Постанова від 24.06.2021 по справі 924/1209/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Справа № 924/1209/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2021 у справі №924/1209/20, ухвалене суддею Мухою М.Є., повний текст рішення складено 24.03.2021 р.

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м.Красилів Хмельницька область

про стягнення 204 560, 50 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення із відповідача 204 560,50 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу . Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року у справі №924/1209/20 позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити Красилівському підприємству водопровідно-каналізаційного господарства строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2021 року по справі №924/1209/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 204 560,50 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2021 року по справі №924/1209/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 204 560,50 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 р., поновлено Красилівському підприємству водопровідно-каналізаційного господарства строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2021 р. у справі №924/1209/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2021 р. у справі №924/1209/20, зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2021 р. у справі №924/1209/20 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "24" червня 2021 р. о 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2. Зобов`язано Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області в строк до 21.06.2021 р. надати апеляційному суду письмові пояснення щодо суті спору, з таких питань: на яких підставах в розрахунку розміру заподіяної шкоди визначено періоди обрахування з 11.02.2020 по 26.02.2020, з 05.02.2020 по 26.02.2020 та з 29.01.2020 по 14.02.2020; чим обґрунтовано використання в розрахунку заподіяної шкоди коефіцієнта категорії водного об`єкта (Ккат) - 1,6.

17.06.2021 р. на електронну адресу від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання яке призначене на 24.06.2021 р. у зв`язку з тим, що представник відповідача бере участь в інших судових засіданнях.

23.06.2021 р. на адресу апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області надійшли письмові пояснення щодо суті спору.

Колегія суддів у судовому засіданні відхилила клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідно до норми ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи та правова позиція скаржника викладена у апеляційній скарзі, а також представника відповідача було заслухано в судовому засіданні 03.06.2021 р.

З огляду на вищевказане колегія суду вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

У судове засідання апеляційної інстанції, представники сторін не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2021 р. у справі №924/1209/20 задоволено позов у повному обсязі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено наявність неправомірної поведінки відповідача, а розрахунок розміру відшкодування шкоди є обґрунтованим.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства зазначає, що із акта № 159/03 від 20.02.2019 року вбачається, що перевірка дотримання відповідачем природоохоронного законодавства проводилась позивачем в період з 11.02.2020 по 20.02.2020 року, а тому даний акт може бути доказом порушень природоохоронного законодавства лише у зазначений період, так як до та після зазначеної перевірки позивач не міг виявити та задокументувати будь-які порушення.

Скаржник, також звертає увагу на те, що перевищення ГДС сухого залишку та завислих речових по журналу обліку якості стічних вод відповідача не зафіксовано та не задокументовано, а також не зафіксовано перевищення ГДС по нітритах починаючи з 11.02.2020 року.

Також, відповідач стверджує, що протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод Інспекції №15-20 від 17.02.2020 р.; № 16-20 від 19.02.2020 року та протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод №15-20; 16-20 від 11.02.2020 року та 14.02.2020 року є одними і тим ж протоколами, мають однакові номера та зміст, а в Акті перевірки № 159/03 від 20.02.2020 року лише помилково зазначена їх дата 11.02 та 14.02.2020 року. Також, постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.02.2020 року № 62/03 встановлено, що 14.02. та 17.02.2020 року під час проведення позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства виявлено порушення правил охорони водних ресурсів, а саме забруднення вод річки Случ внаслідок скиду зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС, що підтверджено протоколами № 15-20 від 17.02.2020 року № 16-20 від 19.02.2020 року вимірювань та властивостей проб води. Тобто, із зазначеної постанови слідує встановлення лише двох випадків перевищення Відповідачем ГДС забруднюючих речовин, а саме 14 та 17.02.2020 року

Крім того, Актом позапланової перевірки №159/03 від 20.02.2020 року встановлені та задокументовані лише два випадки перевищення ГДС по сухому залишку, сульфатах, нітрит - іонах та нітрат - іонах, а саме 17 та 19.02.2020 року, один випадок перевищення ГДС завислих речовин, а саме 17.02.2020 року, а не за період нарахування та стягнення збитків (а саме з 29.01. по 26.02.2020 року).

Також, апелянт акцентує увагу на тому, що пунктами 2.4 та 2.5 Методики передбачено, що з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, допускається одноразовий відбір проб води. Таким чином, оскільки застосований позивачем розрахунковий період розрахунку розміру збитків за перевищення ГДС сухого залишку, сульфатів, нітрат-іонів (з 11 по 26.02.2020 року); нітрит - іонів (з 05.02. по 26.02.2020 р.) та завислих речовин (з 29.01.. по 14.02.2020 року) перевищує п`ять діб, то згідно п. 2.4 Методики для проведення такого розрахунку Позивача мав відібрати щонайменше три проби води, чого ним здійснено не було, а тому виконаний ним розрахунок розміру збитків здійснений з порушенням вимог Методики і суд першої інстанції безпідставно визнав його належним.

Крім того, єдиним належним доказом встановлення водному об`єкту певної категорії є відповідне рішення обласної ради на території якої знаходиться такий об`єкт, а у даній справі це відповідне рішення Хмельницької обласної ради прийняте за поданням органів Мін природи України. Однак, у матеріалах даної справи відсутнє таке рішення Хмельницької обласної ради або будь-яка інформація щодо його існування, що свідчить про недоведеність належності річки Случ до рибогосподарської категорії, які суд вважав встановленими та безпідставності застосування при розрахунку розміру збитків коефіцієнта 1,6.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами на Красилівському підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів, про що складено акт від 20.02.2020 року №159/03.

У акті зазначено, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено порушення Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів, який є первинним водокористувачем, абзацу третього частини 1 статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зокрема не виконано п.3 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №755/03 від 09.12.2019 року щодо виконання умов дозволу на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 (пункт 1 Умов спеціального водокористування) - припинення наднормативних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативів ГДС, зокрема, (за протоколом Інспекції №15-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб вод від 17.02.2020 року фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (498 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3) та ін.; не виконано п.4 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №755/03 від 09.12.2019 року щодо виконання умов дозволу на спеціальне водокористування №550/ХМ/49д-19 (пункт 7 відомостей щодо природоохоронних заходів) дотримання (не погіршення) якісних показників поверхневих вод у р. Случ (за протоколами Інспекції №15-20 та 16-20 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 11.02.2020 року та 14.02.2020р.) у контрольному стовпі 500 м нижче скиду з випуску №1 в порівнянні з 100м спостерігається погіршення якісних показників річкової води по сухому залишку, завислих речовин та ін...; порушено п.1 Умов спеціального водокристування та п.6 Відомостей щодо природоохоронних заходів: за протоколом інспекції №16-20 вимірювань вмісту показників складу та властивостей проб від 19.02.2020р. фіксується перевищення нормативів ГДС по сухому залишку (486 мг/дм3 при нормативі ГДС 395,5 мг/дм3).

Акт підписаний представниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів (т.в.о. начальника Кучером О.М., головним інженером Лісовським В.В., майстром очисних споруд Стафурським М.В., начальником лабораторії Літнарович С.Р.).

07.04.2020р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів складено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Красилівським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Красилів внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме внаслідок скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС у річку Случ, що підлягають нормуванню згідно із законодавством.

Розрахунок проведено за формулою 12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783.

У розрахунку зазначено, що маса наднормативних скидів забруднюючих речовин (сухий залишок (мінералізація) АПАР, нафтопродукти) розрахована на підставі даних Красилівського ВПКГ про фактичні витрати зворотних вод та тривалості скиду зворотних вод, які внесені до журналу обліку водовідведення, розпочатого 01.01.2017 року, даних Красилівського ВПКГ щодо обліку якості стічних вод, що скидаються з очисних споруд №1, які внесені до журналу обліку якості стічних вод, розпочатого 02.04.2015 року. Розмір збитків становить 204 560,50грн.

Звернення Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м.Красилів від 07.04.2020р. про сплату до державного бюджету збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів залишено останнім без задоволення.

Протоколом про адміністративне правопорушення №005570 від 20.02.2020р., встановлено, що начальник лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. здійснила адміністративне правопорушення, яке полягало у порушенні правил охорони водних ресурсів і забруднення вод р. Случ внаслідок скиду зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС, що підтверджено протоколами №15-20, №16-20 від 17.02.2020р. та від 19.02.2020р. вимірювань вмісту показників та складу властивості вод, що є порушенням ст.44, ст.70 Водного кодексу України. У протоколі також вказано, що на місці правопорушення відібрані проби зворотніх вод 11, 14, 18 лютого 2020 року. Протокол підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. та начальником лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В.

Згідно поданого позивачем до матеріалів справи протоколу №005570 від 20.02.2020 року про адміністративне правопорушення, начальник лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. здійснила адміністративне правопорушення тим, що в ході проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що посадовою особою не здійснюється визначення якості вод, що скидаються, що є порушенням ст.44, 70 Водного кодексу України. Протокол підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. та начальником лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. Крім того, протокол містить відмітку про відмову Літнарович С.В. від пояснень.

20.02.2020р. складено протокол № 005571 про адміністративне правопорушення яким встановлено, що начальник лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. здійснила адміністративне правопорушення тим, що в ході проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що посадовою особою не здійснюється визначення якості вод, що скидаються (токсичності по вмісту коліфагів, лактопозитивних кишкових паличок, життєздатних яєць гельмінтів., що є порушенням ст.44 Водного кодексу України. Протокол підписаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. та начальником лабораторії Красилівського ВПКГ Літнарович С.В. Крім того, протокол містить відмітку про відмову Літнарович С.В. від пояснень.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.02.2020 року №62/03 громадянку ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке визначено ч.1 ст.59 та ст.60 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

Суму штрафу сплачено Красилівським ПВГК згідно платіжного доручення №1526 від 24.02.2020 року. У призначенні платежу зазначено "штраф утриманий з з/п Літнарович С.Р. згідно постанови №62/03 від 21.02.2020р. Державної екологічної інспекції у Хмельниц. області. код класиф. дох.2108110".

В матеріалах справи також наявна копія Дозволу на спеціальне водокористування від 15.04.2019р. №550/ХМ/49д-19 виданий Красилівському підприємству водопровідно - каналізаційного господарства.

Оскільки відповідач у добровільному порядку шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 204 560,50грн. не сплатив, позивач завернувся із даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року у справі №924/1209/20 позов задоволено.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до приписів частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об`єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар`єрної чи дренажної води.

Згідно з частиною 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Стаття 109 Водного кодексу України передбачає, що спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку, встановленому законодавством.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

В силу вимог статті 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до частини 1 статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина 2 ст. 49 Водного кодексу України).

Стаття 48 Водного кодексу України передбачає поняття спеціального водокористування. Так, згідно частини 1 цієї статті спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Згідно із ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Як визначено пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного господарства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Міністерства екології України та природних ресурсів.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі - Методика).

Апеляційним судом взято до уваги, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовані в Акті позапланової перевірки №159/03 від 20.02.2020р., який є належним доказом такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржено дії позивача щодо проведення перевірки, Акту позапланової перевірки №159/03 від 20.02.2020р. складеного Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що свідчить про погодження відповідача із фактами зафіксованими в Акті порушень.

Виходячи з дійсних встановлених обставини справи, колегія суддів вважає, що позивачем доведено наявність неправомірної поведінки відповідача у сфері користування водними ресурсами.

Таким чином, в період з 11.02.2019р. по 26.02.2020р. відповідач здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, внаслідок чого позивач нарахував збитки в розмірі 204 560,50 грн., які просить стягнути.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водному об`єкту (р. Случ) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у річку Случ здійснено позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 за формулою 12: З = К кат х К Р х k з х [(М i1 х g i1) + (М i2 х g i2) + ...(М im х g im)], де

К кат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2;

К Р - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;

k з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у річку Случ із зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду здійснено згідно формули 1 Методики №389 : М i = (С iф - С iд) х Q iф х t х 10 -6 ,

де М i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

С iф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м 3;

С iд - дозволена для скиду концентрація i-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м 3;

Q iф - фактичні витрати зворотних вод, м 3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10 -6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

У відповідності до п.2.3 Методики №389 при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів.

Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному.

При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Як вбачається із розрахунку шкоди, маса наднормативних скидів забруднюючих речовин (сухий залишок (мінералізація) АПАР, нафтопродукти) розрахована на підставі даних Красилівського ВПКГ про фактичні витрати зворотних вод та тривалості скиду зворотних вод, які внесені до журналу обліку водовідведення, розпочатого 01.01.2017 року, даних Красилівського ВПКГ щодо обліку якості стічних вод, що скидаються з очисних споруд №1, які внесені до журналу обліку якості стічних вод, розпочатого 02.04.2015 року.

При цьому як вбачається із акту позапланової перевірки №159/03 від 20.02.2020р. відбір проб води здійснювався 11.02, 14.02. 17.02., 19.02.2020р. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення від 20.02.2020р. №005570, №005571 містять дані про відібрання проб води 11, 14 та 18 лютого 2020р. Постанова винесена на підставі зазначених Протоколів не оскаржена.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч.1 ст.69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у наднормативному скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об`єкт (річка Случ), причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, самої шкоди, вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

В свою чергу відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні законодавства у сфері захисту довкілля.

Доводи апеляційної скарги Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства суд апеляційної інстанції вважає безпідставними враховуючи наступне.

