Постанова

від 23.03.2021 по справі 200/6/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року справа №200/6/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Міронової Г.М., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., за участю представника позивача Ліневич Л.В., представника відповідача Сеннікова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. у справі № 200/6/20-а (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (далі - позивач, ТДВ Шахта Білозерська ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2019 року №000131513, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 411 931,50 грн. в тому числі за податковим зобов`язаннями у розмірі 274 621,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 137 310,50 грн. та № 000135513, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку та додану вартість у розмірі 4 435 103,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2019 року №000131513, № 000135513; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянтом зазначено, що господарські операції позивача з ТОВ Агрокапіталінвест ЛТД , ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля , ТОВ Лідер Промснаб не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять його предмет, оскільки встановлено факт реалізації товарів за відсутності фактичного їх придбання з метою штучного формування податкового кредиту для покупців, що свідчить про неможливість здійснення господарської операції вищенаведеними контрагентами-постачальниками з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва. Судом не враховано, що надані первинні документи мають суттєві недоліки, заповненні з порушенням вимог законодавства. Судом не враховано, що контрагенти позивача, та підприємства по ланцюгу постачання не мають достатньої матеріально-технічної бази та їх трудові ресурси не дають можливість реального здійснення оформлених господарських операцій. Крім того, контрагенти та підприємства по ланцюгу постачання є фігурантами кримінальних проваджень. Також, позивачем не надано журнал обліку вантажів що надійшли за формою № М-1, картки складського обліку.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.4 пунктів 78.1 статті 78, пунктом 79.2 статті 79, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі ПКУ), на підставі наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 вересня 2019 року № 194, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «Шахта «Білозерська» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю «АгрокапіталІнвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 39122657) за березень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 37014600) за січень та лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні, квітні, травні 2017 року та червні 2018 року, Приватним акцiонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353) за січень та лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні, червні 2017 року, лютому та червні 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Промснаб» (код ЄДРПОУ 37434048) за березень 2018 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні 2018 року.

Відповідачем за результатами перевірки складено акт № 76/05-99-05-13/36028628 від 11 жовтня 2019 року (том 1 арк. справи 18-144 ), яким встановлені порушення:пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.203 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2017 року, лютий 2017 року та березень 2017 року у сумі 274621 грн. та завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за періоди: березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, лютий 2018 року, травень 2018 року та червень 2018 року у сумі 4435103грн.

Згідно акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, що по операціям між ТДВ «Шахта «Білозерська» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокапітал Інвест ЛТД» за березень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» за січень та лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні, квітні, травні 2017 року та червні 2018 року, Приватнимакцiонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353) за січень та лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні, червні 2017 року, лютому та червні 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Промснаб» за березень 2018 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні 2018 року, не відбувся перехід права власності та як наслідок отримання товару/послуг. Операції не мали реального характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказовості.

Контролюючім органом поставлено під сумнів формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 3028084 грн. за наслідками господарських взаємовідносин ТДВ «Шахта «Білозерська»з ТОВ «АгрокапіталІнвест ЛТД» за березень 2017 року; формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом постачальником ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» за січень та лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні, квітні, травні 2017 року та червні 2018 року, всього у сумі 1015884,06 грн., у т.ч. за:січень 2017 року на загальну суму 531011,89 грн., лютий 2017 року на загальну суму 484872,17 грн.; формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом постачальником з ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за січень та лютий 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у березні, червні 2017 року, лютому та червні 2018 року, всього у сумі 650809,38 грн., а саме: за січень 2017 року на загальну суму 140193,16 грн, за лютий 2017 року на загальну суму 510616,22 грн.; формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом постачальником ТОВ «Лідер Промснаб» за березень 2018 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у травні 2018 року у сумі 14947,12 грн.

06 листопада 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області, на підставі висновків акту перевірки, винесені спірні податкові повідомлення - рішення:

-№ 000131513, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг на загальну суму 411 931,50 гривень, у тому числі за податковими зобов`язаннями 274 621,00 грн. та штрафними санкціями 137 310,50грн.;

-№ 000135513, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість 4 435 103 грн.(том 1, арк. справи 236-237).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, наявні в матеріалах справи, не підтверджують встановленні відповідачем в ході перевірки порушення, а навпаки підтверджено факт здійснення господарських операцій з контрагентами позивача, тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку

Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень;

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704(далі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

У зв`язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт підприємницької діяльності (Товариство) повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено.

01 березня 2017 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (далі - Покупець) та ТОВ «АгрокапіталІнвест ЛТД» (далі - Продавець) укладений договір поставки №1807-ШБ із відповідними специфікаціями до нього (далі - Договір поставки), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у встановлений Договором термін товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору(том 2, арк. справи 34-36).

Відповідно до пункту 1.2. Договору поставки, товаром, що поставляється за договором є сільськогосподарська продукція (далі - Товар), яка визначається сторонами у Специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договору поставки. Згідно пункту 3.1 Договору поставки, поставка Товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість Товару в кожній партії та строк поставки партії Товару вказується у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Специфікації від 01 березня 2017 року до Договору поставки, Постачальник зобов`язується здійснити поставку сої (насіння сої ненасіннєвої, соєві боби) - 1300 тон +/- 10% (надалі іменується Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар(том 2, арк. справи 37).

