Постанова

від 11.03.2021 по справі 394/451/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2021 року м. Кропивницький

справа № 394/451/18

провадження № 22-ц/4809/36/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Єгорової С.М.,

за участі секретаря - Тимошенко Т.О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна ,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Свердликівське , державний реєстратор Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2019 року у складі судді Партоліної І.П. і

В С Т А Н О В И В :

В червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна (далі - ТОВ Ім. Ю. Гагаріна ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Свердликівське (далі - ТОВ Свердликівське ), державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:

-визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523685600:02:000:0444 площею 7,9929 га, розташованої на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладений 27.09.2017 між ОСОБА_3 та ТОВ Свердликівське .

-скасувати Рішення державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області про держану реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 37824479, про реєстрацію за ТОВ Свердликівське права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3523685600:02:000:0444 площею 7,9929 га, розміщеної на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області;

-визнати поновленим Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523685600:02:000:0444 площею 7,9929 га, розміщеної на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Ім. Ю. Гагаріна , на у мовах викладених у Додатковій угоді від 03.09.2018.

Позовна заява мотивована тим, що з 22 липня 2005 року ОСОБА_3 належить на праві приватної власності земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 7,99 га. в межах згідно з планом на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що посвідчується Державним актом.

В процесі формування Державного земельного кадастру дані земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3523685600:02:000:0444 та уточнено площу земельної ділянки 7,9929 га.

5 червня 2008 року, між Приватно-орендним підприємством ім. Гагаріна (на даний час ТОВ Ім. Ю. Гагаріна ) та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н, який зареєстровано в Новоархангельському відділенні Кіровоградськоїрегіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 жовтня 2008 року за № 040837600101 (далі - Договір оренди).

За умовами Договору, останній набув чинності 10.08.2008 та закінчує свою дію 10.10.2018 і станом на дату звернення позивачем до суду є чинним.

Протягом усього строку дії Договору, позивач належним чином виконував його умови та своєчасно виплачував орендну плату.

Однак, 07 травня 2018 року у процесі підготовки до поновлення договору при перевірці інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивачу стало відомо, що 27 вересня 2017 року ОСОБА_3 , ще до закінчення дії Договору, уклала інший договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ Свердликівське , а державний реєстратор Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області на підставі цього договору 30 жовтня 2017 року виніс Рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 37824479, згідно з яким зареєстрував за ТОВ Свердликівське право оренди, зазначивши, що право оренди починається з 11.10.2018 року, тобто наперед.

Відповідно до інформації, яка міститься у державному реєстрі речових прав, підставою виникнення іншого речового права, права оренди за ТОВ Свердликівське є Договір оренди № б/н від 27 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Свердликівське зі строком дії 10 років та виплатою орендної плати у розмірі 4,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач вважає, що такі дії відповідачів є незаконними та такими, що грубо порушують право ТОВ Ім. Ю. Гагаріна на поновлення на новий строк Договору оренди та вважає Договір оренди земельної ділянки від 27.09.2017 укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Свердликівське та рішення державного реєстратора є незаконними та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Крім того, орендна плата за договором оренди від 27.09.2017, встановлена у розмірі 4,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що у декілька раз є нижчою, за розмір орендної плати, яку позивач виплачує за користування земельною ділянкою, адже на сьогоднішній день позивач здійснює виплату орендної плати у розмірі 10 відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що є явно не рівними конкурентними умовами, а навпаки, умовами які погіршують матеріальний стан відповідача.

Також, з метою використання свого переважного права щодо поновлення Договору оренди на новий строк, ТОВ Ім. Ю. Гагаріна , у встановлені умовами Договору та ЗУ Про оренду землі строки, 06 вересня 2018 року направив ОСОБА_3 лист-повідомлення щодо поновлення Договору з проектом додаткової угоди до Договору.

Лист-повідомлення отримано відповідачем 13 вересня 2018 року.

На протязі місяця, з дня отримання ОСОБА_3 листа-повідомлення про намір поновити договір оренди на новий строк, позивач отримав від неї заперечення у поновленні договору оренди на новий строк.

У листі-запереченні на поновлення договору оренди на новий строк зазначалось, що землевласник бажає обробляти земельну ділянку одноосібно , чим ввів в оману позивача та порушив його права.

Враховуючи викладене, вважає що його переважне право на поновлення Договору оренди земельної ділянки б/н від 05.06.2008 на новий строк порушене та підлягає захисту.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2019 року залучено до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2019 року провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора закрито.

В іншій частині продовжено судовий розгляд.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що 03 березня 2018 року та 21 вересня 2018 року ОСОБА_3 у письмовій формі виявила власну волю не продовжувати з позивачем строк договору оренди.

Крім того, позивачем разом із пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки орендодавцю було направлено проект Додаткової угоди, в якому були змінені істотні умови договору.

Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, орендодавець заперечив проти поновлення договору оренди, що випливає з повідомлення ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Ім. Ю. Гагаріна" втратило своє право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ТОВ Ім. Ю. Гагаріна просить скасувати рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, яке суперечить наявним у матеріалах справи доказам, фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що станом на дату направлення ОСОБА_3 позивачеві заперечення у поновленні договору оренди на новий строк, між ОСОБА_3 та ТОВ Свердликівське уже існували договірні відносини.

Судом першої інстанції грубо проігноровано той факт, що ОСОБА_3 порушено переважне право ТОВ Ім. Ю. Гагаріна на поновлення договору оренди на новий строк, шляхом укладення договору оренди з ТОВ Свердликівське , ще до закінчення строку дії договору.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що судом першої інстанції взагалі не взято до уваги той факт, за умовами договору оренди від 27.09.2017, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Свердликівське , орендна плата за користування земельною ділянкою становив 4,5 % від НГО, у той час, коли позивач, при направленні листа-повідомлення про поновлення договору оренди на новий строк у проекті Додаткової угоди вказує орендну плату у розмірі - 10 % від НГО,

ОСОБА_3 передала у користування ТОВ Свердликівське земельну ділянку не на рівнозначних умовах, а на умовах, які значно погіршують її майновий стан, що у черговий раз підтверджує протиправність дій відповідачів та порушення права ТОВ Ім. Ю. Гагаріна на поновлення договору оренди на новий строк, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Судом першої інстанції не надано правової оцінки вимогам чинного законодавства, щодо поновлення договорів оренди.

Відповідачі категорично не визнають переважне право позивача на поновлення Договору оренди землі № б/н від 05.06:2008, що призвело до порушення відповідачами майнових прав та інтересів ТОВ Ім. Ю. Гагаріна у вигляді законного сподівання/правомірних очікувань на реалізацію передбаченого ст, 33 Закону України Про оренду землі та Договором права на укладення цього Договору на новий строк (поновлення договору).

ОСОБА_3 не мала наміру узгоджувати з позивачем істотні умови, за яких вона розгляне пропозицію позивача про поновлення Договору оренди .

Відповідач взагалі у листі-запереченні у поновленні договору оренди на новий строк, вказала, що планує здійснювати обробіток земельної ділянки одноосібно, у той час коли підписанням договору оренди від 18.09.2017, домовилася про передачу у користування ТОВ Свердликівське земельної ділянки, після закінчення строку дії договору оренди від 05.06.2008.

Суд першої інстанції взагалі даному факту не надав жодної правової оцінки, обґрунтовуючи своє рішення лише тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди, під час процедури поновлення.

Крім того, крім листів-заперечень у поновленні Договору оренди на новий строк, ОСОБА_3 жодним чином не повідомила позивача про прийнятні для неї умови, за наявності яких, нею буде прийнято пропозицію позивача щодо поновлення Договору оренди на новий строк.

В обґрунтування рішення, суд першої інстанції вказав на те, що, позивачем разом із пропозицією поновлення договору оренди, було направлено проект додаткової угоди, в якій були змінені істотні умови договору - термін його дії збільшено з 10 до 20 років, а орендна плата з 3 % від НГО змінена до 10 % від НГО.

Позивач, вважає, що вказаний висновок суду взагалі є безпідставним та необґрунтованим.

Оскільки попередній договір укладено строком на 10 років, то укладаючи додаткову угоду до договору оренди від 05.06.2008, позивач відліковує строк оренди саме від дати укладення основного договору 05.06.2008, тобто до 2018 року - це 10 років, і з 2018 року збільшує ще на 10 років, а оскільки пункт договору оренди викладається у новій редакції відповідно строк оренди зазначається 20 років, а тому вважаємо що висновки суду першої інстанції у цій частині є просто абсурдними.

Станом на дату направлення листа-повідомлення розмір орендної плати у розмірі 3% від НГО є неконкурентним, оскільки на сьогоднішній день орендна платам за користування земельними ділянками по сільській раді виплачується на рівні 10 %відсотків від НГО.

Судом першої інстанції взагалі не досліджувалось питання та не вславлювались обставини, які підтверджують порушене право позивача на Поновлення договору оренди від 05.06.2008 на новий строк.

Від ТОВ Свердликівське надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року апеляційне провадження зупинено до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у цивільних справах № 320/5724/17 та № 378/596/16.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11 березня 2021 року провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду.

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.

Від ТОВ Свердликівсье надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 мала у власності земельну ділянку площею 7,99 га з кадастровим номером 3523685600:02:000:0444 на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що підтверджено відповідним Державним актом.

05 червня 2008 року між ПОП ім. Гагаріна та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,99 га на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області терміном на 10 років, який зареєстрований у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК 10 жовтня 2008 року за № 040837600101.

Відповідно до Статуту ТОВ Ім. Ю. Гагаріна утворене шляхом виділення з ПОП ім. Гагаріна та є правонаступником прав та зобов`язань останнього в обсязі відповідно до розподільчого балансу від 09.01.2013, в якому зазначено про правонаступництво позивача по укладеному договору оренди.

03 березня 2018 року ОСОБА_3 направлено лист-повідомлення орендарю згідно договору оренди земельної ділянки від 05 червня 2008 року про небажання продовжувати орендні відносини, укладати договір оренди чи будь-які додаткові угоди до даного договору.

Вказаний лист отримано позивачем 12 квітня 2018 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні.

06 вересня 2018 року позивач направив ОСОБА_3 лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом підписання додаткової угоди та долучив її проект.

21 вересня 2018 року орендодавець направила позивачеві лист-повідомлення про небажання продовжувати договірні відносини, який отримано позивачем 25 вересня 2018 року.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної (творчої) діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів (наприклад, створення речей), безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, настання або ненастання певної події. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (частини 2-6 статті 11 ЦК України).

Хоч стаття 11 ЦК України прямо вказує лише на підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, однак зміст цього Кодексу свідчить про те, що за тих самих підстав цивільні права та обов`язки змінюються та припиняються.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України ), Законом України Про оренду землі .

Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми ЗК України та Закону України Про оренду землі (далі - Закон).

За змістом частини першої статті 93 ЗК України , статті 1 Закону право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї з сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону ).

Отже, зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі.

Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону ).

За змістом статті 19 Закону строк дії договору оренди землі як істотна умова договору визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин.

Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України , укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Випадки та умови, коли права і обов`язки сторін за договором оренди продовжують існувати після закінчення узгодженого строку дії цього договору незалежно від волевиявлення власника, обмежуючи останнього у його правомочностях щодо здійснення права власності, обумовлюються договором або законом.

Законодавець передбачає різні способи продовження строку дії договору оренди на новий строк, які можуть полягати у визначенні для сторони договору необхідності вдатися до активних дій для отримання бажаного результату або, навпаки, у вказівці для досягнення бажаного результату утриматися від певних дій.

Наприклад, стаття 764 ЦК України вказує на правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму, зазначаючи, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також статтею 126-1 ЗК України для договорів про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, укладених або змінених після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , визначені умови поновлення відповідних договорів, за якими договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.

Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.

Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Тож у статті 764 ЦК України та статті 126-1 ЗК України вказаної редакції законодавець вдався до такого правового регулювання, за яким для настання наслідків у вигляді поновлення договору оренди сторони мають утриматися від дій, які б спричиняли закінчення дії такого договору.

Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення, зокрема укладення правочину про продовження договору, не вимагається.

Що ж стосується правового регулювання поновлення договору оренди землі, то про обставини його поновлення у відповідний період ідеться у статті 33 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка має відповідну назву.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Водночас поновлення договору оренди згідно із частиною шостою статті 33 Закону здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Так, частинами восьмою та одинадцятою статті 33 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Як уже вказувалось, частиною шостою статті 33 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З цього випливає обов`язок орендодавця надати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк.

Відповідно до частини восьмої статті 33 вказаного Закону оформлення відповідних правовідносин сторін здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі.

Тож поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк.

Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651 , 652 ЦК України ).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Тож статтею 33 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі.

Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Палата Верховного Суду дійшла також у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26 травня 2020 року, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.

Визнання договору оренди поновленим фактично є констатацією судом обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення судом та поновленням договору в судовому порядку в розумінні статей 16 та 651 ЦК України .

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

При вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту (правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц).

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки на умовах, викладених у Додатковій угоді від 03.09.2018.

Позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди ТОВ Ім. Ю. Гагаріна не заявляло.

Суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що при укладанні 27.09.2017 між ОСОБА_3 та ТОВ Свердликівське договору оренди земельної ділянки, відповідачами не було враховано наявність договору оренди землі, укладеного 05.06.2008 між позивачем та ОСОБА_3 , строк дії якого ще не закінчився, і позивач мав переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується , що 03 березня 2018 року та 21 вересня 2018 року ОСОБА_3 у письмовій формі направляла позивачу повідомлення про припинення договірних відносин, що підтверджується зворотними повідомленнями про отримання рекомендованих листів.

Позивачем разом із пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки орендодавцю було направлено проект Додаткової угоди, в якому були змінені істотні умови договору - термін його дії збільшено з 10 до 20 років, орендна плата з 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінена до 10 %.

За змістом частини третьої статті 33 Закону України Про оренду землі договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, орендодавець заперечила проти поновлення договору оренди, що випливає з повідомлення ОСОБА_3 , тому ТОВ "Імені Юрія Гагаріна" втратило своє право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна залишити без задоволення, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19.03.2021.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді А. М. Головань

С. М. Єгорова