Постанова

від 23.03.2021 по справі 584/96/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м.Суми

Справа №584/96/21

Номер провадження 22-ц/816/411/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - Сільськогосподарський споживчий кооператив Ярославна ,

відповідачі - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Кролевецький комбікормовий завод ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кролевецький комбікормовий завод

на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 25 січня 2021 року, постановлену у складі судді Токарєва С.М. в приміщенні Путивльського районного суду Сумської області,-

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2021 року Сільськогосподарський споживчий кооператив Ярославна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Кролевецький комбікормовий завод про визнання недійсним договору оренди землі.

Також, 22 січня 2021 року Сільськогосподарський споживчий кооператив Ярославна (далі - ССК Ярославна ) подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5923881900:05:001:0412 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1699694859238), що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що 26 жовтня 2009 року між ССК Ярославна та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка, кадастровий номер 5923881900:05:001:0412.

25 січня 2019 року між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, яку він набув у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , та Приватним підприємством Волокитинське було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923881900:05:001:0412 та зареєстровано право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №30009169.

12 лютого 2020 року ССК Ярославна звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ПрАТ Волокитинське про визнання недійсним договору оренди землі. Під час розгляду справи, зазначений договір було розірвано та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано припинення права оренди.

15 грудня 2020 року між ССК Ярославна та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 26 жовтня 2010 року, укладеного між ССК Ярославна та ОСОБА_2 , та змінено сторону по договору у зв`язку з переходом права власності у порядку спадкування до ОСОБА_1

16 грудня 2020 року ССК Ярославна , звернувшись до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 26 жовтня 2009 року, з урахуванням змін за додатковою угодою від 15 грудня 2020 року, дізнався, що 08 грудня 2020 року за ТОВ Кролевецький комбікормовий завод на підставі договору оренди землі від 08 грудня 2020 року зареєстровано право оренди на вищезазначену земельну ділянку.

Путивльський районний суд Сумської області ухвалою від 25 січня 2021 року задовольнив заяву ССК Ярославна про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5923881900:05:001:0412 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1699694859238), що належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться на території Волокитинської сільської ради Путивльського району Сумської області.

В апеляційній скарзі ТОВ Кролевецький комбікормовий завод , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що товариство з моменту укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі від 08 грудня 2020 року є добросовісним набувачем права оренди, оскільки враховуючи відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якому на момент реєстрації права оренди за ТОВ Кролевецький комбікормовий завод , був відсутній запис про право позивача на спірну земельну ділянку. Вказує, що товариство лише з пред`явлення позову дізналося про наявність спору щодо спірної земельної ділянки, що в майбутньому виключає можливість використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням.

Зазначає, що на підтвердження існування права оренди, за захистом якого звернувся позивач, зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що відповідне право оренди підтверджується договором оренди землі від 26 жовтня 2009 року, укладеного між ССК Ярославна та ОСОБА_2 , проте судом не перевірено чи дійсно була проведена державна реєстрація зазначеного договору. Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про можливість забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії.

Від представника ССК Ярославна - адвоката Каліон А.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Каліон А.А., яка заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву ССК Ярославна про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявного достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши обставини справи та з вірним застосуванням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2009 року між ССК Ярославна та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого останній передав в оренду кооперативу земельну ділянку площею 2,5703 га, кадастровий номер 5923881900:05:001:0412 (а. с. 8-10).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 листопада 2018 року, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку (а. с. 20).

15 грудня 2020 року між ССК Ярославна та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 26 жовтня 2009 року, зареєстрованого 28 жовтня 2010 року за №041063302117 Путивльським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДП ЦДЗКА, укладеного між ССК Ярославна та ОСОБА_2 , та змінено сторону по договору у зв`язку з переходом права власності у порядку спадкування до ОСОБА_1 (а. с. 21).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22 грудня 2020 року вбачається, що 08 грудня 2020 року за ТОВ Кролевецький комбікормовий завод зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5923881900:05:001:0412, загальною площею 2,5703 га, на підставі договору оренди землі 08 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ Кролевецький комбікормовий завод та ОСОБА_1 , строком дії до 08 грудня 2030 року, з автоматичним продовженням дії договору (а.с.22).

Згідно з ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За своїм змістом, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Оскільки, між сторонами виник спір щодо права на оренду земельної ділянки за кадастровим номером 5923881900:05:001:0412 , в справі маються докази того, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово укладав договори оренди з іншими орендарями, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що судом не з`ясовано строк дії договору оренди землі від 26 жовтня 2009 року та проведення його реєстрації, оскільки вказані питання та наявність порушення прав позивача будуть вирішуватись судом при ухваленні рішення по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії забезпечення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що ССК Ярославна доведено зв`язок між неприйняттям заходів забезпечення позову і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Дбаючи про інтереси іншої сторони у спорі, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши доводи ССК Ярославна щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який він просив застосувати, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5923881900:05:001:0412, що належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться на території Волокитинської сільської ради Путивльського району Сумської області може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог та є обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову в цій справі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381; 382; 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кролевецький комбікормовий завод залишити без задоволення.

Ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 25 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.А. Левченко

О.І.Собина

С.С. Ткачук