На підтвердження факту поставки товару позивачем надано: видаткову накладну №1703/002 від 17.03.2017 р. та акт приймання передачі №1703/002 від 17.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 21,36 т на загальну суму 302 713,92 грн., а також товарно-транспортну накладну №162/217-22 від 16.03.2017р., прибутковий ордер від 17 березня 2017 року №5000368042(том 2, арк. справи 38-42); видаткову накладну №1803/001 від 18.03.2017р. та акт приймання передачі №1803/001 від 18.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 223,880 т на загальну суму 3 172 827,36 грн., а також товарно-транспортні накладні №162/217-20, №162/217-57, №162/217-37, №162/217-55, №162/217-99, №162/217-100, №162/217-98, №162/217-62 від 17.03.2017р., прибутковий ордер від 18.03.2017 №5000368043 (том 2, арк. справи 45-61); видаткову накладну №1903/001 від 19.03.2017р. та акт приймання передачі №1903/001 від 19.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 289,500 т на загальну суму 4 102794,00 грн., а також товарно-транспортні накладні №162/217-109, №162/217-108, №162/217-66, №162/217-72, №162/217-79, №162/217-39, №162/217-46, №162/217-40, №162/217-105 від 18.03.2017р., прибутковий ордер від 19.03.2017 №5000368044 (том 2, арк. справи 62-82); видаткову накладну №2003/001 від 20.03.2017р. та акт приймання передачі №2003/001 від 20.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 153,400 т на загальну суму 2 173 984,80 грн., а також товарно-транспортні накладні №162/217-68, №162/217-67, №162/217-73, №162/217-59, №162/217-58 від 19.03.2017р., прибутковий ордер від 20.03.2010 №5000368045 (том 2, арк. справи 83-95); видаткову накладну №2103/001 від 21.03.2017р. та акт приймання передачі №2103/001 від 21.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 46,680т на загальну суму 661 548,96 грн., а також товарно-транспортні накладні №162/217-130, №162/217-63 від 20.03.2017р., прибутковий ордер від 21.03.2017 №5000368046 (том 2, арк. .справи 96-102); видаткову накладну №2203/001 від 22.03.2017р. та акт приймання передачі №2203/001 від 22.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 86,340 т на загальну суму 1 223 610,48 грн., а також товарно-транспортні накладні №162/217-102, №162/217-86, №162/217-61 від 22.03.2017р., прибутковий ордер від 22.03.2017 №5000368047(том 2, арк. справи 103-11); видаткову накладну №2303/001 від 23.03.2017р. та акт приймання передачі №2303/001 від 23.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 148,560 т на загальну суму 2 105392,32 грн., а також товарно-транспортні накладні №162/217-90, №162/217-85, №162/217-93, №162/217-128, №162/217-92, №162/217-91 від 22.03.2017р., прибутковий ордер від 23.03.2017 №5000368048; (том 2, арк.справи 112-126); видаткову накладну №2303/002 від 23.03.2017р. та акт приймання передачі №2303/002 від 23.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 85,620 т на загальну суму 1 213 406, 64 грн., а також товарно-транспортні накладні № 162/217-88, №162/217-87 від 22.03.2017р., прибутковий ордер від 23.03.2017 №5000368049 (том 2, арк.справи127-133); видаткову накладну №2403/001 від 24.03.2017р. та акт приймання передачі №2403/001 від 24.03.2017р. згідно яких поставлено сою у кількості 158,900 т. на загальну суму 2 251 930,80 грн., а також товарно-транспортні накладні №162/217-148, №162/217-83, №162/217-147, №162/217-84, №162/217-82 від 23.03.2017р., прибутковий ордер від №5000368260; видаткову накладну №2503/002 від 25.03.2017р. та акт приймання передачі №2503/002 від 25.03.2017р., згідно яких поставлено сою у кількості 67,760 тон. на загальну суму 960 294,72 грн., а також товарно-транспортні накладні №162/217-163, №162/217-155 від 24.03.2017 р., прибутковий ордер від 25.03.2017 №5000368261(том 2, арк. справи 134-153).

Фактом поставки також пітверджують: податкова накладна від 17.03.2017р. №138 на загальну суму 302 713,92 грн., в т.ч. ПДВ -50 452,32 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 18.03.2017р. №139 на загальну суму 3 172 827,36 грн., в т.ч. ПДВ -528 804,56 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 19.03.2017р. №140 на загальну суму 4 102 794,00 грн., в т.ч. ПДВ -683 799,00 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 20.03.2017р. №141 на загальну суму 2 173 984,80 грн., в т.ч. ПДВ -362 330,80 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 21.03.2017р. №142 на загальну суму 661 548,96 грн., в т.ч. ПДВ -110 258,16 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 22.03.2017р. №143 на загальну суму 1 223 610,48 грн., в т.ч. ПДВ -203 935,08 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 23.03.2017р. №144 на загальну суму 1 213 406,64 грн., в т.ч. ПДВ -202 234,44 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 23.03.2017р. №145 на загальну суму 2 105 392,32 грн., в т.ч. ПДВ -350 898,72 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 24.03.2017р. №146 на загальну суму 2 251 930,80 грн., в т.ч. ПДВ -375 321,80 грн. з квитанцією №1;податкова накладна від 25.03.2017р. №147 на загальну суму 960 294,72 грн., в т.ч. ПДВ -160 049,12 грн. з квитанцією №1(том 2, арк. справи 154-163).

Товар поставлений за Специфікацією №1 від 01.03.2017р. отриманий ОСОБА_1 на підставі довіреності №ББУ/ОДО102/16 від 22 грудня 2016 року та ОСОБА_2 на підставі довіреності №ББУ/0Д09/СЛ/17 від 15 лютого 2017 року(том 2, арк. справи 164-165).

У відповідності до пункту 2.3 Договору поставки, остаточна якість Товару визначається Сторонами згідно сертифікату лабораторії пункту поставки Товару.

Якість продукції при її прийомі здійснена лабораторією ТОВ «Зерновий Термінал Ніка-Тера» . Завірені корінці портового терміналу ТОВ «Зерновий Термінал Ніка-Тера» з відміткою лабораторії про якість продукції надана до перевірки разом з ТТН.

Реєстрація податкових накладних підтверджено квитанціями про доставку.

На підтвердження оплати надано: платіжні доручення:№2116853138 від 21.04.2017р. на суму 2884250,01 грн., №2116963013 від 28.09.2017р. на суму 284253,99 грн., №2116962998 від 28.09.2017р. на суму 5000000,00 грн., №2116963009 від 28.09.2017р. на суму 5 000 000,00 грн., №2116964599 від 28.09.2017р. на суму 5 000 000,00 грн.(том 2, арк. справи 166-170).

Вищевказані операції відображені в податковій звітності позивача (податкова декларація з ПДВ за звітний період - березень 2017року (том 2, арк. справи 171-177).

Використання товару здійснено відповідно до статутній господарській діяльності - перепродажу з метою отримання прибутку,що призведе до забезпечення притоку валютної виручки, позиціонування(входження та укріплення позицій) позивача в новому ринковому сегменті.

01 березня 2017 року між ТДВ «Шахта Білозерська» та ТОВ «СОНО - ПЛЮС» укладено договір комісії №1808-ШБ на реалізацію сільськогосподарської продукції (далі - Договір комісії), за умовами якого ТДВ «Шахта Білозерська» , далі - «Комітент» доручає, а ТОВ «СОНО - ПЛЮС» , в подальшому - «Комісіонер» , зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок Комітенту угоду з продажу сільськогосподарської продукції (далі - Продукція) за межами України (том 2, арк.справи 203-204).

У відповідності до п. 1.2 Договору комісії номенклатура, кількість, мінімальна ціна та умови поставки продукції, що підлягає продажу за цим Договором, визначається специфікаціями, які оформлюються додатками до Договору(том 2, арк.справи 217-218).

За Специфікаціями №1, №2 від 01.03.2017 до Договору комісії сторонами підписані акти приймання-передачі сільськогосподарської продукції на комісію сої: від 17.03.2017 у кількості 21,360 т на загальну суму 252 261,60 грн.; від 18.03.2017 у кількості 223,880 т на загальну суму 2 644 022,80 грн.; від 19.03.2017 у кількості 289,500 т на загальну суму 3 418 995,00 грн.; від 20.03.2017 у кількості 153,400 т на загальну суму 1 811 654,00 грн.; від 21.03.2017 у кількості 46,680 т на загальну суму 551 290,80 грн.; від 22.03.2017 у кількості 86,340 т на загальну суму 1 019 675,40 грн.; від 23.03.2017 у кількості 148,560 т на загальну суму 1 754 493,60 грн.; від 23.03.2017 у кількості 85,620 т на загальну суму 1 011 172,20 грн.; від 24.03.2017 у кількості 158,900 т на загальну суму 1 876 609,00 грн.; від 25.03.2017 у кількості 67,760 т на загальну суму 800 245,60 грн.(том 2, арк. справи 221-230).

Загалом, за актами приймання-передачі прийнято 1 282,00 т сої загальною вартістю 15 140 420 грн.

Комісіонер (ТОВ «СОНО-ПЛЮС» ), отримавши від платника податків спірний Товар, в рамках договору комісії реалізував його на експорт за зовнішньоекономічними контрактами наступному нерезиденту: « GRANT INVEST LP» відповідно до умов контракту №02/0317-GISP від 01 березня 2017 року зі специфікаціями до нього №1 та №2 від 01 березня 2017 року(том 2, арк. справи 231-235).

На підтвердження передачі Товару на експорт складено акти передачі права власності на товар згідно контракту №02/0317-СІ8Р від 01.03.2017 р. зі специфікаціями до нього №1, №2 від 01.03.2017 р. про передачу сої:від 17.03.2017р. у кількості 21,360 т на загальну суму 9 398,40 дол. США;від 18.03.2017р. у кількості 223,880 т на загальну суму 98 507,20 дол. США;від 19.03.2017р. у кількості 289,500 т на загальну суму 127 380,00 дол. США;від 20.03.2017р. у кількості 153,400 т на загальну суму 67 496,00 дол. США;від 21.03.2017р. у кількості 46,680 т на загальну суму 20 539,20 дол. США;від 22.03.2017р. у кількості 86,340 т на загальну суму 37 989,60 дол. США;від 23.03.2017р. у кількості 148,560 т на загальну суму 65 366,40 дол. США;від 23.03.2017р. у кількості 85,620 т на загальну суму 37 672,80 дол. США;від 24.03.2017р. у кількості 158,900 т на загальну суму 69 916,00 дол. США;від 25.03.2017р. у кількості 67,760 т на загальну суму 29 814,40 дол. США (том 2, арк. справи 236-245).

За результатами продажу Товару на експорт відповідний митний орган оформив митні декларації (ВМД) №UА504060/2017/002241 від 12.04.2017, згідно якої соя у кількості 795 739,00 кг, №UА504060/2017/002240 від 12.04.2017, згідно якої соя у кількості 311 656,00 кг, №UА504060/2017/001994 від 31.03.2017, згідно якої соя у кількості 172 041,00 кг, фактично вивезено через Миколаївську митницю ДФС до Туреччини (том 2, арк. справи 246-251). Загальна кількість переданого Товару на експорт складає 1 279,43 т.

Під час завантаження сої на судно згідно контракту Комісіонера №02/0317-Gisp від 01 березня 2017 року, специфікації №1 та специфікації №2 від 01.03.2017 з покупцем « GRANT INVEST LP» , укладеного на виконання договору комісії №1808-ШБ від 01.03.2017, були понесені технологічні втрати сої у кількості 2,564 т, що підтверджується Актом від 30.04.2017(том 2, арк. справи 252).

Після відвантаження Товару Позивачем виписано та зареєстровано податкові накладні №121 від 31.03.2017, №233 від 12.04.2017, №234 від 12.04.2017р. з нульовою ставкою ПДВ (том 2, арк. справи 253-255).

За фактом надання послуг з оформлення митних декларацій та надання послуг з декларування вищевказаного товару на експорт між Комітентом та Комісіонером складено акт приймання-передачі послуг №1904/006 від 26.04.2017 на суму 3900,00 грн., у т.ч. ПДВ 780,00 грн., та №1904/004 від 26.04.2017 на суму 1 300,00 грн. у т.ч. ПДВ 520,00 грн.,та зареєстровано податкові накладні №3 та №2 від 26.04.2017 (том 2, арк. справи 256-259).

За результатами виконання Договору комісії Комісіонер надав, а Комітент затвердив: звіт комісіонера №1 від 31.03.2017 до Договору комісії, за яким засвідчено прийняття на комісію в березні 2017року 1 300,00 т, та укладання контракту №02/0317-Gisp від 01.03.2017; звіт комісіонера №2 від 30.04.2017 до Договору комісії, за яким операції у квітні 2017р. не здійснювались(том 2, арк. справи 260-266).

Між Комітентом та Комісіонером підписано акт надання послуг №3105/002 від 31.05.2017, згідно якого комісійна винагорода за реалізацію на експорт продукції, прийнятої на комісію складає 12 647,08 грн., та ПДВ 2 529,42 грн. та зареєстровано податкову накладну №7 від 31.05.2017(том 2, арк. справи 267-271).

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору та факту отримання оплати за реалізовану продукцію позивачем надано: звіт комісіонера до Договору комісії №1808-ШБ від 01 березня 2017 року з додатками, платіжні доручення № 2, № 3, № 4, № 5 від 28 вересня 2017 року та копію банківської виписки від 29 вересня 2017 року(том 5, арк. справи 215-233).

Також, 01 квітня 2015 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ТОВ «ДТЕК Добропіллівугілля» (виконавець) укладено договір № 51 - ДУ - ЕП, відповідно до якого предметом договору є огляд, перевірка, ревізія, налагоджування та випробування шахтних стаціонарних стрічкових конвеєрів, канатних доріжок, засобів піднімальних, провідникових та тормозних канатів за допомогою прибору «ІІСК-5» (том 3, арк. справи 167-172).

За приписами пункту 2.1 вищезазначеного договору, оплата виконаної підрядником роботи здійснюється згідно Договірної вартості (Додатки №2(1) - 2(5), що є невід`ємною частиною договору. Пунктом 2.2. договору передбачено, що сума робіт за даним договором складає 1 237 488, 00 грн. у тому числі ПДВ. Пунктом 2.4 договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок підрядника на 30 календарний день після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Сторонами погоджено та підписано Акти виконаних робіт з відповідним розрахунком до актів від 31 січня 2017 року та від 28 лютого 2018 року(том 3, арк.справи 173-174).

На підтвердження факту оплати надано платіжні доручення №2116826246 від 22.03.2017, №2116826306 від 22.03.2017, №2116866682 від 11.05.2017(том 4, арк.справи 2-4).

Підрядником надано податкові накладні №172 від 28 лютого 2017 року (том 3, арк.справи233а), №174 від 31 січня 2017року(том 4, арк.справи37).

01 лютого 2017 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (виконавець) укладено договір № 307 - ШБ- ДЦ, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника здійснити навчання (підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надати додаткову освітню послугу), а саме здійснювати навчання шляхом курсового чи індивідуального навчання представників Замовника, а замовник зобов`язується сплачувати вартість освітніх послуг, що надаються виконавцем у порядку, розмірі та у строки погоджені сторонами у договорі(том 3, арк. справи 182-185). За приписами п. 4.1 вищезазначеного договору загальна вартість освітніх послуг складається із вартості всіх послуг, що будуть надані на підставі договору 200000,00 грн., п. 4.7. договору зазначено, що Замовник здійснює оплату наданих освітніх послуг впродовж 30 робочих днів з дати підписання сторонами акту про надані послуги.

Факт направлення на навчання працівників підтверджується Наказами №135 від 10.02.2016 «Про направлення на курси з відривом від роботи» та №120 від 03.02.2017 «Про організацію навчання» (том 3, арк.справи186-187).

Щодо спірних господарських операцій до договору № 307 Сторонами погоджено та підписано Акт виконаних робіт від 23.02.2017(том 3, арк.справи188-189).

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №2117196113 від 22.06.2018(том 3, арк. справи 190).

Виконавцем надано податкову накладну № 171 від 23 лютого 2017 року(том 3, арк.справи191).

13 листопада 2014 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (Суборендар) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (Орендар) укладемо договір № 1647 - ДУ, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене рухоме майно-секції механізованого кріплення 1КД-90 у кількості 165 одиниць(том 3, арк.справи192-194).

За приписами пункту 3.6 договору плата перераховується орендарю щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що випливає за звітним місяцем на рахунок орендаря.

В підтвердження спірних господарських операцій надано Акти здачі приймання наданих послуг від 31.01.2017 та від 28.02.2017, коригувальні акти від 10.02.2017 та 10.03.2017(том 3, арк.справи195-196, 199).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116801729 від 23 02.2017, №2116833207 від 30.03.2017, №2116833203 від 30.03.2017, №2116860434 від 27.04.2017(том 3, арк. справи 178-181).

Виконавцем надано податкову накладну №91 від 31 січня 2017 року та розрахунок коригування до податкової накладної №56 від 10 лютого2017 року(том 3, арк.справи197-198), №214 від 28 лютого 2017 року та розрахунок коригування до податкової накладної №90 від 10 березня 2017 року(том 3, арк.справи176, 200).

13 листопада 2014 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (Суборендар) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (Орендар) укладено договір № 1645 - ДУ, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене рухоме майно - секції механізованого кріплення ЗКД-90 у кількості 35 одиниць.

Згідно п. 3.6 договору, суборендна плата перераховується орендарю щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що випливає за звітним місяцем на рахунок орендаря(том 3, арк.справи201-209).

До господарських операцій до договору надано Акти здачі приймання наданих послуг від 31.01.2017 та від 28.02.2017, коригувальні акти від 10.02.2017 та 10.03.2017(том 3, арк.справи210-211, 214-215).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116833195 від 30.03.2017, №2116833208 від 30.03.2017, №21168602230 від 27.04.2017, №2116801750 від 23.02.2017(том 3, арк. справи 217-220).

Виконавцем надано податкові накладні № 80 від 31.01.2017 та розрахунок коригування до податкової накладної №54 від 40.02.2017, №169 від 28.02.2017 та розрахунок коригування до податкової накладної №89 від 10.03.2017 (том 3, арк.справи212-213; 216).

01 квітня 2016 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (підрядник) укладено договір №197 -ШБ - ДЦ, відповідно до якого предметом договору є огляд, перевірка, ревізія та наладка підземних електроустановок, випробування захисних засобів, аналіз трансформаторного масла з визначенням діелектричної стійкості.

Згідно п. 3.3 договору розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня з дати підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт(том 3, арк. справи 221-227).

Щодо даної господарської операції надано Акти здачі приймання наданих послуг від 31.01.2017, 28.02.2017 та від 28.02.2017(том 3, арк. справи 228-230).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116866690 від 11.05.2017, №2116866677 від 11.05.2017, N02116866684 від 11.05.2017(том 3, арк.справи 231-233).

