Постанова

від 23.03.2021 по справі 922/3571/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р. Справа № 922/3571/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судовогго засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача - Зархіна М.О., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.09.2020 серія ПТ №3666) - на підставі ордеру на надання правової допомоги серія від 19.01.2021 серії ПТ № 216500; Шаповалов А.Р., адвокат ( свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.06.2019 серія ДН № 5531) - на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 23.03.2021 серії АН №1022131;

від відповідача - Гур`єв А.А., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.01.2017 серія № 2064) - на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 22.03.2021 серії АХ №1040603;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос", м. Харків, (вх. №366 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 (повний текст рішення складено 24.12.2020, суддя Ємельянова О.О.) у справі № 922/3571/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера", м. Харків,

про стягнення 24 922,44 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмос" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з паркування від 22.10.2019 № 14-10/2019 у розмірі 24 922,44 грн, з яких: 21 600,00 грн - сума основного боргу, 324,09 грн - інфляційні втрати, 488,00 грн - 3 % річних та 2510, 35 грн - пені.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Атмос посилається на те, що:

- позивач є власником автостоянки, що розташована за адресою: м.Харків, вул.Отакара Яроша, 18, надає послуги з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, іншої діяльності у сфері транспорту, допоміжного обслуговування у сфері транспорту, у зв`язку з чим 22.10.2019 між ним та відповідачем укладений договір про надання послуг з паркування №14-10/2019;

- відповідачем порушено умови договору про надання послуг з паркування від 22.10.2019 №14-10/2019 в частині виконання зобов`язання з оплати за надані послуги.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі №922/3571/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором про надання послуг;

-позивачем, у розумінні положень ст. ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерській облік та бухгалтерську діяльність , не доведено належними та допустими доказами факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ Атмос за надані послуги у сумі 24 922, 44грн, з яких: 21 600,00 грн - сума основного боргу, 324,09 грн - інфляційні втрати, 488,00 грн - 3 % річних та 2510, 35 грн - пені;

- лист-претензія від 22.10.2019 у розмірі 21600,00 та бухгалтерська довідка ТОВ Атмос не можуть бути належними доказами надання позивачем послуг і їх отримання ТОВ Хозсфера .

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмос", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що:

- рахунки на оплату, визначені сторонами за умовами договору такими, що прирівнюються до актів виконаних робіт, є документами, які містять лише платіжні реквізити сторін, що не звільняє відповідача від обов`язку сплати заборгованості за надані ТОВ Хозсфера послуги з паркування;

- доказом надання виконавцем послуг за укладеним договором є наявність чинного, такого, що не припинив свою дію у спірний період, правочину, факт чого відповідачем не заперечується;

- бухгалтерська довідка ТОВ Атмос , наведений в ній розрахунок та вказаний період не оспорювались відповідачем, що свідчить про наявність належних та допустимих доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з паркування; судом не взято до уваги докази направлення ТОВ Атмос листа-претензії відповідачу;

Також до матеріалів апеляційної скарги скаржником додано виписки з банківського рахунку апелянта.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що клопотання про долучення вказаних доказів до матеріалів справи із зазначенням причин їх неподання до суду першої інстанції скаржником не додано, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції не оцінюються нові документи, додані апелянтом до апеляційної скарги, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос", на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі № 922/3571/20 залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску строку та поданням доказів їх поважності. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 поновлено позивачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Атмос", пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі № 922/3571/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос", на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі № 922/3571/20. Встановлено строк учасникам справи до 01.03.2021 включно, для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Встановлено учасникам справи строк до 01.03.2021 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос", з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи. Зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі № 922/3571/20.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.01.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Гребенюк Н.В., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

23.03.2021 від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою надання відзиву на апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи підстави заявленого клопотання відповідач зазначає, що ТОВ Хозсфера направлену судом кореспонденцію не отримувало, не було обізнане про відкриття апеляційного провадження у зв`язку з його фактичною відсутністю за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою.

Колегія суддів, відмовляє у задоволенні вказаного клопотання відповідача з огляду на таке.

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що сторона повідомлена про вчинення відповідної процесуальної дії.

Частинами 1, 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на момент розгляду справи, прийняття оскаржуваного рішення та на момент звернення позивача з апеляційною скаргою місцезнаходженням юридичної особи визначено: місто Харків, вул. Отакара Яроша, будинок 18, офіс 303.

Таким чином, сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, яка надіслана за адресою, визначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не отримання цієї кореспонденції уповноваженими особами юридичної особи, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, та, у сукупності, для відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки останнє зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі №922/3571/20 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також до початку судових дебатів позивачем заявлене усне клопотання про те, що повний розмір судових витрат у зв`язку з розглядом даної справи, у тому числі - 15 000,00грн за апеляційний перегляд справи, разом з доказами буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, до початку судових дебатів представником відповідача заявлено усне клопотання про те, що повний розмір судових витрат у зв`язку з розглядом справи, разом з доказами, буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.10.2019 між ТОВ Атмос (виконавець) та ТОВ Хозсфера (замовник) укладений договір про надання послуг з паркування №14-10/2019, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець надає замовнику 2 місця під паркування транспортних засобів на території автостоянки за адресою: м.Харків, вул. Отакара Яроша, 18, а замовник в свою чергу приймає ці послуги та зобов`язується сплачувати за них винагороду відповідно до умов цього договору.

Об`єктом для паркування за цим договором є транспортні засоби замовника: Toyota Rav 4 за номерним знаком НОМЕР_1 , BMW X5 за номерним знаком НОМЕР_2 На території автостоянки одночасно може перебувати не більше 2 транспортних засобів замовника, що відповідає кількості місць, визначених у пункті 1.1 цього договору. Виконавець не несе відповідальності за збереження транспортних засобів замовника (п.п.1.2, 1.3 цього договору).

За умовами п.2.1 договору про надання послуг з паркування від 22.10.2019 №14-10/2019 за надані послуги, згідно із цим договором, замовник сплачує виконавцю винагороду (ціна договору). Розмір винагороди за 2 місця під паркування становить 2400,00грн на місяц, що складається із розрахунку за 1 місце під паркування: 1200,00грн на місяць. Винагорода нараховується з дати підписання цього договору.

Оплата здійснюється замовником на початку кожного місяця, протягом 5 банківських днів, на підставі рахунку, виставленого виконавцем, який вважається та замінює в даному договору акт виконаних робіт. Також за взаємною згодою сторін оплата може здійснюватися по 100% передоплаті, але не більше ніж на термін у 3 календарних місяці. Винагорода сплачується в безготівковому порядку на рахунок виконавця (п.п. 2.2, 2.3 вказаного договору).

Відповідно до п.3.1.3 даного договору виконавець має право припинити виконання своїх обов`язків за цим договором у разі несвоєчасної сплати винагороди.

Згідно з умовами п.4.2.1, 4.2.2 договору про надання послуг з паркування від 22.10.2019 ;14-10/2019 замовник зобов`язаний належно, своєчасно та у повному обсязі виконувати обов`язки за цим договором; своєчасно та у повному обсязі сплачувати винагороду відповідно до умов цього договору.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушення зобов`язання за цим договором є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п.5.1 договору).

Порушення замовником строків та умов виплати винагороди (ціна договору), встановлених розділом 2 цього договору, тягне за собою цивільно-правову відповідальність замовника у вигляді утримання транспортного засобу до моменту виконання зобов`язання в повному обсязі та у вигляді неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої частини винагороди, за кожен день прострочення, до моменту виконання зобов`язання в повному обсязі. Сплата неустойки не звільняє замовника від виконання свого обов`язку та не позбавляє права виконавця на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання п.п. 5.3, 5.4 договору, укладеного між сторонами).

Відповідно до умов п.п. 7.1, 7.2, 7.3 договору цей договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання сторонами. Строк дії цього договору автоматично вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо жодна сторона письмово не виявила побажання про припинення дії договору. Дія цього договору припиняється за взаємною згодою сторін або за ініціативою однієї із сторін, про що письмово повідомляється за 30 календарних днів.

