Постанова

від 22.03.2021 по справі 354/315/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/315/20

Провадження № 22-ц/4808/452/21

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Девляшевського В.А.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні приміщенням шляхом його звільнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області про зупинення провадження у справі, постановлену суддею Остап`юк М.В. 05 лютого 2021 року у місті Яремче Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні приміщенням будівлі бази відпочинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом його звільнення (а.с.1-15, том 1).

05 лютого 2021 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Микитюк Р.В. подав клопотання про зупинення провадження у справі. Зазначив, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 13.06.2018 року на підставі договорів купівлі-продажу будівлі бази відпочинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0988 га для обслуговування будівель (база відпочинку) з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079, укладеного 13.06.2018 року з ПАТ Івано-Франківський арматурний завод , набула право власності на зазначені об`єкти. Однак, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2020 року у справі №909/207/20 визнано недійсним зазначені договори купівлі-продажу від 13.06.2018 року. Просив провадження у даній справі зупинити до набрання законної сили рішення суду у справі №909/207/20 за позовом ТзОВ Перлина ІФ до ПрАТ Івано-Франківський арматурний завод , третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, що перебувала на розгляді Господарського суду Івано-Франківської області (а.с.36-37, том 2).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2020 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (а.с.229, том 1).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2021 року зупинено провадження у справі №354/315/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні приміщенням шляхом його звільнення, до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 909/207/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Перлина ІФ до Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу (а.с.51-52, том 2).

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій зазначено, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд допустив неправильне застосування норм процесуального права.

Зазначила, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 2128167 від 08.04.2013 року в приватній власності ПрАТ Івано-Франківський арматурний завод знаходилась будівля бази відпочинку за адресою АДРЕСА_1 , та на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку належала земельна ділянка площею 0,0988 га для обслуговування приміщень бази відпочинку. Правлінням ПрАТ Івано-Франківський арматурний завод , за погодженням з наглядовою радою, 12 червня 2018 року надано згоду та право заступнику голови правління Фіцаку П.В., на підставі довіреності від 26.05.2017 року, на укладення договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна. Нею на підставі договорів купівлі-продажу від 13 червня 2018 року, укладеного з ПрАТ Івано-Франківський арматурний завод , набуто право власності на зазначені об`єкти нерухомості. 14 березня 2020 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без її відома та згоди проникли в приміщення бази відпочинку, чинили їй перешкоди у доступі до приміщення. Дані обставини підтверджуються відповідними доказами - відповідями з поліції на її звернення, постанова Яремчанського міського суду від 02.10.2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Апелянт вказує, що не погоджується з постановленою 05.02.2021 року ухвалою суду першої інстанції про зупинення провадження в даній справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню. На думку апелянта, наданих сторонами доказів по пояснень достатньо для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи.

За наведених підстав, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Стягнути з відповідачів на її користь судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, та витрати на професійну правничу допомогу (а.с.56-63, том 2).

Відзив на апеляційну скаргу відповідачами не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

За змістом ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд обґрунтовував свої висновки наявністю вказаних у п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України підстав для зупинення. При цьому суд виходив з того, що предметом спору у справі № 909/207/20 є визнання недійсним договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, тобто оспорюється право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У цьому випадку провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 5 частини першої статті 253 ЦПК).

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , визначаючи наявність передбачених статтею 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Із матеріалів справи встановлено, що предметом розгляду даної справи є усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 приміщенням будівлі бази відпочинку за адресою АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою площею 0,0988 га для обслуговування приміщень бази відпочинку з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079, що належить на праві власності позивачці на підставі укладених 13.06.2018 року з ПАТ Івано-Франківський арматурний завод договорів купівлі-продажу.

Предметом розгляду справи №909/207/20 було визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі бази відпочинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 186,8 кв.м, і договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0988 га для обслуговування приміщень бази відпочинку за цією ж адресою, з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079, укладених між Приватним акціонерним товариством Івано-Франківський арматурний завод та ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 року у справі №909/207/20 позов Товариства з Обмеженою відповідальністю Перлина ІФ до Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі бази відпочинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 186,8 кв.м, укладений між Приватним акціонерним товариством Івано-Франківський арматурний завод та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д., зареєстрований в реєстрі за №807. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.0988 га для обслуговування приміщень бази відпочинку з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079, укладений 13.06.2018 року між Приватним акціонерним товариством Івано-Франківський арматурний завод та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д., зареєстрований в реєстрі за №809 (а.с.38-43, том 2).

Тобто спір виник з приводу об`єктів нерухомості, а саме: будівлі бази відпочинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.0988 га для обслуговування приміщень бази відпочинку з кадастровим номером 2611093001:16:008:0079.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані договори мають важливе доказове значення у рамках цієї цивільної справи, оскільки стосуються права власності позивачки на базу відпочинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , бо лише власнику майна належить право вимагати усунення перешкод у володіння, користуванні та розпорядженні майном, що є предметом у цій справі. Тому вирішення цієї справи прямо залежить від вирішення справи №909/207/20 за позовом Товариства з Обмеженою відповідальністю Перлина ІФ до Приватного акціонерного товариства Івано-Франківський арматурний завод , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , предметом спору у якій є визнання недійсними спірних договорів.

Вищезазначене спростовує доводи апелянта про те, що справи між собою не пов`язані та підстав для зупинення провадження у даній справі не було.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі узгоджується з положеннями п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а також не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін, як такої, що є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.374,375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області про зупинення провадження у справі від 05 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.О. Максюта

Судді: Л.В.Василишин

В.А. Девляшевський

Повний текст постанови складено 22 березня 2021 року.