Враховуючи позицію Методики, викладену у пункті 2.3 розділу ІІ, при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами, що були скинуті з випуску №1 у річку Случ використано:

- результати інструментально-лабораторних вимірювань Красилівського ПВКГ, яке має хімічну лабораторію по контролю за якістю очищення стічних вод (атестат про технічну компетенцію №36(ХЛ)17 від 29.04.17 р., чинне до 28.04.2020 р., та яка відповідно здійснює відомчий контроль за якістю зворотних вод з випуску №1 у р.Случ, результати такого контролю заносяться до журналу обліку якості стічних вод, що скидаються (очисні споруди №1) для завислих речовин та нітрит-іонів. Так, дані відомчого контролю підприємства свідчать, що концентрація у зворотних водах, що були скинуті у р.Случ з випуску № 1:

завислих речовин: 29-30.01.-03.02.2020 р. становила 13,69 мг.дм3 при встановленому нормативі ГДК - 13,68 мг/дм3;

завислих речовин: 05-06.-10.02.2020 р. становила 13,7 мг/дм3 при встановленому нормативі ГДК - 13,68 мг/дм3;

нітрит-іонів: 05-06.-10.02.2020 р. становила 0,081 мг/дм3 при встановленому нормативі ГДК - 0,08 мг/дм3;

- результати інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, яка уповноважена на проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища (наказ Державної екологічної інспекції України від 04.03.2019 р. №91) для сухого залишку (мінералізації), сульфатів, нітрат-іонів, нітрит-іонів, АПАР, завислих речовин. Перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування нормативів ГДС за цими речовинами зафіксовані протоколами вимірювань показників складу та властивостей вод №15-20 від 17.02.2020 р. (відбір проб 11.02.2020 р.), №16-20 від 19.02.2020 р. (акт відбору проб від 14.02.2020 р.), протокол №18-20 від 24.02.2020 р. (акт відбору від 18.02.2020 р.).

Таким чином, підставами для визначення періодів наднормативних скидів: 11.02.2020-26.02.2020 (для сухого залишку (мінералізації), сульфатів, нітрат-іонів), 05.02.2020-26.02.2020 (для нітрит-іонів), 29.01.2020-14.02.2020 (для завислих речовин) є результати інструментально-лабораторного контролю, що проводився безпосередньо самим підприємством та результати інструментально-лабораторного контролю Інспекції, які фіксують перевищення нормативів ГДС по згадуваних речовинах, а також дані інструментально-лабораторного контролю як Інспекції так і підприємства, які свідчать про припинення наднормативних скидів з перевищенням нормативів ГДС.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо невірного застосування значення коефіцієнта Ккат, який дорівнює 1,6 (категорія водного об`єкта - поверхневий водний об`єкт рибогосподарського значення - II категорії) в розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних водному об`єкту (р. Случ) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством у річку Случ, враховуючи наступне.

Правилами охорони поверхневих вод (далі-Правила), що затверджені Держкомприроди від 21.02.1991 р., зокрема підпунктом 2.1.1. пункту 2 зазначено, що до господарсько-питного водокористування відноситься водокористування водних об`єктів або їх ділянок в якості джерела господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До комунально-побутового водокористування відноситься використання водних об`єктів для купання, заняття спортом і відпочинку населення.

Відповідно до підпункту 2.1.2. пункту 2 Правил до рибогосподарського водокористування відноситься використання водних об`єктів для існування, розмноження і міграції риб та інших водних організмів.

Рибогосподарські водні об`єкти або їх ділянки можуть відноситися до однієї з трьох категорій: до вищої категорії відносяться місця розташування нерестовищ, масового нагулу і зимувальних ям особливо цінних видів риб та інших промислових водних організмів, а також охоронні зони будь якого типу штучного розведення і вирощування риб, інших водних тварин і рослин; до першої категорії відносяться водні об`єкти, які використовуються для збереження та розмноження цінних видів риб, для яких характерна висока чутливість до вмісту кисню; до другої категорії відносяться водні об`єкти, які використовуються для інших водогосподарських цілей.

Підпунктом 2.1.1. пункту 2 Правил та абзацом 2 пункту 7 постанови Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою КМУ №465 від 25.03.1999 р. зазначено, що на ділянках водних об`єктів, які знаходяться в межах населених пунктів, незалежно від цілей водокористування нормативи встановлюються як для води, що використовуються для задоволення господарсько-побутових потреб.

Оскільки, скид забруднюючих речовин зі зворотними водами суб`єкта господарювання здійснюється за межами населеного пункту, що підтверджується дозволом на спеціальне водокористування №550/ХМУ49д-19 від 15.04.2019 р., то відповідно і ділянка річки Случ, не може бути віднесена до поверхневого водного об`єкту господарсько-побутового використання або комунально-побутового.

Крім того, за запитом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 05.02.2021 р. №525/03 до Сектору у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України, Інспекції надано копію розрахунку нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами Красилівського ПВКГ (2019 рік), в якому зазначено, що категорія водного об`єкту є рибогосподарською. Отже, застосування значення коефіцієнта Ккат -1,6 у формулі 12 Методики, є таким, що відповідає вимогам законодавства.

З підстав викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами в сумі 204 560,50грн.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красилівського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2021 у справі №924/1209/20 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №924/1209/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "02" липня 2021 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.