13.10.2020 ТОВ Атмос направлено ТОВ Хозсфера лист (претензію), відповідно до якого повідомлено, що станом на 13.10.2020 дію договору, укладеного між сторонами від 22.10.2019 №14-10/2019 не припинено і заборгованість за послуги з паркування складає 19200,00грн; зазначено про необхідність погашення заборгованості в термін до 20.10.2020.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження направлення вказаного листа-претензії з додатком позивачем надано опис вкладення документів, що направляються цінним листом.

Вбачаючи невиконання ТОВ Хозсфера взятих на себе зобов`язань з оплати винагороди за договором про надання послуг з паркування від 22.10.2019 №14-10/2019, ТОВ Атмос звернулось до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, договір про надання послуг з паркування від 22.10.2019 №14-10/2019, укладений між ТОВ Атмос як виконавцем та ТОВ Хозсфера як замовником, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з частиною 1 статті 13 та частиною 1 статті 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами у п.2.1 договору про надання послуг з паркування від 22.10.2019 №14-10/2019 погоджено, що за надані послуги, згідно із цим договором, замовник сплачує виконавцю винагороду (ціна договору). Розмір винагороди за 2 місця під паркування становить 2400,00грн на місяць, що складається із розрахунку за 1 місце під паркування: 1200,00грн на місяць. Винагорода нараховується з дати підписання цього договору.

За умовами п.2.2 договору оплата здійснюється замовником на початку кожного місяця, протягом 5 банківських днів, на підставі рахунку, виставленого виконавцем, який вважається та замінює в даному договорі акт виконаних робіт.

Отже, сторонами на власний розсуд визначено порядок та умови розрахунків за договором, а також підставу виникнення зобов`язання з оплати наданих послуг - рахунок, який у даних правовідносинах прирівнюється до акту виконаних робіт.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, вказаних рахунків, які сторонами за умовами договору прирівняно до актів виконаних робіт, доказів їх направлення за спірний період, матеріали справи не містять, позивачем в обґрунтування власної правової позиції суду не надано.

При цьому, на думку позивача, рахунок, визначений сторонами у п.2.2, містить лише платіжні реквізити, а доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з паркування від 22.10.2019 №14-10/2019 є сам лише факт підписання даного договору, який сторонами не розірваний та не припинений, що відповідачем не заперечується.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, повноту встановлених місцевим господарським судом обставин, вважає, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Згідно із статтею 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що передбачено також статями 626, 627 ЦК України.

Таким чином, сторонами, з урахуванням принципу свободи договору, самостійно погоджено умови договору, порядок виконання зобов`язань з його оплати та визначено рахунок вважати актом виконаних робіт у межах даних правовідносин.

За змістом частини 1 статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Відповідно до частини 3 статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

У розумінні наведених положень законодавства тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює наявні умови угоди. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення потрібно розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2020 у справі 915/692/19 і від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Згідно з приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням викладеного, застосовуючи засоби системного тлумачення правочину з метою встановлення його змісту у розумінні дійсного волевиявлення учасників правовідносин, враховуючи коло обставин, які входять у предмет доказування в межах даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що за умовами положень п.2.2. договору про надання послуг з паркування від 22.10.2019 №14-10/2019, рахунок виконує роль акту приймання виконаних робіт, що у свою чергу, може бути належним та допустимим доказом надання позивачем послуг за укладеним договором відповідачу, та, як наслідок, виникнення у останнього зобов`язання з оплати вказаних послуг.

Враховуючи зазначене, надана позивачем бухгалтерська довідка ТОВ Атмос , складена та підписана в односторонньому порядку, та сам лише факт наявності договірних зобов`язань, які, при цьому, виконавець мав право припинити за умовами 3.1.3 договору впродовж тривалого періоду, не можуть свідчити про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з паркування від 22.10.2019 №14-10/2019, та, як наслідок, про наявність правових пдстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно приписів ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атмос слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі №922/3571/20 - без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмос", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі №922/3571/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі №922/3571/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок та строки оскарження встановлені стяттями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.03.2021.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова