Постанова

від 17.03.2021 по справі 483/1572/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.03.21

22-ц/812/455/21

Провадження № 22-ц/812/455/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Бондаренко Т.З.,

суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи № 483/1572/20 апеляційною скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім

на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 січня 2021 року у справі за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом повернення їх власнику ,-

В С Т А Н О В И В :

12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, до ТОВ Очаківський райагрохім про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом повернення їх власнику.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2020 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою того ж суду від 13 січня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом повернення їх власнику передано у порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства до Господарського суду Одеської області для розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначає, що передаючи справу на розгляд до господарського суду, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є боржником в межах справи про банкрутство та стосовно нього відкрито провадження у справі про банкрутство.

За правилами ст. 369 ЦПК України зазначена апеляційна скарга на оскаржувану ухвалу суду щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 23 грудня 2020 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Очаківський райагрохім введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Колмикову Т.О..

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що у даній справі 13 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та ухвалою Господарського суду Одеської області від 23 грудня 2020 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Очаківський райагрохім , а тому справа відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає передачі до господарського суду Одеської області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки такі відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Глава 2 ЦПК України визначає цивільну юрисдикцію до якої входить: предметна та суб`єктна юрисдикція; інстанційна юрисдикція та територіальна юрисдикція.

Нормами ЦПК України, чинними на час постановлення оскаржуваної ухвали, не передбачено передачу справи до іншого суду, якщо позивачем порушена предметна та суб`єктна юрисдикція (підвідомчість).

Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник встановлено статтею 7 КодексуУкраїни з процедур банкрутства . Так, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, зазначена норма Кодексу містить вказівку на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ та процесуальне правило про передачу справ, стороною в яких є боржник, незалежно від юрисдикції цього спору.

З огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи апеляційним судом, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, провадження № 14-404цс19.

Системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Кодексу про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ щодо інших законодавчих актів України.

Зі змісту вказаних норм також вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за участю сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство сторони у справі.

Вказане урегулювання процедури розгляду спорів до сторони, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до особи, щодо якої порушено процедуру банкрутства.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Крім того, слід наголосити, що поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип судового нагляду у процедурах банкрутства. Наведений вище принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи. Цей принцип та механізм його застосування відстежується у приписах Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, враховуючи те, що провадження у даній справі відкрито та між сторонами виник спір про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки, тобто в розумінні норм цивільного права є майном, тобто майном боржника ПАТ "Українська інноваційна компанія", а тому суд дійшов правильного висновку про застосування ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та направлення справи до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367 , 374 , 375 , 381-384 ЦПК України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Очаківський райагрохім - залишити без задоволення.

Ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 22 березня 2021 року.

Судді: Т.З.Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова