Рішення від 15.03.2021 по справі 924/1209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2021 р. Справа № 924/1209/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Білявської Н.О. розглянувши матеріали

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Красилівського підприємства водопровідно - каналізаційного господарства м. Красилів Хмельницька область

про стягнення 204560,50 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу

Представники сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Сидорук Д.В. адвокат за ордером ХМ №047748 від 21.12.2020р.

Кучер О.М. керівник

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні 03.03.2021р. перерви.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

Ухвалою від 01.12.2020р. відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 22.12.2020р. У підготовчому засіданні 22.12.2020р. оголошено перерву до 20.01.2021р. Ухвалою від 20.01.2021р. підготовче засідання відкладено на 02.02.2021р. Ухвалою від 02.02.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 15.02.2021р. Ухвалою від 15.02.2021р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.03.2021р. У судовому засіданні 03.03.2021р. оголошено перерву до 15.03.2021р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 204 560,50грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу. В обґрунтування позову зазначає, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області у період з 11 по 20 лютого 2020 року позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами встановлено, що Красилівським ПВКГ в порушення вимог ст.51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, постанови КМУ від 25.03.1999 року за № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" здійснювався скид забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у р. Случ (випуск №1). Зауважує, що наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами підтверджено результатами інструментально-лабораторних вимірювань, які проводились лабораторією контролю за якістю очищення стічних вод Красилівського ПВКГ.

Повідомляє, що відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Мінприроди України від 20.07.2009 року №389, розмір збитків, завданих внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, становить 204560,50грн.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує посилається на те, що позивачем не подано будь-яких доказів перевищення нормативів скиду забруднюючої речовини як сухий залишок (мінералізація) в період з 11 по 26.02.2020р. (зазначений позивачем). Вважає, що Акт перевірки №159/03 не може вважатись належним доказом зазначених обставин та фактів встановлених у період з 29.01.2019 по 10.02.2020р., 12.02, 13.02.; з 15 по 17.02 та 19 по 26.02.2020р., так як слідує із його змісту перевірка проводилась в період з 11.02. по 20.02.2020р., а проби зворотних вод відбирались лише 11, 14 та 18.02.2020р. Звертає увагу, що протоколи про адміністративне правопорушення від 20.02.2020 р. №005571 та №005570, постанова про накладення адміністративного стягнення стосуються наднормативних скидів забруднюючих речовин лише протягом двох днів - 14.02.2020р. та 17.02.2020р., тому не можуть бути належними доказами на підтвердження факту наднормативних скидів в період з 11 по 26.02.2020р. Зазначає, що позивачем при обрахунку збитків невірно застосовано коефіцієнт категорії водного об`єкта та розрахунок суми збитків. Наголошує, що позивач не обґрунтував та не пояснив, чому саме річка Случ у яку відповідачем здійснюється скид зворотних вод при визначені розміру збитків визначена позивачем як рибогосподарська, а не інша водойма.

Поряд із цим відповідач вважає, що за умови доведення та встановлення факту наднормативного скиду підприємством сухого залишку із зворотними водами в період з 11 по 26.02.2020 року в кількості 0,073-тони у розрахунку розміру збитків позивач мав би застосовувати величину затвердженої гранично допустимої концентрації зазначеної шкідливої речовини в розмірі 1000 мг/л. В свою чергу, відмічає, що застосування цієї величини істотно впливає на розмір можливих збитків заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами. Тобто відповідачем проведений власний розрахунок розміру зазначених збитків у разі перевищення в період з 11 по 26.02.2020 року гранично допустимої концентрації сухого залишку, сульфатів, завислих речовин та нітрат - іонів, за яким розмір збитків становить 5,51 грн.

У запереченнях на відзив Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області в повному обсязі заперечує проти доводів відповідача. Вважає доводи відповідача щодо невірного застосування коефіцієнта Ккат , який дорівнює 1,6 в розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних водному об`єкту (р. Случ) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у річку Случ, помилковими. Зауважує, що Річка Случ, як поверхневий водний об`єкт у місці скиду зворотних (стічних вод) Красилівським ПВКГ не може відноситися до поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання, як на цьому наполягає відповідач, оскільки до господарського-питного водокористування належить використання водних об`єктів як джерел господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. В межах Красилівського району Хмельницької області господарське-питне водокористування та водопостачання підприємств харчової промисловості з річки Случ не здійснюється. Забір для господарсько-питного водокористування для питних, санітарно-гігієнічних потреб, передачі води вторинним водокористувачам здійснюється з підземного водоносного горизонту.

Звертає увагу суду на відсутність наданих відповідачем доказів того, що дана ділянка водного об`єкту відноситься до господарського-питного водокористування. У абзаці 2 пункту 7 постанови Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою КМУ №465 від 25.03.1999р., зазначено, що на ділянках водних об`єктів, які знаходяться в межах населених пунктів, незалежно від цілей водокористування нормативи встановлюються як для води, що використовуються для задоволення господарсько-побутових потреб. Скид забруднюючих речовин зі зворотними водами суб`єкта господарювання здійснюється за межами населеного пункту (дозвіл на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 від 15.04.2019 р.), відповідно і ділянка річки Случ, де здійснювався скид забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативів ГДС, як вважає позивач, не може бути віднесена до поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання.

На думку інспекції відповідач помилково посилається на необхідність застосування СанПіН №4630-88 Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення (в редакції від 21.10.1991 року), оскільки річка Случ в межах Хмельницької області (в тому числі Красилівського району) не використовується для господарсько-побутового використання. Вказане вище підтверджується наданими відповідачу Дозволами на спеціальне водокористування, у яких визначено категорію водного об`єкта, у який здійснюється скид, як рибогосподарську.

З урахуванням наведеного Інспекцією в ході проведення розрахунку застосовано безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини - 500 (згідно пункту 7.1 розділу VII Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів), оскільки ГДК для сухого залишку (мінералізація) для водойм рибогосподарського призначення відсутня.

Відмічає, що Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства здійснює господарську діяльність з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення підприємств, установ, організацій та населення м. Красилова. Надання послуг з водовідведення передбачає їх приймання до централізованої мережі, очистку стічних вод на очисних спорудах та скид зворотних (стічних) вод у водний об`єкт - річку Случ. Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами належить до спеціального водокористування (ст. 48 Водного кодексу України). Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) (ст. 70 Водного кодексу України).

Також звертає увагу суду, що право на здійснення спеціального водокористування - скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у річку Случ через випуск №1 Красилівським ПВКГ реалізовано, відповідно до ст. 49 Водного кодексу України, шляхом одержання документу дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування за №550/ХМ/49д-19, виданого Державним агентством водних ресурсів України 15.04.2019 р., терміном дії - до 15.04.2022 р. Дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 встановлені умови спеціального водокористування, зокрема - нормативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) та нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) з випуску №1 у річку Случ.

Відомчий контроль за якістю зворотних вод з випуску № 1 у р. Случ ведеться хімічною лабораторією по контролю за якістю очищення стічних вод Красилівського ПВКГ (атестат про технічну компетенцію №36(ХЛ)17 від 29.04.17р., чинне до 28.04.2020 р., результати якого заносяться в журнал обліку якості стічних вод, що скидаються (очисні споруди №1).

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Красилівським ПВКГ внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - розрахунок) в сумі 302,636 тис.грн. проведено, як наслідок скидання з випуску №1 забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС у річку Случ, що підлягають нормуванню по сухому залишку (мінералізація), АПАР, нафтопродуктах у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (далі - Методика).

Вказує, що Методику застосовано при проведенні розрахунку розміру збитків, за виявленими порушеннями законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів при здійсненні державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства Красилівським ПВКГ (акти перевірки № 188/03 та №159/03), чим дотримано пункт 1.4 розділу I Методики: факт порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів - перевищення нормативів ГДС забруднюючих речовин (сухий залишок, АПАР, нафтопродукти) зі зворотними водами з випуску №1 у річку Случ (факт наднормативного скиду) був встановлений посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області за даними вимірювань показників складу та властивостей вод від 25.04.2019р. (протокол № 21-19). Проби зворотних вод відбирались 18.04.2019р. в ході проведення позапланової перевірки, що проводилась 18-19.04.2019 р. (акт перевірки №183/03); відповідно до абзацу 2 пункту 1.4 розділу I Методики з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводився збір і аналіз необхідних документів. Враховуючи позицію Методики, викладену у пункті 2.3 розділу II, при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин (сухий залишок, АПАР, нафтопродукти) зі зворотними водами, що були скинуті з випуску №1 у річку Случ виникла необхідність використання результатів інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально - лабораторних вимірювань (Красилівське ПВКГ має хімічну лабораторію по контролю за якістю очищення стічних вод (атестат про технічну компетенцію №36(ХЛ)17 від 29.04.17р., чинне до 28.04.2020 р., яка здійснює відомчий контроль за якістю зворотних вод з випуску № 1 у р.Случ, результати такого контролю заносяться в журнал обліку якості стічних вод, що скидаються (очисні споруди №1).

Зауважує, що результати відомчого контролю були одержані посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області саме, в ході позапланового заходу державного нагляду (контролю), що проводився в період з 11 по 20.02.2020р. (акт №159/03). Дані інструментально-лабораторного контролю якості зворотних вод, що були скинуті у р. Случ з випуску №1, Красилівським ПВКГ були надані у формі завіреної належним чином копії журналу обліку якості стічних вод, що скидаються (очисні споруди №1).

Також, в ході цього позапланового заходу державного нагляду (контролю) були отримані дані фактичних витрат зворотних вод (м 3 /год) та тривалості наднормативних скидів (год.) у формі завіреної належним чином копії журналу обліку водовідведення КОС №1 Красилівського ПВКГ.

Встановивши інструментально-лабораторними методами контролю факти наднормативних скидів забруднюючих речовин по сухому залишку, АПАР, нафтопродуктах зі зворотними водами, що були скинуті з випуску №1 у річку Случ (протокол №21-19 вимірювань показників складу та властивостей проб води від 25.04.2019 р.), одержавши, в ході позапланової перевірки (акт №159/03) дані інструментально лабораторного контролю якості зворотних вод, що були скинуті у р. Случ з випуску №1 Красилівським ПВКГ у формі завіреного належним чином копії журналу обліку якості стічних вод, що скидаються (очисні споруди №1) та завіреної належним чином копії журналу обліку водовідведення КОС №1 Красилівського ПВКГ стало можливим у відповідності до Методики провести розрахунок розміру збитків, заподіяних державі наднормативним скидом забруднюючих речовин (сухий залишок (мінералізація), АПАР, нафтопродукти) зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у річку Случ Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства.

Поряд із цим зазначає, що п.п. 2.1.1. пункту 2 Правил та абзацом 2 пункту 7 постанови Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою КМУ №465 від 25.03.1999 р. зазначено, що на ділянках водних об`єктів, які знаходяться в межах населених пунктів, незалежно від цілей водокористування нормативи встановлюються як для води, що використовуються для задоволення господарсько-побутових потреб.

Оскільки, скид забруднюючих речовин зі зворотними водами суб`єкта господарювання здійснюється за межами населеного пункту, що підтверджується дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМУ49д-19 від 15.04.2019 р., то відповідно і ділянка річки Случ, не може бути віднесена до поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання або комунально-побутового.

Крім того зауважує, що за запитом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 05.02.2021р. №525/03 до Сектору у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України, Інспекції надано копію розрахунку нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами Красилівського ПВКГ (2019 рік) в якому зазначено, що категорія водного об`єкту є рибогосподарською.

Зазначає, що мінералізація води - загальний вміст у воді мінеральних речовин (розчинених іонів, солей і колоїдів), який виражається у вигляді однієї із таких величин: експериментально визначений сухий залишок, сума іонів, сума мінеральних речовин, розрахований сухий залишок. Показник "сухий залишок" характеризує загальну масу речовин, отриману після випарювання фільтрованої води та подальшого висушування осаду при температурі 105 С до постійної маси з послідуючим його зважуванням на терезах, тобто визначили показник сухого залишку експериментально.

Відділ інструментально - лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області уповноважений наказом Державної екологічної інспекції України від 04.03.2019р. за №91 на проведення вимірювань, у сфері законодавчо регульованої метрології під час здійснення контролю стану навколишнього природного середовища (води поверхневі, зворотні, підземні (із спостережувальних свердловин) по сухому залишку).

Разом з тим, звертає увагу на те, що хімічна лабораторія по контролю за якістю очищення стічних вод відповідача здійснює вимірювання за показником "сухий залишок". Отже, проведення розрахунку по сухому залишку є таким, що відповідає вимогам законодавства.

Позивач у клопотанні від 15.03.2021р. позов просить задовольнити та здійснювати розгляд справи за відсутності представника.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав викладених у відзиві

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами на Красилівському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів, про що складено акт від 20.02.2020 року №159/03.

У акті зазначено, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено порушення Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів, який є первинним водокористувачем, абзацу третього частини 1 статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема не виконано п.3 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №755/03 від 09.12.2019 року щодо виконання умов дозволу на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 (пункт 1 Умов спеціального водокористування) - припинення наднормативних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативів ГДС, зокрема, (за протоколом Інспекції №15-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб вод від 17.02.2020 року фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (498 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3) та ін.; не виконано п.4 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №755/03 від 09.12.2019 року щодо виконання умов дозволу на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 (пункт 7 відомостей щодо природоохоронних заходів) дотримання (не погіршення) якісних показників поверхневих вод у р. Случ (за протоколами Інспекції №15-20 та 16-20 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 11.02.2020 року та 14.02.2020р.) у контрольному стовпі 500 м нижче скиду з випуску №1 в порівнянні з 100м спостерігається погіршення якісних показників річкової води по сухому залишку, завислих речовин та ін...; порушено п.1 Умов спеціального водокристування та п.6 Відомостей щодо природоохоронних заходів: за протоколом інспекції №16-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб від 19.02.2020р. фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (486 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3).

Акт підписаний представниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів (т.в.о. начальника Кучером О.М., головним інженером Лісовським В.В., майстром очисних споруд Стафурським М.В., начальником лабораторії Літнарович С.Р.).

07.04.2020р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів складено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме внаслідок скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС у річку Случ, що підлягають нормуванню згідно із законодавством.

Розрахунок проведено за формулою 12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783.

У розрахунку зазначено, що маса наднормативних скидів забруднюючих речовин (сухий залишок (мінералізація) АПАР, нафтопродукти) розрахована на підставі даних Красилівського ВПКГ про фактичні витрати зворотних вод та тривалості скиду зворотних вод, які внесені до журналу обліку водовідведення, розпочатого 01.01.2017 року, даних Красилівського ВПКГ щодо обліку якості стічних вод, що скидаються з очисних споруд №1, які внесені до журналу обліку якості стічних вод, розпочатого 02.04.2015 року. Розмір збитків становить 204 560,50грн.

Звернення Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів від 07.04.2020р. про сплату до державного бюджету збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів залишено останнім без задоволення.

Протоколом про адміністративне правопорушення №005570 від 20.02.2020р., встановлено, що начальник лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. здійснила адміністративне правопорушення, яке полягало у порушенні правил охорони водних ресурсів і забруднення вод р. Случ внаслідок скиду зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС, що підтверджено протоколами №15-20, №16-20 від 17.02.2020р. та від 19.02.2020р. вимірювань вмісту показників та складу властивості вод, що є порушенням ст.44, ст.70 Водного кодексу України. У протоколі також вказано, що на місці правопорушення відбарні проби зворотніх вод 11, 14, 18 лютого 2020 року. Протокол підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. та начальником лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В.

Згідно поданого позивачем до матеріалів справи протоколу №005570 від 20.02.2020 року про адміністративне правопорушення, начальник лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. здійснила адміністративне правопорушення тим, що в ході проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що посадовою особою не здійснюється визначення якості вод, що скидаються, що є порушенням ст.44, 70 Водного кодексу України. Протокол підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. та начальником лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. Крім того, протокол містить відмітку про відмову ОСОБА_1 від пояснень.

20.02.2020р. складено протокол № 005571 про адміністративне правопорушення яким встановлено, що начальник лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. здійснила адміністративне правопорушення тим, що в ході проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що посадовою особою не здійснюється визначення якості вод, що скидаються (токсичності по вмісту коліфагів, лактопозитивних кишкових паличок, життєздатних яєць гельмінтів., що є порушенням ст.44 Водного кодексу України. Протокол підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. та начальником лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. Крім того, протокол містить відмітку про відмову Літнарович С.В. від пояснень.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.02.2020 року №62/03 громадянку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке визначено ч.1 ст.59 та ст.60 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

Суму штрафу сплачено Красилівським ПВГК згідно платіжного доручення №1526 від 24.02.2020 року. У призначенні платежу зазначено "штраф утриманий з з/п ОСОБА_2 згідно постанови №62/03 від 21.02.2020р. Державної екологічної інспекції у Хмельниц. області. код класиф. дох.2108110".

В матеріалах справи також наявна копія Дозволу на спеціальне водокористування від 15.04.2019р. №550/ХМ/49д-19 виданий Красилівському підприємству водопровідно - каналізаційного господарства.

Оскільки відповідач у добровільному порядку шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 204 560,50грн. не сплатив, позивач завернувся із даним позовом до суду.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об`єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно з частиною 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

В силу вимог статті 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Міністерства екології України та природних ресурсів.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до частини 1 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина 2 ст. 49 Водного кодексу України).

Стаття 48 Водного кодексу України передбачає поняття спеціального водокористування. Так, згідно частини 1 цієї статті спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Згідно із ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).

Судом взято до уваги, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті позапланової перевірки № 159/03 від 20.02.2020р., який є належним доказом такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржено дії позивача щодо проведення перевірки, Акту позапланової перевірки № 159/03 від 20.02.2020р. складеного Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що свідчить про погодження відповідача із фактами зафіксованими в Акті порушень.

Враховуючи фактичні обставини справи, господарський суд вважає, що позивачем належним чином доведено наявність неправомірності поведінки відповідача.

Таким чином, в період з 11.02.2019р. по 26.02.2020р. відповідач здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, внаслідок чого позивач нарахував збитки в розмірі 204 560,50 грн., які просить стягнути.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водному об`єкту (р. Случ) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у річку Случ здійснено позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 за формулою 12: З = К кат х К Р х k з х [(М i1 х g i1) + (М i2 х g i2) + ...(М im х g im)],

де К кат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2;

К Р - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

k з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у річку Случ із зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду здійснено згідно формули 1 Методики №389 : М i = (С iф - С iд) х Q iф х t х 10 -6 ,

де М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

С iф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м 3;

С iд - дозволена для скиду концентрація i-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м 3;

Q iф - фактичні витрати зворотних вод, м 3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10 -6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

У відповідності до п. 2.3 Методики №389 при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів.

Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному.

При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Як вбачається із розрахунку шкоди, маса наднормативних скидів забруднюючих речовин (сухий залишок (мінералізація) АПАР, нафтопродукти) розрахована на підставі даних Красилівського ВПКГ про фактичні витрати зворотних вод та тривалості скиду зворотних вод, які внесені до журналу обліку водовідведення, розпочатого 01.01.2017 року, даних Красилівського ВПКГ щодо обліку якості стічних вод, що скидаються з очисних споруд №1, які внесені до журналу обліку якості стічних вод, розпочатого 02.04.2015 року.

При цьому як вбачається із акту позапланової перевірки №159/03 від 20.02.2020р. відбір проб води здійснювався 11.02, 14.02. 17.02., 19.02.2020р. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення від 20.02.2020р. №005570, №005571 містять дані про відібрання проб води 11, 14 та 18 лютого 2020р. Постанова винесена на підставі зазначених Протоколів не оскаржена. Наведеним спростовуються доводи відповідача про відібрання лише 2 проб води на підставі яких був здійснений розрахунок шкоди.

Також, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо неправомірно вказаного періоду нарахування шкоди з 11.02.2020р. по 26.02.2020р., оскільки останні спростовуються Методикою №389, яка передбачає триваючий період порушення, зокрема з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення.

