Постанова

від 25.03.2021 по справі 420/5760/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5760/20 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Стас Л.В.,

суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка (далі - ТОВ Агрофірма Дмитрівка , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Одеській області від 05 грудня 2019 року №ОД900/1593/АВ/П/МГ-ФС про накладання штрафу у сумі 125190,00 грн. за порушення вимог частин 1 та 2 ст.107 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оплата за роботу у святкові і неробочі дні не проводиться у подвійному розмірі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував на протиправність дій відповідача під час винесення оскаржуваної постанови, а саме: невручення направлення на проведення заходу державного контролю позивачу; невстановлення паспортних даних працівників охорони ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ); ненаправлення повідомлення про дату та час розгляду справи про накладання штрафу; підписання постанови особою ОСОБА_4 , яка, відповідно відомостей з ЄДРПОУ, не має право підпису; проведення розгляду справи про накладання штрафу без участі позивача.

Поряд з цим, позивач вказав, що оплата праці у святкові і неробочі дні, у розумінні ст.107 КЗпП України, не є нормою оплати праці, не є гарантією чи компенсацією для працівників, оскільки входить до структури заробітної плати, а отже, відноситься до інших державних соціальних гарантій, і не входить до числа мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у задоволенні позову ТОВ Агрофірма Дмитрівка - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ Агрофірма Дмитрівка подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги, товариство, окрім доводів викладених в позовній заяві, також зазначило, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що відповідно ч.3 ст.107 КЗпП України за бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому не лише оплачується у подвійному розмірі робота, а й може бути наданий інший день відпочинку.

Крім того, товариство вважає, що штраф у розмірі 125190,00 грн., щодо несвоєчасної сплати грошової суми у розмірі 4000 грн. є неспівмірним.

Відповідач, Головне управління Держпраці у Одеській області, подав відзив на апеляційну скаргу за яким, відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ТОВ Агрофірма Дмитрівка , а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Держпраці в Одеській області від 08 серпня 2019 року №1495 про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування проведено Інспекційне відвідування ТОВ АгрофірмаДмитрівка , адреса: 68710, Одеська область, Белградський район, село Дмитрівка, вулиця Сільськогосподарська, 35.

За результатами інспекційного відвідування складений АКТ інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД900/1593/АВ від 22 серпня 2019року, за яким виявлено 4 порушення, а саме:

- виплата заробітної плати у товаристві не проводиться регулярно в робочі дні у строки, встановлені частиною 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частиною 1 статті 24 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1993 року №108/95-ВР (далі-Закон №108/95-ВР) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, організації проводилась не в день звільнення;

- не дотриманні зобов`язання щодо своєчасного та повного нарахування заробітної плати (з урахуванням мінімальних гарантій в оплаті праці) за роботу у святкові дні, які визначені чинним законодавством України у червні, серпні, грудні 2018 року відносно 6 працівників;

- не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи.

З цього приводу на ім`я директора товариства ОСОБА_5 було видано припис від 22 серпня 2019 року, який він отримав, що засвідчено його особистою письмовою відміткою, з вимогою усунути виявлені порушення законодавства про працю у строк до 28 серпня 2019 року.

У визначений приписом строк від товариства до Головного управління Держпраці у Одеській області надіслано листа №23 від 23 серпня 2019 року про усунення виявлених в Акті №ОД900/1593/АВ/П від 22 серпня 2019 року порушень.

Доказів отримання відповідачем вказаного листа від 23 серпня 2019 року матеріали справи не містять.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься направлення на здійснення інспекційного відвідування ТОВ АгрофірмаДмитрівка в термін з 01 листопада 2019 року по 11 листопада 2019 року, яке, відповідно підпису, вручено директору ОСОБА_5 особисто 01 листопада 2019 року. (а.с.71)

30 жовтня 2019 року на підставі наказу Головного управління Держпраці в Одеській області №1950 та направлення на здійснення інспекційного відвідування від 30 жовтня 2019 року №15/01-29-3779 співробітник Головного управління Держпраці в Одеській області провів інспекційне відвідування ТОВ Агрофірма Дмитрівна у період з 01 листопада 2019 року по 11 листопада 2019 року щодо виконання припису №ОД900/1593/АВ/П від 22 серпня 2019 року в частині забезпечення застосування правових норм щодо тривалості робочого часу, заробітної плати та з інших подібних питань, які передбачені розділами 4, 6, частини І Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року №1338.

За результатами проведеного позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці в Одеській області 11 листопада 2019 року в присутності директора ТОВ Агрофірма Дмитрівка Станчева Б.М. складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД900/1593/АВ-ОД1200/П/1593, за яким:

- пункт 1 припису виконано - виплата заробітної плати у товаристві проводиться регулярно в робочі дні у строки, встановлені частиною 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частиною 1 статті 24 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1993 року №108/95-ВР(далі-Закон №108/95-ВР) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

- виконання пункту 2 досліджено не було - за період з 22 серпня 2019 року по теперішній час у товаристві звільнення найманих працівників не відбувалося;

- пункт 3 своєчасно не виконано - зобов`язання щодо своєчасного та повного нарахування заробітної плати (з урахуванням мінімальних гарантій в оплаті праці) за роботу у святкові дні, які визначені чинним законодавством України відносно 3 (трьох) працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 виконано з значним запізненням від строків зазначених у приписі №ОД900/1593/АВ/П від 22 серпня 2019 року, а саме: 04 листопада 2019 року;

- пункт 4 виконано - забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи.

Таким чином, під час проведення заходу державного контролю на предмет контролю виконання припису про усунення виявлених порушень від 22 серпня 2019 року було з`ясовано, що пункт 3 не був виконаний у повному об`ємі у визначені строки, та вищенаведені порушення (в частині виконання зобов`язань щодо своєчасного та повного нарахування заробітної плати, з урахуванням мінімальних гарантій в оплаті праці, за роботу працівників у святкові дні, які визначені чинним законодавством України у червні та серпні 2018 року, відносно трьох працівників товариства - ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ), продовжували тривати і на дату початку здійснення заходу державного контролю, а саме на 01 листопада 2019 року, що є свідомим нехтуванням норм про обов`язковість додержання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

18 листопада 2019 року на юридичну адресу ТОВ Агрофірма Дмитрівка направлено повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №15/01-33-10266, за яким вказано, що результати розгляду справи про накладання штрафу буде повідомлено товариство додатково, у строки передбачені п.4 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (із змінами).

05 грудня 2019 року уповноваженою посадовою особою Головного управління Байдюк С.В., начальником відділу з питань оплати праці Управління з питань праці Мартус Л.В. та інспектором відділу з питань оплати праці Управління питань праці Набока О.М. винесено Протокол розгляду справи про накладання уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці в Одеській області №32 за відсутності керівника об`єкта відвідування або його уповноваженої особи, та клопотання про відкладення розгляду справи від вказаних осіб, яким вирішено скласти постанову про накладання штрафу на ТОВ Агрофірма Дмитрівка у розмірі 125190,00 грн.

05 грудня 2019 року Головне управління Держпраці в Одеській області, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі Акту інспекційного відвідування від 11 листопада 2019 року №ОД900/1593/АВ-ОД1200/П/1593 щодо порушень ТОВ Агрофірма Дмитрівка законодавства про працю, а саме вимог частини 1 та 2 статті 107 КЗпП України відносно трьох працівників товариства - ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , постановою №ОД900/1593/АВ/П/МГ-ФС було накладено на ТОВ Агрофірма Дмитрівка фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 125190,00 грн. на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.

05 грудня 2019 року згідно квитанції ПАТ Укрпошта відповідачем на юридичну адресу ТОВ Агрофірма Дмитрівка листом за вихідним №15.01-33-10856 направлено постанову №ОД900/1593/АВ/П/МГ-ФС про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області у розмірі 125190,00 грн. (а.с.50-51)

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивача було правомірно притягнуто до передбаченої абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України відповідальності за порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці відносно трьох працівників.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.

Так, відповідно до абз.1 п.1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики №340 від 27 березня 2015 року, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року №84 затверджено положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, в пункті 1 якого зазначено, що головне управління є територіальним органом Держпраці України та здійснює свої повноваження на території Одеської області.

Згідно з пп.2 п.6 Положення №84 Головне управління для виконання покладених на нього завдань має право: отримувати в установленому законодавством порядку від установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань.

Відповідно до п.6 Розділу 4 Положення про державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11 лютого 2015 року, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з п.5 Розділу 6 Положення №96 від 11 лютого 2015 року Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до п.п.1-2 ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспектори праці, забезпечені відповідними документами, які засвідчують їхні повноваження, мають право, у тому числі безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема наодинці або у присутності свідків допитувати роботодавця або персонал з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, то таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, який набрав чинності 30 серпня 2019 року, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, визначено Порядком №509.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З огляду на вказане, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, та, як наслідок, накладення штрафу у розмірі, встановленому абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Як свідчать матеріали справи, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу від 05 грудня 2019 року №ОД900/1593/АВ/П/МГ-ФС суб`єкт владних повноважень виходив з того, що позивачем не дотримано зобов`язання щодо своєчасного та повного нарахування заробітної плати (з урахуванням мінімальних гарантій в оплаті праці) за роботу у святкові дні.

У свою чергу, позивач, не погоджуючись з цим, зазначає про те, що факт порушення товариством вимог КЗпП України не доведений на підставі відсутності підтвердження паспортних даних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Втім, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість вказаних доводів позивача з огляду на те, що 12 листопада 2019 року директор ТОВ Агрофірма Дмитрівка ОСОБА_5 отримав під підпис один примірник Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД900/1593/АВ-ОД1200/П/1593 від 11 листопада 2019 року, в якому відсутні будь-які відмітки про наявність заперечень чи зауважень до нього, зокрема щодо того, що вказані особи не є працівниками ТОВ Агрофірма Дмитрівка .

Крім того, у Акті №ОД900/1593/АВ-ОД1200/П/1593 від 11 листопада 2019 року зафіксовано, що відповідно до наданої товариством під час інспекційного відвідування розрахунково-платіжної відомості за листопад 2019 року нарахування та виплата ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заробітної плати за роботу працівників у святкові дні, які визначені чинним законодавством України, а саме: у святковий день 28 червня 2018 року (вісім робочих часів, згідно табелю обліку використання робочого часу, - охоронцям товариства ОСОБА_1 ОСОБА_9 ), у святковий день 24 серпня 2018 року (дев`ять робочих часів - охоронцю товариства ОСОБА_3 , та вісім робочих часів - охоронцю товариства ОСОБА_1 ) відбулося лише 04 листопада 2019 року, що свідчить про не виконання вимог припису №ОД900/1593/АВ/П у визначені строки.

Поряд з цим, колегія суддів вказує на те, що статтею 12 Закону України "Про оплату праці" визначено, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Таким чином, доводи скаржника про те, що оплата праці у святкові і неробочі дні не входить до числа мінімальних державних гарантів в оплаті праці, є необґрунтованими.

В свою чергу, відповідно листа Мінсоцполітики від 09 грудня 2014 року №922/13/155-14, робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП України) підлягає компенсації згідно ст. 107 КЗпП України. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Втім, матеріали справи не містять доказів, що працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали відгул за раніше відпрацьований час у святкові дні.

Щодо посилання скаржника на порушення відповідачем п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі-Порядок №509), колегія суддів зазначає таке.

Норми Порядку №509, у редакції чинній на момент проведення інспекційного відвідування, зазнали відповідних змін з 30 серпня 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Таким чином, колегія суддів вважає спростованим доводи позивача про підписання оскаржуваної постанови особою, яка, відповідно відомостей з ЄДРПОУ, не має право підпису, так як Байдюк С.В. є (згідно положення) керівником Головного управління Держпраці в Одеській області, а тому відповідно пункту 2 Порядку №509, наділений повноваженням підписання постанов про накладання штрафів.

Так, у силу вимог пункту 3 Порядку №509 (у редакції Постанови №823 від 21 серпня 2019 року) справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

У відповідності до пункту 4 Порядку №509 (у редакції Постанови №823 від 21 серпня 2019 року) під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю від 18 листопада 2019 року №15/01-33-10266 було надіслано рекомендованим листом, як того вимагає абз.2 п.3 Порядку №509. Це підтверджується фіскальним чеком від 18 листопада 2019 року (а.с.88-89).

Варто відзначити, що наведена норма законодавства вимагає від органу держпраці направлення на адресу суб`єкта господарювання саме рекомендованого листа без отримання зворотного повідомлення про його вручення.

Отже, доводи скаржника про те, що відповідачем не надані докази надіслання такого повідомлення є такими, що не ґрунтуються на приписах пункту 3 Порядку №509.

Суд апеляційної інстанції, провівши порівняльний аналіз редакцій Порядку №509 встановив, що пункти 5-8 цього Порядку, які передбачали обов`язкове письмове повідомлення суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу та участь такого суб`єкта господарювання або роботодавця під час розгляду справи, були виключені згідно з Постановою №823 від 21 серпня 2019 року.

Окрім того, колегія суддів вважає, що суб`єкт владних повноважень дотримався вимог Порядку №509 та розглянув справу 05 грудня 2019 року, тобто на 37 день з дня складення Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11 листопада 2019 року №ОД900/1593/АВ-ОД1200/ГТ/1593.

В свою чергу колегія суддів наголошує на тому, що чинне законодавство України про працю не передбачає пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, з урахуванням розміру порушення. А тому, посилання товариства на не співмірність штрафних санкцій в розмірі 125190,00 грн. з несвоєчасною сплатою грошової суми в розмірі 4000 грн., колегія суддів вважає необґрунтованими.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова від 05 грудня 2019 року №ОД900/1593/АВ/П/МГ-ФС прийнята відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат згідно вимогст.139 КАС Українине передбачено.

Керуючись ст.ст.308 , 311 , 315, 316 , 322 , 325 , 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 25.03.2021 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.