Постанова
від 18.03.2021 по справі 922/1525/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. Справа № 922/1525/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання - Чумак Д.В.

за участю представників сторін :

від прокуратури - Ногіна О.М., посвідчення №057318 від 09.10.2020;

від позивача - не з`явилися;

від відповідача-1 - адвокат Скрипник І.А., довіреність б/н від 01.06.2020;

від відповідача-2 - не з`явилися;

від відповідача-3 - не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №3288 Х/1)

на рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 (повний текст складено 26.10.2020), ухвалене об 11 год 35 хв. у складі судді Калантай М.В.

справі №922/1525/20

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №4, м. Харків,

в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач", м. Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайран", м. Харків

3. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Донецьк

про визнання недійсними правочинів та скасування реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20 у задоволенні позову Керівника Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач" (далі ТОВ "Корп-Постач", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайран" (далі ТОВ "Гайран", відповідач-2) та Фізичної особи ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач-3) про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 06.12.2018, зареєстрованого в реєстрі за №2878, договору купівлі-продажу від 07.12.2018, зареєстрованого в реєстрі за №2896, договору купівлі-продажу від 01.02.2019, зареєстрованого в реєстрі за №212, та про скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач" на нежитлові будівлі літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м. (запис №30125633 від 01.02.2019), літ."Б-1", загальною площею 50,5кв.м. (запис №30126137 від 01.02.2019), літ."В-1", загальною площею 51кв.м. (запис №30126643 від 01.02.2019), літ."Г-1", загальною площею 49,8кв.м. (запис №30127031 від 01.02.2019), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, який просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20 скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора. Судові витрати просить відшкодувати за рахунок відповідачів, а справу розглядати за участі представника Харківської обласної прокуратури та повідомити сторони про дату, час та результати розгляду.

На думку апелянта, поза увагою місцевого суду залишено доводи прокурора щодо неправомірної реєстрації права власності на 4 об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 в порушення вимог ЦК України, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 45 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, досліджуючи протокол огляду місця події від 11.04.2020, що проведений в рамках кримінального провадження, взяв до уваги лише дату проведення огляду проігнорувавши зміст самого документу і не надавши оцінку доводам прокурора про те, що на вказаній земельній ділянці відсутні не лише самі об`єкти нерухомого майна, а й будь-які сліди проведення будівельних робіт у минулому. Враховуючи, що нерухоме майно нерозривно пов`язане з земельною ділянкою, вказане беззаперечно свідчить про відсутність спірних будівель.

Крім того, судом не надано належної оцінки документам з матеріалів кримінальних проваджень.

За доводами скаржника, судом першої інстанції безпідставно застосовано правову преюдицію та протиправно покладено в основу судового рішення обставини досліджені в рамках іншої господарської справи №922/1463/20.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20 залишено без руху. Встановлено Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 поновлено Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20. Встановлено учасникам справи строк до 20.01.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 26.01.2021 об 11:00 годині.

13.01.2021 до апеляційного суду від ТОВ "Корп-Постач" надійшов відзив, у якому відповідач-1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Зазначає, що договори купівлі-продажу нерухомого майна між ОСОБА_1 та ТОВ "Гайран", а також договір купівлі-продажу нежитлових будівель між ТОВ "Гайран" та ТОВ "Корп-Постач" укладені в письмовій формі і нотаріально посвідчені, підписані уповноваженими сторонами. Вказані договори укладалися з метою створення правових наслідків - придбання нерухомого майна з наміром здійснення господарської діяльності. Договори є реальними та виконані сторонами. Прокурором не надано доказів, що при укладенні вказаних правочинів сторони мали умисел на отримання земельної ділянки по АДРЕСА_1 без проведення земельних торгів. Також прокурором не доведено, що ці договори укладалися з метою введення Харківську міську раду в оману. Наявні в матеріалах докази свідчать про те, що на момент укладення договорів купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ТОВ "Гайран" та між ТОВ "Гайран" та ТОВ "Корп-Постач" на спірній земельній ділянці знаходилося нерухоме майно, права на майно та перехід прав щодо нерухомого майна були зареєстровані у встановленому законодавством порядку шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав. Знаходження нерухомого майна на земельній ділянці підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач-1 вважає, що посилання прокурора на протокол огляду від 11.04.2020 є безпідставним, оскільки він датований 11.04.2020 та не підтверджує обставин відсутності нерухомого майна як на момент укладення оспорюваних прокурором договорів купівлі-продажу, так і на час прийняття Харківською міською радою рішення та укладення відповідного договору оренди землі з ТОВ "Корп-Постач".

18.01.2021 від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що згідно апеляційної скарги в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №42020220000000216 від 27.04.2020. Однак Харківській міській раді невідомо про наявність обвинувального вироку у кримінальному провадженні №42020220000000216 від 27.04.2020. Щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно позивач зазначив, що вона здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127. Щодо скасування державної реєстрації прав позивач вказав, що дане питання врегульоване ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою у разі прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації прав, до реєстру вноситься інформація про припинення таких прав, а не про скасування відповідного запису. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/1525/20. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 16.02.2021 об 11:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/1525/20. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 18.02.2021 об 11:30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.02.2021 у зв`язку з відпусткою на дату розгляду справи судді Ільїна О.В. , який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/1525/20. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 18.03.2021 об 11:30 год.

18.03.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня прокурор, яка наполягала на доводах апеляційної скарги. Просила суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача-1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20 без змін.

Представники позивача, відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання 18.03.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином у відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 (т. 4 а.с. 27, 30).

З метою належного повідомлення ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання якої є м. Донецьк, про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, а також оголошення перерви у судовому засіданні Східним апеляційним господарським судом здійснено публікацію ухвал апеляційного суду від 23.12.2020, 16.01.2021, 16.02.2021, 18.02.2021 на веб-сайті "Судова влада України".

Враховуючи викладене, всі учасники справи належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача, другого та третього відповідачів, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Дослідивши додані до апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури документи, а саме: копію постанови про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 18.11.2020, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 04.05.2020, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 04.05.2020, копії запитів старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області від 15.05.2020 №11042-5/119-24-2020 та від 15.05.2020 №1042-4/119-24-2020, копію інформації КП "Харківводоканал" від 26.05.2020 №01-01-23/2473-20, копії інформації АТ "Харківобленерго" від 29.05.2020 №05-29-5294 та від 24.06.2020 №05-29-6043, судова колегія зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи зазначені документи є новими доказами, до суду першої інстанції сторонами не надавалися, відповідно, судом не досліджувалися та їм не була надана оцінка судом в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тобто, за загальним правилом, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в матеріалах справи і поданими суду першої інстанції доказами.

В обґрунтування подання нових доказів до суду апеляційної інстанції скаржник зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №42020220000000216 від 27.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. У межах вказаного кримінального провадження було проведено допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що оформлено відповідними протоколами допиту свідків, та отримано інформацію від КП "Харківводоканал" та АТ "Харківобленерго". Зазначені докази за твердженням прокурора свідчать про те, що спірні об`єкти нерухомого майна ніколи фактично в натурі не існували. Прокурор зазначає, що вказані докази не були подані до суду першої інстанції, оскільки були отримані прокурором лише після надання дозволу про розголошення відомостей досудового розслідування від 18.11.2020. Таким чином, вказані докази неможливо було подати до суду першої інстанції.

З доданої до апеляційної скарги копії постанови про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 18.11.2020 вбачається, що доступ до вказаних матеріалів необхідний зокрема для підготовки апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20.

Проте, в апеляційній скарзі не обґрунтовано, чому прокурор не звертався за отриманням такого дозволу на розголошення отриманих відомостей досудового розслідування раніше та не надав зазначені документи до суду першої інстанції, не надано доказів, що прокурор намагався отримати такий доступ раніше, проте йому було відмовлено. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення суду першої інстанції про неможливість надати зазначені докази.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає надані відповідачем додаткові докази і здійснює перегляд рішення місцевого господарського суду від 15.10.2020, за наявними у справі матеріалами.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

26.04.2018 між ОСОБА_6 , як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу рухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстрований у реєстрі за № 827 (далі - Договір №827 від 26.04.2018, т.1 а.с.103-104), за умовами якого ОСОБА_1 придбала у власність споруду для зберігання різноманітної техніки та матеріалів з навісом, загальною площею 51,0 кв.м., яка складається з: приміщення №1 площею 10,5 кв.м., приміщення №2 площею 23,3 кв.м., приміщення №3 площею 17,2 кв.м. Майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 3 Договору №827 від 26.04.2018 продаж майна вчинено за 18000,00 грн, які покупець фактично сплатив продавцю до підписання цього договору.

Передача майна за цим договором підтверджується актом прийому-передачі від 26.04.2018 (т.1 а.с. 105).

Таким чином, за вищевказаним договором ОСОБА_1 набула право власності на рухоме майно (споруду) загальною площею 51,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до наявної у справі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (т.1 а.с.72-76), ОСОБА_1 у період з 21.07.2018 по 30.07.2018 було проведено реконструкцію споруди площею 51,0 кв.м. без зміни функціонального призначення. Строк введення об`єкта в експлуатацію - 09.2018.

У п. 11 вказаної декларації "Інформація про документ, що надає право на виконання будівельних робіт" зазначено: орган державного архітектурно-будівельного контролю - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області; дата подання або реєстрації документа - 27.07.2018; номер документа - ХК061182080575.

30.08.2018 на будівлю літ."В-1" (склад) по АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт (т. 1 а.с. 67-71).

Згідно з наданої прокурором Інформаційної довідки №206227907 від 07.04.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.25-34) вбачається, що 25.09.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна- нежитлова будівля літ. "В-1" площею 51,0кв.м., адреса: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 827, виданий 26.04.2018, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І., акт прийому-передачі: б/н від 26.04.2018, видавник - ОСОБА_6 - ОСОБА_1; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ХК141182561176, виданий 13.09.2018, видавник: Інспекція ДАБК Харківської міської ради.

Крім того, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №206227907 від 07.04.2020 також вбачається наступне.

21.09.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1" площею 49,2кв.м., адреса: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 831, виданий 26.04.2018, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І., акт прийому-передачі: б/н від 26.04.2018, видавник - ОСОБА_6 - ОСОБА_1; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ХК141182430485, виданий 31.08.2018, видавник: Інспекція ДАБК Харківської міської ради.

21.09.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "Б-1" площею 50,5кв.м., адреса: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 833, виданий 26.04.2018, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І., декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ХК141182530547, виданий 10.09.2018, видавник: Інспекція ДАБК Харківської міської ради; акт прийому-передачі: б/н від 26.04.2018, видавник - ОСОБА_6/ОСОБА_1

25.09.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "Г-1" площею 49,8кв.м., адреса: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ХК141182561176, виданий 13.09.2018, видавник: Інспекція ДАБК Харківської міської ради; договір купівлі-продажу, серія та номер 829, виданий 26.04.2018, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г.І., акт прийому-передачі: б/н від 26.04.2018, видавник - ОСОБА_6 - ОСОБА_1

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, договори купівлі продажу від 26.04.2018 №829, №831, №833 в матеріалах справи відсутні. Прокурором до позовної заяви додано відповідні декларації про готовність об`єктів до експлуатації та технічні паспорти щодо нежитлових будівель літ."А-1" площею 49,2 кв.м., літ."Б-1" площею 50,5 кв.м, літ."Г-1" площею 49,8 кв.м.

В подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу від 06.12.2018, укладеного між ОСОБА_1 , як продавцем, та ТОВ "Гайран", як покупцем, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №2878 (далі - Договір №2878 від 06.12.2018), право власності на 1/2 (одну другу) частку нежитлових будівель: літ. "А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 50,5 кв.м., літ."В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , передано TOB "Гайран".

Відповідно до договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель від 07.12.2018, укладеного між ОСОБА_1 , як продавцем, та ТОВ "Гайран", як покупцем, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №2896 (далі - Договір №2896 від 07.12.2018), право власності на 1/2 (одну другу) частку нежитлових будівель: літ. "А-1", загальною площею 49,2 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 50,5 кв.м., літ."В-1" загальною площею 51 кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , передано TOB "Гайран".

Таким чином, на підставі договорів №2878 від 06.12.2018 та №2896 від 07.12.2018 ТОВ "Гайран" стало власником вищевказаних об`єктів нерухомого майна. Відповідні записи про виникнення права власності за даним товариством внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.12.2018 та 07.12.2018.

01.02.2019 між ТОВ "Гайран", як продавцем, та ТОВ "Корп-Постач", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №212 (надалі - Договір №212 від 01.02.2019), за умовами якого право власності на нежитлові будівлі: літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ."Б-1" загальною площею 50,5кв.м., літ."В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , передано TOB "Корп-Постач".

Також 01.02.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи про реєстрацію за ТОВ "Корп-Постав" права власності на: нежитлову будівлю літ."А-1", загальною площею 49,2 кв.м. (запис №30125699 від 01.02.2019), нежитлову будівлю літ."Б-1", загальною площею 50,5 кв.м. (запис №30126137 від 01.02.2019), нежитлову будівлю літ."В-1", загальною площею 51 кв.м., (запис №30126643 від 01.02.2019), нежитлову будівлю літ."Г-1", загальною площею 49,8 кв.м. (запис №30127031 від 01.02.2019).

Разом з тим, пунктом 14 додатку 2 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 17.04.2019 №1546/19 надано дозвіл ТОВ "Корп-Постач" на розроблення проекту на розроблення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,9340 га (кадастровий номер 6310136300:14:009:0027) комунальної власності для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Г-1" (торгівельного призначення) по АДРЕСА_1 (в районі будників №№ 67,71).

Пунктом 29 додатку 4 до рішення 27 сесії Харківської міський ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 19.06.2019 №1613/19 затверджено проект землеустрою та надано ТОВ "Корп-Постач" в оренду строком на п`ять років земельну ділянку комунальної власності площею 0.9340 га (кадастровий номер 6310136300:14 009:0027) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель літ "А-1"., літ "Г-1" (торгівельного призначення) по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ "Корп-Постач" 18.07.2019 укладено договір оренди земельної ділянки із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - (02.03.) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 6310136300:14:009:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Договір). Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.08.2019, номер запису про інше речове право 32982043.

З матеріалів справи судом встановлено, що керівник Харківської місцевої прокуратури №4 звертався до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач", про визнання незаконним та скасування рішення пункт 29 додатку 4 до рішення 27 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 19.06.2019 №1613/19 щодо надання ТОВ "Корп-Постач" в оренду строком на п`ять років земельної ділянки комунальної власності площею 0,9340 га (кадастровий номер 6310136300:14:009:0027) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Г-1" (торгівельного призначення) по АДРЕСА_1 ; визнання недійсним договору укладеного 18.07.2019 між Харківською міською радою та ТОВ "Корп-Постач" щодо земельної ділянки площею 0,9340 га з кадастровим номером 6310136300:14:009:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .; зобов`язання ТОВ "Корп-Постач" (код ЄДРПОУ 40603706) повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,9340 га з кадастровим номером 6310136300:14:009:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Так рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2020 у справі №922/1463/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, в задоволенні зазначеного позову відмовлено повністю.

У даній справі прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Корп-Постач", ТОВ "Гайран" та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 (одної другої) нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2 кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51 кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 06.12.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №2878;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 (одної другої) частини нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2 кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51 кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 07.12.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №2896;

3) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2 кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51 кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач" посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №212;

4) скасувати державну реєстрацію права власності за TOB "Корп-Постач" (код ЄДРПОУ 40603706) на нежитлову будівлю літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №30125633 від 01.02.2019);

5) скасувати державну реєстрацію права власності за TOB "Корп-Постач" (код ЄДРПОУ 40603706) на нежитлову будівлю літ."Б-1", загальною площею 50,5кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №30126137 від 01.02.2019);

6) скасувати державну реєстрацію права власності за TOB "Корп-Постач" (код ЄДРПОУ 40603706) на нежитлову будівлю літ."В-1", загальною площею 51кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №30126643 від 01.02.2019);

7) скасувати державну реєстрацію права власності за TOB "Корп-Постач" (код ЄДРПОУ 40603706) на нежитлову будівлю літ."Г-1", загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (запис №30127031 від 01.02.2019).

Прокурор вказує, що Договір №827 від 26.04.2018 є неукладеним, оскільки відповідні відомості не було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та відповідно ОСОБА_1 право власності на споруду загальною площею 51,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 не набула. Проведення реконструкції рухомого майна у нерухоме суперечить приписам чинного законодавства та є неможливим. Крім того, досудовим розслідуванням в рамках кримінального провадження №42018221040000155 від 18.12.2018 встановлено, що реєстрацію права власності на вищевказані нежитлові будівлі проведено протиправно з метою отримання відповідної земельної ділянки на позаконкурсних засадах. Вищевказані об`єкти нерухомого майна фактично в натурі ніколи не існували. В обґрунтування зазначених обставин прокурор посилається на матеріали вказаного кримінального провадження, зокрема на протокол огляду місця події від 11.04.2020 та на протокол огляду електронного документа - супутникових фотознімків місцевості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, розміщених в програмному продукті "Google Earth Pro" версії 7.3.2.5776 (32-bit).

На підставі викладеного, прокурор просить суд визнати Договори №2878 від 06.12.2018, №2896 від 07.12.2018 та №212 від 01.02.2019 недійсними на підставі статті 234 ЦК України, оскільки вони є фіктивними та такими, що укладені сторонами з метою введення в оману Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування, для приховування справжніх намірів учасників правочину, а саме - отримання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на поза конкурсних засадах, без проведення земельних торгів на підставі ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Також, прокурор просить скасувати державну реєстрацію права власності за TOB "Корп-Постач" на нежитлові будівлі літ."А-1", літ."Б-1", літ."В-1" та літ."Г-1", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вже зазначалося, рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.

На підставі наявних в матеріалах справи документів суд дійшов до висновку, що внаслідок проведеної ОСОБА_1 реконструкції будівель, придбаних за Договорами №№827, 829, 831, 833 від 26.04.2018, вона з 21.09.2018 та з 25.09.2018 стала власником нерухомого майна - нежитлових будівель літ."А-1" площею 49,2кв.м., літ."Б-1" площею 50,5кв.м, літ."В-1" площею 51,0 кв.м, літ."Г-1" площею 49,8кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, відповідно до договорів купівлі-продажу від 06.12.2018 та від 07.12.2018, що укладені між ОСОБА_1 , як продавцем, та ТОВ "Гайран", як покупцем, право власності на нежитлові будівлі: літ. "А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 50,5 кв.м., літ."В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , передано TOB "Гайран".

01 лютого 2019 року між ТОВ "Гайран", як продавцем, та ТОВ "Корп-Постач", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого право власності на нежитлові будівлі: літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ."Б-1" загальною площею 50,5 кв.м., літ."В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , передано TOB "Корп-Постач".

Судом зазначено, що преюдиціальне значення для даної справи №922/1525/20 мають встановлені судом у справі №922/1463/20 обставини щодо того, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 станом на момент прийняття Харківською міською радою рішення "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 19.06.2019 №1613/19 фактично знаходилися нежитлові будівлі літ."А-1" площею 49,2кв.м. та літ."Г-1" площею 49,8кв.м. Інші нежитлові - будівлі літ. "Б-1", загальною площею 50,5кв.м, та літ. "В-1" загальною площею 51,0 кв.м, були знищені (знесені).

Суд дійшов висновку, що прокурором не доведено того факту, що оспорювані договори №2878 від 06.12.2018, №2896 від 07.12.2018 та №212 від 01.02.2019 були укладені відповідачами за відсутності нерухомого майна, яке за ними відчужувалося.

В той же час, при розгляді справи №922/1463/20 фактично встановлено, що відповідні об`єкти нерухомості були збудовані внаслідок реконструкції, проведеної ОСОБА_1 у 2018 році, та існували на момент відчуження нею на користь ТОВ "Гайран", яке в подальшому відчужило їх на користь ТОВ "Корп-Постач".

Крім того, прокурором не доведено належними та допустимими доказами факт неправомірності здійсненої ОСОБА_1 реконструкції належних їй споруд та будівель, а також подальшої державної реєстрації права власності на вказане майно.

Надаючи оцінку підставам представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради прокурором, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін, як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської асамблеї ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

За ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно рішення Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У Рішенні "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, Європейський Суд з прав людини наголошує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес". Позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний interalia, "інтерес суспільства" та умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Також, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів, завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб, національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07 грудня 1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 січня 1986 року).

Для представництва у суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що впиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене, необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, прокурор зауважує, що оскаржувані договори купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна укладені сторонами з метою введення в оману Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування, для приховання справжніх намірів учасників правочину, а саме - отримання земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 на позаконкурсних засадах, без проведення земельних торгів на підставі ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України. Як наслідок, рішенням 27 сесії Харківської міськиої ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 19.06.2019 №1613/19, без проведення земельних торгів, надано ТОВ "Корп-Постач" в оренду земельну ділянку комунальної власності по АДРЕСА_1 .

Протиправна реєстрація об`єктів нерухомого майна на території міста та отримання у зв`язку з цим земельної ділянки на пільгових засадах без проведення земельних торгів, на думку прокурора, безумовно порушує законні права Харківської міської ради щодо ефективного розпорядження земельними ділянками комунальної власності та належного благоустрою міста, забезпечення надходження коштів до бюджету.

Прокурор зазначає, що Харківська міська рада та створений нею Департамент територіального контролю Харківської міської ради не вживають належних заходів щодо припинення самочинного будівництва (яким на думку прокурора є дії ОСОБА_1 щодо реконструкції спірного майна), та не вживають будь-яких заходів позовного характеру. Зазначені обставини за твердженням прокурора свідчать про невиконання уповноваженим органом своїх повноважень та є підставою для представництва інтересів держави органами прокуратури.

З метою дотримання прокурором порядку, передбаченого ч. 4 ст. 23 Закону, положеннями якої визначено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень, Харківською місцевою прокуратурою № 4 листом від 15.04.2020 №04-25-2565ВИХ-20 повідомлено Харківську міську раду про вжиття прокуратурою заходів представницького характеру, шляхом звернення з позовною заявою до суду (а.с. 161-162 т. 1).

З даним позовом прокурор звернувся до суду 19.05.2020.

Проте матеріали справи не містять доказів вчинення Харківською міською радою дій, спрямованих на усунення зазначених прокурором порушень.

Крім того, з наявних у матеріалах справи пояснень позивача вбачається, що останній не вбачає будь-яких порушень законодавства у своїй діяльності, а викладені прокурором обставини радою не встановлювалися, перевірка вказаних фактів не проводилася.

Таким чином, органами прокуратури вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виконано у повному обсязі.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено на те, що у разі, якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора з`ясувати причини незвернення його до суду з позовом в інтересах держави неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим (п. 43).

Прокурор, звертаючись до господарського суду з даним позовом, визначив позивачем Харківську міську раду, оскільки, на думку прокурора, оспорювані договори купівлі-продажу є фіктивними, а їх укладення та реєстрація об`єктів нерухомого майна спрямовані на введення Харківської міської ради в оману з метою отримання відповідачем-1 земельної ділянки на пільгових умовах.

Враховуючи зазначене, у органів прокуратури наявні підстави для представництва інтересів Харківської міської ради в суді.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Корп-Постач", ТОВ "Гайран" та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить:

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договорів купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Гайран прокурор обґрунтовує тим, що Договір №827 від 26.04.2018, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є неукладеним, оскільки відповідні відомості не було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та відповідно ОСОБА_1 право власності на споруду загальною площею 51,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 не набула.

Крім того, прокурор зазначає, що проведення ОСОБА_1 реконструкції рухомого майна у нерухоме суперечить приписам чинного законодавства та є неможливим, а тому за останньою протиправно було зареєстровано право власності на чотири об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

А також зазначає, про фіктивність укладених між відповідачем-2 та відповідачаем-3 договорів купівлі-продажу майна.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до приписів статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Колегія суддів зазначає, що предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У статтях 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено такі юрисдикції: предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23); інстанційна юрисдикція (статті 24-26); територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31).

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 2, 6, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Так, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 17 червня 2020 року у справі №922/2246/19 та у постанові Великої палати Верховного суду від 15 травня 2018 року у справі №911/4144/16.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Як встановлено судом, перші дві позовні вимоги прокурора стосуються договорів купівлі-продажу, що укладені між ТОВ "Гайран" та Фізичної особи ОСОБА_1 .

Розгляд зазначених позовних вимог безпосередньо впливає на права та обов`язки фізичної особи ОСОБА_1 та пов`язаний із дослідженням питання правомірності придбання останньою споруд за адресою АДРЕСА_1 , здійснення реконструкції придбаного майна та реєстрації права власності на зазначені об`єкти, а також подальшого відчуження цих об`єктів ТОВ "Гайран".

Як вбачається з матеріалів справи, а також відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що придбання та продаж нею споруд за адресою АДРЕСА_1 не пов`язане із здійсненням господарської діяльності.

А тому, враховуючи приписи ст. 20 ГПК України, розгляд зазначених позовних вимог належить здійснювати в порядку цивільного судочинства.

Третя позовна вимога прокурора стосується визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.02.2019, укладеного між ТОВ "Гайран" та ТОВ "Корп-Постач" - суб`єктами господарської діяльності. А тому зазначені вимоги слід розглядати у порядку господарського судочинства. Вимоги про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "Корп-Постач" на спірні житлові будівлі є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.02.2019, а тому зазначені позовні вимоги належить розглядати в одному провадженні.

Отже, прокурором в одній позовній заяві об`єднано вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Статтею 21 ГПК України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Аналогічного змісту міститься норма і у Цивільному процесуальному кодексі України, а саме ч. 4 ст. 188: не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи зазначене, господарський суд першої інстанції не мав розглядати позовні вимоги, які стосуються фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки розгляд таких позовних вимог належить здійснювати в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Отже, провадження в частині позовних вимог Керівника Харківської місцевої прокуратури №4, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 (одної другої) нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 06.12.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №2878; визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 (одної другої) частини нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 07.12.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №2896 підлягає закриттю, оскільки такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розглянувши позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2 кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51 кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач" посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №212, судова колегія зазначає про таке.

З позовної заяви судом встановлено, що зазначені вимоги обґрунтовані зокрема тим, що на думку прокурора зазначений договір є фіктивним, оскільки нежитлові будівлі: літ. "А-1", загальною площею 49,2 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 50,5 кв.м., літ."В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за твердженням прокурора ніколи не існували, а оспорюваний договір укладався з метою введення Харківської міської ради в оману та отримання ТОВ "Корп-Постач" земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на позаконкурсних засадах, без проведення земельних торгів.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №910/9195/17, фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків; він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

За правилами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У зв`язку з цим, саме позивач (прокурор), який звертається до суду з позовом про визнання правочину недійсним з підстав його фіктивності, повинен довести належними, достатніми та допустимими доказами відсутність в учасників правочину наміру на створення реальних юридичних наслідків.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, у даному випадку на прокурора покладається тягар доказування тієї обставини, що відповідачі, як сторони оспорюваного договору, не мали в дійсності волевиявлення та наміру на перехід права власності на об`єкти нерухомого майна, а також доведення факту, що зазначені об`єкти ніколи не існували.

До матеріалів справи додано технічні паспорти на нежитлові будівлі літ. "А-1", загальною площею 49,2 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 50,5 кв.м., літ."В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53-43, 53-57, 67-71, 81-85 т.1).

З згаданих технічних паспортів вбачається, що будівлі мають бетонний фундамент та стіни сендвіч панелі, стеля - проф. настил.

Судом встановлено з наявної в матеріалах справи (а.с. 126-160 т. 1) "Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "КОРП-ПОСТАЧ" для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Г-1" (торгівельного призначення) за адресою: АДРЕСА_1 (в районі будинків №№ 67, 71) у Шевченківському районі м. Харкова, складеного ФОП Бусловою Мариною Олегівною (свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера землевпорядника серії СПК №12/12-06-17 від 13.07.2017, видане кваліфікаційною комісією Білоцерківського Національного Аграрного Університету):

На земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі літ. "А-1", літ. "Г-1", право власності належить ТОВ "Корп-постач" (Пояснювальна записка, а.с. 128 т. 1).

Нежитлові будівлі літ. "Б-1", загальною площею 50,5 кв.м, та літ. "В-1" загальною площею 51,0 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1, що належать ТОВ "Корп-Постач", згідно з довідкою від 16.04.2019, виданою ФОП Цигаковим Євгенієм Володимировичем (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця робіт з інвентаризації нерухомого майна серії АЕ № 003838) - знищено (знесено) (Довідка, а.с. 135 т.1).

Відповідно до Кадастрового плану земельної ділянки, що є складовою зазначеної технічної документації, контури вищевказаних об`єктів та їх умовні позначення відображені на кадастровому плані земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:14:009:0027).

За заявою ТОВ "Корп-постач" (вх.№5590/0/39-19 від 17.05.2019) працівниками Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, за результатами виїзду на місцевість 17.05.2019 та з урахуванням наданих документів, складено Акт обстеження земельної ділянки №987/19 від 14.06.2019 (а.с. 119-120 т.2).

Відповідно до зазначеного акту: площа земельної ділянки становить 0,9340 га відповідно до Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.06.2019 №НВ-6310235522019; на земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі (звіт про стан будівельних конструкцій та встановлення капітальності нежитлових будівель літ. "А-1" та літ. "Г-1", виготовлений ТОВ "НТБ КИЇВ" 10.06.2019). за зовнішніми ознаками не використовується.

Відповідно до звіту про стан будівельних конструкцій та встановлення капітальності нежитлових будівель літ. "А-1", "Г-1" за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ "НТБ КИЇВ" 10.06.2019: нежитлові будівлі літ. "А-1", "Г-1", розташовані за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1, мають бетонний фундамент; стіни - сендвіч-панелі товщиною 200 мм., площа забудови будинку - 55.0 кв.м та 55,6 кв.м відповідно (а.с. 121-128 т.2).

За результатами проведення технічного обстеження нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Г-1". розташованих за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що вищезазначені будівлі, їх несучі та огороджувальні конструкції, знаходяться в задовільному технічному стані (стан конструкцій - II), відповідають вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації; будівлі мають бетонний фундамент, відповідні несучі стіни та перекриття, нерозривно пов`язані з земельною ділянкою, та можуть вважатися капітальними.

Згідно з зазначеним звітом огляд основних будівель проводився фахівцем Діптаном Ігорем Євгенійовичем у червні 2019 року (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури-експерта (технічне обстеження будівель та споруд) серії АЕ №004150, виданого атестаційною архітектурно-будівельною комісією 01.03.2016).

Крім того, у провадженні Господарського суду Харківської області знаходилася справа №922/1463/20 за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач", в якій розглядалися вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 29 додатку 4 до рішення 27 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 19.06.2019 №1613/19 щодо надання ТОВ "Корп-Постач" в оренду строком на п`ять років земельної ділянки комунальної власності площею 0,9340 га (кадастровий номер 6310136300:14:009:0027) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Г-1" (торгівельного призначення) по АДРЕСА_1 ; визнання недійсним договору укладеного 18.07.2019 між Харківською міською радою та ТОВ "Корп-Постач" щодо земельної ділянки площею 0,9340 га з кадастровим номером 6310136300:14:009:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов`язання ТОВ "Корп-Постач" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,9340 га з кадастровим номером 6310136300:14:009:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Зокрема, у даній справі розглядалося питання щодо законності отримання ТОВ "Корп-Постач" земельної ділянки площею 0,9340 га з кадастровим номером 6310136300:14:009:0027 за адресою: АДРЕСА_1, на якій були розташовані нежитлові будівлі літ."А-1", літ."Б-1", літ."В-1" та літ."Г-1".

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2020 у справі №922/1463/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, у задоволенні позову прокурора було відмовлено з тих підстав, що передача земельної ділянки в оренду ТОВ "Корп-Постач" відбулася з дотриманням вимог чинного законодавства та без порушення інтересів територіальної громади.

Судами у зазначеній справі було встановлено, що матеріалами справи підтверджується наявність нерухомого майна на земельній ділянці по АДРЕСА_1 станом на дату прийняття Харківською міською радою рішення від 19.06.2019 №1613/19. Разом з тим прокурором не спростовано встановлених обставин щодо знаходження об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці станом на дату прийняття рішення Харківською міською радою.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки учасниками справи №922/1463/20 також є прокурор, Харківська міська рада та ТОВ "Корп-Постач", та позовні вимоги прокурора у зазначеній справі також обґрунтовувалися відсутністю спірного нерухомого майна на земельній ділянці по АДРЕСА_1, колегія судів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що обставини щодо того, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 станом на момент прийняття Харківською міською радою рішення "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 19.06.2019 №1613/19 фактично знаходилися нежитлові будівлі літ."А-1" площею 49,2кв.м. та літ."Г-1" площею 49,8кв.м, інші нежитлові - будівлі літ. "Б-1", загальною площею 50,5кв.м, та літ. "В-1" загальною площею 51,0 кв.м, були знищені (знесені), має преюдиціальне значення для даної справи №922/1525/20.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що нежитлові будівлі літ."А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ."Г-1" в момент укладення ТОВ "Корп-Постач" та ТОВ "Гайран" договору купівлі-продажу від 01.02.2019 знаходились на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Протокол огляду від 09.04.2020, на який посилається прокурор не може бути належним доказом у справі, оскільки не підтверджує та не спростовує обставин наявності відповідної нерухомості на спірній земельній ділянці станом на дату укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2019, оскільки протокол огляду має дату його складення - 09.04.2020, в той час як оспорюваний прокурором договір було укладено 01.02.2019, тобто більше року до проведення слідчого огляду.

Щодо супутникових фотознімків місцевості, розміщених в програмному продукті "Google Earth Pro", колегія суддів зазначає наступне.

Обов`язковою умовою доказів є їх допустимість. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування.

Дослідивши подані прокурором знімки території, здійснені за допомогою комп`ютерного додатку "Google Earth Pro", колегія суддів вважає, що такі письмові докази судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки можливість перевірити достовірність представлених у цій програмі даних у суду - відсутня, тоді як відповідна інформація щодо знаходження чи незнаходження об`єктів нерухомого майна може бути перевірена у встановлених законодавством України порядках, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того, відповідні знімки місцевості не спростовують належність документів, наявних в матеріалах справи, а саме технічних паспортів на об`єкти нерухомого майна; декларацій про готовність до експлуатації об`єктів; актів обстеження земельної ділянки від 14.06.2019; технічного звіту про стан будівельних конструкцій та встановлення капітальності нежитлових будівель літ. "А-1", "Г-1", розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в якому містяться фотографії об`єктів нерухомого майна. До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що надані прокурором знімки місцевості містять дати: 2015, 2002 рік. Іншу дату не вдалося ідентифікувати через якість наданого знімку. Отже, в матеріалах справи відсутні фото місцевості станом на дату укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2019.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором не доведено того факту, що оспорюваний договір від 01.02.2019, укладений між ТОВ "Гайран" та ТОВ "Корп-Постач" був укладений відповідачами за відсутності нерухомого майна, яке за ними відчужувалося.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами ст.ст.203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009, вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

З матеріалів справи судом встановлено, що нежитлові будівлі: літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ."Б-1" загальною площею 50,5кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належали ТОВ "Гайран" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу Ѕ нежитлових будівель від 06.12.2018, договору купівлі-продажу Ѕ нежитлових будівель від 07.12.2018, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Гайран".

Зазначений договір не визнаний судом недійсним, а отже є чинним. А отже, ТОВ "Гайран" як власник спірного майна мав право ним розпоряджатися та відчужити його на користь іншої особи.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Гайран" та ТОВ "Корп-Постач" зазначені вимоги законодавства дотримано.

В оспорюваному договорі сторонами визначено предмет та ціну договору, порядок оплати, зазначено кадастровий номер земельної ділянки, на якій знаходиться відчужуване майно.

Таким чином судом встановлено, що продаж майна здійснено власником, оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна містить істотні умови, що передбачені нормами права до даного договору, дотримано вимог щодо форми договору, а отже договір відповідає вимогам чинного законодавства, та відсутні праві підстави для визнання його недійсним.

Посилання прокурора на обставини незаконного проведення ОСОБА_1 реконструкції будівель та реєстрації права власності на реконструйовані об`єкти, а також подальшого продажу зазначеного майна ТОВ "Гайран" колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки як вище було зазначено судом, зазначені обставини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому не можуть встановлюватися господарським судом.

Враховуючи, що у даному випадку відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного 01.02.2019 між ТОВ "Гайран" та ТОВ "Корп-Постач", позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "Корп-Постач" на нежитлові будівлі літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м. (запис №30125633 від 01.02.2019), літ."Б-1", загальною площею 50,5кв.м. (запис №30126137 від 01.02.2019), літ."В-1", загальною площею 51кв.м. (запис №30126643 від 01.02.2019), літ."Г-1", загальною площею 49,8кв.м. (запис №30127031 від 01.02.2019), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які є похідними, не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції порушені норми процесуального права, висновки, викладені в рішенні, не у повній мірі відповідають обставинам справи, ухвалене ним рішення частково не може вважатися обґрунтованим, у зв`язку з чим колегія суддів знаходить підстави для часткового задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області, скасування рішення в частині позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу Ѕ нежитлових будівель від 06.12.2018, договору купівлі-продажу Ѕ нежитлових будівель від 07.12.2018, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ "Гайран" та закриття провадження щодо цих вимог, а також щодо зміни шляхом доповнення мотивувальної частини рішення щодо вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 01.02.2019 та скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "Корп-Постач" на нежитлові будівлі.

Керуючись статтями 231, 269, п. 2, п.4, ч.1 ст. 275, 277, 278, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Керівника Харківської місцевої прокуратури №4, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 (одної другої) нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 06.12.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №2878;

-визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 (одної другої) частини нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 07.12.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №2896 - скасувати.

Провадження в цій частині закрити.

В частині рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20 щодо відмови у задоволенні позовних вимог Керівника Харківської місцевої прокуратури №4, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради про:

-визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель: літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м., літ."Б-1"загальною площею 50,5кв.м., літ. "В-1" загальною площею 51кв.м., літ."Г-1" загальною площею 49,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайран" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач" посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за №212;

-скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Корп-Постач" на нежитлові будівлі літ."А-1", загальною площею 49,2кв.м. (запис №30125633 від 01.02.2019), літ."Б-1", загальною площею 50,5кв.м. (запис №30126137 від 01.02.2019), літ."В-1", загальною площею 51кв.м. (запис №30126643 від 01.02.2019), літ."Г-1", загальною площею 49,8кв.м. (запис №30127031 від 01.02.2019), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - змінити шляхом доповнення мотивувальної частини рішення щодо цих вимог.

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у справі №922/1525/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

У судовому засіданні 18.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 24.03.2021.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	18.03.2021
Оприлюднено	24.03.2021
Номер документу	95742397
Судочинство	Господарське

Калантай М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 18.03.2021 по справі 922/1525/20СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/1525/20

Постанова від 18.03.2021

Постанова
від 18.03.2021 по справі 922/1525/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД