Постанова

від 22.03.2021 по справі 141/1226/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 141/1226/18

Провадження № 22-ц/801/243/2021

Категорія: 49

Головуючий у суді 1-ї інстанції Климчук С. В.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 рокуСправа № 141/1226/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.

суддів: Сопруна В.В., Стадника І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справ в м. Вінниця цивільну справу №141/1226/18 за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року , повний текст якого складено 29 жовтня 2020 року, ухвалене в складі судді Климчука С.В.

встановив:

В грудні 2018 року надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позовна заява мотивована тим, що 14 червня 2016 року за вх.№ 110-Г/1 на підставі листа ОСОБА_2 , жительки с. Скала Оратівського району Вінницької області по факту самовільної рубки дерев на території Скалької сільської ради Оратівського району Вінницької області 14 червня 2016 року держінспектором з ОНПС було проведено розгляд вищевказаного звернення ОСОБА_2 , за результатами якого встановлено факт незаконного видалення 14 дерев різних порід та діаметрів на території Скальської сільської ради на землях загального користування в межах населеного пункту села АДРЕСА_1 , без відповідних дозвільних документів. 14 квітня 2017 року за вих. № 1446/04 позивачем було надіслано матеріали відносно звернення ОСОБА_2 на адресу Оратівського ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області, 03.07.2017 року за вх. № 1649 на адресу позивача надійшла постанова від 21 квітня 2017 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1

04 липня 2018 року відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП , та 16 липня 2018 року винесена постанова про закриття справи у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи двомісячного строку, протягом якого може бути накладено стягнення (ст. 38 КУпАП).

Однак, позивач зазначає, що закриття адміністративної справи щодо відповідача не звільняє його від цивільно-правової відповідальності, передбаченої ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" .

Інспекцією обчислений розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порубки 14 дерев різних порід та діаметрів, на підставі розрахунку збитків, здійсненого згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів , який складає 16776 грн. 00 коп.

05 вересня 2018 року позивачем направлено ОСОБА_1 претензію №3631/04 щодо добровільного відшкодування завданих державі збитків внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. У наданий для добровільного відшкодування збитків строк, відповідачем заподіяну шкоду не сплачено, відповідач не надав жодних підтверджуючих документів щодо добровільного відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави шкоду, завдану внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 16776 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1762 грн.

Ухвалою суду від 24 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду судді Климчука С.В., відкрито спрощене провадження у цивільній справі без виклику сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Зобов`язано Скальську сільську раду Оратівського району Вінницької області та Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області надати ордер на дерева та надати інформацію про те, на обліку якої установи перебували дерева.

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на рахунок держави (УК у Оратівському районі /с. Скала/ 24062100, Код ЄДРПОУ 38055454, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 33115331002442 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) суму збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 16776 грн (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 37979894, р/р 35213059081122, в Держказначейській службі України, м. Київ МФО 820172) витрати по відшкодуванню судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено, що своїми діями, відповідач наніс державі збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства, яке полягало у незаконній порубці дерев у відсутність дозвільного документа на порізку дерев (ордера) та у відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради. У наданий для добровільного відшкодування строк збитки відповідачем не відшкодовано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача прийшов до помилкового висновку у зв`язку із не повним з`ясуванням усіх обставин справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи , суд не дав належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи. Також в апеляційній скарзі зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б вказували на те, що саме відповідачем було зрізано 14 дерев .

18 січня 2021 року на адресу Вінницького апеляційного суду від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованими. Просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.12.2015 року, наданої ОСОБА_1 , та зареєстрованої Скальською сільською радою Оратівського району Вінницької області за № 12 від 07.12.2015 року, ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, якою користувалась ОСОБА_3 .

Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 23.03.2016 року, чотири місяці назад він написав заяву на використання ділянки, яка заростала бур`янами, та від якої відмовились користувачі, які раніше нею користувались. На заяву ОСОБА_2 про те, що він здійснив порубку дерев повідомляє, що він ніяких дерев не різав, дерева були зрізані ще до його користування даною ділянкою. Дерева були зрізані ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_5 та перевезені мотоблоком до хати, в якій проживає ОСОБА_6 заяву ОСОБА_1 засвідчили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8

14 червня 2016 року за Вх. № 110-Г/1 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшло повідомлення ОСОБА_2 , жительки с. Скала Оратівського району Вінницької області про те, що ОСОБА_1 на її земельній ділянці вирізав дерева.

Згідно польової перелікової відомості, на межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 14.06.2016 року виявлено пні дерев: породи ясен у кількості 13 шт. та породи горіх кількістю 1 шт.

В довідці № 129 від 14.06.2016 року, виданій виконавчим комітетом Скальської сільської радою Оратівського району Вінницької області, зазначено, що зрізані зелені насадження розташовані в межах населеного пункту АДРЕСА_1 належить до земель комунальної власності Скальської сільської ради.

Як вбачається з довідки № 130, виданої 14.06.2016 року виконавчим комітетом Скальської сільської радою Оратівського району Вінницької області, дозволу на видалення зелених насаджень у межах населеного пункту в АДРЕСА_1 , не надавалось.

14 квітня 2017 року за вих. № 1446/04 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області надіслано матеріали відносно звернення ОСОБА_2 на адресу Оратівського ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області.

03 липня 2017 року за вх. № 1049 на адресу позивача надійшла постанова від 21.04.2017 року про закриття кримінального провадження № 4201702020000046 для прийняття рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 21.04.2017 року, кримінальне провадження, внесене до ЄДРСР за № 42017021240000046 від 29.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України закрити у зв`язку з відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Копію постанови направити прокурору, заявнику, Державній екологічній інспекції у Вінницькій області про притягнення ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП.

Як вбачається з протоколу № 008413 про адміністративне правопорушення від 04.07.2018 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 153 КУпАП, а також ст. 40 Закону України Про рослинний світ тим, що в березні 2016 року здійснив самовільне видалення зелених насаджень с. Скала, а саме: ОСОБА_1 здійснив незаконну порубку дерев на території Скальської сільської ради Оратівського району в межах населеного пункту села Скала, вулиці Лесі Українки на землях загального користування. Дозвільні документи (ордер) на право видалення зелених насаджень відсутні. Відповідач був присутній при складенні протоколу, від підпису у протоколі та від отримання другого екземпляра протоколу № 008413 ОСОБА_1 , відмовився. Протокол було складено у присутності свідка - секретаря Скальської с/ради Оратівського району Вінницької області ОСОБА_9 .

Постановою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 04/0333від 16.07.2018 року справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив відповідач закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи двомісячного строку, протягом якого може бути накладено стягнення (ст. 38 КУпАП). Копія постанови надіслана рекомендованим листом з повідомленням ОСОБА_1 16.07.2018 року за № 2960/04 відповідальною особою ОСОБА_10 .

Відповідно до копії постанови про закриття справи від 16.07.2018 року № 04/033, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу ). Даною постановою встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 10 ЗУ "Про рослинний світ" та п. 3, 4 "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах" тим, що здійснив самовільне видалення зелених насаджень села Скала, а саме: ОСОБА_1 здійснив незаконну порубку дерев на території Скальської сільської ради Оратівського району в межах населеного пункту села Скала, вулиці Лесі Українки на землях загального користування.

Як вбачається з розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки дерев в зелених насадженнях АДРЕСА_1 , на території Скальської сільської ради Оратівського району Вінницької області, розмір шкоди, заподіяних державі внаслідок порубки 14 дерев сироростучих на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів , складає 16776 грн. 00 коп.

