Ухвала

від 15.03.2021 по справі 310/3985/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/835/21 Справа № 310/3985/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року про поверненняобвинувальних актів у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080130003535, №12018080000000261 відносно ОСОБА_6 , за ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 345, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 249 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року обвинувальні акти відносно ОСОБА_6 , за ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 345, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 249 КК України було повернуто прокурору для усунення недоліків з урахуванням вимог глави 25 КПК України та Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень.

Так суд, повертаючи обвинувальні акти дійшов висновку, що прокурором в обвинувальному акті не наведено достатніх підстав необхідності та доцільності об`єднання в одне кримінальне провадження обвинувальних актів відносно ОСОБА_6 , якому інкримінується як вчинення злочинів, так і проступків.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Прокурор всвоїй апеляційнійскарзі проситьскасувати ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про необхідність повернення прокурору обвинувальних актів, посилаючись на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень. Прокурор зазначає, що відповідно до ст. 217 КПК України не можуть бути об`єднанні в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства і положення глави 25 КПК України в такому разі не застосовуються.

Разом з тим, прокурор зазначає, що ані положеннями Закону України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, ані жодними іншими нормативно-правовими актами не передбачено повернення судами обвинувальних актів у кримінальних провадженнях за обвинуваченням особи у вчиненні як злочину так і проступку. Більш того, прокурор зазначає, що в даному випадку рішення про об`єднання кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів та проступків) було прийнято прокурором в ході досудового розслідування, виходячи із конкретних обставин кримінального провадження, до набрання чинності змін до ч. 2 ст. 217 КПК України.

З огляду на фактичні обставини провадження, на думку прокурора, викладені в обвинувальному акті, виділення з матеріалів даного провадження матеріалів щодо злочину або проступку може негативно вплинути на повноту з`ясування обставин провадження, оскільки події зазначених в обвинувальному акті правопорушень є взаємопов`язаними.

Крім того, прокурор в скарзі звертає увагу на те, що 22 грудня 2020 року судом першої інстанції прийнято рішення про об`єднання кримінальних проваджень відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 342 КК України та ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 249 КК України із кримінальним провадженням відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 345 та ч. 5 ст.191 КК України, тобто як у вчиненні як злочинів так і вчиненні проступків, однак оскаржуваною ухвалою від 22 грудня 2020 року прийнято зовсім протилежне рішення.

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді доповідача, думку та пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Статтею 291 КПК України передбачені вимоги, які ставляться до обвинувального акту, отже із вимог ч. 2 ст. 291 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обов`язково містити відомості, які передбачені п. п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), а також, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

З 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 20 грудня 2019 року.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які саме перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 217 КПК України (в редакції Закону 2617-VIII) у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального, проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У. таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства.

Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються.

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 217 КПК України рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором та не може бути оскаржене.

У відповідності з приписами ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Зі змісту обвинувального акту та оскаржуваної ухвали, вбачається що ОСОБА_6 обвинувачується як у вчиненні злочину так і кримінальних проступків. ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінального проступку при обставинах, у яких ОСОБА_6 також висунуто обвинувачення.

Разом з тим, ані положеннями Закону України №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, ані жодними іншими нормативно-правовими актами не передбачено повернений судами обвинувальних актів у кримінальних провадженнях за обвинуваченням особи у вчиненні як злочину так і проступку. Більш того, в даному випадку рішення про об`єднання кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів та проступків) було прийнято прокурором в ході досудового розслідування, виходячи із конкретних обставин кримінального провадження, до набрання чинності змін до ч. 2 ст. 217 КПК України.

З огляду на фактичні обставини провадження, викладені в обвинувальному акті, на думку колегії суддів, виділення з матеріалів даного провадження матеріалів щодо злочину або проступку може негативно вплинути на повноту з`ясування обставин провадження, оскільки події зазначених в обвинувальному акті правопорушень є взаємопов`язаними, а тому висновки суду першої інстанції про необхідність повернення прокурору вказаного обвинувального акту посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» є передчасними та невідповідними фактичним обставинам справи.

А тому, з огляду на викладене та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької обласної прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року про повернення обвинувальних актів відносно ОСОБА_6 , за ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 345, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 249 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді Дніпровського

апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4