Виконавцем надано податкові накладні № 215 від 28.02.2017, №152 від 31.01.2017, № 177 від 28.02.2017(том 3, арк. .справи 234-236).

30 квітня 2015 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (орендар) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (Орендодавець) укладено договір № 113-ШБ-ДЦ, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове володіння і користування обладнання перелік якого вказано в додатку 1 до договору(том 3, арк.с прави 237-242).

На підтвердження наведеної господарської операції до договору позивачем надано Акти здачі приймання наданих послуг від 31.01.2017, 28.02.2017, коригувальні акти від 13.02.2017, 14.03.2017; податкові накладні № 50 від 31.01.2017 та розрахунок коригування до податкової накладної № 125 від 13.02.2017, №197 від 28.02.2017 та розрахунок коригування до податкової накладної №51 від 14.03.2017 року (том 3, арк.справи 243-250).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116798966 від 22.02.2017, №2117196128 від 22.06.2018, №22117196152 від 22.06.2018, №02117196225 від 22.06.2017 (том 4, арк. справи 1; 5-7).

01 грудня 2014 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (підрядник) укладено договір № 20 - ШБ - ДЦ, відповідно до якого підрядник бере на себе зобов`язання виконати комплекс робіт та послуг з оперативного управління процесами, поточні ремонти та обслуговування майна, яке необхідне для вироблення теплової енергії, відповідно до додатку 1(том 4, арк. справи 8-18).

В підтвердження спірних господарських операцій позивачем надано Акти виконаних робіт та послуг від 31.01.2017 та корегування до акту від 28.02.2017, від 28.02.2017 та корегування до акту від 31.03.2017(том 5, арк.справи19-20;23-24).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116826330 від 22.03.2017 та №2116866673 від 11.05.2017 (том 4, арк.справи27-28).

Виконавцем надано податкові накладні №92 від 31.01.2017 та розрахунок корегування від 28.02.2017 №304, № 216 від 28.02.2017 та розрахунок корегування від 31.03.2017 №398 (том 4, арк. справи 21-22, 25-26).

01 лютого 2017 року між ТДВ «Шахта Білозерська» та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (зберігач) укладено договір № 302 - ШВ - ДЦ, відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає та зобов`язується зберігати обладнання та матеріали виробничо - технічного призначення відповідно до акту приймання-передачі ТІУІЦ на зберігання на складах шахти(том 4, арк. справи 29-34).

На підтвердження даної господарської операції по договору позивачем надано Акт здачі - приймання послуг від 28.02.2017, платіжне доручення №82117196125 від 22.06.2018, податкову накладну № 174 від 28.02.2017(том 4, арк. справи 35-38).

14 грудня 2016 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (виконавець) укладено договір №207 - ДУ - ДА, відповідно до якого виконавець надає послуги легкового,- пасажирського, вантажопасажирської, вантажної, спеціального транспорту та послуги тракторної техніки.

В підтвердження господарської операції по договору надано Акти наданих послуг від 31.01.2017 №1, від 31.01.2017 №01/п, від 28.02.2017 №02/п, від 28.02.2017 №2(том 4, арк.справи 42-45).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2117196120 від 22.06.2018, №2117196165 8ід 22.06.2018, №2117196244 від 22.06.2018, №2117196159 від 22.06.2018(том 3, арк. справи 46-49).

Виконавцем надано податкові накладні № 173 від 28.02.2017, №170 від 28.02.2017, №165 від 31.01.2017, №173 від 31.01.2017(том 4, арк. справи 50-53).

01 липня 2016 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (споживач) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (підприємство зв`язку) укладено договір № 59 - ДУ - УПТС, відповідно до якого підприємство зв`язку відповідно до умов договору зобов`язується надати споживачу послуги по користуванню аналоговим каналом та пари в кабелі визначені в додатку 1(том 4, арк.справи 54-57).

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору за період, що перевірявся, позивач надав суду Акти виконаних робіт та послуг від 31.01.2017, від 28,02.2017, платіжними дорученнями №2116784829 від 19.01.2017 та №2116793051 від 16.02.2017, податковими накладними № 52 від 19.01.2017, № 90 від 16.02.2017(том 3, арк.справи58-63).

01 лютого 2016 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (покупець) та ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (постачальник) укладено договір №163-ШБ-ДЦ відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця ТМЦ в асортименті, кількості, у строки по ціні та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору(том 4, арк. справи 64-76).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що умови поставки продукції - EXW, згідно Інкотермс-2010. Місце пункту призначення зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору, ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Згідно пункту 5.4. договору № 163 розрахунки за продукцію по договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 30 календарного дня від дати поставки Продукції.

В підтвердження виконання умов вищезазначеного договору за період, що перевірявся, позивачем надано специфікацію від 01.02.2016, видаткову накладну № 90161722 від 17.01.2017, прибутковий ордер № 5000300787, товарно-транспортну накладну, платіжне доручення № 2117196185, податкову накладну № 51 від 17.01.2017, сертифікат якості(том 4, арк. справи 77-85).

Факт подальшого використання продукції у господарській діяльності позивача підтверджується актом списання товарно - матеріальних цінностей(том 4, арк. справи 86-95).

Сума податку на додану вартість включено Платником податків до податкового кредиту та відображено у додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень 2017 та червень 2018 в розмірі 1015 884,06 грн. Реєстрація податкових декларацій підтверджується квитанцією № 2(том 4, арк. справи 96-135).

Також, 28 жовтня 2016 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (виконавець) укладено договір № 85-ПУ-УТК, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок виконати роботи з організації контролю якості видобуваючого вугілля в очисник забоях, розрахунок планових показників по встановленим періодам, облік якості видобуваючого вугілля (том 4, арк. справи 209-210)

Щодо спірних господарських операцій до договору Сторонами погоджено та підписано Акт здачі - приймання робіт від 31 січня 2017 року та від 28 лютого 2017 року(том 4, арк.справи211-212)

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116785062 від 08 лютого 2017 року та № 2116816729 від 10 березня 2017 року(том 4, арк.справи215-216).

10 жовтня 2016 між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (виконавець) укладено договір № 408-ПУ-ПТП, відповідно до якого замовник зобов`язується передати виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця пов`язані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов`язується прийняти вугілля здійснити його збагачення та передати отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику в терміни та умови передбачені Договором та Специфікаціями(том 4, арк. справи 217-226).

Стосовно спірних господарських операцій до договору Сторонами погоджено та підписано Акти наданих послуг та здачі приймання робіт від 31 січня 2017 року б/н, 31 січня 2017 року №90164921, 31 січня 2017 року № 90170989, 28 лютого 2017 року №2, 28 лютого 2017 року №90197949.Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116804652 від 27 лютого 2017 року, №2116804451 від 27 лютого 2017 року, №2116804455 від 27 лютого 2017 року, №2117192254 від 19 червня 2017 року, №2117192247 від 19 червня 2017 року(том 4, арк.справи227-244).

18 січня 2016 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (орендар) та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (орендодавець) укладено договір № 1884-ПУ-УМТС, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове відплатне користування майном, яке необхідне для здійснення орендарем своєї господарської діяльності, за переліком у додатку 1 ( том 4, арк.справи245-249).

Згідно пункту 3.1 договору за користування орендованим майном встановлюється орендна плата в розмірі 400,00 грн. з ПДВ за місяць.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендар здійснює орендну плату за орендоване майно щомісячно шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання передачі наданих послуг оренди та отримання відповідного рахунку.

До договору Сторонами погоджено та підписано Акти здачі- приймання робіт від 31 січня 2017 року (том 4, арк.справи251) та від 28 лютого 2017 року(том 5, арк. справи 2).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116785301 від 08 лютого 2017 року, №2116896601 від 15 червня 2017 року(том 5, арк.справи4-5).

26 грудня 2013 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (виконавець) укладено договір № 13-16/485-У, відповідно до якого в порядку та на умовах, вказаних в договорі, виконавець приймає на себе обов`язок по наданню послуг з проведення лабораторних випробувань, які підтверджують якість продукції, що надходить на адресу замовника та передати результати досліджень замовнику. Перелік визначальних показників вказано в переліку в додатках №1, №2.Згідно п. 3.1 договору вартість послуг з проведення лабораторних досліджень вказана в додатках №3, №4(том 5, арк. .справи 6-13).

Щодо спірних господарських операцій до договору Сторонами погоджено та підписано Акти здачі - приймання робіт з відповідним розрахунком до акту від 31 січня 2017 року та від 28 лютого 2017 року. Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116896603 від 15 червня 2017 року, № 2116896595 від 15 червня 2017 року, відповідними податковими накладними(том 5, арк. справи 14-20).

26 грудня 2013 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (виконавець) укладено договір № 13-16/484-У, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуги з організації ведення навантажувально - розвантажувальних робіт та участі в прийманні придбаної продукції на складі замовника (том 5, арк.справи20 зв.б.-21).

Згідно пункту 4.1 договору вартість наданих виконавцем послуг складає 43 357,00 грн в тому числі ПДВ 20% в місяць.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що замовник здійснює оплату вартості наданих послуг шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок виконавця на 30 календарний день після підписання сторонами акту приймання передачі наданих послуг.

Сторонами погоджено та підписано Акти здачі- приймання робіт з відповідним розрахунком до акту від 31 січня 2017 року та від 28 лютого 2017 року. Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116896598 від 15 червня 2017 року, №2116896599 від 15 червня 2017 року(том 5, арк. справи 22-27).

28 грудня 2016 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (замовник) та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (виконавець) укладено договір № 261 - ПУ - ПРУВОКС, відповідно до якого в порядку та на умовах Договору виконавець зобов`язується своїми силами та на свій ризик виконати, а замовник прийняти та оплатити наступні роботи: лабораторні аналізи та заміри в сфері екології. Термін виконання робіт з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Згідно пункту 2.1 договору вартість виконаних робіт визначається на підставі кошторису робіт (Додаток 1). Пунктом 2.4. договору передбачено, що замовник здійснює оплату вартості робіт шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з 30 календарного дня після підписання сторонами акту приймання передачі наданих послуг(том 5, арк.справи28-33).

Сторонами погоджено та підписано Акти здачі приймання робіт з відповідним розрахунком до акту від 25 січня 2017 року та від 22 лютого 2017 року. Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №2116798962 від 22 лютого 2017 року, №2116896597 від 15 червня 2017 року, податковими накладними (том 5, арк.справи34-40).

24 січня 2013 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (покупець) та ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (постачальник) укладено договір №13-16/8-КП відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця ТМЦ в асортименті, кількості, у строки по ціні та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору. Пунктом 3.2. договору передбачено, що умови поставки продукції - ЕХW, згідно інкотермс-2000. Місце пункту призначення зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Відповідно до пункту 4.1 договору, ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Згідно пункту 4.2. договору, розрахунки за продукцію по договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів від дати поставки Продукції.

Щодо спірних господарських операцій до договору укладено специфікацію від 02 лютого 2017 року. У специфікації зазначено умови поставки продукції: ЕХW (Інкотермс-2010), Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Тернівська, 5(том 5, арк. справи 41-44).

Факт поставки продукції (відповідно до визначених у специфікаціях номенклатури, ціни, кількості продукції, строку та умов поставки) підтверджується видатковими накладними № 90187381 від 10 лютого 2017 року та № 90183185 від 06 лютого 2017 року. Оприбуткування поставленої продукції підтверджується прибутковими ордерами № 5000324960 та №5000323112.Транспортування продукції підтверджується ТТН №090203/01 від 09.02.2017, №100101/01 від 10.02.2017, №030206/01 від 06.02.2017, №020206/01 від 06.02.2017.Факт оплати продукції підтверджується платіжними дорученнями № 2117192267 від 19 червня 2018 року та №2117101635 від 23 лютого 2018 року. На поставлений товар постачальником позивача надано податкові накладні № 24 від 10 лютого 2017 року та №17 від 06 лютого 2017 року(том 5, арк. справи 45-62).

Якість Продукції підтверджується сертифікатом якості від 28 лютого 2017 року, паспортом, сертифікатом перевірки від 06 січня 2017 року, дозволом №009.17.05 від 18 січня 2017 року (том 5, арк. справи 63-71).

Факт подальшого використання продукції у господарській діяльності позивача підтверджується нарядами на виконання ремонтних робіт (том 5, арк. справи 72-75).

Також факти поставки продукції (відповідно до визначених у специфікаціях номенклатури, ціни, кількості продукції, строку та умов поставки) підтверджується видатковою накладною № 90173874 від 04 січня 2017 року. Оприбуткування поставленої продукції підтверджується прибутковим ордером № 5000302281;транспортування продукції підтверджується ТТН №08.Факт оплати продукції підтверджується платіжним дорученням № 2117101880 від 23 лютого 2018 року. На поставлений товар постачальником позивача надана податкова накладна № 5 від 04 січня 2017 року(том 5, арк. справи 76-81). Факт подальшого використання цієї продукції у господарській діяльності позивача підтверджується актом на списання матеріалів(том 5, арк. справи 82-91).

Стосовно господарських операцій до договору, згідно укладеної специфікації від 15 грудня 2016 року (том 5, арк. справи 92).У специфікації зазначено умови поставки продукції: ЕХW (Інкотермс-2010), Дніпропетровська обл., с. Вербки, вул. Шахтарська, 2.Факт поставки продукції (відповідно до визначених у специфікаціях номенклатури, ціни, кількості продукції, строку та умов поставки) підтверджується видатковими накладними № 90175334 від 06 лютого 2017 року, №90188372 від 10 лютого 2017 року, №90170113 від 12 січня 2017 року, №90189195 від 11 лютого 2017 року. Оприбуткування поставленої продукції підтверджується прибутковими ордерами № 5000325576, №95000327300, №5000325577, №5000302288.Транспортування продукції підтверджується ТТН №23, №2, №27, №369, №11.Факт оплати продукції підтверджується платіжними дорученнями № 2117101889 від 23 лютого 2018 року, №2117101616 від 23 лютого 2018 року, №2117101623 від 23 лютого 2018 року та №2117101608 від 23 лютого 2018 року. На поставлений товар постачальником позивача надано податкові накладні № 67 від 11 лютого 2017 року, №46 від 12 січня 2017 року, №23 від 10 лютого 2017 року та №16 від 06 лютого 2017 року (том 5, арк. справи 93-121). Продукція не підлягає посвідченню якості. Факт подальшого використання продукції у господарській діяльності позивача підтверджується актами на списання товарно-матеріальних цінностей (том 5, арк. справи 122-127).

Щодо спірних господарських операцій до договору, згідно укладеної специфікації від 28 грудня 2016 року (том 5, арк. справи 128), встановлено, що у специфікації зазначено умови поставки продукції: EXW (інкотермс-2010), Дніпропетровська обл., с. Вербки, вул. Шахтарська, 2.Факт поставки продукції (відповідно до визначених у специфікаціях номенклатури, ціни, кількості продукції, строку та умов поставки) підтверджується видатковими накладними № 90156228 від 27 січня 2017 року, №90194589 від 24 лютого 2017 року, №90190313 від 22 лютого 2017 року, №90179323 від 17 лютого 2017 року, №90181517 від 14 лютого 2017 року, №90174693 від 13 лютого 2017 року. Оприбуткування поставленої продукції підтверджується прибутковими ордерами № 5000312783, №5000339678, №5000339677, №5000339675, №5000339673, №50003255578.Транспортування продукції підтверджується ТТН №19, №20, №4, №6, №5, №29, 28.Факт оплати продукції підтверджується платіжними дорученнями № 2117101628, №2117101586, №2117101595, №2117101644, №2117101597, №2117101611. На поставлений товар постачальником позивача надано податкові накладні № 246 від 24 лютого 2017 року, №204 від 27 січня 2017 року, №130 від 22 лютого 2017 року та №112 від 17 лютого 2017 року, №69 від 14 лютого 2017 року, №68 від 13 лютого 2017 року(том 5, арк. .справи 129-168). Продукція не підлягає посвідченню якості. Факт подальшого використання продукції у господарській діяльності позивача підтверджується актами на списання товарно - матеріальних цінностей(том 5, арк. справи 169-174).

Сума податку на додану вартість включено Платником податків до податкового кредиту та відображено у додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, червень 2017 та лютий, червень 2018 в розмірі 650809, 38 грн. Реєстрація податкових декларацій підтверджується квитанцією №2.

Також, 11 січня 2018 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (покупець) та ТОВ «Лідер Промснаб» (постачальник) укладено договір № 5649-ШБЗ-УМТС-Т, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, у строки по ціні та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (том 3, арк. справи 103-116).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що умови поставки продукції - DDР, згідно Інкотермс-2010. Місце пункту призначення зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Відповідно до п. 5.2 договору ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Згідно п. 5.4 договору розрахунки за продукцію по договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня від дати поставки Продукції на підставі отриманого рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної.

До договору укладено специфікацію від 01 лютого 2018 року (том 3, арк. справи 117). У специфікації зазначено умови поставки продукції: DDР (Інкотермс-2010), Донецька обл., м. Білозерське, м. Добропілля, вул. Строїтельна, 17.

На підтвердження факту поставки продукції (відповідно до визначених у специфікаціях номенклатури, ціни, кількості продукції, строку та умов поставки) надано видаткову накладну № 153 від 12 березня 2018 року(том 3, арк. справи 118).

Факт видачі довіреності на отримання ТМЦ підтверджується копією книги реєстрації довіреностей(том 3, арк. справи 155-166).

Оприбуткування поставленої продукції підтверджується прибутковим ордером № 5000706421(том 3, арк. справи 119).

Транспортування продукції підтверджується експрес-накладною №59998059984680 від 12.03.2018(том 3, арк. справи 121).

Факт оплати продукції підтверджується платіжним дорученням № 2117168495 від 17.05.2018 (том 3, арк. справи 122).

На поставлений товар постачальником позивачу надано податкову накладну № 24 від 12 березня 2018 року.(Т.3, , арк. справи 123).

Якість Продукції підтверджується сертифікатом перевірки від 19.06.2017 з терміном дії до19.06.2018, декларацією про відповідність (том 3, арк. справи 128-131).

