Постанова

від 24.03.2021 по справі 420/982/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/982/20 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойко А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУДПС), в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог (вх. №8376/20 від 24 лютого 2020 р.), просила визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення ГУДПС №0000703305 від 08 січня 2020 р.; податкове повідомлення-рішення ГУДПС №0000743305 від 08 січня 2020 р.; податкове повідомлення-рішення ГУДПС №0000763305 від 08 січня 2020 р.; податкове повідомлення рішення ГУДПС №0000783305 від 08 січня 2020 р.; податкове повідомлення рішення ГУДПС №0000723305 від 08 січня 2020 р.; податкову вимогу ГУДПС №Ф-0000813305 від 08 січня 2020 р.; рішення ГУДПС №0000793305 від 08 січня 2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ФОП подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просила його скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю.

Під час судового засідання 03 березня 2021 року, проведеного за участю представників сторін та за їх згодою колегія суддів ухвалила перейти до розгляду даної справи в порядку письмового провадження. 24 березня 2021 року було складено повне судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУДПС на підставі ст.77 України, пп.2 ч.1 ст.13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , наказу ГУДПС №1036 від 18 жовтня 2019 року, направлення на перевірку №1471/33-05 від 07 листопада 2019 року та плану-графіку проведення планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 р., валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №491/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 04 грудня 2019 року (т.1, а.с. 21-82), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення: п.63.3 ст. 63 (абз.4) ПК України; п.177.4 ст.177, п.167.1 ст.167 ПК України, у зв`язку з чим донараховано податок з доходів фізичних осіб за період перевірки у загальній сумі 1836249,69 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 425892,46 грн., за 2017 рік у сумі 611290,19 грн., за 2018 рік у сумі 799067,04 грн.; пп. г п.176.2 ст.176 ПК України; розділ III Наказу Міністерства фінансів України №4 від 13 січня 2015 року Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за N111/26556; ст.6, п.8 ст.9 Закону України № 2464-VI від 8 липня 2010 року Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у зв`язку з чим донараховано єдиний соціальний внесок від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на загальну суму 86563,47 грн.; п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, у зв`язку з чим донараховано військовий збір у сумі 153020,80 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 35491,03 грн., за 2017 рік у сумі 50940,85 грн., за 2018 рік у сумі 66588,92 грн.; п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, перевіркою встановлено заниження зобов`язання по ПДВ на загальну суму ПДВ 2021263 грн., в т.ч. за січень 2016 року - 10786 грн., за лютий 2016 - 33567 грн., за березень 2016 року - 35872 грн., за квітень 2016 року - 33988 грн., за травень 2016 року - 33837 грн., за червень 2016 року - 51368 грн., за липень 2016 року - 58698 грн., за серпень 2016 року - 52284 грн., за вересень 2016 року - 54727 грн., за жовтень 2016 року - 33148 грн., за листопад 2016 року 51036 грн., за грудень 2016 року 29134 грн., за січень 2017 року - 36050 грн., за лютий 2016 року 42096 грн., за березень 2017 року - 75089 грн., за квітень 2017 року - 38326 грн., за травень 2017 року - 45894 грн., за червень 2017 року -53573 грн., за липень 2017 року - 75512 грн., за серпень 1017 року - 46624 грн., за вересень 2017 року - 45603 грн., за жовтень 2017р. - 65339 грн., за листопад 2017 року - 66751 грн., за грудень 2017 року - 73652 грн., за січень 2018 року - 63449 грн., за лютий 2018 року - 94494 грн., за березень 2018 року - 100560 грн., за квітень 2018 року - 75909 грн., за травень 2018 року - 61792 грн., за червень 2018 року - 72677 грн., за липень 2018 року 91680 грн., за серпень 2018 року - 71388 грн., за вересень 2018 року - 62133 грн., за жовтень 2018р. - 51711 грн., за листопад 2018 року - 87368 грн., за грудень 2018 року - 45148 грн..

17 грудня 2019 року позивачем направлено до ГУДПС заперечення на акт перевірки, які відповідач залишив без задоволення, а висновки акту без змін.

Так, в ході перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, ФОП відносила до складу валових витрат вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг на підставі первинних документів, отриманих від таких суб`єктів господарювання: ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Лімарк , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Паттерн Альянс , ТОВ Вега сіті груп , ТОВ Альфа Біо енержи , ТОВ Адванс ассист , ТОВ Альтаір вест груп , ТОВ Іверія пром. , ТОВ Промпідшипник ЛТД .

За наслідками перевірки податковим органом зроблено висновок про заниження позивачкою оподатковуваного доходу за 2016-2018 роки на 10302102,68 грн., в тому числі за 2016 рік на 2404148,93 грн., за 2017 рік на 3426609,37 грн., за 2018 рік - на 4471344,38 грн. (т.1, а.с.31-52). Зазначений висновок відповідачем обґрунтовано тим, що аналізом господарських операцій ФОП з вказаними контрагентами встановлені ознаки ризикового ведення господарської діяльності, спрямованої на штучне формування податкових витрат і податкового кредиту шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ і декларації про майновий стан (додаток Ф-2, додатку № 5 до декларації з ПДВ).

На думку податкового органу, в даних господарських правовідносинах відсутній ланцюг постачання ТМЦ на різних ланках постачання товару.

Також було встановлено, що за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року ФОП задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 10103313 грн.. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року встановлено його завищення.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивачкою відносились до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним та зареєстрованим такими суб`єктами господарювання: ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Лімарк , ТОВ Паттерн Альянс (код ЄДРПОУ 39988843), ТОВ Вега сіті груп (код ЄДРПОУ 40042491), ТОВ Альфа Біо енержи (код ЄДРПОУ 39314833), ТОВ Адванс ассист (код ЄДРПОУ 40149766), ТОВ Альтаір вест груп (код ЄДРПОУ 40442064), ТОВ Іверія пром. (код ЄДРПОУ 40558207), ТОВ Промпідшипник ЛТД (код ЄДРПОУ 39146772), та зроблено висновки про неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами, у зв`язку з чим, на думку податкового органу, не підтверджено факт ланцюгового придбання деталей (підшипники, втулки, кулі, ролики, сальники).

Крім того, в акті перевірки зазначено, що у зв`язку з порушеннями, викладеними в пп.2.1.2 акту перевірки, встановлено заниження військового збору у загальній сумі 153020,80 грн., в т.ч. за 2016 рік - 35491,03 грн., за 2017 рік - 50940,85 грн., за 2018 рік - 66588,92 грн..

На підставі вищезазначеного акта перевірки та встановлених обставин, ГУДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000743305 від 08 січня 2020 р., яким до позивачки за порушення пп. г п.176.2 ст.176 ПК України; розділу III наказу Міністерства фінансів України №4 від 13 січня 2015 р. Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них, застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн.;

- №0000703305 від 08 січня 2020 року, яким до позивачки за порушення п. 63.3 ст. 63 (абз.4) ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн..

- №0000763305 від 08 січня 2020 року, яким позивачці за порушення п. 198.1, п.198.3 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2526578,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 2021263 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 505315,75 грн.;

- №0000783305 від 08 січня 2020 року, яким ФОП за порушення п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 191276,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 153020 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38255,20 грн.;

- №0000723305 від 08 січня 2020 року, яким позивачці за порушення п.177.4 ст.177, п.167.1 ст.167 ПК України на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2295312,11 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмір 1836249,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 459062,42 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000813305 від 08 січня 2020 року, згідно якої відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачці визначено суму боргу 86563,47 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000793305 від 08 січня 2020 року, яким позивачці за порушення ст.6, п.8 ст.9 Закону України № 2464-VI від 08 липня 2010 року Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування донараховано єдиний соціальний внесок на суму 25969,04 грн..

Винесення вказаних податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, копії яких надано на підтвердження факту придбання позивачкою товарів, не відображають реальності проведених операцій та відповідно не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які засвідчують факт придбання цих ТМЦ, робіт, послуг, а тому їх оприбуткування для відображення в бухгалтерському та податковому обліках та формування податкового кредиту по взаємовідносинах із зазначеними вище контрагентами позивачки є безпідставним.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Стосовно податкових повідомлень-рішень №0000763305 від 08 січня 2020 року, яким позивачці за порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 526578,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 2021263 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 505315,75 грн.; №0000723305 від 08 січня 2020 року, яким позивачці, за порушення п.177.4 ст.177, п.167.1 ст.167 ПК України на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмір 2295312,11 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмір 1836249,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 459062,42 грн., колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, зі змісту статті 201 ПК України вбачається, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, статтею 177 ПК України регламентовано питання оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Так, положеннями вказаної статті передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

З аналізу вказаних норм вбачається, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ та витрат, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів та зв`язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2015 року між ТОВ Паттерн Альянс (постачальник) та ФОП (покупець) укладено договір купівлі-продажу №С-10/15, відповідно до п.1 якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність замовника товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених цим договором (т.3, а.с.23-25).

01 грудня 2015 року між ТОВ Вега сіті груп (постачальник) та ФОП (покупець) укладено договір купівлі-продажу №С-12/3, відповідно до п.1 якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність замовника товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених цим договором (т.3, а.с.26-28).

Аналогічні вимоги містились і в договорах від 01 січня 2016р. з ФОП ОСОБА_4 №Б-16/3, від 04 січня 2016р. з ТОВ Лімарк №03-С/16, від 02 квітня 2016 р. з ФОП ОСОБА_2 №02/04/2014, від 01 квітня 2016 року з ТОВ Альфа Біо енержи №С04-4/16, від 01 квітня 2016р. з ТОВ Адванс ассист №С-3/1604, 01 липня 2016р. з ТОВ Альтаір вест груп №С-07/16, від 01 серпня 2016р. з ТОВ Промпідшипник ЛТД №16/8-02.

Разом з тим, на підтвердження дійсної реалізації вказаних правочинів ФОП було надано лише видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять жодних товарно-транспортних накладних, при тому, що, зокрема, п.3.3 договору поставки №16/8-02 від 01 серпня 2016 року, укладеного між ТОВ Промпідшипник ЛТД (постачальник) та ФОП (замовник), та договору купівлі-продажу №02/04/2014 від 02 квітня 2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (постачальник) та ФОП (покупець), прямо передбачено складання відповідних товарно-транспортних накладних після переходу права власності на товар до ФОП.

Крім того, решта договорів ФОП з контрагентами передбачає поставку лише шляхом самовивозу ФОП від постачальника (в тому числі з інших міст України), разом з тим на підтвердження здійснення самовивозу позивачкою було не надано жодних відомостей, рівно як і не доведено можливості здійснення такого самовивозу власним транспортом та/або залучення до такого вивозу сторонніх підприємств, що спростовує факт переміщення придбаного товару, тим більше, що обсяг та вага товару, з огляду на видаткові накладні, є значними та таке переміщення товару не може бути реалізовано без залучення транспортних засобів.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи представника ФОП, надані під час судового засідання 03 березня 2021 року, з приводу того, що позивачка самостійно (власноруч) здійснювала переміщення спірного товару з огляду на його невеликі вагу та об`єм (в тому числі з використанням громадського транспорту), оскільки такі посилання спростовуються характеристиками спірного товару. Так, згідно загальнодоступної інформації з мережі Інтернет підшипник 216 (якого в деяких накладних зазначено 50-60 шт) має вагу 1,411 кг, підшипник 1615 (2315) - 4,72 кг, що з урахуванням кількості нібито придбаного товару спростовує наведений аргумент.

Також, слід зазначити, що згідно п.1.2 договору купівлі-продажу №Б-16/3 від 01 січня 2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (постачальник) та ФОП (покупець) ціна та кількість підшипників визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною вказаного договору. Разом з тим, матеріали справи не містять, а позивачкою не було надано вказаних специфікацій, як не було надано і будь-яких пояснень щодо способу формування номенклатури товару при його придбанні у інших контрагентів.

Окремо, стосовно оплати колегія суддів зазначає, що справа містить платіжні доручення, які на думку позивачки підтверджують реальність господарських правовідносин, оскільки свідчать про наявність факту оплати ФОП за поставлений товар. Водночас, зазначені платіжні доручення можуть свідчити про оплату коштів лише частині контрагентів, а саме: ТОВ Лімарк , ТОВ Паттерн Альянс , ТОВ Вега сіті груп , ТОВ Промпідшипник ЛТД та ТОВ Адванс ассист .

Також, слід зазначити, що всі наявні платіжні доручення датовані 2016 роком, в той час як у ФОП були (нібито) господарські правовідносини з відповідними контрагентами у 2017-2018 роках.

Додатково колегія суддів наголошує, що надані платіжні доручення не містять жодного підпису та печатки банку, який здійснив переказ, що не доводить належним чином проведення оплати за товар.

Крім того, щодо фізичної можливості зберігання спірного товару, що є суттєвим з огляду на його об`єм та обсяг, колегія суддів зазначає, що з акта перевірки вбачається наявність у ФОП в оренді офісу та складу, однак, лише в 2018 році. Стосовно можливості зберігання спірного товару в період часу 2016-2017 роки доказів ФОП надано не було.

Колегія суддів зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат судам належить з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, як то: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів та інше, а тому відсутність достатніх доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність формування ФОП витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та інших доказів.

Колегія суддів вважає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору, або відсутність факту визнання такого договору недійсним або нікчемним, самі по собі не свідчать про його виконання сторонами, і за відсутності обов`язкових первинних документів не можуть вважатися безперечними доказами реальності здійснення відповідної господарської операції.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання ФОП на судові рішення у справах за позовом ТОВ Промпідшипник ЛТД та ТОВ Промпостачальник 2010 до податкового органу (т.6 а.с.154-162), які нібито підтверджують правомірність та реальність набуття вказаними суб`єктами спірного товару, який в подальшому (нібито) було перепродано ФОП, що, на думку позивачки, повинно спростовувати висновок ГУДПС про нереальність відносин по ланцюгу постачання, оскільки предметом спірних правовідносин по даній справі є господарські відносини придбання ФОП з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Лімарк , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Паттерн Альянс , ТОВ Вега сіті груп , ТОВ Альфа Біо енержи , ТОВ Адванс ассист , ТОВ Альтаір вест груп , ТОВ Іверія пром. , ТОВ Промпідшипник ЛТД . При цьому, вказані судові рішення не свідчать, що саме той отриманий ТОВ Промпідшипник ЛТД товар було продано далі позивачці.

Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000763305 від 08 січня 2020 року та № 0000723305 від 08 січня 2020 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів вважає також безпідставними позовні вимоги про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення №0000783305 від 08 січня 2020 року, яким позивачці за порушення п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 191276,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 153020 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38255,20 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000813305 від 08 січня 2020 року, згідно якої відповідно до ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачці визначено суму боргу 86563,47 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000793305 від 08 січня 2020 року, яким ФОП за порушення ст.6, п.8 ст.9 Закону України № 2464-VI від 8 липня 2010 року Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування донараховано єдиний соціальний внесок на суму 25969,04 грн., оскільки вказані акти відповідача є похідними від податкових повідомлень-рішень №0000763305 від 08 січня 2020 року та №0000723305 від 08 січня 2020 року, які, як було зазначено вище, винесені ГУДПС правомірно.

Крім того, згідно пп. г п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу.

Відповідачем зафіксовано в акті перевірки порушення позивачкою пп. г п.176.2 ст.176 ПК України, що призвело до зменшення податкових зобов`язань платника податку, в зв`язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000743305 від 08 січня 2020 року.

Окрім іншого, в акті перевірки відповідач зазначив, що ФОП не надавала звіти форми 1-ДФ протягом періоду перевірки. У періоді, що перевірявся, ФОП перераховувала СГД - фізичним особам (ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 .. ФОП ОСОБА_5 ) кошти за придбані ТМЦ (послуги) без відповідного відображення виплачених доходів підприємцям за 157 ознакою доходу.

Згідно абз. 4 п.63.3 ст. 63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідач зафіксував у висновках акта перевірки порушення вказаних положень ПК України та прийняв на цій підставі рішення №0000703305 від 08 січня 2020 року, яким до позивачки застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн..

Положеннями статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, обґрунтовуючи власну правову позицію щодо скасування спірних рішення №0000703305 від 08 січня 2020 року та податкового повідомлення-рішення №0000743305 від 08 січня 2020 року, ФОП ні в позові, ні в апеляційній скарзі не було зазначено жодних обґрунтувань щодо їх протиправності, що свідчить про відсутність правових підстав для їх скасування.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.