Постанова

від 22.03.2021 по справі 922/2805/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р. Справа № 922/2805/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: без участі представника;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. 309 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2020 року, ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Левшиною Г.В, повний текст якого складено 18.12.2020 року, у справі

за позовом: Приватного підприємства «ПЛАСТМАРКЕТ» , м. Харків,

до: Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь,

про стягнення заборгованості в сумі 470200,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ПЛАСТМАРКЕТ» , м. Харків, позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 470200,00 грн., нарахованої внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №1417 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів від 23.08.2019р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2020 позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.09.2020 по справі №922/2805/20 відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Приватного підприємства «ПЛАСТМАРКЕТ» заборгованість в сумі 470200,00 грн., судовий збір в сумі 7053,00 грн.

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги зазначив, що на підтвердження виконання позивачем договору №1471 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів від 23.08.2019, останнім надані до матеріалів справи видаткові накладні, які підписані уповноваженими особами без зауважень. Тобто, за висновками суду, видаткові накладні мають всі обов`язкові реквізити, передбачені Законом України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , їх зміст не позбавляє учасників господарської операції можливості ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено оплату на суму 1024355,17 грн., про що свідчать платіжні доручення. Таким чином, свої зобов`язання зі своєчасної та повної сплати позивачу решти вартості товару, строк оплати якого настав, а саме грошових коштів в сумі 470200,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав. Зокрема, відповідні докази перерахування відповідачем на користь позивача коштів в сумі 470200,00грн. в матеріалах справи відсутні.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; це рішення скасувати в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 90799,20 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зазначає, що частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції в сумі 90799,20 грн. щодо заборгованості за видатковими накладними № РН-0000221 від 10.09.2019 на 42204,00 грн., № РН-0000253 від 07.10.2019 на суму 36138,60 грн., № РН-000331 від 24.12.2019 на суму 12456,60 грн. з огляду на те, що відповідно до п. 5.2 договору оплата за поставлені ресурси здійснюється впродовж строку, вказаного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки ресурсів та надання документів, вказаних в п.6.4 цього договору. На переконання скаржника, для настання строку оплати за отримані ресурси повинні бути одночасно виконанні дві умови - здійснена поставка та надані документи, визначені п. 6.4 договору.

Зауважує, що доказів повного виконання цих зобов`язань з боку постачальника до суду не надано у зв`язку із цим відповідач вважає, що строк оплати за поставлені ресурси не настав.

Від Приватного підприємства «ПЛАСТМАРКЕТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач проти доводів і вимог апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Зауважує, що по кожній окремій поставці сторони підписували специфікації, у яких зазначаються більш детальні умови поставки та оплати. Звертає увагу, що посилання на надання додаткових документів у цих умовах не має. Тобто, є загальні умови договору, а також є умови, вказані у специфікаціях. Специфікація більш детально описує умови поставки та оплати конкретних ресурсів, і саме ці умови є остаточними при поставці і оплаті ресурсів.

Вважає, що відповідач мав змогу відмовитися від поставки ресурсів відповідно до пункту 6.5 договору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.153).

Відповідачем подана заява, у якій Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» просить розглянути справу № 922/2805/20 без участі представника відповідача, у зв`язку з загостренням епідеміологічної ситуації, пов`язаної з коронавірусом.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі « G. B. проти Франції» ), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), позиція відповідача стосовно оскаржуваного рішення достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі і відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.08.2019 між позивачем, приватним підприємством ПЛАСТМАРКЕТ , м.Харків (надалі - постачальник) та відповідачем, Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , м.Маріуполь (надалі - покупець) підписаний договір №1471 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів від 23.08.2019.

Постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти і оплатити матеріали товари (далі - Ресурси ) на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до пп.2.1-2.3 кількість, номенклатура ресурсів вказуються в специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємною частиною (далі - специфікації ). Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання всіх або частини ресурсів шляхом направлення постачальнику відповідного повідомлення з переліком ресурсів, від поставки яких він відмовляється, не пізніше 5 календарних днів до дати поставки ресурсів, зазначених у повідомленні.

З моменту відправки покупцем постачальнику повідомлення про відмову від придбання всіх або частини ресурсів, цей договір втрачає силу в частині, що стосується ресурсів, зазначених у повідомленні, але зберігає силу в частині, що стосується ресурсів, не зазначених в повідомленні.

За приписами п.2.5 під партією ресурсів розуміються ресурси, передані на умовах цього договору по одному транспортному документу.

Згідно з п.3.1 поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях.

Постачальник зобов`язується поставити ресурси на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року.

Строки поставки ресурсів вказуються в специфікаціях. У разі поставки ресурсів відповідно до графіку - графік оформлюється як додаток до цього договору та є невід`ємною частиною договору (пп.3.2-3.3 договору).

Відповідно до п.4.1 поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, зазначені у специфікаціях та включають в себе податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інших видатків постачальника.

За приписами п.4.2 договору ціна на ресурси може бути змінена виключно за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін в даний договір. Зміна ціни після оплати ресурсів не допускається.

Загальна сума договору визначаються як сумарна вартість ресурсів, поставка яких відбувається відповідно до доданих до договору специфікацій (п.4.3 договору).

Згідно з п.5.1 оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому Договорі.

Оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом строку, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки ресурсів і надання документів, зазначених в пункті 6.4 цього договору (п.5.2 договору).

За приписами п.5.3 датою оплати ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Покупець має право здійснити оплату ресурсів до настання термінів оплати. За згодою сторін можливі інші форми оплати, що не суперечать чинному законодавству (п.п. 5.4-5.5.).

Відповідно до п.5.9 за необхідності сторони проводять звірку взаємних розрахунків, про що складається відповідний акт.

Пунктом 6.1 договору передбачено приймання ресурсів за кількістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. № П-6 зі змінами і доповненнями, а також відповідно до вимог ТУ і ГОСТ для даного виду ресурсів.

Згідно п.6.4 постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів наступні документи: рахунок на оплату ресурсів (оригінал); транспортні та супровідні документи (в тому числі, товарно-транспортну накладну (оригінал) та накладну на поставлені ресурси (оригінал) при поставці автомобільним транспортом: залізничну накладну (копія) при поставці залізничним транспортом; сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (в разі, якщо постачальник не є виробником) (копія); пакувальні документи (копія); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічного безпеки (в передбачених законодавством випадках) (копія); акт прийому-передачі ресурсів (в 2-х примірниках), оформлений з боку постачальника (оригінал); інші документи, зазначені в специфікації.

Постачальник зобов`язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, з застосуванням відображеної в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої постачальником особи і спеціалізованого програмного забезпечення, використовуваного для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкової накладної на всю суму виникли у постачальника податкових зобов`язань по ЦЦС - з дотриманням термінів, передбачених чинним законодавством, але не пізніше 5-го (п`ятого) числа календарного місяця, що настає за місяцем виникнення податкових зобов`язань по ПДВ; розрахунку коригування до податкової накладної на всю суму збільшення компенсації вартості Ресурсів - з дотриманням термінів, передбачених чинним законодавством, але не пізніше 5-го (п`ятого) числа календарного місяця, що настає за місяцем зазначеного збільшення суми компенсації вартості. Постачальник зобов`язаний протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту зменшення суми компенсації вартості ресурсів, скласти і надати покупцеві способом, узгодженим з покупцем, розрахунок коригування до податкової накладної на всю суму зазначеного зменшення компенсації вартості.

Постачальник зобов`язаний при оформленні первинних документів, пов`язаних з виконанням договору, відображати в них інформацію про коди УКТ ВЕД з дотриманням вимог чинного законодавства.

За приписами п.6.5 покупець має право відмовитися від приймання поставлених ресурсів до надання документів, зазначених в п.6.4, цього договору.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що у разі поставки ресурсів, що не відповідають умовам договору (за якістю, номенклатурі, упаковці) або супровідним документам, а також ресурсів, пошкоджених внаслідок невідповідної упаковки і/або маркування, порушень правил транспортування (при доставці транспортними засобами постачальника або перевізника за договором з постачальником), ресурси приймаються покупцем на зберігання.

Постачальник зобов`язаний за свій рахунок протягом трьох робочих днів, або в інший термін, узгоджений сторонами, з моменту надіслання йому відповідного повідомлення покупця виконати зазначені в повідомленні вимоги про заміну ресурсів, про відшкодування покупцеві всіх понесених ним витрат і збитків, пов`язаних з постачанням ресурсів неналежного якості (в т.ч., витрат по зберіганню, транспортуванню, утилізації всіх або частини ресурсів).

Згідно з п.10.4 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на підписання договору органами управління сторін, які мають на це повноваження.

Цей договір діє до 08 серпня 2021 року. Закінчення строку договору не позбавляє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань.

До договору сторонами підписано специфікації №1 від 28.08.2019, №2 від 28.08.2019, №3 від 05.08.2019, №4 від 06.09.2019, №5 від 20.11.2019, №6 від 29.10.2019, №7 від 27.11.2019, згідно яких визначено ресурс (товар), що має бути поставлений позивачем та узгоджено графік поставки ресурсів.

На підтвердження виконання позивачем договору №1471 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів від 23.08.2019, останнім надані до матеріалів справи наступні видаткові накладні: №РН-0000221 від 10.09.2019 на суму 42204,00 грн.; №РН-0000253 від 07.10.2019 на суму 36138,60 грн.; №РН-0000258 від 16.10.2019 на суму 63065,40 грн.; №РН-0000256 від 16.10.2019 на суму 69468,00 грн.; №РН-0000257 від 16.10.2019 на суму 1241679,77 грн.; №РН-000331 від 24.12.2019 на суму 12456,60 грн.; №РН-0000021 від 04.02.2020 на суму 29542,80 грн. Всього позивачем поставлено товар на суму 1494555,17 грн.

Порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлені ресурси у встановлений договором строк стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором №1471 від 23.08.2019 у розмірі 470200,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2020 року позовні вимоги задоволено повністю, з підстав викладених вище.

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» частково не погоджуючись з оскаржуваним рішенням звернулося з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2020 у справі № 922/2805/20 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача 90799,20 грн. заборгованості за видатковими накладними № РН-0000221 від 10.09.2019 на 42204,00 грн., № РН-0000253 від 07.10.2019 на суму 36138,60 грн., № РН-000331 від 24.12.2019 на суму 12456,60 грн.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою договір №1471 від 23.08.2019 є договором поставки, згідно з яким за приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.ч. 1,2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

На виконання умов договору сторонами підписано специфікації №1 від 28.08.2019, №2 від 28.08.2019, №3 від 05.08.2019, №4 від 06.09.2019, №5 від 20.11.2019, №6 від 29.10.2019, №7 від 27.11.2019, згідно яких визначено ресурс (товар), що має бути поставлений позивачем та узгоджено графік поставки ресурсів.

На підтвердження виконання позивачем договору №1471 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів від 23.08.2019, останнім надані до матеріалів справи наступні видаткові накладні: №РН-0000221 від 10.09.2019 на суму 42204,00 грн.; №РН-0000253 від 07.10.2019 на суму 36138,60 грн.; №РН-0000258 від 16.10.2019 на суму 63065,40 грн.; №РН-0000256 від 16.10.2019 на суму 69468,00 грн.; №РН-0000257 від 16.10.2019 на суму 1241679,77 грн.; №РН-000331 від 24.12.2019 на суму 12456,60 грн.; №РН-0000021 від 04.02.2020 на суму 29542,80 грн. Всього позивачем поставлено товар на суму 1494555,17 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції вказані видаткові накладні підписані уповноваженими особами без зауважень, містять відтиски печаток підприємств, назву, дату, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, зазначено прізвище, ім`я осіб відповідальних осіб. Тобто, за висновками суду, видаткові накладні мають всі обов`язкові реквізити, передбачені Законом України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , їх зміст не позбавляє учасників господарської операції можливості ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями статті 266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Вимоги до якості товарів, що поставляються врегульовані у статті 268 Господарського кодексу України, згідно з якою якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження встановлення позивачу строку для усунення недоліків щодо якості товару, визначених умовами договору, представлення позивачу відповідних рекламацій, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару, а приймання відповідачем товару підтверджується підписами відповідача у відповідних накладних за весь період постачання, тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що свої зобов`язання позивач виконав відповідно до умов договору №1417 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів від 23.08.2019.

Як зазначалося вище, згідно з п.5.1 оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.

Оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом строку, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту поставки ресурсів і надання документів, зазначених в пункті 6.4 цього договору (п.5.2. договору).

За умовами п.5 специфікацій №1 від 28.08.2019, №2 від 28.08.2019, №5 від 20.11.2019, №6 від 29.10.2019, №7 від 27.11.2019, строк оплати поставлених ресурсів 100% по факту поставки товару протягом 10 календарних днів від дати поставки ресурсів. Одночасно, за змістом п.5 специфікацій №3 від 05.08.2019, №4 від 06.09.2019 строк оплати поставлених ресурсів 100% по факту поставки товару протягом 15 календарних днів від дати поставки ресурсів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено оплату на суму 1024355,17 грн., про що свідчать копії платіжних доручень: №4500085132 від 04.10.2019 на суму 16881,60 грн.; №4500091134 від 30.10.2019 на суму 25322,40 грн.; №4500097624 від 29.11.2019 на суму 771479,77 грн.; №4500103899 від 27.12.2019 на суму 168672,00грн.; №4500008189 від 30.01.2020 на суму 12456,60 грн.; №4500056034 від 14.07.2020 на суму 29542,80 грн.

Таким чином, свої зобов`язання зі своєчасної та повної сплати позивачу решти вартості товару, строк оплати якого настав, а саме грошових коштів в сумі 470200,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, відповідні докази перерахування відповідачем на користь позивача коштів в сумі 470200,00грн. в матеріалах справи відсутні.

При цьому, твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що строк оплати ресурсів на суму 90799,20 грн. заборгованості за видатковими накладними № РН-0000221 від 10.09.2019 на 42204,00 грн., № РН-0000253 від 07.10.2019 на суму 36138,60 грн., № РН-000331 від 24.12.2019 на суму 12456,60 грн. не настав у зв`язку з ненаданням позивачем документів, зазначених в п.6.4 договору, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 6.1 договору передбачено приймання ресурсів за кількістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965р. № П-6 зі змінами і доповненнями, а також відповідно до вимог ТУ і ГОСТ для даного виду ресурсів.

Приймання ресурсів за якістю виробника здійснюється, зокрема, відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966р. № П-7 зі змінами і доповненнями, а також відповідно до вимог ТУ і ГОСТ для даного виду ресурсів (п. 6.2 договору).

Так, Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 затверджено Інструкцію П-7, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7, приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

За змістом пункту 16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідної продукцією.

Повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а у відношенні швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами або договором (п.18 Інструкції п-7).

Претензія, що випливає з поставки продукції, невідповідної за якістю, комплектністю, тарі, упаковці та маркуванню, стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурами, зразкам (еталонам), пред`являється одержувачем (покупцем) виробнику (відправнику, постачальнику) у встановлений термін ( п.40 Інструкції П-7).

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 затверджено Інструкцію П-6, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.

Пунктом 16 Інструкції П-6 передбачено, якщо під час приймання продукції буде виявлена недостача, то одержувач зобов`язаний призупинити подальшу прийомку, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішання з іншою однорідної продукцією. Про виявлену недостачу продукції складається акт за підписами осіб, які виконували приймання продукції.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів звертає увагу, що Інструкціями П-6, П-7, серед іншого передбачено порядок складання актів в разі виявлення недоліків при отриманні товару за якістю, кількістю і за комплектністю.

В матеріалах справи відсутні претензії з боку відповідача до позивача стосовно якості або кількості отриманих ним ресурсів. Ресурси отримані ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» без зауважень.

З цих же підстав, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів складання відповідного акту, колегія суддів вважає необґрунтованими зауваження відповідача щодо не отримання ним від позивача повного пакету документів, визначеного п. 6.4 договору.

Разом з цим, згідно з положеннями ст.666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до п.6.5 договору відповідач вправі відмовитися від приймання поставлених ресурсів до надання документів, вказаних у п.6.4 договору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що строк оплати ресурсів в сумі 90799,20 грн. за видатковими накладними № РН-0000221 від 10.09.2019 на 42204,00 грн., № РН-0000253 від 07.10.2019 на суму 36138,60 грн., № РН-000331 від 24.12.2019 на суму 12456,60 грн. є таким, що настав, адже відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності заперечень під час прийняття товару щодо відсутності документів, встановлення позивачу строку для передання документів, що стосуються товару, визначених умовами договору, доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару. Отже, позовні вимоги в частинні стягнення 90799,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (76 ГПК України).

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення 90799,20 грн. заборгованості за видатковими накладними № РН-0000221 від 10.09.2019 на 42204,00 грн., № РН-0000253 від 07.10.2019 на суму 36138,60 грн., № РН-000331 від 24.12.2019 на суму 12456,60 грн. обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.03.2021 року.

Головуючий суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий