Рішення

від 12.03.2021 по справі 910/11995/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2021Справа № 910/11995/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" третя особа,яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг простягнення 583 745, 69 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін:

від позивача: Василевська О.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Цулаія Г.З. - представник за довіреністю;

від третьої особи: Мкртчян В.Х. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 583 745, 69 грн у розмірі плати за добовий небаланс.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ціна не може бути змінена Оператором ГТС в односторонньому порядку після розрахункового періоду на вже придбаний ним газ в обсязі позитивного небалансу, а розмір за позитивний небаланс, який мав місце у січні 2020 повинен був формуватися виходячи з цін природного газу, які встановлювалися в розрахунковому періоді за кожний газовий день, а не за цінами, зміненими після закінчення вказаного періоду.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/11995/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.10.2020.

21.09.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також письмовий відзив на позовну заяву.

Крім того, 22.09.2020 НКРЕКП заявлено клопотання про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

12.10.2020 відповідачем заявлено:

- клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11995/20 до винесення рішення Окружним адміністративним судом м. Києва у справах № 640/19169/20, № 640/18734/20, № 640/18648/20 та № 640/18724/20 та набрання ними законної сили;

- клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Позивач, у свою чергу, 12.10.2020 долучив до справи відповідь на відзив на позовну заяву та надав письмові заперечення проти клопотання про залучення третьою особою без самостійних вимог на предмет спору НКРЕКП.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, надходження відзиву та клопотань від сторін, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 13.11.2020 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

20.10.2020 відповідачем подано письмові заперечення на відповідь на відзив в порядку ст. 167 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 02.11.2020 відповідачем долучено до справи заперечення проти клопотання позивача про витребування доказів.

Позивач, у свою чергу, надав суду наступне:

- заяву про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів;

- заперечення проти заяви про зупинення провадження у справі;

- письмові пояснення;

- заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 13.11.2020 представники позивача та відповідача надали усні пояснення та підтримали доводи, викладені ними раніше у письмових поясненнях, заявах та запереченнях.

За результатами розгляду клопотання позивача про витребування доказів суд встановив, що позивачем заявлено клопотання про витребування доказів з пропуском строку з причин, що від нього не залежали.

Зважаючи на пояснення представників сторін, з урахуванням предмету позову, суд дійшов висновку, що заявлені до витребування докази мають суттєве значення для вирішення спору, а тому клопотання позивача про витребування доказів підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 20.05.2013 № 7 суд зазначив, що наразі постанова НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" є чинною та у разі задоволення Окружним адміністративним судом міста Києва позовних вимог у справах №640/19169/20 та №640/18734/20, така постанова втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, а тому суд визнає подане відповідачем клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Приймаючи до уваги заявлені позивачем вимоги щодо стягнення вартості обсягів позитивного небалансу внаслідок зниження маржинальної ціни продажу природного газу, з огляду на завдання та функції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як регулятора на ринку електричної енергії, зокрема щодо реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та залучити до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов`язки.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 11.12.2020.

30.11.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

Крім того, від третьої особи подані письмові пояснення по справі, а 11.12.2020 відповідачем заявлено клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 11.12.2020 представник відповідача наполягав на задоволенні заявленого ним раніше клопотання про призначення експертизи.

Представник позивача, у свою чергу проти призначення експертизи заперечував та просив надати можливість ознайомитися з матеріалами справи для з`ясування того, чи дійсно надав відповідач витребувані судом докази.

Представник третьої особи проти відкладення слухання справи не заперечував.

З огляду на наведені вище обставини, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 05.02.2021.

Також враховано, що суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства.

16.01.2021 Господарським судом міста Києва винесено ухвалу в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та перенесено судове засідання у справі на 12.02.2021.

27.01.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, а 11.02.2021 письмові пояснення надав і відповідач.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 12.02.2021 представник позивача надав усні пояснення, заперечував проти призначення експертизи та повідомив суд про неповну реалізацію поданого раніше клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача, у свою чергу, наполягав на призначенні експертизи та долучив письмові пояснення до справи.

Представник третьої особи також висловив свою позицію стосовно наявних та не вирішених у справі клопотань.

Зважаючи на доводи представника позивача стосовно витребуваних доказів, суд наголосив, що клопотання від 16.10.2020 було задоволено в повному обсязі, що відображено в ухвалі від 13.11.2020.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, відповідач на виконання вимог такої ухвали надав докази 30.11.2020.

У той же час, позивачем клопотання про повторне витребування заявлено не було, а дослідження доказів, у тому числі наданих відповідачем на виконання вимог суду, буде здійснюватися під час розгляду спору по суті.

Крім того, розглянувши клопотання про призначення експертизи суд не вбачає необхідності у проведенні судової експертизи для вирішення спору у даній справі, а тому відмовляє у задоволенні клопотань відповідача.

З огляду на те, що в судовому засіданні 12.02.2021 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що не вирішених заяв та клопотань у справі не залишилося, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 12.03.2021.

10.03.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (заперечення) на пояснення Оператора ГТС від 08.02.2021.

Крім того, 11.03.2021 позивач письмово заявив про орієнтовний розрахунок судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Безпосередньо в судовому засіданні 12.03.2021 представники сторін та третьої особи надали усні пояснення на обґрунтування своєї позиції стосовно предмета спору.

Згідно зі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" здійснює постачання природного газу на підставі ліцензії, отриманої згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.05.2017 року № 652.

18.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - замовник) укладено договір № 1910000218 транспортування природного газу, умовами якого передбачено, що оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Пунктами 2.3.-2.4. договору визначено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п. 2.5. договору, замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у договорі.

Відповідно п. 2.6. договору, оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Пунктом 9.1. договору визначено, що у разі виникнення у замовника добового небалансу, оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

За умовами п. 9.2. договору, у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу, оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 11.4. договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Відповідно до положень Кодексу ГТС, в період з 01.01.2020 по 31.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" щоденно оприлюднювало маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет://tsoua.com/.

Оператором ГТС було повідомлено ТОВ "Чернігівгаз Збут" про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті і становлять вартість добового позитивного небалансу в сумі 2 211 128, 14 грн.

Однак, позивач вважає, що такий розрахунок оператора зазначений в акті від 31.01.2020 не відповідає дійсній вартості та обумовлений тим, що Оператор ГТС всупереч вимогам ст. 632 Цивільного кодексу України змінив 11.02.2020 вже встановлену маржинальну ціну продажу на придбаний у ТОВ "Чернігівгаз Збут" природний газ (небаланси) в розрахунковому періоді - січні 2020.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач також зазначає, що оператором ГТС залишено не виконаним грошове зобов`язання на користь ТОВ "Чернігівгаз Збут" в розмірі 583 745, 69 грн, що дорівнює розміру плати за добовий небаланс.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за істотними умовами відповідає положенням Типового договору транспортування природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2497.

Зі змісту преамбули договору № 1910000218 транспортування природного газу, укладеного 18.12.2019 між позивачем та відповідачем, вбачається, що при укладенні договору сторони керувались Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс ГТС).

Пунктом 2.2. договору визначено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

При цьому, замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" є суб`єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначаються Законом України "Про ринок природного газу", стаття 3 якого встановлює принцип недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб`єктів ринку природного газу, у тому числі суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання державної форми власності.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

Транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами (стаття 32 Закону України "Про ринок природного газу").

ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" з 01.01.2020 зобов`язане належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, в порядку, передбаченому законодавством та договором (Постанова Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 840 "Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи").

Пунктом 2.8 договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначені обов`язки оператора, до яких належить в тому числі:

- своєчасне надання послуг належної якості;

- розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;

- здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

В свою чергу, згідно з п. 4.2 договору, замовник має право:

- отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;

- замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;

- отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором;

- передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;

- отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором;

- користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України.

Як вже було вказано вище, згідно з п. 9.1 договору, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Відповідно до абз. 2 п. 9.2 договору, у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Згідно з п. 9.4 договору, у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Пунктом 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись, зокрема, таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов`язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.

Згідно з інформацією, оприлюдненою на веб-сайті оператора ГТС та даними інформаційної платформи, у період січня 2020 року маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу формувалася у порядку, визначеному пунктом 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону України "Про ринок природного газу" оператор ГТС зобов`язаний розміщувати на своєму веб-сайті, зокрема, таку інформацію: перелік послуг, що надаються таким оператором, інформацію про тарифи та інші умови надання таких послуг, включаючи технічні умови для отримання доступу та приєднання до газотранспортної системи.

Згідно з п. 7.1 договору вартість послуг розраховується:

- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу.

Згідно з п. 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Водночас, інформація щодо маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу оприлюднюється на веб-сайті оператора ГТС за принципом "сьогодні за вчора". Дані на поточну та наступну газову добу на веб-сайті оператора ГТС відсутні.

Пунктом 10 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС встановлено, з метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

Відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень Кодексу ГТС ТОВ "Оператор газотранспортної системи" протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com. в розрізі кожної доби місяця.

Разом з тим, 11.02.2020 - через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання, на інформаційній платформі відповідача з`явилося повідомлення про розміщення на платформі оновленої маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу за січень 2020 року.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що в січні 2020 року він уклав з НАК "Нафтогаз України" договори про закупівлю природного газу. Умовами договору передбачено, що право власності на газ переходить в момент підписання акту приймання-передачі, а його ціна може бути змінена за погодженням сторін. 31.01.2020 ціну газу було змінено за погодженням сторін, в бік зменшення та підписано відповідні акти приймання-передачі газу. Внаслідок цього, відбулась зміна вартості природного газу, придбаного ТОВ "Оператор ГТС України" в січні 2020 року, що в свою чергу, вплинуло на розмір маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу, за якою оператор ГТС повинен надати послуги балансування замовникам, які допустили позитивний або негативний добовий небаланс на ринку природного газу.

Проте, суд зазначає, що оновлення маржинальних цін за січень 2020 року було здійснено відповідачем на інформаційній платформі 11.02.2020 року.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС періодом балансування є газова доба (D).

Пунктом 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Згідно з п. 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

Пунктом 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 11 цієї глави.

Тобто, балансування відбувається подобово, остаточна плата за добовий небаланс за газову добу і сумарно за звітний місяць розраховується відповідно до обсягів небалансів за газову добу та за звітний місяць .

Згідно з п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

Також, сторонами не заперечується, що на виконання умов договору відповідач надіслав позивачу односторонній акт № 01-2020-1910000218, датований 31.01.2020, врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020, у якому вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 2 211 128, 14 грн. В акті відповідач вказав, що Оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. п. 7, 11, 14, 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Водночас, при визначенні щоденної вартості балансуючих дій відповідач зазначив ціну за 1000 куб м природного газу, яка існувала не в момент вчинення балансуючих дій, а по завершенню періоду - після 31.01.2020, тобто після оновлення таких цін відповідачем на інформаційній платформі.

Матеріалами справи підтверджується, що оператор ГТС іншим числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року.

З огляду на викладене суд встановив, що після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано.

При цьому, суд зазначає, що ціна, яка була оприлюднена 11.02.2020 року була внесена до акту врегулювання щодобових небалансів, датованого 31.01.2020.

Такі дії відповідача суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування, та свідчать про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку.

Умови договору в частині взаємовідносин, які виникають згідно з п. 9.1 договору, по суті мають ознаки договору купівлі-продажу, отже, щодо визначення ціни товару (природного газу) мають бути застосовані положення Цивільного кодексу України, зокрема, ст. 632, 691 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

В силу ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

З огляду на положення ст. 4 Цивільного кодексу України положення саме цього кодексу мають пріоритет у застосуванні, однак, в порушення цих вимог закону відповідачем було змінено ціну після фактичного придбання природного газу за раніше опублікованою вартістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно з частиною 8 цієї статті відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідач є особою, яка складає та оформлює відповідно до умов договору акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць, а отже, з урахуванням викладеного, саме відповідач несе відповідальність за недостовірність відображених в акті даних, зокрема, щодо цін природного газу при вартості балансуючих дій.

Таким чином, вартість газу за позитивний небаланс, який мав місце у січні 2020 року складається за цінами природного газу, які існували на кожен день надання балансуючих дій, а не за цінами, зміненими після закінчення вказаного періоду.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.4 договору відповідач мав сплатити вартість позитивного небалансу на користь позивача протягом 5 робочих днів з дня повідомлення про такий небаланс, відображений в акті.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оператор зобов`язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження погашення залишку заборгованості відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність факту наявності у відповідача грошового зобов`язання з відшкодування невиплаченої частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 583 745, 69 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу за газовий місяць - січень 2020 року в розмірі 583 745, 69 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр Любомира Гузара, 44; код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68; код ЄДРПОУ 39576385) 583 745, 69 грн у розмірі плати за добовий небаланс та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 756, 19 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 22.03.2021 року.

Суддя Ю.О.Підченко