Інспекцією на адресу відповідача було направлено претензію № 3631/04 від 05.09.2018 року на добровільне відшкодування шкоди завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. У наданий для добровільного відшкодування збитків строк, відповідачем заподіяну шкоду не сплачено. Однак така претензія залишилася без виконання, що відповідачем не спростовано та будь - яких доказів на спростування даної обставини відповідачем суду не надано, зокрема, і жодних документів на підтвердження щодо добровільного відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

Як вбачається з листа Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, на виконання ухвали суду від 24.09.2020 року по справі № 141/1216/18, відповідно до п. 3 порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 , видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера. Оскільки на момент перевірки ОСОБА_1 не надано дозвільного документу на порізку дерев - ордера на видалення зелених насаджень, державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення № 008413 від 04.07.2018 року. Порубка зелених насаджень без наявності ордера вважається самовільною рубкою, такі дії підпадають під адміністративну відповідальність, передбачену ст. 153 КУпАП, за якою і було складено адмінпротокол. А тому, на вимогу суду ордер на дерева Інспекція надати не може по причині його відсутності у правопорушника. Також, ордер не видавався Скальською сільською радою, про що зазначається у довідці сільської ради № 130 від 14.06.2016 року. Також про необхідність отримання ОСОБА_1 дозвільних документів (ордера) визначено вимогою ст. 10 Закону України Про рослинний світ.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Скальської сільської ради Оратівського району Вінницької області № 206 від 12.10.2020 року, на виконання ухвали суду від 24.09.2020 року по справі № 141/1216/18, дані дерева знаходились на землях комунальної власності сільської ради, ордер на вирубку дерев ОСОБА_1 . Скальська сільська рада не надавала.

Згідно ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Як вбачається з вимог ст. 47 Закону України Про рослинний світ , державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими державними адміністраціями, іншими уповноваженими на це органами виконавчої влади відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 7, 8, 9 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 р., Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Як вбачається з п.1 розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани. Розподіл функцій на морському середовищі здійснюється на підставі наказу Держекоінспекції та положення щодо кожної окремої Інспекції. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Інспекцій та сприяють їм у виконанні покладених на них завдань.

Згідно п.8, п.9, п. 10 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, Інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом. Пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанцій дійшов правильних висновків.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією . Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Крім цього, згідно із ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Положеннями п.п. а , б абз. 1 ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 10 Закону України Про рослинний світ , визначено, що спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 . Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера.

Згідно пп.1, 2, 7, 8, 10, 11, 12 п.4 Порядку, підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном. Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції. Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Як вбачається з пп. 1, 2, 3 п.5 Порядку, ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон. Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

Ч.2 ст. 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про рослинний світ , порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Статтею 153 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка.

Згідно ст.ст. 68 , 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу (ч. 2 ст. 40 Закону України Про рослинний світ ).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 11 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2018 рік у частині доходів є надходження, визначенні частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України .

Пунктом 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а пунктом 4 статті 69-1 Бюджетного кодексу України врегульовано, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територіальних громад-50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -20 відсотків.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу , регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.50, яка набрала чинності для України з 11.09.97 і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...

При цьому суд першої інстанції вірно враховав позиції ЄСПЛ щодо аргументації судових рішень, закріплені, зокрема в п. 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007, в якому наголошується, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись, виходячи з обставин кожної справи (рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.94). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.80). Право може вважатися ефективним, тільки, якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (п. 33 рішення від 21.03.2000 у справі "Дюлоранс проти Франції"; п. п. 32 - 35 рішення від 07.03.2006 у справі "Донадзе проти Грузії").

Матеріалами справи доведено, що своїми діями, відповідач наніс державі збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства, яке полягало у незаконній порубці дерев у відсутність дозвільного документа на порізку дерев (ордера) та у відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради. У наданий для добровільного відшкодування строк збитки відповідачем не відшкодовано. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 не було відшкодовано у повному обсязі суму заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкоди, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає стягненню з відповідача на користь держави сума збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 16776 грн.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що позивачем не доведено факт заподіяння шкоди та її розмір саме відповідачем.

Отже доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 374, 375, 381,382, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Оратівського районного суду Вінницької області 29 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: В.В. Сопрун

І.М. Стадник