Ухвала

від 23.03.2021 по справі 752/6484/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6484/20

Провадження № 1-кс/752/2441/21

У Х В А Л А

23 березня 2021 року Року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 42019100000000777від 06.12.2019за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.3ст.28,ч.1ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 42019100000000777 від 06.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що директор комунального підприємства «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5 , головний інженер цього підприємства ОСОБА_6 , директор ТОВ «Інноваційна компанія «Ефективні Енергетичні Технології» ОСОБА_7 , директор ТОВ «Проект-Студія» ОСОБА_8 , інші невстановлені особи, в тому числі службові особи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), створили стійку організовану групу з метою заволодіння коштами, виділеними відповідно до розпорядження Київської міської ради №805 від 08.05.2019 «Про виконання робіт в рамках проектів, які перемогли у 2018?2019 роках у конкурсах проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва, в яких створені об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, а також у кооперативних будинках», шляхом умисного завищення в офіційних документах обсягів та вартості виконаних робіт.

Зазначив,що ОСОБА_7 згідно відведеноїйому злочинноїролі виконавцязлочину,реалізуючи спільнийзлочинний план,забезпечив участьпідконтрольного товаристваз обмеженоювідповідальністю «Інноваційна компанія «Ефективні Енергетичні Технології» у закупівлях робіт, при цьому зазначивши необхідні дані та надавши необхідні документі, тим самим перемогти в даному конкурі. В подальшому із директором комунального підприємства ОСОБА_5 підписав договори підряду №215-Г-БМ-70/30 від 04.12.2019, №218-Г-БМ-70/30 від 05.12.2019, №217-Г-БМ-70/30 від 05.12.2019, №265-Г-БМ-70/30 від 19.12.2019, №221-Г-БМ-70/30 від 05.12.2019 щодо виконання робіт з капітального ремонту в місцях загального користування житлових будинків ОСББ, ЖБК у м. Києві.

Після цього, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , маючи об`єктивну можливість діяти як того вимагають інтереси служби, діючи умисно, будучи службовими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Держбуду України 05.07.2013 №293, Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, як учасники організованої групи підписали акти приймання виконаних робіт, в які внесено недостовірні відомості, які не відповідають обсягам і вартості робіт, визначеним узгодженою проектно-кошторисною та фінансово-звітною документацією, чим безпідставно завищено вартість виконаних робіт.

Також ОСОБА_7 мав проконтролювати отримання ТОВ «Інноваційна компанія «Ефективні Енергетичні Технології» на банківські рахунки, відкриті ТОВ«Інноваційна компанія ефективні енергетичні технології» (ЄДРПОУ 19034898) в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), та подальше їх розподілення між учасниками злочинної групи

Загалом організованагрупа ускладі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ,інших невстановленихосіб,в томучислі службовихосіб виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), незаконно заволоділа у 2020 році грошовими коштами територіальної громади м. Києва у розмірі 710268,98 грн

01.03.2021 року складено повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та того ж дня вручено.

Слідчий зазначає, що у випадку визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5ст.191КК України до нього може бути застосовано судом обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкцією цієї статті, у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_7 .

А тому з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а також з метою запобігання можливості відчуження вказаного майна підозрюваного слідчий просив накласти арешт.

З метою забезпечення арешту майна слідчий просив розглянути дане клопотання без виклику підозрюваного відповідно до ч. 2ст. 172 КПК України.

В судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідно до ч.4ст.107 КПК Українифіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частинами 2,6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

В обґрунтування необхідності накладення арешту на вищевказане майно, слідчий вказав на забезпечення можливої конфіскації майна, а також з метою запобігання можливості відчуження вказаного майна підозрюваним.

Відповідно до ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 4ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Крім того, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії(Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50). Так, враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 .

Отже, врахувавши правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна,слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а тому слід надати згоду на арешт майна підозрюваного ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, керуючись статтями7,9,131,132,170-173,309,376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 42019100000000777від 06.12.2019року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.3ст.28,ч.1ст.366 ККУкраїни, задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1