Рішення

від 02.09.2011 по справі 2-590/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-590/11

Провадження № р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Непши О.І.,

при секретарі Піроженко А.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Статкевської І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Миколаївська регіональна філія державного підприємства Центр державного земельного кадастру , друга Миколаївська державна нотаріальна контора, про вигнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

встановив

29 вересня 2010 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га., цільовим призначенням якої є індивідуальне житлове будівництво, та на земельну ділянку площею 0, 01 га., цільовим призначення якої є ведення особистого підсобного господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Обгрунтовуючу позовні вимори, позивачка посилається на те, що померлому ОСОБА_3 на підставі двох державних актів на право приватної власності на землю, виданих 27 січня 1994 року Жовтневою районною радою народних депутатів, за реєстровими №№ 613 і 16, належали дві вказані земельні ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок по АДРЕСА_1 . Спадкоємцем першої черги за законом є дружина померлого - позивачка по справі - ОСОБА_2 . У встановлений законом строк позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка до другої Миколаївської державної нотаріальної контори, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки нею не були представлені неналежним чином оформлені

правовстановлюючі документи, які о посвідчували право власності спадкодавця на спадкове майно. Так, у державних актах на право приватної власності на землю, виданих на ім`я ОСОБА_3 , вказане в них місце проживання спадкодавця не збігається з його дійсним місцем проживання, не зазначені точні адреси земельних ділянок, а вказаний лише Корабельний район м.Миколаєва, форма державних актів не відповідає вимогам постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею". У позові позивачка вказує, що на даний час визначити правовий режим спірного нерухомого майна у позасудовому порядку неможливо, тому вимушена звернутися із позовом до суду.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, обставини у позові, підтвердив. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.

Третя особа - Миколаївська регіональна філія державного підприємства Центр державного земельного кадастру в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте надала суду заяву, в якій просила слухати справу у відсутність представника, будь-яких заперечень з приводу позову не висловила, зазначивши, що на сьогоднішній день філія не здійснює державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с.54).

Третя особа - друга Миколаївська державна нотаріальна контора - в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, втім надала суду заяву, в якій просила слухати справу за відсутності представника, прийняти рішення на розсуд суду, додатково надіслала копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 (а.е.57, 64-87).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд з`ясував такі фактичні обставини і дійшов наступних висновків.

Рішенням Жовтневої районної ради народних депутатів Миколаївської області від 08 червня 1993 року ОСОБА_3 надана земельна ділянка для індивідуального житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.96-97).

У відповідності до державних актів на право приватної власності на землю, виданих 27 січня 1994 року Жовтневою районною радою народних депутатів, за реєстровими номерами 613 і 16, на підставі вказаного рішення Жовтневої районної ради народних депутатів Миколаївської області від 08 червня 1993 року 18-ої сесії 21-ого скликання, ОСОБА_3 є власником двох |земельних ділянок, площею 0,10 га. для індивідуального житлового будівництва та площею 0,01 га. для ведення особистого підсобного господарства, по АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в м.Миколаві (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася, зокрема, спадщина у виді вказаних земельних ділянок; єдиним спадкоємцем першої черги за законом, як слідує зі спадкової справи, є дружина померлого - позивачка ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса другої Миколаївської нотаріальної контори від 08 квітня 2010 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, тому що у державний актах на право приватної власності на землю, виданих на ім`я ОСОБА_3 , вказане в них місце проживання спадкодавця не збігається з його дійсним місцем проживання, не зазначені точні адреси земельних ділянок, а вказаний лише Корабельний район м.Миколаєва, форма державних актів не відповідає вимогам постанови Верховної Ради України Нід 13 березня 1992 року Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею (а.с.8).

Відповідно до ч.І ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Як встановлює ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як визначає ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ч. 1ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В той же час у відповідності до п. Г ч.І ст.121 ЗК України, який діє на час розгляду справи, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0, 10 гектара.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є єдиною спадкоємицею за законом спірного майна(земельної ділянки) після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3 .Втім за наявних обставин визначити правовий режим нерухомого майна і поновити свої права власника спадкоємиця у позасудовому порядку не в змозі. Відтак, суд приходить до переконання обгрунтованість позовних вимог.

В той же час з урахуванням положень ч.І ст. 121 ЗУ України суд приходить до висновку про можливість лише часткового задоволення позову та визнання за позивачкою права власності тільки на земельну ділянку площею 0, 10 га. для індивідуального житлового будівництва.

У відповідності до ст.88 ЦПК України згідно з позовними вимогами суд вважає за можливе залишити судові витрати по справі на рахунок позивачки.

Керуючись ст.ст.208,213-215 ЦПК України,суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га. цільовим призначення якої є індивідуальне житлове будівництво, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Миколаєві.

В частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну цільовим призначення якої є ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на : рішенця суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.І.Непша