Ухвала

від 26.04.2021 по справі 917/2053/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 917/2053/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго")

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021

за скаргою комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі - КП "Полтававодоканал") на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)

у справі № 917/2053/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до КП "Полтававодоканал"

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 11.11.2014 №94,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2021 (відповідно до поштових відміток на конверті) АТ "Полтаваобленерго" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 917/2053/17.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та матеріали справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Позов було подано про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 11.11.2004 №94.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.02.2018: позов задоволено частково; стягнуто з КП "Полтававодоканал" на користь ПАТ "Полтаваобленерго" в особі філії: 17 779 511,45 грн. заборгованості за використану активну електричну енергію; 1 900 196, 74 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії; 16 531 889,68 грн. "інфляційних за активну електроенергію"; 79 781,15 грн. "інфляційних за перетоки реактивної електричної енергії"; 4 005 473,26 грн. - 3% річних за активну електричну енергію; 18 312,36 грн. - 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії; 219 782,86 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено; повернуто ПАТ "Полтаваобленерго" в особі філії з державного бюджету України судовий збір у сумі 20 217,14 грн.

У грудні 2020 року до господарського суду Полтавської області надійшла скарга КП "Полтававодоканал" про: визнання протиправною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо незупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811; зобов`язання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №63296811.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.01.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021, скаргу КП "Полтававодоканал" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) задоволено повністю.

Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "Полтаваобленерго" посилається на порушення приписів частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

АТ "Полтаваобленерго" зазначає, що при прийнятті рішення про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен встановити такі обставини: чи є стягувачем у виконавчому провадженні Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржником підприємство, що виробляє теплову енергію, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємство централізованого водопостачання та водовідведення, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведенням (з використання внутришньобудинкових систем); чи включено боржника до відповідного реєстру; чи стягується за рішенням суду заборгованість такого боржника за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опаленням та постачанням гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), "інфляційних нарахувань", 3% річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ) перед постачальником такого природного газу. Дані обставини не були встановлені судами попередніх інстанцій. Також скаржник зазначив, що частиною четвертою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено зупинення виконавчого провадження стосовно стягнення судових витрат.

08.04.2021 від КП "Полтававодоканал" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Полтаваобленерго" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №917/2053/17, в якому воно просить суд відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки питання щодо застосування положень статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у системному зв`язку з приписами Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення заборгованості саме по справі № 917/2053/17 вже вирішувалося, і Верховний Суд вже виклав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, та суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

03.11.2016 прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Даний Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Метою вказаного Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду. Він врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме спожиті природний газ, електричну енергію.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження " виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

У свою чергу, частиною четвертою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Таким чином, пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того, хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" і постачальники електричної енергії) та боржниками [підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)], а частина четверта статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року, а саме, крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Судами зазначено, що спірні правовідносини стосуються заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору про постачання електричної енергії.

Крім того, згідно з абзацом шостим частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Згідно з абзацом десятим частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія.

Отже, Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме - спожиті природний газ та електричну енергію, а не лише за спожитий природний газ.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у даній справі № 917/2053/17.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що, враховуючи імперативні приписи частини другої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і те, що у спірному виконавчому провадженні стягувачем є постачальник електричної енергії; боржником є підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення; боржник включений до Реєстру теплопостачальних, теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; за рішенням суду стягується заборгованість за спожиту електричну енергію, яка підпадає під дію норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" державний виконавець був зобов`язаний зупинити виконавче провадження №63296811.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що за наказом від 13.03.2020 у справі №917/2053/17 стягується судовий збір у розмірі 219782,86 грн., і дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на таку заборгованість не поширюється. Однак наявність такого стягнення за наказом за виконавчим провадженням №63296811 не свідчить про те, що незупинення виконавчого провадження за всім обсягом заборгованості є правомірним та не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Чинним законодавством не заборонено зупинення вчинення виконавчих дій у частині.

З огляду на наведене висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин приписів частини другої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії " , викладений в оскаржуваній постанові, відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №917/2053/17 щодо питання зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадження.

Аргументи, викладені в касаційній скарзі, так само не викликають розумних сумнівів у правильності застосування норм права господарським судом попередньої інстанції.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Полтаваобленерго" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №914/2053/17, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтею 234, частиною другою статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №917/2053/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов