повідомила місцевий господарський суд про те, що докази на підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги адвоката будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

23.12.2020 Господарським судом Волинської області проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі № 903/559/20, 28.12.2020 заявник подав відповідну заяву про стягнення додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу, тобто в межах строків, передбачених ч. 8 ст.129 ГПК України, а саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст.74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подані на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу докази мають відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції заявником надано: - копію договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва від 13.10.2020; - копію розрахункової квитанції від 13.10.2020 на суму 9680 грн; - копію розрахункової квитанції від 03.12.2020 на суму 5320 грн; - копію акту приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва) від 03.12.2020; - довідку-розрахунок кількості часу, затраченого адвокатом на правничу допомогу та здійснення представництва по справі; - акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва) від 03.12.2020, який містить детальний перелік дій адвоката, що були ним вчинені під час надання правничої допомоги; - кількість часу, затраченого на вчинення цих дій, і вартість кожної послуги.

Адвокатом Матвіїв В.М., який здійснював представництво інтересів ФОП Охримчук К.Г. у даній справі, складено довідку-розрахунок про детальний опис робіт (наданих послуг), кількість часу, затраченого адвокатом на правничу допомогу та здійснення представництва по справі, вартість кожної послуги.

Отже, зважаючи на обсяг часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, тривалість судового провадження (понад п`ять місяців), кількість судових засідань, в яких адвокат Матвіїв В.М. брав участь 28.10.2020, 18.11.2020, 02.12.2020, та обсяг наданих сторонами доказів, положення Договору про надання правничої допомоги від 13.10.2020, який недійсним не визнавався, колегія суддів ураховуючи приписи ст. 15 ГПК України, якою визначено критерії пропорційності та розумності, вважає обґрунтованим підтвердженням відповідачем компенсації витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

За таких обставин колегією суддів не приймаються до уваги аргументи позивача щодо не співмірності заявленої відповідачем вартості витрат на правничу допомогу у даній справі.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції неправомірно призначено розгляд справи та проведено судове засідання за клопотанням відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу саме 08.01.2021, який є вихідним днем, апеляційний суд зазначає.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.12.2020 у справі № 903/559/20, розгляд клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, яке надійшло до суду 28.12.2020 - призначено на 08.01.2021.

Докази надіслання відповідачем позивачу поданого до суду клопотання (вх.№ 01-57/9102/20) із додатками містяться в матеріалах справи, а саме поштова накладна № 4302522657230 від 24.12.2020, опис вкладення від 24.12.2020 та фіскальний чек від 24.12.2020.

Згідно з відміткою, яка міститься на звороті зазначеної ухвали суду від 29.12.2020, представнику позивача (головному спеціалісту сектору претензійно-позовної роботи - Зміян М.В.) остання була вручена 30.12.2020.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1191-р, на яке посилається апелянт при визначені підстав для скасування додаткового рішення у справі № 903/559/20, з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2021 році 7 січня - Різдва Христового, 24 серпня - Дня незалежності України та 14 жовтня - Дня захисника України рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, акціонерного товариства Укрпошта , Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2021 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з п`ятниці 8 січня на суботу 16 січня.

Апеляційний суд враховує, що з наведеного нормативно правового акта Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 1191-р, щодо перенесення робочих днів у 2021 році, у тому числі 8 січня на 16 січня вбачається, що останній не є обов`язковим, а містить рекомендаційний характер з прийняття керівниками установ відповідного рішення про перенесення робочих днів у 2021 році.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів прийняття керівником (головою) Господарського суду Волинської області наказу про перенесення у судовій установі робочого дня з 08.01.2021 на 16 січня 2021, а тому відсутні підстави вважати, що оскаржуване додаткове рішення було ухвалено у неробочий день.

Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Поскільки рішення по суті позовних вимог у справі № 903/559/20 Господарським судом Волинської області ухвалено 23.12.2020, то кінцевим терміном вирішення місцевим господарським судом питання про судові витрати за клопотанням відповідача (вх. №01-57/9102/20) у даній справі є 08.01.2021.

З матеріалів справи вбачається, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях було належним чином повідомлене про час та місце судового засідання 08.01.2020, про що свідчить вручена нарочно представнику позивача ухвала суду від 29.12.2020, тому апелянт у повній мірі мав можливість скористатись своїми правами, визначеними ст. 42 ГПК України та ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, зокрема, щодо письмового заперечення нарахувань відповідачем витрат на правову допомогу у даній справі при наявності для цього підстав, передбачених ГПК України. Проте вказаними правами позивач не скористався, а тому позбавляється права на звернення до суду із такими доводами, як на підставу своїх вимог для скасування оскаржуваного додаткового рішення від 08.01.2021 у справі № 903/559/20.

Враховуючи викладене, зважаючи, що понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн підтверджується матеріалами справи, місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.126 ГПК України дійшов обґрунтованого висновку про стягнення їх з позивача у зв`язку із відмовою в позові.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 та додаткового рішення від 08.01.2021 у справі № 903/559/20 відсутні.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Відповідно до част. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Поскільки в судове засідання 10.03.2021 сторони у справі не з`явилися, тому на підставі част. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення постанови суду апеляційної інстанції у справі № 903/559/20 є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2021 у справі № 903/559/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 23.12.2020 у справі № 903/559/20 - залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2021 у справі № 903/559/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 903/559/20 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "22" березня 2021 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І.Ю.