Ухвала

від 28.09.2021 по справі 584/96/21

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/96/21

Провадження № 2/584/199/21

УХВАЛА

28.09.2021 м. Путивль

Путивльський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Токарєва С.М., за участю секретаря судового засідання Зікрати Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 " до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" про визнання недійсним договору оренди землі ,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом з вимогами визнати недійсним договір оренди землі від 08.12.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим № 5923881900:05:001:0412, укладений між відповідачами в період дії договору оренди цієї ж земельної ділянки від 26.10.2009, сторонами якого є позивач і ОСОБА_3 .

Свій позов обгрунтовує тим, що 15.12.2020 між ССК Ярославна та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2009, укладеного між ССК Ярославна та ОСОБА_3 , та змінено сторону по договору у зв`язку з переходом права власності у порядку спадкування до ОСОБА_2 .

Строк дії договору оренди землі від 26.10.2009 не закінчився, а тому договір оренди землі від 08.12.2020, укладений між відповідачами, повинен бути визнаний судом недійсним.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, подав відзив на позовну заяву.

02.03.2021 від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що підставою звернення до суду позивача є наявність права оренди земельної ділянки з кадастровим № 5923881900:05:001:0412 одночасно у двох суб`єктів господарювання, а саме: Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод".

За змістом позовної заяви право оренди позивача на вищезазначену земельну ділянку було зареєстроване Путивльським реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДП ЦДЗКА, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 28.10.2010 № 041063302117.

Згідно наданої позивачем інформаційної довідки від 22.12.2020 № 238258684, право оренди зазначеної ділянки одночасно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод".

Представник відповідача зазначав, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства з огляду на те, що позовні вимоги позивача за своїм змістом є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позиція відповідача щодо суб`єктного складу та підсудності справи повністю відповідає правовій позиції Великої палати Верховного суду, викладеній у постанові від 04.09.2018 № 823/2042/16.

Із матеріалів справи вбачається, що в даному випадку спірні відносини виникли між юридичними особами - Сільськогосподарським споживчим кооперативом Ярославна та Товариством з обмеженою відповідальністю Кролевецький комбікормовий завод та фізичною особою ОСОБА_2

ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч.1 ст.19).

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1). Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2).

Згідно з ч.1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, визначені у статті 20 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З огляду на приписи ч.1 ст.20 ГПК України, а також ст.ст. 4, 45 цього Кодексу, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (п. 4.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18).

Відповідно до ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.1). Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями (ч.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2009 укладено договір оренди землі між позивачем та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим № 5923881900:05:001:0412.

15.12.2020 між ССК Ярославна та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2009, укладеного між ССК Ярославна та ОСОБА_3 , та змінено сторону по договору у зв`язку з переходом права власності у порядку спадкування до ОСОБА_2 .

В той же час, в період дії договору оренди землі від 26.10.2009 між відповідачами укладено спірний договір оренди землі від 08.12.2020.

Оскільки суб`єктний склад учасників та зміст правовідносин сторін виник не у зв`язку зі здійсненням ними господарської діяльності, то підстави для розгляду даної справи в порядку господарського судочинства відсутні.

Посилання представника відповідача на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.09.2018 № 823/2042/16, на увагу не заслуговують, оскільки вона випливає із справ у спорах про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що є похідним від вимог про визнання недійсним договору оренди землі, оскільки судове рішення про визнання недійсним договору оренди в силу положень ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для проведення державної реєстрації припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження по даній цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М.Токарєв