П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2021 року м. Київ
справа № 357/10155/20
провадження № 22-ц/824/3901/2021
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі - Ярмак О.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Опера 2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2020 року у складі судді Орєхова О.І., повний текст складений 14.12.2020 року,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Опера 2 про захист прав споживачів.
Вимоги позову ОСОБА_1 мотивує тим, що 08 листопада 2017 року між ним та відповідачем було укладено договір № 12, відповідно до умов якого, останній зобов`язався організувати будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 за рахунок внесків учасників та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене цим договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для учасника.
Зі свого боку, позивач, 09 листопада 2017 року оплатив на користь відповідача суму в розмірі 480 165,00 грн., з яких 9 603,30 грн - вступний внесок розміром 2%, 14 404,95 грн - пайовий внесок розміром 3% та 456 156,75 грн - майновий внесок (пай) за будівництво самої квартири. 31 липня 2020 року, на підставі повідомлення ЖБК від 22 липня 2020 року № 22/07, ОСОБА_1 здійснив доплату за 1,45 кв.м різниці між фактичною площею (за результатами технічної інвентаризації) та проектною площею квартири на суму 17 255 грн.
Тобто, позивач виконав свої зобов`язання вчасно, у повному обсязі та належним чином.
02 липня 2020 р. житловий будинок було введено в експлуатацію про що Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради було видано сертифікат серії КС №162201842326.
18 серпня 2020 р. рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 474 житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . Рішення опубліковане на офіційному сайті Білоцерківської міської ради, має загальнодоступний характер.
Позивач зазначає, що кінцевий строк передачі приміщення сплив 10 вересня 2020 року, проте, своїх зобов`язань відповідач не виконав, приміщення і документи необхідні для реєстрації права власності йому не передав.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що за несвоєчасну передачу квартири, відповідач повинен йому сплатити пеню у розмірі 66 475,28 грн.
Отже, за наведених обставин, позивач просив суд визнати за ним майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , згідно договору про сплату внесків у ОК ЖБК Опера 2 № 12 від 08 листопада 2017 року, а також стягнути з відповідача на його користь неустойку (пеню) в розмірі 66 475,28 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач ОК ЖБК Опера 2 пояснив, що виконав свої зобов`язання щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, 02 липня 2020 року ввів будинок в експлуатацію та на даний час асоційовані члени кооперативу прийняли приміщення згідно їх договорів і вже отримали витяги про право власності, попередньо отримавши всі необхідні документи для реєстрації права власності в реєстраційній службі, що на думку відповідача, свідчить про виконання ЖБК своїх зобов`язань згідно договорів та про винятковість даної ситуації в зв`язку зі створенням позивачем штучних перепон, з надуманих причин, що унеможливлює належне виконання договору.
Відповідач також зауважує, що передача квартири в новозбудованому будинку члену кооперативу не є грошовим зобов`язанням, а тому встановлення за порушення цього обов`язку такого виду заходу відповідальності як пеня є недопустимим з огляду на її правову природу.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що він ухиляється від прийняття приміщення, не відповідає обставинам справи, спростовується його заявами з вимогою до відповідача про передачу приміщення від 11 серпня 2020 року та 09 жовтня 2020 року і власне самим позовом у даній справі.
Крім того, скаржник вказує про те, що наслідком виконання договору № 12 від 08 листопада 2017 року є отримання замовником обумовленого результату, майна, послуги. Тому, несвоєчасна передача замовнику результату виконаних робіт у вигляді приміщення може бути підставою для застосування до боржника неустойки (пені).
Відповідач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В суд апеляційної інстанції учасники справи, належним чином повідомлені про час розгляду справи, не з`явилися, що відповідно до ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 листопада 2017 року між обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Опера2 та ОСОБА_1 було укладено Договір № 12 , умовами якого передбачено, що ОК ЖБК Опера 2 бере на себе зобов`язання щодо організації будівництва багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , здати об`єкт в експлуатацію та передати учаснику приміщення в Об`єкті будівництва обумовленого цим Договором квартиру АДРЕСА_2 , що знаходиться на другому поверсі, проектною площею 40,35 кв.м, а також всі документи необхідні для реєстрації права власності. ЖБК зобов`язаний організувати будівництво Об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у строк до 21 березня 2018 року при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків (п.1.1., 1.5., 4.2.1. Договору) (а.с. 15-20).
Встановлено, що позивач зі свого боку взяв на себе зобов`язання не пізніше 09.11.2017 р. сплатити 480 165,00 грн., з яких 9 603,30 грн. - вступний внесок розміром 2%, 14 404,95 грн. - пайовий внесок розміром 3% та 456 156,75 грн. - майновий внесок (пай) за будівництво самої квартири (п.1.4. та додаток №1 до Договору) (а.с. 21).
09 листопада 2017 р. позивач оплатив на користь відповідача суму в розмірі 480 165,00 грн. (а.с. 25).
Також, на підставі повідомлення відповідача від 22.07.2020 року № 22/07, позивач 31.07.2020 року здійснив доплату за 1,45 кв.м різниці між фактичною площею (за результатами технічної інвентаризації) та проектною площею квартири на суму 17 255, 00 грн., що підтверджується наявною квитанцією (а.с. 27).
Встановлено, що 02 липня 2020 р. житловий будинок було введено в експлуатацію про що Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради було видано сертифікат серії КС №162201842326 (а.с. 73-74 ).
18 серпня 2020 р. рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 474 житловому будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 30).
Відповідно до п. 4.2.2. Договору, відповідач зобов`язався не пізніше 15 календарних днів з моменту введення будинку в експлуатацію, отримання відповідачем документу, що підтверджує присвоєння будинку адреси та сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації) передати позивачу за актом прийому-передачі приміщення.
Також відповідач зобов`язався передати позивачу довідку про внесення пайового внеску у повному обсязі та всі інші документи необхідні для оформлення права власності на приміщення (п.1.1., 2.9., 3.1.7., 8.2.Договору).
Встановлено, що разом з обов`язком передачі квартири відповідачем позивачу, Договором встановлено обов`язок прийняти нежитлове приміщення від відповідача за Актом прийому-передачі згідно п. 4.1.13 Договору.
Відповідно до п. 8.6 Договору, вказано про обов`язок сторін досягати згоди по всіх спірних моментах, зокрема в даному випадку до форми та змісту акту прийому-передачі, і лише після недосягнення згоди, вирішувати спір в судовому порядку.
Судом встановлено, що дії відповідача спрямовані на передачу квартири позивачу підтверджуються в листах позивача від 11.08.2020 року та відповідача № 16/09 від 16.09.2020 року відповідно (а.с. 85-86, 87).
В листі відповідача № 16/09 від 16.09.2020 року зазначено про готовність передачі об`єкта, та готовність до розгляду будь-яких варіантів Актів прийому-передачі приміщення.
Зазначений акт приймання-передачі житлового приміщення по договору про сплату внесків у ОК ЖБК Опера 2 від 27 липня 2020 року , що був запропонований позивачу, не був ним підписаний (а.с. 84).
Так, в листі від 09.10.2020 року позивач зазначає, що не погоджується з запропонованими відповідачем проектами актів приймання-передачі (а.с. 39-40).
Отже, сторони мають всі можливості, внести в акт корективи, виправлення тощо, або скласти дефектний акт стосовно якості приміщення, позивач може висловити або надіслати претензію до відповідача стосовно порушення чи неналежного виконання умов Договору.
За таких обставин, відповідач не може передати всі необхідні документи для можливості отримання позивачем квартири та реєстрації права власності на неї, оскільки одним з документів згідно Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 є вищезазначений акт.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з їх безпідставності, з чим погоджується і судова колегія, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач вчинив дії, спрямовані на передачу житлового приміщення і всіх відповідних документів та не заперечує проти підписання акту приймання-передачі та передання всіх документів та ключів позивачу.
Колегія суддів погоджується також із рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені. При цьому суд вірно виходив із недоведеності цих вимог. Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до змісту ст. ст. 12,13,77-81 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність підстав для застосування до відповідача неустойки (пені) оскільки, посилаючись на вказані обставини, позивач, всупереч положенням ч.3 ст.12 ЦПК ст.81 ЦПК України, які покладають на сторону обов`язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних, допустимих та достатніх доказів, у розумінні ст.77-80 ЦПК України, які б підтверджували що відповідач відмовляється від виконання своїх обов`язків по передачі всіх документів та ключів позивачу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги немає, тому відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складений 22 березня 2021 року.
Головуючий:
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2021 |
Оприлюднено | 24.03.2021 |
Номер документу | 95735807 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Іванова Ірина Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні