Постанова

від 16.03.2021 по справі 522/16345/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи № 522/16345/18

Апеляційне провадження № 22-ц/813/2593/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати:

головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2018 року, постановлене під головуванням судді Науменка А.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Сьєрра Маестра (далі-ТОВ Сьєрра Маестра , товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики від 22 березня 2016 року в сумі 110 937,53 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 22 березня 2016 року між ТОВ Сьєрра Маестра в особі директора Сідунова А.Є., що діяв на підставі Статуту, та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір безпроцентної позики №22/03-2016 у розмірі 105 000 грн.

Товариство зазначило, що зарахування позичених коштів на поточний рахунок відповідача підтверджується платіжними дорученнями №102 від 22 березня 2016 року на 75 000 грн. та №198 від 07 вересня 2016 року на 30 000 грн., які видані ПАТ Креді Агріколь Банк .

Позивач вказав, що відповідно до п.4.1. договору строк повернення позики встановлено до 31 грудня 2017 року, однак відповідачем грошові кошти в сумі 105 000 грн. не повернуто, добровільно погашати борг ОСОБА_2 не бажає, тому просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 110 937,53 грн., а саме:

- 105 000 грн. - суму боргу за договором позики;

- 3 780 грн. - інфляційні втрати;

- 2 157,53 грн. - 3% річних за ст. 625 ЦК України (а.с.2-6).

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Цихоня Д.Ю. свого ставлення до позовних вимог не висловили, в судове засідання, призначене на 20 листопада 2018 року, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Короткий зміст рішення суду та рух справи в суді першої інстанції

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ Сьєрра Маестра заборгованість за договором позики у розмірі 110 937,53 грн. та судові витрати в сумі 1 762 грн. (а.с.34-35).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 15 січня 2019 року заява представника ОСОБА_2 адвоката Цихоні Д.Ю. про перегляд заочного рішення від 20 листопада 2018 року залишена без задоволення (а.с.38-40).

Доводи апеляційної скарги та відзиву на неї

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить заочне рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- справа розглянута у відсутність відповідача, який належним чином про дату, час та місце розгляду справи не повідомлявся;

- договір позики від 22 березня 2016 року відповідачем не укладався та не підписувався;

- позивачем не доведено факт отримання відповідачем грошових коштів за договором позики, а також те, що рахунок отримувача, зазначений у платіжних дорученнях, належить ОСОБА_2 (а.с.66-69).

Одночасно із апеляційною скаргою адвокатом Латка І.В. подані клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертиз (а.с.72-73,74-76).

У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ Сьєрра Маестра Сідунов А.Є. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги (а.с.144-148).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року апеляційна скарга адвоката Латки І.В. залишена без руху для усунення недоліків, які полягали у недоплаченому судовому зборі у розмірі 978,95 грн.(а.с.79-80).

Після усунення недоліків апеляційної скарги 03 квітня 2019 року, ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження (а.с.83,84,85-86), а ухвалою від 22 квітня 2019 року призначено розгляд справи на 16 липня 2019 року (а.с.90).

В судових засіданнях, призначених на 16 липня та 08 жовтня 2019 року, апеляційним судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені докази та для вирішення в наступному клопотань про призначення експертиз учасникам судового процесу запропоновано надати вільні зразки почерку відповідача (а.с.99,102-103).

Чергове судове засідання, призначене на 10 грудня 2019 року, не відбулось у зв`язку із клопотанням нового адвоката відповідача ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи та знаходженням головуючого судді Колеснікова Г.Я. на лікарняному, розгляд справи призначено на 03 березня 2020 року (а.с.110,111,114,115).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 березня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Зеленіна В.О. про зупинення провадження у справі до вирішення справи по суті в кримінальному провадженні №120191605100006661 від 18 грудня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2ст.358 КК України, на підставі заяви адвоката Пендея В.В., який діяв в інтересах ОСОБА_2 , щодо підроблення підпису останнього ОСОБА_4 в договорі безпроцентної позики (а.с.127-128).

Чергове судове засідання, призначене на 19 травня 2020 року, не відбулось у зв`язку із заявою нового адвоката відповідача ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи (а.с.137,139-140).

27 жовтня 2020 року судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ващенко Л.Г. на лікарняному (а.с.194).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року задоволені клопотання представників сторін адвокатів Хлєбникової Н.А. та Коротких В.О. про проведення судового засідання, призначеного на 02 лютого 2021 року в режимі відеоконференції (а.с.195).

Протокольною ухвалою від 02 лютого 2021 року оголошена перерва до 16 березня 2021 року з метою обов`язкової явки ОСОБА_2 в судове засідання для вирішення клопотань про призначення експертиз (а.с.222).

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 16 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотань адвокатів відповідача ОСОБА_1 таОСОБА_5 про призначення судових експертиз та витребування доказів відповідно (а.с242-243,244-245,246-247).

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2 та його представникаОСОБА_5 , представників позивача ОСОБА_6 та адвоката Коротких В.О., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог, що факт укладання договору позики між сторонами підтверджується договором безпроцентної позики, зарахуванням коштів за платіжними дорученнями №102 від 22 березня 2016 року та №198 від 07 вересня 2016 року, які видані ПАТ Креді Агріколь Банк на користь ОСОБА_2 , а тому відповідач зобов`язаний по договору безпроцентної позики від 22 березня 2016 року сплатити позивачу заборгованість у розмірі 110 937,53 грн., яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 105 000 грн. за договором позики; інфляційні втрати 3780 грн.; 3% річних у розмірі 2 157,53 грн. за ст.625 ЦК України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що період з 01 вересня 2015 року по 17 вересня 2016 року ОСОБА_2 працював в ТОВ Сьєрра Маестра на посаді директора з розвитку (а.с.186).

22 березня 2016 року між ТОВ Сьєрра Маестра в особі директора Сідунова А.Є., якій діяв на підставі Статуту, та ОСОБА_2 укладено договір безпроцентної позики № 22/03-2016 у розмірі 105 000 грн.

Відповідно до п.п.1.1,2.1 договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю. Сума позики за договором складає 105 000 грн., без ПДВ. За цим договором проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються (а.с.10).

Відповідно до пункту 3.2. договору днем надання позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок позичальника.

За п.5.2 договору, сума позики підлягає поверненню шляхом її виплати на поточний рахунок позикодавця або готівкою в касу підприємства позикодавця.

Зарахування коштів за вказаним договором позики на поточний рахунок ОСОБА_2 підтверджується платіжними дорученнями №102 від 22 березня 2016 року на 75 000 грн. та №198 від 07 вересня 2016 року на 30 000 грн., які видані ПАТ Креді Агріколь Банк .

Дані про те, що кошти на поточний рахунок товариства по зазначеним платежам повертались від отримувача ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 4.1. договору строк повернення позики встановлено до 31 грудня 2017 року (а.с.10,11,13-14 ).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, сума боргу за договором позики з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних складає 110 937, 53 грн. (105 000, 00 грн. - основна сума заборгованості відповідно до договору позики; 3780 грн. - інфляційні втрати; 2157,53 грн. - 3% річних за ст. 625 ЦК України (а.с.8).

Зазначений розрахунок апелянтом не оскаржено.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 визнав, що рахунок, зазначений у платіжних дорученнях банка, належить йому; що грошові кошти від відповідача в розмірі 105 000 грн. (75 000 + 30 000) він дійсно отримав та позивачу не повернув.

Разом з тим, відповідач заперечував укладення договору безпроцентної позики №22/03-2016 від 22 березня 2016 року з ТОВ Сьєрра Маестра , посилаючись на те, що вказана сума є компенсацією понесених ним витрат, як працівником товариства, у службовому відрядженні; що позивач підробив його підпис у договорі безпроцентної позики.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч.1 ст.1046 ЦК України).

Ця особливість реальних договорів зазначена у ч.2 ст.640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Так, ч.2 ст.1047 ЦК України, передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

При цьому, наявність оригіналу договору у позивача (позикодавця), який був оглянутий в суді апеляційної інстанції, згідно з положеннями ст.545 ЦК України свідчить про те, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.

З огляду на викладене, дійсно 22 березня 2016 року між сторонами у справі було укладено договір позики, тому підтвердженням отримання ОСОБА_2 коштів у сумі 105 000 грн. є договір безпроцентної позики № 22/03-2016 та платіжні доручення № 102 від 22 березня 2016 року про перерахування 75 000 грн. та № 198 від 07 вересня 2016 року про перерахування 30 000 грн., які видані ПАТ Креді Агріколь Банк на ім`я ОСОБА_2 (а.с.10-11,13-14).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач у добровільному порядку не повертає отримані від позивача кошти, а тому позивач має право на повернення коштів відповідно до ст.1049 ЦК України, у строк та в порядку, що передбачені договором.

Так, договір безпроцентної позики № 22/03-2016 як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, містить умови отримання позичальником в борг грошей в сумі 105 000 грн. із зобов`язанням їх повернення до 31 грудня 2017 року та дати отримання коштів за платіжними дорученнями, що дає підстави стверджувати про наявність підстав для стягнення коштів за вказаним договором.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд вважає, що позивач надав суду докази укладення між сторонами договору безпроцентної позики та отримання відповідачем на підставі цього договору 105 000 грн.

У свою чергу ОСОБА_2 та його представники жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не довели те, що відповідач не укладав та не підписував спірний договір; що отримана ним сума в загальному розмірі 105 000 грн. є компенсацією понесених витрат, як працівником товариства, у службовому відрядженні.

Доводи апеляційної скарги про те, що справа розглянута у відсутність відповідача, який належним чином про дату, час та місце розгляду справи не повідомлявся є надуманими.

Так, апеляційним судом встановлено, що у вересні 2018 року ТОВ Сьєрра Маестра звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором безпроцентної позики №22/03-2016 від 22 березня 2016 року в сумі 110 937,53 грн. (а.с.2-6).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 10 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 20 листопада 2018 року (а.с.22).

26 жовтня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Цихоня Д.Ю., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги №AL 0015 від 07 вересня 2018 року та ордеру, виданого 26 жовтня 2018 року на підставі цього договору, подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з якими він ознайомився 30 жовтня 2018 року, про що свідчить його розписка (а.с.27,28,29,30,57-58).

Таким чином, після ознайомлення адвоката Цихоні Д.Ю. з матеріалами справи, в тому числі з ухвалою суду першої інстанції від 10 жовтня 2018 року про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду на 20 листопада 2018 року, відповідач та його представник безумовно знали про дату, час та місце розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено факти отримання відповідачем грошових коштів за договором позики, а також те, що рахунок отримувача, зазначений у платіжних дорученнях, належить ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначалось вище, в суді апеляційної інстанції відповідач визнав вказані факти.

Договір безпроцентної позики № 22/03-201 від 22 березня 2016 року у судовому порядку не визнано недійсним, кошти позичальником за вимогою позивача не повернуті, тому у позивача є підстави для звернення до суду з даним позовом.

Розрахунки сум, що підлягають стягненню з відповідача є правильними, останнім та його представниками під час розгляду справи не спростовані.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі ґрунтується на вимогах закону та узгоджується з матеріалами справи, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України , апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 березня 2021 року.

Головуючий

Судді