Рішення
від 12.02.2021 по справі 757/57259/19-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57259/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо , Державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація плюс Товкайло Уляни Василівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання повністю припиненими правовідношення, визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на земельні ділянки, визнання особи іпотекодержателем,

за позовом третьої особи у справі з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо , Державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація плюс Товкайло Уляни Василівни, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання правовідносин припиненими та скасування записів,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому, враховуючи заяву про зміну предмету позову від 10 червня 2020 року, просила:

- визнати повністю припиненим правовідношення між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_2 за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року;

- визнати повністю припиненими правовідношення між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_3 за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року;

- визнати протиправними і скасувати рішення про скасування № 45525513 від 14 лютого 2019 року, № 45528645 від 14 лютого 2019 року, № 45527126 від 14 лютого 2019 року, № 45529550 від 14 лютого 2019 року, прийняті державним реєстратором Товкайло У. В.;

- визнати протиправними і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45526579 від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45529141 від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45528280 від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45530228 від 14 лютого 2019 року, прийняті державним реєстратором Товкайло У. В.;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057, 3222755100:01:002:0019;

- визнати ОСОБА_1 іпотекодержателем земельних ділянок з кадастровим номером 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019.

В обґрунтування позову вказано, уклавши з Партнерством з обмеженою відповідальністю ІнландТранзіт договори відступлення прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами, позивач набула прав кредитора та іпотекодержателя за кредитними й іпотечними договорами, які були укладені між ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо , правонаступником якого є ПАТ Банк Камбіо і ОСОБА_2 , банком та ОСОБА_3 .

У жовтні ПАТ Банк Камбіо за актом прийому-передачі передав ПОВ Інланд Транзіт всі оригінали документів, які стосуються кредитів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як були передані позивачу у грудні 2014 року. Отже, як стверджує позивач, ОСОБА_1 є єдиним кредитором за кредитними договорами № 022/1-2013/840 від 08 вересня 2009 року та № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року та іпотекодержателем земельних ділянок за кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019.

Під час перевірки інформації у Державному реєстрі речових прав позивачеві стало відомо про реєстрацію державним реєстратором КП Реєстрація плюс Товкайло У. В. права власності за банком та звернення стягнення у позасудовому порядку на всі предмети іпотеки, якими забезпечені кредитні договори № 022/1-2013/840 від 08 вересня 2009 року та № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року шляхом визнання за собою права власності на земельні ділянки.

Державним реєстратором Товкайло У. В. було скасовано реєстраційний запис про іпотеку ОСОБА_1 , прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), яким зареєструвала право іпотеки, обтяження та право власності за ПАТ Банк Камбіо .

Договори, на підставі яких було внесено записи, є чинними, недійсними у судовому порядку не визнані. Тому дії банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а дії державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації цього є протиправними.

Банк повідомив позивача, що ним було виявлено ознаки нікчемності, передбачені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та на підставі цього застосовано наслідки нікчемності правочинів, у тому числі здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином. Право власності на зазначені ділянки банк набув у процесі здійснення претензійної роботи щодо погашення заборгованості.

Позивач переконаний, що доводи банку щодо нікчемності правочинів є безпідставними з огляду на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16; від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/19; від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16; від 07 липня 2018 року у справі № 826/1476/15; постанові Касаційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/6909/15.

У своїх поясненнях третя особа у справі ОСОБА_2 зазначила, що вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає частковому задоволенню, так як позивач не може бути іпотекодержателем, оскільки: по-перше, ПОВ Інланд Транзіт не міг відступити права іпотекодержателя за іпотечним договором від 25 вересня 2009 року № 104, а міг передати лише право вимоги у розмірі і номіналі фактично сплачених ним коштів, по-друге, у силу частини першої статті 593 ЦК України та ст. 17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання, а воно є припиненим виконанням. Також, позивач не може бути іпотекодержателем, оскільки ПОВ Інланд Транзіт не міг відступити права іпотекодержателя за іпотечним договором від 26 грудня 2007 року, зареєстрований № 3263, із змінами від 14 липня 2009 року, зареєстрований № 616, та іпотечним договором № 2 від 14 липня 2009 року, зареєстрований № 619, укладеними між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_2 , а так само міг передати лише право вимоги коштів до ОСОБА_3 .

Відповідач ПАТ Банк Камбіо у своєму відзиві позов не визнав, було вказано, що зобов`язання за кредитним договором не були виконані належним чином, погашення заборгованості за кредитним договором відбувалося за рахунок депозитних коштів, зважаючи на те, що перерахування коштів проводилося у межах банку, у період очевидної неспроможності виконання ним своїх грошових зобов`язань, без залучення реальних коштів на оплату договору. Отже таким погашенням було порушено суть та мету встановлених постановою Правління НБУ № 510/БТ від 19 серпня 2014 року обмежень щодо прийняття розрахунків за договорами виключно через кореспондентський рахунок НБУ. Оскільки здійснення розрахунку за вищезазначеними договорами відбулося у межах банку, як наслідок не відбулося реального надходження коштів на рахунок банку, а відбулося корегування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань. Крім того, сама лише наявність умови у договорах щодо подальшої оплати не дає підстави вважати правочин оплаченим, в даному випадку навість за наявності відмітки банку про проведення банківської операції без належного врахування наведеного вище. Доказами порушення пункту 1 частини третьої ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , як зазначає представник відповідача, є виписка по рахунку, відкритому в АТ Банк Камбіо , постанова Правління НБУ № 603/БТ від 25 вересня 2014 року, постанова Правління НБУ № 510/БТ від 19 серпня 2014 року. Тобто, не можна вважати заборгованість за кредитним договором погашеною, адже на момент проведення розрахункових операцій кошти на банківських рахунках були відсутні та обліковувалися виключно як запис. Затвердженим актом комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18 липня 2018 року виявлено ознаки нікчемності, передбачені у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у наступних правочинах: договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладений ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_1 , яким передано в забезпечення право вимоги грошових коштів по договору № 20-898 строкового банківського вкладу (депозиту) Classic в іноземній валюті від 18 липня 2014 року; договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладений між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_1 , яким передано в забезпечення право вимоги грошових коштів по договору № 20-897 строкового банківського вкладу (депозиту) Classic в іноземній валюті від 18 липня 2014 року; правочин щодо дострокового припинення / розірвання договору № 20-898 строкового банківського вкладу (депозиту) Classic в іноземній валюті від 18 липня 2014 року та повернення коштів вкладнику, вкладник - ОСОБА_1 ; правочин щодо дострокового припинення / розірвання договору № 20-897 строкового банківського вкладу (депозиту) Classic в іноземній валюті від 18 липня 2014 року та повернення коштів вкладнику, вкладник - ОСОБА_1 ; правочин щодо відступлення / розірвання / припинення іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І. за реєстровим номером 3263, іпотекодавець - ОСОБА_2 ; правочин щодо відступлення / розірвання / припинення іпотечного договору № 2 від 14 липня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І., за реєстровим номером 619, іпотекодавець - ОСОБА_2 . Представник відповідача зазначив, що також було застосовано наслідки нікчемності правочинів, у тому числі здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином. Позивача було повідомлено про необхідність повного та належного виконання умов кредитного договору, оскільки здійснення ліквідації банку не змінює спосіб та порядок виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором та не позбавляє банк, у разі порушення умов кредитного договору, права вимогами сплати штрафних санкцій та / або примусового стягнення заборгованості у порядку, визначеному договором (як за рахунок предмету застави / іпотеки, так й за рахунок коштів / майна позичальника, його фінансових /майнових поручителів). З врахуванням обмежень, встановлених постановою Правління НБУ № 510/БТ від 19 серпня 2014 року, саме з консолідованого кореспондентського рахунку мали б списуватися кошти під час проведення транзакцій з перерахування коштів з рахунків клієнтів банку, і саме на цьому рахунку кошти мали б відображатися у разі їх реального надходження. Розрахунки за усіма договорами мали проводитися шляхом перерахування коштів з поточного рахунку, відкритого у ПАТ Банк Камбіо , на кореспондентський рахунок банку, з котрого у подальшому кошти спрямовувалися на рахунок ( Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами ), відкритий також у ПАТ Банк Камбіо , а потім у свою чергу на позичкові рахунки боржника. Погашення ж заборгованості за кредитними договорами, укладеними між банком та боржником, відбувалось за рахунок коштів поручителів, зважаючи на те, що перерахування коштів проводилося у межах банку, у період очевидної неспроможності виконанням своїх грошових зобов`язань, без залучення реальних коштів на погашення кредиту, отже, таким погашенням було порушено суть та мету встановлених постановою Правління НБУ № 503/БТ від 25 вересня 2014 року обмежень щодо прийняття погашення заборгованості виключно у грошовій формі. Окрім цього, відповідно до постанови № 510/БТ було зобов`язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, банку заборонено використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки, вимоги щодо чого не було дотримано.

Належного повернення коштів за кредитним договором, на переконання сторони відповідача, здійснено не було, тому договір відступлення прав вимоги є недійним з моменту його укладення у силу прямої вказівки Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Виведення активу у такий спосіб є несправедливим по відношенню до інших вкладників банку, які не зможуть задовольнити свої кредиторські вимоги на суму понад гарантованого мінімуму, адже напередодні віднесення банку до проблемних була відступлена половина його ліквідних активів (прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами). За умови відмови кредиторів банку від проведення таких дій, кошти депозитних та поточних рахунків, пов`язаних з банком осіб було б включено до кредиторських вимог банку та виставлено у чергу для їх відшкодування у рамках чинного законодавства, а заставне майно увійшло б до заставної маси, чим зменшило б навантаження по відшкодуванню коштів на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, забезпечило б виконання банку своїх зобов`язань пропорційно між усіма його вкладниками, а не їх привілейованої частини.

Представник позивача у своїй відповіді на відзив банку вказала, що тимчасова адміністрація в ПАТ Банк Камбіо діяла з 05 грудня 2014 року по 01 березня 2015 року, протягом цього часу здійснено перевірку правочинів і не було виявлено ознак нікчемності правочинів. Починаючи з 02 березня 2015 року здійснюється процедура ліквідації.

Правочин може бути нікчемним тільки у силу закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду, а застосування наслідків нікчемності можливе тільки на підставі рішення суду. Уповноважена особа Фонду не наділена повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними. Наказ уповноваженої особи Фонду є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку. Такий наказ не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані у банку, ані в іншої сторони правочину, і не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочинів. Дії відповідача щодо перевірки правочинів поза законодавчо встановленими строками, а також акт комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18 липня 2018 року та наказ № 109 від 18 липня 2018 року суперечать нормам чинного законодавства, оскільки перевірка правочинів на предмет нікчемності відповідно до ст. 38 Закон України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, здійснюється протягом дії тимчасової адміністрації, а не ліквідації.

Як зазначає сторона позивача у поданій відповіді на відзив, постанова правління НБУ № 510/БТ від 19 серпня 2014 року Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ Банк Камбіо шляхом призначення куратора не є нормативно-правовим актом, вона не була зареєстрована у Міністерстві юстиції України, а є актом індивідуальної дії та має персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямована передусім на ПАТ Банк Камбіо , якому вона адресована. Вона не доводилася до відома вкладників і позичальників, позивач і заставодавець не мали доступу до неї, оскільки вона містить гриф БТ - Банківська таємниця . Доказів протилежного відповідачем не надано.

Наслідком порушення такого акта індивідуального дії може бути лише застосування НБУ до банку-порушника заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до ст. 73 Закону України Про банки і банківську діяльність та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, а не свідчить про нікчемність правочину. Окрім того, зазначена постанова стосується розрахунків виключно у національній валюті, а кредити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були видані у доларах США.

Банки виконують платіжні доручення своїх клієнтів у межах залишку коштів на рахунках платників, а не за наявності грошових коштів на кореспондентському або консолідованому кореспондентському рахунку.

Погашення заборгованості за кредитним договором відбулося 12 вересня 2014 року - до прийняття постанови Правління НБУ № 782 від 04 грудня 2014 року Про віднесення ПАТ Банк Камбіо до категорії неплатоспроможних і запровадження тимчасової адміністрації, тому твердження відповідача про те, що операція з погашення кредитної заборгованості є штучною, гроші обліковувалися як запис і відбулося корегування структури банківського балансу, не можуть свідчити про нікчемність правочину.

Наказом № 109 не підтверджуються доводи відповідача про нікчемність правочинів. Серед наведених відповідачем нікчемних правочинів відсутні два договори застави, на підставі яких також відбувалося погашення заборгованості ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за кредитними договорами: договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт , відповідно до якого у забезпечення кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року ПОВ Інланд Транзіт передало у заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по власному договору інвестиційного вкладу № 08/д978EURO від 21 червня 2006 року на суму 380 863, 30 Євро; договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт , відповідно до якого забезпечено кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, та про відступлення прав вимоги, за яким відступлено право вимоги відповідно до кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо та боржником ОСОБА_2 , та договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, який укладено між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт .

З позовом про застосування наслідків недійсності правочинів, які він вважає нікчемними, до суду банк не звертався. Банки виконують платіжні доручення своїх клієнтів у межах залишку коштів на рахунках платників, а не за наявності грошових коштів на кореспондентському, а тим більше консолідованому кореспондентському рахунках.

Третя особа у справі ОСОБА_2 , висуваючи самостійні вимоги на предмет позову, у своїй позовній заяві просила:

1) Визнати припиненим з 12 вересня 2014 року кредитний договір № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, укладений між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_2 , на підставі повного виконання основного зобов`язання, проведеного належним чином;

2) Визнати припиненим з 12 вересня 2014 року іпотечний договір від 25 вересня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В. О. і зареєстрований № 104, на підставі припинення шляхом належним виконанням основного зобов`язання, яке він забезпечував, та відновити становище ОСОБА_2 , яке існувало до порушення її прав, для чого:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059 - номер запису про право власності 30292906 від 14 лютого 2019 року, 13:20:17 год.; номер запису про іпотеку 30292675 від 25 вересня 2009 року, 18:11:28 год., номер запису про іпотеку 8023235 від 25 вересня 2009 року, 18:11:28 год.; номер запису про обтяження 30292790 від 25 вересня 2009 року, 17:00:21 год.; рішення державного реєстратора номер 45526579 від 14 лютого 2019 року, на підставі якого було внесено записи;

- скасувати (вилучити) в Державному реєстрі іпотек записи щодо державної реєстрації іпотеки за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059 - номер запису про іпотеку 9093538 від 25 вересня 2009 року, 18:11:28 год.;

- скасувати (вилучити) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи щодо державної реєстрації заборони на нерухоме майно за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059 - номер запису про обтяження 9093124 від 25 вересня 2009 року, 17:00:21 год;

3) Визнати припиненим з 12 вересня 2014 року іпотечний договір від 26 грудня 2007 року № 3263, зі змінами від 14 липня 2009 року № 616, укладений між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_2 , посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І., на підставі припинення належним виконанням основного зобов`язання, яке він забезпечував та відновити становище ОСОБА_2 , яке існувало до порушення її права, для чого:

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057 - номер запису про право власності 30294337 від 14 лютого 2019 року, 14:07:28 год.; номер запису про іпотеку 30294242 від 27 грудня 2007 року, 14:57:15 год., номер запису про іпотеку 8023333 від 27 грудня 2007 року, 14:57:15 год.; номер запису про обтяження 30294308 від 14 липня 2009 року, 18:54:30; рішення державного реєстратора номер 45528280 від 14 лютого 2019 року, на підставі якого було внесено записи;

- скасувати (вилучити) в Державному реєстрі іпотек записи щодо державної реєстрації за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0058 - номер запису про право власності 30295153 від 14 лютого 2019 року, 14:46:07; номер запису про іпотеку 30295040 від 27 грудня 2007 року, 14:57:15 год., номер запису про іпотеку 8023374 від 27 грудня 2007 року, 14:57:15; номер запису про обтяження 30295097 від 14 липня 2009 року, 19:01:37; рішення державного реєстратора номер 45529141 від 14 лютого 2019 року, на підставі якого було внесено записи;

- скасувати (вилучити) в Державному реєстрі іпотек записи щодо державної реєстрації за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057 - номер запису про іпотеку 6333068 від 15 липня 2009 року, 16:15:46 год., та земельну ділянку, кадастровий номер 122755100:01:001:0058 - номер запису про іпотеку 6333068 від 15 липня 2009 року, 16:15:46 год.;

- скасувати (вилучити) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи щодо державної реєстрації заборон на нерухоме майно за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 222755100:01:001:0057 - номер запису про обтяження 8881336 від 14 липня 2009 року, 18:54:30 год., та на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:001:0058 - номер запису про обтяження 8881349 від 14 липня 2009 року, 19:01:37 год.;

4) Визнати припиненим з 12 вересня 2014 року іпотечний договір № 2 від 14 липня 2009 року № 619, укладений між ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І., на підставі припинення належним виконанням основного зобов`язання, яке він забезпечував та відновити становище ОСОБА_2 , яке існувало до порушення її права, для чого:

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо державної реєстрації права власності, щодо державної реєстрації іпотеки, щодо державної реєстрації обтяжень за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:002:0019 - номер запису про право власності 30296216 від 14 лютого 2019 року, 15:12:48 год.; номер запису про іпотеку 30296054 від 14 лютого 2009 року, 19:11:44 год., номер запису про іпотеку 8023493 від 14 липня 2009 року, 19:11:44 год.; номер запису про обтяження 30296168 від 15 липня 2009 року, 15:19:54; рішення державного реєстратора номер 45530228 від 14 лютого 2019 року, на підставі якого було внесено записи;

- скасувати (вилучити) в Державному реєстрі іпотек записи щодо державної реєстрації іпотеки за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:002:0019 - номер запису про іпотеку 8881346 від 14 липня 2009 року, 19:11:44 год.;

- скасувати (вилучити) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи щодо державної реєстрації заборони на нерухоме майно за ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку, кадастровий номер 3222755100:01:002:0019 - номер запису про обтяження 8884062 від 15 липня 2009 року, 15:19:54 год.

В обґрунтування позовних вимог третьою особою у справі зазначено, що дія іпотечних договорів припинилася 12 вересня 2014 року, оскільки основні зобов`язання були виконані. Доказами належного виконання основного зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року є: довідка № 22/777 від 15 березня 2016 року за підписом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенка В. І., надана в Макарівський районний суд Київської області у справі № 370/1673/15-ц, у якій банк свідчить про повне погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, здійснене за рахунок застави від заставодавця ПОВ Інланд Транзіт ; виписка з особових рахунків ОСОБА_2 за період з 11 вересня 2014 року по 03 жовтня 2014 року, надані в Макарівський районний суд Київської області у справі № 370/1673/15-ц, які підтверджують відсутність будь-якої заборгованості ОСОБА_2 за кредитом і відсоткам по кредиту; лист № 22/187 від 13 лютого 2018 року за підписом Уповноваженої особи на ліквідацію банку про відсутність заборгованості ОСОБА_2 перед банком за фатом припинення виконанням основного зобов`язання заставодавцем ПОВ Інланд Транзіт .

Через заборгованість за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року банк 12 вересня 2009 року звернув стягнення на частину прав застави та здійснив повне погашення основного зобов`язання ОСОБА_3 за кредитним договором за рахунок цих застав (грошові кошти на рахунку ПОВ Інланд Транзіт і грошові кошти на рахунках ОСОБА_1 , яких достатньо для повного погашення боргу. Доказами належного виконання основного зобов`язання ОСОБА_3 за кредитним договором є ті ж самі надані банком документи у справі № 370/1673/15-ц, які перебувають у Макарівському районному суді Київської області, котрими підтверджується і повне виконання основного зобов`язання за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

29 жовтня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

29 жовтня 2019 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду справи у порядку загального позовного провадження /т. І а. с. 75/.

28 листопада 2019 року від третьої особи у справі ОСОБА_2 надійшли пояснення на позов /т. І а. с. 84-85/.

16 грудня 2019 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позов від ПАТ Банк Камбіо /т. І а. с 89-132/.

15 січня 2020 року до суду надійшла відповідь сторони позивача на відзив банку /т. І а. с. 135/.

23 січня 2020 року третя особа ОСОБА_2 подала позов з самостійними вимогами на предмет спору, який прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом.

Також 23 січня 2020 року представником позивача подано клопотання про витребування у Макарівської районної державної адміністрації оригіналів реєстраційних справ по наступним об`єктам нерухомого майна - земельним ділянкам з кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019, та витребувати у Державного підприємства Національні інформаційні системи інформацію про всі електронні копії документів, поданих у паперовій формі для проведення реєстраційних дій та виготовлені шляхом сканування, та документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, що містяться у реєстраційних справах по наступним об`єктам нерухомого майна - земельним ділянкам з кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019.

23 січня 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання про витребування доказів у Макарівської районної державної адміністрації та у Державного підприємства Національні інформаційні системи .

25 лютого 2020 року на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшли запитувані матеріали від Державного підприємства Національні інформаційні системи , а 11 березня 2020 року - з Відділу адміністративних, дозвільних процедур та державної реєстрації.

26 березня 2020 року представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, враховуючи зміни у частині третій статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

09 червня 2020 року від ПАТ Банк Камбіо подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України.

10 червня 2020 року представником позивача подано заяву про зміну предмету позову.

02 грудня 2020 року у справі закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

12 лютого 2021 року представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позов підтримує і просить задовольнити у повному обсязі.

12 лютого 2021 року третьою особою у справі ОСОБА_2 також подано заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Правочини, укладені з ОСОБА_3

26 грудня 2007 року ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо [кредитор] та ОСОБА_3 [позичальник] уклали кредитний договір № 108ф-2007/840, згідно з яким банк надає позичальнику кредит у сумі 700 000, 00 доларів США на споживчі потреби із сплатою за користування кредитом 13 процентів річних строком повернення 25 грудня 2008 року. Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору зобов`язання по договору забезпечуються іпотеками двох земельних ділянок загальними площами 6,5028 га та 6,0066 га, що розташовані у Київській області на території Макарівської селищної ради, двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , фінансовою порукою ОСОБА_4 /т. І а. с. 32-33/.

У відповідності до пункту 3.3.4 кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року, позичальник ОСОБА_3 зобов`язується забезпечити надання та оформлення іпотеки від майнового поручителя ОСОБА_2 двох земельних ділянок, що розташовані у Київській області на території Макарівської селищної ради, кадастрові номери: 3222755100:00:001:0015 та 3222755100:00:001:0016, забезпечити оформлення фінансової поруки від ОСОБА_4

26 грудня 2007 року ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо [іпотекодержатель] та ОСОБА_3 [іпотекодавець] укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року (а також будь-якими додатковими угодами (договорами) до нього), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І. та зареєстрованим за № 3263, із забороною відчуження зазначеного у договорі майна і земельних ділянок, посвідченою і зареєстрованою за № 3264, 3265 /т. І а. с. 36-37/.

Згідно з пунктом 1.2 іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, предметом іпотеки за цим договором є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: Київська обл., територія Макарівської селищної ради, площею 6,0066 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0015, та земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: Київська обл., територія Макарівської селищної ради, площею 6,5028 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0016, які належать майновому поручителю ОСОБА_2 /т. І а. 36-37/.

26 грудня 2007 року укладеним ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо [іпотекодержатель] та ОСОБА_2 [майновий поручитель] договором про внесення змін до іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, викладено пункт 1.2 статті 1 іпотечного договору від 26 грудня 2007 року у новій редакції, згідно з якою предметом іпотеки за цим договором є земельні ділянки, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Макарівська селищна рада, площею 6,0066 га, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057 та площею 6,5028 га, кадастровий номер 3222755100:01:001:0058, які належать майновому поручителю ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І. та зареєстрованим за № 616, із забороною відчуження зазначеного у договорі майна і земельних ділянок, посвідченою і зареєстрованою за № 617, 618 /т. І а. с. 38/.

25 грудня 2008 року додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2008 року, укладеною ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо та ОСОБА_3 , внесено зміни до кредитного договору у частині розміру відсотків за користування кредитом - 14 % та строку повернення кредиту - 24 грудня 2010 року /т. І а. с. 34/.

10 червня 2009 року додатковою угодою № 2 до кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року, укладеною ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо та ОСОБА_3 , внесено зміни до редакції кредитного договору. Так, пункт 1.3 розділу 1 кредитного договору викладено у наступній редакції: зобов`язання по договору забезпечуються іпотеками трьох земельних ділянок, загальними площами 6,5025 га, 6,0066 га та 6,0 га, що розташовані у Київській області на території Макарівської селищної ради, фінансовою порукою ОСОБА_4 /т. І а. с. 35/.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 10 червня 2009 року до кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року, пункт 3.3.3 розділу 3 викладено у наступній редакції: позичальник зобов`язується забезпечити надання та оформлення іпотеки від майнового поручителя ОСОБА_2 трьох земельних ділянок, що розташовані у Київській області на території Макарівської селищної ради, кадастрові номера: 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019 /т. І а. с. 35/.

14 липня 2009 року ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо та майновий поручитель ОСОБА_3 - ОСОБА_2 уклали договір про внесення змін до іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, а саме змінено предмет іпотеки за вказаним договором на дві земельні ділянки, що розташовані у Київській області на території Макарівської селищної ради, кадастрові номера: 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057 /т. І а. с. 38/.

Також 14 липня 2009 року ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо та майновий поручитель ОСОБА_3 - ОСОБА_2 уклали іпотечний договір № 2, за пунктом 1.1 якого іпотека забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року (а також будь-якими додатковими угодами (договорами) до нього), укладеним між ТОВ УКБ Камбіо та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І. та зареєстрованим за № 619, із забороною відчуження зазначеної у договорі земельної ділянки, посвідченою і зареєстрованою за № 620. Відповідно до пункту 1.2 предметом іпотеки за цим договором є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Макарівська селищна рада, площею 6,0000 га, кадастровий номер 3222755100:01:002:0019, яка належить майновому поручителю ОСОБА_3 - ОСОБА_2 /т. І а. с. 39-40/.

12 вересня 2014 року ПАТ Банк Камбіо , який є правонаступником ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо , та ПОВ Інланд Транзіт укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким цим договором забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 108ф-2008/840 від 26 грудня 2008 року, який укладений між заставодержателем та ОСОБА_3 , за умовами якого боржник зобов`язується перед заставодержателем відповідно до кредитного договору: повернути не пізніше 05 березня 2015 року надані йому грошові кошти у сумі 700 000, 00 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 13 % річних, сплатити пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані з пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави. Відповідно до пункту 1.2 договору застави, у забезпечення виконання зобов`язань, вказаних у пункті 1.1, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 380 863, 30 Євро по договору інвестиційного вкладу № 08д/978EURO від 21 червня 2006 року з ПАТ Банк Камбіо /т. І а. с. 41/.

12 вересня 2014 року ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_1 укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 108ф-2008/840 від 26 грудня 2008 року, який укладений між заставодержателем ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_3 , за умовами пункту 1.2 якого у забезпечення виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1 цього договору, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 38 600, 00 Євро по договору № 20-898 строкового банківського вкладу (депозиту) Classic в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення від 18 липня 2014 року з ПАТ Банк Камбіо /т. І а. с. 43/.

12 вересня 2014 року ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_1 укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 108ф-2008/840 від 26 грудня 2008 року, який укладений між заставодержателем ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_3 , за умовами пункту 1.2 якого у забезпечення виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1 цього договору, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 389 379, 00 доларів США по договору № 20-897 строкового банківського вкладу (депозиту) Classic в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення від 18 липня 2014 року з ПАТ Банк Камбіо /т. І а. с. 45/.

02 жовтня 2014 року додатковою угодою № 1 до договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладеною ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт , змінено редакцію пункту 1.1 статті 1 договору застави б/н майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, згідно з якою договір застави забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року, який укладений мі заставодержателем ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_3 , за умовами якого боржник зобов`язується перед заставодержателем відповідно до кредитного договору повернути не пізніше 24 грудня 2010 року надані йому грошові кошти у сумі 700 000, 00 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 14 % річних, сплати пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані з пред`явленням вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави /т. І а. с. 42, 44/.

02 жовтня 2014 року додатковою угодою № 1 до договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, укладеною ПАТ Банк Камбіо та ОСОБА_1 , пункт 1.1 статті 1 договору застави б/н майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року викладено в іншій редакції, згідно з якою цей договір забезпечує вимоги заставодержателя [ПАТ Банк Камбіо ], що випливають з кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року, який укладений між заставодержателем та ОСОБА_3 , за умовами якого боржник зобов`язується перед заставодержателем відповідно до кредитного договору: повернути не пізніше 24 грудня 2010 року надані йому грошві кошти у сумі 700 000, 00 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 14 % річних, сплатити пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані з пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави /т. І а. с. 44/.

10 грудня 2014 року ПОВ Інланд Тразіт [первісний кредитор] та ОСОБА_1 [новий кредитор] укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому, а новий кредитор набуває право вимоги повернення коштів у сумі 492 380, 07 доларів США, що становить еквівалент за курсом НБУ станом на 10 грудня 2014 року, 7 671 281, 49 грн, до ОСОБА_3 [боржник], що належить первісному кредиторові відповідно до кредитного договору з відповідними змінами № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо та боржником ОСОБА_3 , та договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, який укладено між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт /т. І а. с. 50-51/.

Згідно з пунктом 2.3 договору про відступлення права вимоги від 10 грудня 2014 року між ПОВ Інланд Транзіт та ОСОБА_1 , до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання обов`язків боржника, а саме за іпотечним договором з відповідними змінами, посвідченим 26 грудня 2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І., зареєстрованим у реєстрі № 3263, та права за іпотечним договором № 2, посвідченим 14 липня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І., зареєстрованим у реєстрі № 619.

10 грудня 2014 року ПОВ Інланд Транзіт [первісний іпотекодержатель] та ОСОБА_1 [новий іпотекодержатель] укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, за яким новий іпотекодержатель приймає всі права:

- за іпотечним договором, посвідченим 26 грудня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І., зареєстрованим у реєстрі № 3263, та договору про внесення змін до іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, посвідченим 14 липня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І., зареєстрованим у реєстрі № 616;

- за іпотечним договором № 2, посвідченим 14 липня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О. І., зареєстрованим у реєстрі № 619.

за якими було передано в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку, площею 6,0066 га, кадастровий номер 3222755100:01:001:0057, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Макарівська селищна рада [предмет іпотеки 1], земельну ділянку, площею 6,5028 га, кадастровий номер 3222755100:02:001:0058, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Макарівська селищна рада [предмет іпотеки 2], земельну ділянку, площею 6,0000 га, кадастровий номер 3222755100:02:001:0019, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Макарівська селищна рада [предмет іпотеки 3] /т. І а. с. 52-53/.

Згідно з довідкою № 22/5385 від 30 листопада 2015 року, за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенко В. І., ОСОБА_1 повідомлено, що у зв`язку із порушенням умов кредитного договору № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року ОСОБА_3 , 12 вересня 2014 року банком здійснено договірне списання грошових коштів на суму 389 379, 00 доларів США, згідно з договором застави 1 та у сумі 38 600, 00 Євро, згідно з договором застави 2, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед банком /т. І а. с. 47/.

25 травня 2017 року за вих. № 22/814, за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенко В. І., повідомлено ПОВ Інланд Транзіт у відповідь на запит від 13 травня 2017 року, що 12 вересня 2014 року відбулося списання грошових коштів з депозитного рахунку ПОВ Інланд Транзіт № НОМЕР_1 у сумі 380 863, 30 Євро у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року. Зазначене списання було здійснене двома платіжними документами з подальшою конвертацією з Євро в долари США по офіційному курсу НБУ, що діяв з 14:00 год. 12 вересня 2014 року, зокрема: 201 669, 96 Євро конвертовано у 260 718, 92 доларів США, 179 193, 34 Євро конвертовано у 231 661, 15 доларів США. За рахунок цих грошових коштів погашено заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року в обсязі 492 380, 07 доларів США, а саме простроченої заборгованості за основним боргом у сумі 260 718, 92 доларів США, прострочену заборгованість за відсотками у сумі 231 661, 15 доларів США /т. І а. с. 48/.

12 червня 2017 року за вих. № 22/901, за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Северин Ю. П., повідомлено ОСОБА_1 у відповідь на запит від 06 червня 2017 року, що 12 вересня 2014 року відбулося списання грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у сумі 389 379, 00 доларів США у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року, з депозитного рахунку Косенко № НОМЕР_3 у сумі 38 600, 00 Євро у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором. Зазначене списання було здійснене з подальшою конвертацією з Євро в долари США по офіційному курсу НБУ, що діяв з 14:00 год. 12 вересня 2014 року, зокрема: 38 600, 00 Євро конвертовано у 49 902, 08 доларів США. За рахунок грошових коштів ОСОБА_1 погашено заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року в обсязі 439 281, 08 доларів США: простроченої заборгованості за основним боргом у сумі 439 281, 08 доларів США /т. І а. с. 49/.

Окрім того, ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 11 вересня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року становила 931 661, 15 доларів США, з яких: 700 000, 00 доларів США - заборгованість за основним боргом, 231 661, 15 доларів США - заборгованість за відсотками /т. І а. с. 49/.

13 лютого 2018 року за вих. № 22/186 банк повідомив ОСОБА_2 , що заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ Банк Камбіо за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року станом на 01 грудня 2014 року не обліковується, тому що була повністю погашена за рахунок грошових коштів ПОВ Інланд Транзіт відповідно до умов договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 12 вересня 2014 року, і ОСОБА_1 відповідно до умов договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 12 вересня 2014 року та відповідно до умов договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 12 вересня 2014 року.

Правочини, укладені з ОСОБА_2

08 вересня 2009 року ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 039/2-2009/840, згідно з яким банк надає позичальнику кредит у сумі 120 000, 00 доларів США на поточні потреби із сплатою за користування кредитом 14 процентів річних строком повернення 08 вересня 2010 року. Відповідно до пункту 4 кредитного договору зобов`язання по договору забезпечуються заставою земельної ділянки, загальною площею 5,9934 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Макарівська селищна рада, цільове призначення - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059 /т. І а. с. 17-18/.

25 вересня 2009 року ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, згідно з пунктом 4.1 розділу 1 Предмет договору якого, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, а також усіх додаткових угод до вищезазначеного договору, які можуть бути укладені між іпотекодержателем та іпотекодавцем до закінчення його строк, згідно з яким іпотекодержатель надає іпотекодавцю кредит у сумі 120 000, 00 доларів США на поточні потреби із сплатою за користування кредитом 14 % річних та кінцевим терміном повернення до 08 вересня 2010 року /т. І а. с. 19-21/.

Згідно з пунктом 4.3 іпотечного договору від 25 вересня 2009 року, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з порядком задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченим пунктом 4.4.

19 серпня 2014 року Постановою Правління Національного банку України № 510/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ Банк Камбіо шляхом призначення куратора , яка визнана такою, що втратила чинність, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ Про віднесення ПАТ Банк Камбіо до категорії проблемних, було:

- заборонено банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки;

- зобов`язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, який відкритий в Національному банку України.

12 вересня 2014 року ПАТ Банк Камбіо , який є правонаступником ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо , та ПОВ Інланд Транзіт укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, згідно з яким цим договором забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, який укладений між заставодержателем та ОСОБА_2 , за умовами якого боржник зобов`язується перед заставодержателем відповідно до кредитного договору: повернути не пізніше 08 вересня 2010 року надані йому грошові кошти у сумі 120 000, 00 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 14 % річних, сплатити пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, здійснити інші можливі платежі, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, пов`язані з пред`явленням заставодержателем вимог за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет застави /т. І а. с. 22/.

Відповідно до пункту 1.2 договору застави, у забезпечення виконання зобов`язань, вказаних у пункті 1.1, заставодавець передає у заставу належні йому на момент укладення цього договору майнові права - право вимоги грошових коштів у розмірі 80 381, 78 Євро по договору інвестиційного вкладу № 08д/978EURO від 21 червня 2006 року з ПАТ Банк Камбіо .

12 вересня 2014 року здійснено списання безнадійної заборгованості по кредиту на суму 85 729, 00 доларів США та 18 188, 57 доларів США, згідно з кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року з ОСОБА_2 , відповідно до виписок ПАТ Банк Камбіо з особового рахунку з 11 вересня 2014 року по 03 жовтня 2014 року.

Листом за підписом Голови Правління ПАТ Банк Камбіо Тарадайко Н. А., без номеру та без дати, повідомлено ПОВ Інланд Транзіт про звернення стягнення на предмет застави у рахунок забезпеченого кредитного зобов`язання, у зв`язку із порушенням умов кредитного договору позичальником, 12 вересня 2014 року банком здійснено договірне списання грошових коштів у сумі 80 381, 78 Євро у рахунок погашення заборгованості позичальника перед банком, що еквівалентно 103 917, 57 доларів США. Окрім того, проінформовано ПОВ Інланд Транзіт , що ним набуто прав кредитора за кредитним договором у розмірі вказаної суми, заборгованість перед банком погашена за рахунок застави, всі зобов`язання перед банком за договором застави виконані у повному обсязі /т. І а. с. 23/.

25 вересня 2014 року Постановою Правління Національного банку України за № 603/БТ ПАТ Банк Камбіо віднесено до категорії проблемних, запроваджено певні обмеження у діяльності Банку, зокрема, погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями Банку, мало прийматись тільки в грошовій формі (крім набуття права власності на об`єкти застави) за погодженням із куратором Банку.

15 жовтня 2014 року документи по кредиту ОСОБА_2 актом прийому-передачі (оригіналів документів), а саме кредитний договір № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, додаток № 1 до кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, іпотечний договір від 25 вересня 2009 року за реєстраційним № 104, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В. О., передано ПОВ Інланд Транзіт /т. І. а. с. 30/.

10 грудня 2014 року ПОВ Інланд Транзіт та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким у порядку та умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а останній набуває право вимоги повернення коштів у сумі 103 917, 57 доларів США до ОСОБА_2 , що належить первісному кредитору відповідно до кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо та боржником ОСОБА_2 , та договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, який укладено між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт /т. І а. с. 24-25/.

Того ж дня, 10 грудня 2014 року ПОВ Інланд Транзіт та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, згідно з яким первісний іпотекодержатель передає, а новий приймає всі права за іпотечним договором, посвідченим 25 вересня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В. О., зареєстрованим у реєстрі за № 104, відповідно до якого було передано в іпотеку нерухоме майно: земельна ділянка, площею 5,9934 га, кадастровий номер 3222755100:01:001:0059, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Макарівська селищна рада, в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року. Права за іпотечним договором виникли у Первісного іпотекодержателя на підставі кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо та боржником ОСОБА_2 та договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року, який укладено між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт /т. І а. с. 26-27/.

Окрім того, 10 грудня 2014 року ПОВ Інланд Транзіт передало ОСОБА_1 оригінали документів: кредитний договір № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, додаток № 1 до кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, іпотечний договір від 25 вересня 2009 року за реєстраційним № 104, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабунським В. О., договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, лист ПАТ Банк Камбіо від 12 вересня 2014 року /т. І. а. с. 31/.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 782 Про віднесення ПАТ Банк Камбіо до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 грудня 2014 року прийнято рішення № 140 про запровадження з 05 грудня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Камбіо .

Постановою Правління Національного банку України від 19 серпня 2014 року № 510/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо шляхом призначення куратора , і заборонено банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки; зобов`язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, який відкритий в Національному банку України /т. І а. с. 114-116/.

Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року за № 603/БТ ПАТ Банк Камбіо віднесено до категорії проблемних і запроваджено обмеження у діяльності Банку, зокрема, погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями Банку, мало прийматись тільки в грошовій формі (крім набуття права власності на об`єкти застави) за погодженням із куратором банку /т. І а. с. 119-126/.

15 березня 2016 року за вих. 22/776 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенком В. І. повідомлено Макарівський районний суд Київської області про те, що станом на 11 вересня 2014 року заборгованість за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2008 року становила 931 661, 15 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом 700 000, 00 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками 231 661, доларів США. 12 вересня 2014 року відбулося повне погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів майнового поручителя ПОВ Інланд Транзіт та ОСОБА_1 і станом на 03 жовтня 2014 року заборгованість за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2008 року відсутня, копія якого міститься у матеріалах справи.

15 березня 2016 року за вих. 22/777 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенком В. І. повідомлено Макарівський районний суд Київської області про те, що станом на 11 вересня 2014 року заборгованість за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року становила 103 917, 57 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом 85 729, 00 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками 18 188, 57 доларів США. 12 вересня 2014 року відбулося повне погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів майнового поручителя ПОВ Інланд Транзіт у сумі 80 381, 78 Євро і станом на 03 жовтня 2014 року заборгованість за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року відсутня, копія якого міститься у матеріалах справи.

12 червня 2017 року В. о. Уповноваженої особи Фонду Северин Ю. П. листом № 22/900 повідомлено ПОВ Інланд Транзіт у відповідь на запит від 06 червня 2017 року (вх. № 937 від 06 червня 2017 року), що 12 вересня 2014 року відбулося списання грошових коштів з депозитного рахунку ПОВ Інланд Транзіт № НОМЕР_1 у сумі 80 381, 78 Євро у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року. Зазначене списання було здійснене двома платіжними документами з подальшою конвертацією з Євро у долари США по офіційному курсу НБУ, що діяв з 14:00 год. 12 вересня 2014 року. За рахунок цих грошових коштів повністю погашено заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року у сумі 103 917, 57 доларів США /т. І а. с. 29/.

13 лютого 2018 року за вих. № 22/187 банк повідомив ОСОБА_2 , що її заборгованість перед ПАТ Банк Камбіо за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року станом на 01 грудня 2014 року не обліковується, тому що була повністю погашена за рахунок грошових коштів ПОВ Інланд Транзіт відповідно до умов договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 12 вересня 2014 року.

16 липня 2018 року наказом банку № 108 створено комісію, якій наказано до 18 липня 2018 року забезпечити підготовку, аналіз та узагальнення аналітичної інформації щодо правочинів (у тому числі договорів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, за період з 05 грудня 2013 року по 05 грудня 2014 року, які можуть мати ознаки нікчемних, визначених у наказі /т. І а. с. 111-112/.

18 липня 2018 року банком видано наказ № 109, яким було затверджено акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18 липня 2018 року, згідно з яким ознаки нікчемності виявлено у правочинах (договорах), а саме (пункт 1.2) правочинах, які слугували підставою для сплати кредитної заборгованості позичальників ПАТ Банк Камбіо шляхом перерахування коштів з поточних, депозитних рахунків вкладників на погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між ПАТ Банк Камбіо фізичними та юридичними особами, перелік яких наведено у додатку № 1 до нього наказу /т. І а. с. 113/.

11 жовтня 2018 року ОСОБА_2 отримала від банку повідомлення-вимогу вих. № 22/1831, № 22/1860, № 22/1861 від 27 вересня 2018 року про оплату заборгованості та про звернення стягнення на земельну ділянку 5, 9934 га за кадастровим номером 3222755100:01:001:0059, згідно з ст. ст. 36-38 Закону України Про іпотеку , щодо кредитного договору № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року та іпотечного договору від 25 вересня 2009 року, посвідченого і зареєстрованого за № 104; погашення заборгованості за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року на загальну суму у розмірі 931 661, 15 доларів США, та звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання вимоги: земельні ділянки, площею 6,0066 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0015, та площею 6,5028 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0016; кадастровий номер 3222755100:01:002:0019.

Окрім того, від банку ОСОБА_2 отримала повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності за вих. № 22/1833, 22/1864, 22/1865 від 27 вересня 2018 року, у якому вказано, що внаслідок погашення заборгованості (коштами сумнівними, а той неможливими для повернення банком) за кредитними договором ПОВ Інланд Транзіт здобуло право вимоги до позичальника, забезпечене договором іпотеки, що безумовно свідчить про те, що ПОВ Інланд Транзіт отримало переваги (пільги) прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку, а отже, відповідні правочини є нікчемними у силу пункту 7 частини третьої статті 38 Закону. Застосовано наслідки нікчемності правочинів, у тому числі здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином.

14 лютого 2019 року державний реєстратор КП Реєстрація плюс Товкайло У. В. зареєструвала право власності ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку кадастровий номер 3222755100:01:001:0059, та видалила з реєстру запис про іпотекодержателя ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності стали: повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1860, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ Банк Камбіо докази отримання повідомлення, серія та номер: 0101908207506, виданий 13 жовтня 2018 року, видавник: Укрпошта; повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1861, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ Банк Камбіо ; Іпотечний договір серія та номер: 104, виданий 25 вересня 2009 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лабунський В. О.

Крім цього, 14 лютого 2019 року державний реєстратор КП Реєстрація плюс Товкайло У. В. зареєструвала право власності ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку кадастровий номер 3222755100:01:002:0019, та видалила з реєстру запис про іпотекодержателя ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності стали: повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1860, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ Банк Камбіо ; повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1861, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ Банк Камбіо ; Іпотечний договір № 2 серія та номер: 616, виданий 14 липня 2009 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О. І.

Також 14 лютого 2019 року державний реєстратор КП Реєстрація плюс Товкайло У. В. зареєструвала право власності ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку кадастровий номер 3222755100:01:001:0058, та видалила з реєстру запис про іпотекодержателя ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності стали: повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1860, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ Банк Камбіо ; повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1861, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ Банк Камбіо ; Договір про внесення змін до Іпотечного договору, серія та номер: 616, виданий 14 липня 2009 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О. І.; Іпотечний договір, серія та номер: 3263, виданий 26 грудня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О. І.

Окрім того, 14 лютого 2019 року державний реєстратор КП Реєстрація плюс Товкайло У. В. зареєструвала право власності ПАТ Банк Камбіо на земельну ділянку кадастровий номер 3222755100:01:001:0057, та видалила з реєстру запис про іпотекодержателя ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності стали: повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1860, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ Банк Камбіо ; повідомлення-вимога, серія та номер: 22/1861, виданий 27 вересня 2018 року, видавник ПАТ Банк Камбіо ; Договір про внесення змін до Іпотечного договору, серія та номер: 616, виданий 14 липня 2009 року, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О. І.; Іпотечний договір, серія та номер: 3263, виданий 26 грудня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Занудіна О. І.

Тобто 14 лютого 2019 року, державний реєстратор Товкайло У. В. здійснила державну реєстрацію права власності на предмети іпотеки - чотири земельні ділянки - за ПАТ Банк Камбіо на підставі іпотечного застереження.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав й обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила, а для інших осіб - лише у випадках, установлених законом, або за домовленістю з цими особами (стаття 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини другої ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Зобов`язанням, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою, відповідно до положень Закону України Про іпотеку .

За статтею 3 вказаного Закону України Про іпотеку , іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 нього Закону. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 нього Кодексу). Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави дня висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ) (Висновок Верховного Суду України у справі № 6-2457цс16 від 02 листопада 2016 року).

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання. Отже, у зв`язку з тим, що кредитні договори як основні зобов`язання були припинені, то і дія договорів іпотеки припинилася.

Згідно з частиною першої ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ст. 216 Цивільний кодекс України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсності.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року за № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 Цивільного кодексу України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

За правилами ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. У разі виявлення таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16).

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такі способи захисту, як встановлення нікчемності правочину і визнання недійсним нікчемного правочину, не є способами захисту прав та інтересів, установленими законом (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

У розумінні положень зазначеного Закону уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.

Під час вирішення спору банком не надавалися докази недоведеними позивачем обставини, які, за змістом пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , на який послався відповідач в обґрунтування підстав нікчемності правочинів, могли би свідчити про нікчемність спірного договору.

Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України Про банки і банківську діяльність , Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину.

Постанова Правління Національного банку України № 603/БТ від 25 вересня 2014 року прийнята пізніше ніж відбулося погашення кредитів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Постанова Правління НБУ № 510/БТ від 19 серпня 2014 року є актом індивідуальної дії та має персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямована на ПАТ Банк Камбіо , якому вона адресована, її зміст не доводився до відома вкладників та позичальників, доступ до неї обмежений, у зв`язку із банківською таємницею.

При цьому наслідком порушення такого акту індивідуальної дії може бути лише застосування Національним банком України до банку-порушника заходів впливу за порушення банківського законодавства, а не свідчить про нікчемність правочину (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2018 року у справі № 904/4954/18).

Відповідач вказує, що зазначеною постановою встановлена заборона ПАТ "Банк Камбіо використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки та зобов`язано здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України. У зв`язку із цим зобов`язано перерахувати кошти в національній валюті з кореспондентських рахунків ПАТ Банк Камбіо , відкритих у банкках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України. Однак, зазначене не вказує на наявність заборон щодо проведення розрахунків за спірними договорами, що підтверджується висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 911/16477/19; 29 жовтня 2019 року у справі № 911/16152/19 по аналогічним справам.

До того ж кредити були надані в іноземній валюті, а не національній.