Поряд із цим доводи відповідача про застування у розрахунку збитків коефіцієнта Ккат, який дорівнює 1,6 як скиди у рибогосподарську водойму, судом до уваги не беруться з огляду на таке. Правилами охорони поверхневих вод (далі-Правила), що затверджені Держкомприроди від 21.02.1991 р., зокрема підпунктом 2.1.1. пункту 2 зазначено, що до господарсько-питного водокористування відноситься водокористування водних об`єктів або їх ділянок в якості джерела господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До комунально-побутового водокористування відноситься використання водних об`єктів для купання, заняття спортом і відпочинку населення.

Відповідно до підпункту 2.1.2. пункту 2 Правил до рибогосподарського водокористування відноситься використання водних об`єктів для існування, розмноження і міграції риб та інших водних організмів.

Рибогосподарські водні об`єкти або їх ділянки можуть відноситися до однієї з трьох категорій: до вищої категорії відносяться місця розташування нерестовищ, масового нагулу і зимувальних ям особливо цінних видів риб та інших промислових водних організмів, а також охоронні зони будь якого типу штучного розведення і вирощування риб, інших водних тварин і рослин; до першої категорії відносяться водні об`єкти, які використовуються для збереження та розмноження цінних видів риб, для яких характерна висока чутливість до вмісту кисню; до другої категорії відносяться водні об`єкти, які використовуються для інших водогосподарських цілей.

Підпунктом 2.1.1. пункту 2 Правил та абзацом 2 пункту 7 постанови Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою КМУ №465 від 25.03.1999 р. зазначено, що на ділянках водних об`єктів, які знаходяться в межах населених пунктів, незалежно від цілей водокористування нормативи встановлюються як для води, що використовуються для задоволення господарсько-побутових потреб.

Оскільки, скид забруднюючих речовин зі зворотними водами суб`єкта господарювання здійснюється за межами населеного пункту, що підтверджується дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМУ49д-19 від 15.04.2019 р., то відповідно і ділянка річки Случ, не може бути віднесена до поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання або комунально-побутового. Тобто, в даному випадку позивачем нарахована шкода завдана відповідачем саме внаслідок скидів із зворотними водами у річку Случ, а не іншого порушення водокористування. Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимим доказами, що річка Случ була єдиним джерелом для здійснення підприємством господарсько - питного водопостачання, оскільки у дозвілі на спеціальне водокористування №550/ХМУ49д-19 від 15.04.2019 р. зазначено про фактичне місце здійснення діяльності (водокористування): свердловини №№2а, 2Б, 4,4а, 6, 7, 8, 9, 10 )резервна), 11а розташовані в м.Красилів, басейн річки Случ, басейн річки Горинь, район басейну річки Дніпро. Натомість фактичне місце здійснення діяльності (водовідведення) вказано: за межами м. Красилів, Красилівського району Хмельницької області.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок розміру відшкодування шкоди є належним.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у наднормативному скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об`єкт (річка Случ), причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, самої шкоди, вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами в сумі 204 560,50грн.

Одночасно суд враховує, що в природоохоронному законодавстві відсутнє розмежування понять "збитки та "шкода". Так, положення ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачають відшкодування шкоди. Разом з цим, Методика № 389, на підставі якої розраховано розмір суми, що є предметом стягнення у даній справі, використовує поняття "збитки". Отже, в даному випадку збитки є грошовим вираженням майнової шкоди.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області є обґрунтованими та доведеними, у зв`язку з чим підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо інших доводів відповідача, суд зважає на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Красилівського підприємства водопровідно - каналізаційного господарства м. Красилів Хмельницька область про стягнення 204560,50 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу задовольнити.

Стягнути з Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (32500, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Будівельна, 6; код ЄДРПОУ 14153813) - 204 560,50грн. (двісті чотири тисячі п`ятсот шістдесят гривень 50коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на користь держави в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Красилівської міської ради (ОТГ), зарахувавши кошти за реквізитами: УК у Красилівському районі/отг. М.Красилів, номер рахунку UA038999980333139331000022717, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972056, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (32500, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Будівельна, 6; код ЄДРПОУ 14153813) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, буд. 2/2, код ЄДРПОУ 38045514) - 3068,40грн. (три тисячі шістдесят вісім гривень 40коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.03.2021р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (вул. Івана Франка, 2/2, м. Хмельницький, 29000), 3 - відповідачу (вул. Будівельна, 6, м. Красилів, Хмельницька область, 32500).