Постанова від 17.03.2021 по справі 917/2053/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2021 р. Справа №917/2053/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників у режимі відеоконференції:

позивача - Ісаєв С.А., довіреність №10-72/6591 від 21.04.2020 року; Бакланов Д.В., свідоцтво ПТ№1576 від 04.01.2017 року, довіреність №10-72/6755 від 22.04.2020 року;

відповідача - Антофій М.О., посвідчення №3033 від 08.10.2008 року, довіреність №3 від 11.01.2021 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго , м.Полтава, (вх.№568П/1-40) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 року, винесену за результатом розгляду скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у справі №917/2053/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго м.Полтава,

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал ,

м.Полтава,

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 11.11.2004 року №94,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла скарга Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал про:

1) визнання протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811;

2) зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.02.2021 року у справі №917/2053/17 (суддя Тимощенко О.М., повний текст складено 26.01.2021 року) скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811.

Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811.

Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в порядку ст. 345 Господарського процесуального кодексу України повідомити суд про виконання даної ухвали.

Публічне акціонерне товариство Полтаваобленерго з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 року у справі №917/2053/17. Крім того апелянт просить суд витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що в межах даної справи рішенням суду стягнуто заборгованість, яка виникла за період з 01.11.2016 року по 30.11.2017 року, що виключає можливість застосування п.10 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження згідно ч.4 вказаної статті.

Скаржник вказує, що за виконавчим провадженням також стягується судовий збір у розмірі 219782,86 грн., однак дія Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії та положення п.10 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження не розповсюджують свою дію.

Апелянт звертає увагу суду на те, що лише сам факт включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії не є єдиною та безумовною підставою для винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 року у справі №917/2053/17; встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви, а також встановлено строк на протязі якого мають право подати до суду заяви, клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі; призначено справу до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права на участь у судовому засіданні.

02.03.2021 року від відповідача (боржника) надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2703), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач вказує, що питання застосування положень ст. 34 Закону України Про виконавче провадження у системному зв`язку з приписами Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення заборгованості саме по справі №917/2053/17 вже вирішувалося при першому пред`явленні наказу до виконання і відкритті виконавчого провадження і висновок викладено у постанові Верховного Суду 30.06.2020 року.

У судовому засіданні 17.03.2021 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у його відзиві.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду була направлена Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) рекомендованим листом 25.02.2021 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 01.03.2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з`явився, про причини не з`явлення суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника виконавчої служби.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.02.2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал на користь Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго 17779511,45 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію, 1900196,74 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 16531889,68 грн. інфляційних за активну електроенергію, 79781,15 грн. інфляційних за перетоки реактивної електричної енергії, 4005473,26 грн. 3% річних за активну електричну енергію, 18312,36 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії, 219782,86 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Повернуто Публічному акціонерному товариству Полтаваобленерго в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго з Державного бюджету України судовий збір в сумі 20217,14 грн. сплачений за платіжним дорученням №650598 від 29.11.2017 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №917/2053/17.

13.03.2018 року Господарським судом Полтавської області на виконання рішення від 16.02.2018 року видано наказ.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 13.10.2020 року відкрито виконавче провадження №63296811 щодо виконання наказу господарського суду по справі №917/2053/17 про стягнення суми боргу у розмірі 40534947,50 грн. (том 4, арк. с. 184).

08.06.2017 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради Полтававодоканал включений до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (наказ Мінрегіону №142 від 08.06.2017 року). Отже, на думку боржника, вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811 має бути зупинено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідач листом за вих.№юр/4301 від 19.10.2020 року звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811 з посилання на положення Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (далі - Закон №1730-VIII).

Даний лист Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) залишено без відповіді.

Вищевказані обставини у своїй сукупності стали підставою для звернення до суду зі скаргою у даній справі.

03.11.2016 року прийнято Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії . Даний закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Метою вказаного закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду. Врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме спожиті природний газ, електричну енергію.

Вказаним законом також внесені зміни до ст. 34 Закону України Про виконавче провадження .

Як вже було зазначено 08.06.2017 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради Полтававодоканал (відповідач) включений до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (наказ Мінрегіону №142 від 08.06.2017 року).

Відповідно до ч.4 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідач листом за вих. №юр/4301 від 19.10.2020 року звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) із заявою про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811 з посилання на положення п.10 ч.1. ст.34 Закону України Про виконавче провадження та положення Закону №1730.

Частиною 2 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, що зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій, їх зупиняє і виносить відповідну постанову.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , її дочірня компанія Газ України , Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

У свою чергу, частиною 4 статті 34 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини 1 цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Таким чином, пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , її дочірня компанія Газ України , Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , і постачальники електричної енергії) та боржниками (підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а частина 4 статті 34 Закону України Про виконавче провадження визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ використаний станом на 1 липня 2016 року), а саме, крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

У даній справі спірні правовідносини стосуються заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору про постачання електричної енергії.

Крім того, згідно з абзацом 6 частини 1 статті 1 Закону №1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону № 1730 процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Згідно з абзацом 10 частини 1 статті 1 Закону №1730 спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія.

Отже, Закон №1730 врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме - спожиті природний газ та електричну енергію, а не лише за спожитий природний газ.

Вказана позиція відображена у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у даній справі №917/2053/17.

За спірним виконавчим провадженням стягується борг за рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.02.2018 року у справі №917/2053/17, яким стягнуто 17779511,45 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію, 1900196,74 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 16 531 889,68 грн. інфляційних за активну електроенергію, 79781,15 грн. інфляційних за перетоки реактивної електричної енергії, 4005473,26 грн. 3% річних за активну електричну енергію, 18312,36 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №94 від 11.11.2004 року.

Враховуючи імперативні приписи ч. 2 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження і те, що у спірному виконавчому провадженні стягувачем є постачальник електричної енергії; боржником є підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення; боржник включений до Реєстру теплопостачальних, теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; за рішенням суду стягується заборгованість за спожиту електричну енергію, яка підпадає під дію норм Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії державний виконавець був зобов`язаний зупинити виконавче провадження №63296811.

Отже, на думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимоги скаржника про визнання протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811 та зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811.

Колегія суддів також приймає до уваги те, що з аналогічних підстав вже було задоволено подібну скаргу на дії цього ж державного виконавця (ухвала від 27.02.2020 року, залишена без змін постановою Верховного Суду від 30.06.2020 року у даній справі №917/2053/17).

Щодо доводів апелянта, що за виконавчим провадженням також стягується судовий збір у розмірі 219782,86 грн. і дія Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії та положення п.10 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження не розповсюджуються на таку заборгованість.

Так, колегія суддів зазначає, що дійсно за пред`явленим наказом від 13.03.2020 року у справі №917/2053/17 стягується судовий збір у розмірі 219782,86 грн. і дія Закону №1730 на таку заборгованість не розповсюджується. Однак, наявність такого стягнення за наказом за виконавчим провадженням №63296811 не свідчить про те, що не зупинення виконавчого провадження за всім обсягом заборгованості є правомірним та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Слід відзначити, що чинним законодавством не заборонено зупинення вчинення виконавчих дій в частині.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга - Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 року у справі №917/2053/17 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати апелянта не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284, 329 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 року у справі №917/2053/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22 березня 2021 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов