Постанова

від 25.03.2021 по справі 520/9150/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 р. Справа № 520/9150/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 12.10.20 по справі № 520/9150/2020

за позовом Приватного підприємства "ЄВРОБУД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Євробуд (далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000660518 від 16.03.2020 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Харківській області №00000660518 від 16.03.2020 року, прийняте відносно Приватного підприємства Євробуд , про застосування штрафу у розмірі 510 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Приватного підприємства ЄВРОБУД (вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 31344085) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

28.09.2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. разом з копією договору про надання правничої допомоги від 09.07.2020 року (зареєстрована 29.09.2020 року); в подальшому до суду представником позивача надано копію акту про виконані послуги (роботи) адвоката №1 від 24.09.2020 року.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Євробуд до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Приватного підприємства "ЄВРОБУД" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 31344085) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одну тисячу п`ятсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти заяви - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції, які він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області, не є співмірними та не підтверджені належними документами: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) а саме, підготовка до розгляду справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка позовної заяви та представництво інтересів позивача у судовому засіданні не потребує значного часу на надання адвокатом зазначених вище послуг.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із співмірності наданої правової допомоги складності справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Так, в матеріалах справи наявні докази оплати витрат на професійну правничу допомогу, а саме копії наступних документів: копії рахунку №1 від 16.07.2020 року на оплату послуг адвоката та виписки банку на підтвердження здійснення оплати за надання правової допомоги у сумі 2500,00 грн.; договору про надання правничої допомоги від 09.07.2020 року, акту виконаних послуг (робіт) адвоката ОСОБА_1 №1 від 24.09.2020 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.07.2020 року між Приватним підприємством Євробуд та адвокатом Удовіковою Іриною Миколаївною укладено договір про надання правової допомоги.

Матеріалами справи встановлено, що згідно акту виконаних послуг (робіт) від 24.09.2020 року №1 адвокатом Удовіковою І.М. було надано наступні послуги:

консультування щодо можливості звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000660518 від 16.03.2020 року, роз`яснення наслідків нездійснення оскарження податкового повідомлення-рішення в суді (1 година);

ознайомлення з документами, наданими ПП "ЄВРОБУД", та вивчення нормативно-правових документів (3 години);

складання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000660518 від 16.03.2020 року (5 годин);

збір доказів, посвідчення та оформлення додатків до позовної заяви (1 година);

ознайомлення з відзивом на позовну заяву; складання відповіді на відзив на позовну заяву з додатками та надсилання їх до суду і відповідачу (3 години).

Усього вартість наданих послуг склала 2500,00 грн.

Згідно виписки з банку, за надані послуги позивачем сплачено 2500,00 грн.

Разом з цим, з рахунку №1 від 16.07.2020 року на оплату послуг адвоката вбачається, що послуги адвоката складаються з наступних складових:

консультація щодо можливості звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.03.2020 року (1 година) - 500 грн.;

вивчення документів, наданих клієнтом, для подання позову та вивчення нормативно-правової бази (1 година) - 500 грн.;

складання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.03.2020 року - 1500 грн.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такі види правничої допомоги як: "ознайомлення з документами, наданими ПП "ЄВРОБУД", та вивчення нормативно-правових документів", "збір доказів, посвідчення та оформлення додатків до позовної заяви", не є окремими послугами та охоплюються послугою підготовка та складання позовної заяви .

Крім того, вид правничої допомоги як "ознайомлення з відзивом на позовну заяву; складання відповіді на відзив на позовну заяву з додатками та надсилання їх до суду і відповідачу" в акті наданих послуг відсутня розшифровка щодо вартості цієї послуги.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суд першої інстанції, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є не співмірною з обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги - 2500 грн., є необґрунтованою та не відповідає фактичним затратам наданих послуг.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів зазначає, що вимогами частини шостої, сьомої статті 134 КАС України встановлено право суду, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що у цьому випадку принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

З матеріалів справи встановлено, що клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем до суду першої інстанції подано не було.

Вказаний висновок відповідає висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2020 у справі №400/478/19, від 22 квітня 2020 у справі 440/1757/19, від 05.08.2020 року у справі № 640/15803/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги відповідача про неспівмірність витрат на правову допомогу у конкретній справі, а саме, що підготовка позовної заяви та представництво інтересів позивача у судовому засіданні не потребує значного часу на надання адвокатом зазначених вище послуг, судом апеляційної інстанції не приймаються, враховуючи приписи п.1 ч.3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, враховується для цілей розподілу судових витрат.

Відповідач скористався можливістю згідно ст. 134 КАС України та в апеляційній скарзі заявив про неспівмірність вимог, однак не навів жодних доказів на спростування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі справа №826/841/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення заявленого клопотання представником позивача, та розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, складає - 1500,00 грн.

Таким чином, суд, переглянувши у межах апеляційної скарги додаткове рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружногоадміністративного суду від 12.10.2020 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержаннямнорм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 520/9150/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко Я.М. Макаренко