На підтвердження факту подальшого використання позивачем у господарській діяльності надано списки на отримання та акти списання торгово-матеріальних цінностей (том 3, арк. справи 125-127).

20 грудня 2017 року між ТДВ «Шахта Білозерська» (покупець) та ТОВ «Лідер Промснаб» (постачальник) укладено договір № 5261-ШБЗ-УМТС-Т, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення в. асортименті, кількості, у строки по ціні та з вкісними характеристиками, погодженими сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що умови поставки продукції - DPP, згідно інкотермс-2010. Місце пункту призначення зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Відповідно до п. 5.2 договору ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Згідно п. 5.4 договору розрахунки за продукцію по договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 30 календарного дня від дати поставки Продукції на підставі отриманого рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної(том 3, арк. справи 131-142).

Щодо спірних господарських операцій до договору укладено специфікацію від 19 лютого 2018 року, якою зазначено умови поставки продукції: DDP (Інкотермс-2010), Донецька обл., м. Бїлозерське, вул. Строїтельна, 17(том 3, арк.справи143).

Факт поставки продукції (відповідно до визначених у специфікаціях номенклатури, ціни, кількості продукції, строку та умов поставки) підтверджується видатковою накладною № 214 від 29 березня 2018 року(том 3, арк. справи 144).

Факт видачі довіреності на отримання ТМЦ підтверджується копією книги реєстрації довіреностей (том 3, арк. .справи 155-159).

Оприбуткування поставленої продукції підтверджується прибутковим ордером № 500732426, транспортування продукції підтверджується експрес-накладною №10029544758 від 29 березня 2018 року, факт оплати продукції підтверджується платіжним дорученням № 2117168467 від 17 травня 2018 року(том 3, арк. справи 145-147).

На поставлений товар постачальником позивача надано податкову накладну № 83 від 29 березня 2018 року(том 3, арк. справи 148).

Якість Продукції підтверджується сертифікатом відповідності від 04 червня 2015 року з терміном дії до 03 червня 2018 року, сертифікатом №1373 від 29 березня 2018 року (том 3, арк. справи 149-151).

Факт подальшого використання продукції у господарській діяльності позивача підтверджується нарядом на виконання ремонтних робіт, актом на списання товарно- матеріальних цінностей(том 3, арк. справи 152-154).

Сума податку на додану вартість включено Платником податків до податкового кредиту та відображено у додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2018 в розмірі 14947,12 грн., реєстрація податкової декларації підтверджується квитанцією №2(том 3, арк. справи 160-166).

Вищезазначені документи надавалися податковому органу під час проведення перевірки та суду першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи позивача.

Суд зазначає, що оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписів Закону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, крім укладених договорів, також підтверджується первинними документами (договорами та додатками до них, специфікаціями, податковими накладними, актами, ТТН, видатковими накладними, прибутковими ордерами, та іншими документами), оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та ґрунтуються на припущеннях.

Щодо посилання апелянта на те, що підприємства по ланцюгу постачання є фігурантами кримінальних проваджень, суд зазначає, що вирок у кримінальних провадженнях відсутній, посадових осіб позивача не звинувачено в отриманні податкової вигоди по взаємовідносинах з цими підприємствами. Оцінку належності та допустимості цих доказів має бути надано судом під час розгляду кримінальних справ у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду даної адміністративної справи. Суд звертає увагу, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. З цього приводу Верховний Суд висловлював правову позицію, зокрема у справі №802/2231/17-а постанова від 18.09.2018.

Щодо посилання апелянта на суттєві порушення в заповненні первинних документів, як зазначалось, що неповне заповнення документів (наявність помилок) не може бути самостійним доказом нездійснення господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару та здійснення послуг, підтверджується іншими документами, які наявні в матеріалах справи. Формальні помилки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Стосовно посилання апелянта на не надання журнал обліку вантажів що надійшли за формою № М-1, картки складського обліку, суд зазначає, що вказане не може свідчити на нереальність господарських операцій за наявністю інших документів які підтверджують факт постачання та перевезення ТМЦ. Крім того, податковий орган у межах своїх повноважень визначених ПК України має право здійснювати запит до державних органів за наданням інформації.

Щодо твердження апелянта на те, що надані ТТН щодо транспортування заповнені без дотримання вимог законодавства, суд зазначає, що порушення правил заповнення є підставою для притягнення винних осіб до відповідальності, в той час, як податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит в залежність від дотримання правил перевезення та приймання ТМЦ іншими особами, за умови наявності у платника належних первинних документів, що підтверджують фактичне виконання договірних відносин. До того ж, придбані у контрагентів товари було використано позивачем у межах власної господарської діяльності, що узгоджується з основними видами господарської діяльності та спрямована на досягнення статутних цілей підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №823/3874/14.

Стосовно твердження апелянта про те, що матеріально-технічна база контрагентів та підприємств по ланцюгу постачання, їх трудові ресурси (відсутності необхідної кількості працівників, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, виробничих будівель, та інше), суд зазначає, що недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість здійснення договору купівлі-продажу та надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів/послуг, у тому числі й по ПДВ. Судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Посилання апелянта щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, позивач та його контрагенти, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Стосовно твердження апелянта про те, що контрагентом позивача та підприємством по ланцюгу постачання, не подавалась фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017р. до контролюючих органів, повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування, суд зазначає, що Податковий кодекс не встановлює залежність податкового обліку (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов`язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, від 31.01.2011 у справі № 21-42а10, та Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі №820/8206/15.

Суд зазначає, що відповідачем зустрічних перевірок контрагентів позивача, не проводилась. Щодо посилання апелянта на Акт від 11.09.2017 №615/26- 15-14-04-04/39122657 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Агрокапітал Інвест Лтд , суд зазначає, що вказана перевірка не стосувалась питання здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наявний договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами та декларування показників.

У діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.01.2018 у справі № 2а-44807/09/1670, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.

Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача та правомірності визначення позивачем сум ПДВ, суд погоджується з висновком суд першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. у справі № 200/6/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. у справі № 200/6/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 23 березня 2021 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Геращенко

Г.М. Міронова