Грошові кошти, якими було здійснено погашення заборгованості, не були власністю банка, а були власністю майнових поручителів, тому доводи відповідача щодо безоплатності проведених операцій є безпідставними.

Відповідно до п. 22.9 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Отже, банки виконують платіжні доручення своїх клієнтів в межах залишку коштів на рахунках платників, а не за наявності грошових коштів на кореспондентському, а тим більше консолідованому кореспондентському рахунках.

Здійснивши проведення операції, банк своїми діями підтвердив наявність на рахунку платника необхідної суми коштів, про що також свідчить відсутність заборони на проведення розрахункових операцій у відповідний спосіб зі сторони уповноваженої особи-куратора, на яку, в силу приписів постанови Правління НБУ від 19 серпня 2014 року № 510/БТ, покладено обов`язок щодо здійснення контролю за операціями, які проводяться банком.

Суд наголошує, що вимога щодо проведення розрахунків через кореспондентські рахунки спрямована лише на банк, оскільки за змістом пункту 1 глави 1 Інструкції Про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті , затвердженої постановою Правління НБУ від 16 серпня 2006 року № 320, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2006 року за № 1035, у редакції, чинній на час укладення спірного договору, кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку, філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів; згідно з підпунктом 7.1.3 пункту 7.1 статті 7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні кореспондентським є рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Тобто кореспондентський рахунок може відкрити лише банківська установа, тому вимога щодо відкриття кореспондентського рахунку відповідачем і проведення ним розрахунків через кореспондентський рахунок не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Суд визнає необґрунтованими і відхиляє твердження банку про те, що реально кошти до банка не надходили, натомість відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що нібито свідчить про безоплатність такого правочину та зумовлену цим його нікчемність.

Погашення заборгованості за кредитними договорами відбулось 12 вересня 2014 року, до прийняття Постанови Правління НБУ № 782 від 04 грудня 2014 Про віднесення ПАТ Банк Камбіо до категорії неплатоспроможних і запровадження тимчасової адміністрації, тому твердження відповідача про те, що операція з погашення кредитної заборгованості є штучною, гроші обліковувались як запис і відбулось корегування структури банківського балансу, не можуть свідчити про нікчемність правочину. Що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у Постанові від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц.

Таким чином, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню у частині визнання правовідношень за кредитними договорами припиненими, оскільки ОСОБА_1 є єдиними кредитором за кредитними договорами № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року та № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року та іпотекодержателем земельних ділянок за кадастровими номерами 3222755100:01:001:0057, 3222755100:01:001:0058, 3222755100:01:002:0019, 3222755100:01:001:0059, у якої знаходяться всі оригінали документів, нікчемними правочини банк визнавав безпідставно, виконання основних зобов`язань за кредитними договорами відбулося 12 вересня 2014 року належним чином, що доказано відповідними банківськими виписками з особових рахунків та банк власне сам і підтверджував у відповідях від 15 березня 2016 року за вих. 22/776 та вих. № 22/777 за підписом Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенка В. І. Макарівському районному суду м. Києва та у листах від 12 червня 2017 року за вих. № 22/900 В. о. Уповноваженої особи Фонду Северина Ю. П. з майновим поручителем ПОВ Інланд Транзіт та боржником ОСОБА_2 - за вих. № 22/187 від 13 лютого 2018 року.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Враховуючи те, що судом встановлено обґрунтованість вимог позивача у частині визнання припиненими правовідношень, до задоволення належать і вимоги про скасування рішень державного виконавця Товкайло У. В., які були вчинені 14 лютого 2019 року щодо об`єктів іпотеки - земельних ділянок за кадастровими номерами 3222755100:01:001:0057, 3222755100:01:001:0058, 3222755100:01:002:0019, 3222755100:01:001:0059, з метою відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача.

Одночасно, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову у частині визнання права власності за ОСОБА_2 , оскільки право звернення до суду має суб`єктивний характер і залежить від волевиявлення особи, яка вважає, що її особисті немайнові або майнові права порушено, проте з такою вимогою до суду вона не зверталася, а позивач не уповноважена особа на звернення до суду з вимогами в її інтересах.

Також суд, оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставинах, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову третьої особи ОСОБА_2 , оскільки вимоги про визнання припиненим правовідношення з 12 вересня 2014 року за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року на підставі повного виконання основного зобов`язання та про скасування рішень державного виконавця у частині аналогічні до заявлених позивачем, а іпотека в силу норми закону є дійсною до припинення основного зобов`язання, вимоги про скасування записів у Державному реєстрі речових прав про іпотеку не підлягають задоволенню, оскільки укладені, з метою забезпечення основного зобов`язання, правочини, на підставі яких були прийняті рішення про державну реєстрацію іпотеки і внесені записи, не визнані судом недійсними і не є нікчемними на підставі закону, власне рішення про реєстрацію не визнавалися протиправними у судовому порядку.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland, № 49684/99, § 2)).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-22, 202, 203, 204, 215, 216, 236, 509, 514, 526, 556, 593, 598, 599, 1048-1054 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 38, 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ,

ст.ст. 3, 17 Закону України Про іпотеку ,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 267, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо , Державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація плюс Товкайло Уляни Василівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання повністю припиненими правовідношення, визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на земельні ділянки, визнання особи іпотекодержателем, задовольнити частково.

Визнати припиненим з 12 вересня 2014 року правовідношення між Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо та ОСОБА_2 за кредитним договором № 039/2-2009/840 від 08 вересня 2009 року, на підставі повного виконання зобов`язань.

Визнати припиненими з 12 вересня 2014 року правовідношення між Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо та ОСОБА_3 за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року.

Визнати протиправними і скасувати рішення про скасування № 45525513 від 14 лютого 2019 року, № 45528645 від 14 лютого 2019 року, № 45527126 від 14 лютого 2019 року, № 45529550 від 14 лютого 2019 року, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація плюс Товкайло Уляною Василівною.

Визнати протиправними і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45526579 від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45529141 від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45528280 від 14 лютого 2019 року, індексний номер 45530228 від 14 лютого 2019 року, прийняті державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація плюс Товкайло Уляною Василівною.

Визнати ОСОБА_1 іпотекодержателем земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057; 3222755100:01:002:0019.

Відмовити у задоволенні позову у частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222755100:01:001:0059; 3222755100:01:001:0058; 3222755100:01:001:0057, 3222755100:01:002:0019.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (код ЄДРПОУ 26549700, адреса місцезнаходження: Україна, 01001, м. Київ, вул. Заньковецької / Станіславського, буд. 3/1) в дохід держави судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн.

Позов третьої особи у справі з самостійними вимогами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо , державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація плюс Товкайло Уляни Василівни, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання правовідносин припиненими та скасування записів, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С. В. Вовк

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення12.02.2021
Оприлюднено23.03.2021
Номер документу95704167
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —757/57259/19-ц

Ухвала від 16.01.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 28.06.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 12.05.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Постанова від 17.11.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 26.05.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 17.05.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 21.02.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 02.12.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Ящук Тетяна Іванівна

Ухвала від 19.08.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Пікуль Антоніна Адольфівна

Ухвала від 09.08.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Пікуль Антоніна Адольфівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні