Постанова

від 11.03.2021 по справі 399/355/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2021 року м. Кропивницький

справа № 399/355/20

провадження № 22-ц/4809/129/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області у складі судді Лях М.М. від 02 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Онуфріївська районна державна адміністрація Кіровоградської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,-

встановив:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , загальною площею 5,32, що розташовані на території Васильківської сільської ради Онуфріївського району, кадастровий номер 3524680400:02:000:0374, які належали померлій відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю.

Вказав, що за життя 24.09.1999 року ОСОБА_3 було складено заповіт на його ім`я, відповідно до якого він є єдиним спадкоємцем усього належного їй майна. У встановлений законом шестимісячний строк він подав до Валківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 на день своєї смерті проживала та була зареєстрована в с. Гонтів Яр Валківського району Харківської області. Також відповідну заяву було подано дочкою померлої - ОСОБА_2 . Однак, рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2007 року визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на вказані земельні ділянки. На підставі цього рішення відповідачу були видані Державні акти на право власності на спірні земельні ділянки.

Зазначив, що 04.02.2009 рішенням суду апеляційної інстанції було скасовано рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2007 року, а справу передано на новий розгляд іншим суддею. Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2009 року провадження у даній справі закрито, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також вказав, що 04 березня 2010 року ухвалою Валківського районного суду Харківської області затверджено мирову угоду, відповідно до якої за ним визнано право власності на земельні ділянки площею 5,32 га, що розташовані на території Васильківської сільської ради Онуфріївського району. Однак, він зареєструвати право власності на вказані земельні ділянки не може, оскільки право власності на них незаконно зареєстровано за відповідачем.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки серії № 059126 та № 059127 від 11.06.2008 та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки.

В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 /а.с. 13/.

За життя ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 5, 32 га, кадастровий номер 3524680400:02:000:0374, що розташована на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 458813 /а.с. 7/.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.07.2007 року за ОСОБА_2 було визнано право приватної власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , загальною площею 5,32, що розташовані на території Васильківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області /а.с. 8/

11.06.2008 на підставі вказаного рішення суду ОСОБА_2 видано Державні акти на право приватної власності на вказані земельні ділянки серії КР № 059126 площею 3,10 га та КР № 059127 площею 2,22 га /а.с. 5,6/.

04.12.2013 року право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 /а.с. 14-15, 16-17/.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2009 року рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2007 року скасовано, а справу повернуто в той же суд на новий розгляд іншим суддею /а.с. 9/.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18.05.2009 року провадження у справі закрито в зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства /а.с. 10-11/.

При цьому, судом встановлено наступні обставини, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті було складено два заповіти від 24.09.1999 та від 06.07.2001, відповідно до яких належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .

Вказані заповіти зареєстровані і занесені до Спадкових реєстрів як чинні. Валківською державною нотаріальною конторою Харківської області відкрита спадкова справа на підставі заяви від 20.06.2007 ОСОБА_1 , спадкоємця за заповітом. Також 04.07.2007 заяву про прийняття спадщини подала дочка спадкодавця - ОСОБА_2 .

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 82 ЦПК України).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 04.03.2010 року затверджено мирову угоду, відповідно до якої право власності на спадкові земельні ділянки визнано за позивачем ОСОБА_1 /а.с. 12/.

Рішенням державного реєстратора від 31 серпня 2020 року відмовлено ОСОБА_4 у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3524680400:02:000:2008, у зв`язку з наявністю зареєстрованого права власності за ОСОБА_2 , яке виникло на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку КР № 059126 від 11.06.2008 виданий Онуфріївською РДА /а.с.119/.

Рішенням державного реєстратора від 01 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_4 у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер - 3524680400:02:000:2007, у зв`язку з наявністю зареєстрованого права власності за ОСОБА_2 , яке виникло на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку КР № 059127 від 11.06.2008 виданий Онуфріївською РДА /а.с.118/.

Аналізуючи обставини справи та рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що суд правильно встановив порушення права власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, проте безпідставно відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Таким чином, пропущення позовної давності (встановленого законом строку на звернення до суду) за відсутності доказів про поважність причин пропуску якого, є підставою для відмови в позові, якщо особа не доведе, що про порушення права вона довідалася або могла довідатися в межах строку позовної давності.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У відзиві на позовну заяву поданого 23.06.2020 представник відповідача просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову з цих підстав, оскільки про існування державних актів ОСОБА_1 відомо ще з червня 2008 року.

Однак, з урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний суд вважає, що перебіг строку позовної давності почався саме з дати винесення рішення державним реєстратором про відмову у державній реєстрації права власності у 2020 році, оскільки до цього часу позивач не міг знати про порушення свого права та був впевнений у наявності у нього права власності на підставі укладеної між сторонами мирової угоди, яка була затверджена ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 04.03.2010.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і вимогам закону, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, відповідно до ст.376 ЦПК України.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення, відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право на земельну ділянку серії КР

№ 059126 від 11.06.2008 виданий на ім`я ОСОБА_2

та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права

власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2, 22 га, що розташована на території Василівська сільської ради Онуфріївського

району Кіровоградської області, кадастровий номер - 3524680400:02:000:2008.

Визнати недійсним Державний акт на право на земельну ділянку серії КР

№ 059127 від 11.06.2008 виданий на ім`я ОСОБА_2

та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права

власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,10 га, що розташована на території Василівська сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, кадастровий номер -3524680400:02:000:2007.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4204 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.03.2021

Судді:

О.А. Письменний А.М. Головань О.Л.Дуковський