Постанова

від 25.03.2021 по справі 640/18984/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18984/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Скочок Т.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року (розглянута у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуд Інжиніринг до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Міськбуд Інжиніринг (далі - позивач, ТОВ Міськбуд Інжиніринг ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0599961206.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків акта камеральної перевірки від 19.06.2019 №6305/26-15-12-06-16/39486576, що були покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Позивач пояснив, що за наслідками подання ТОВ Міськбуд Інжиніринг податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2019 року, з урахуванням попередньо поданого товариством уточнюючого розрахунку до податкової декларації з названого податку за березень 2019 року, податкове зобов?язання за вказані звітні періоди було зменшено та у зв?язку з цим обов?язку по сплаті податку взагалі не виникло. За наведених мотивів позивач вважає, що правові підстави для визначення суми податкового зобов?язання та суми штрафної санкції за наслідками податкової звітності ТОВ Міськбуд Інжиніринг у контролюючого органу відсутні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.07.2019 №0599961206.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 1 у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 19.06.2019 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ТОВ Міськбуд Інжиніринг з податку на додану вартість за квітень 2019 року (а саме - даних податкової декларації реєстр. №9103831799 від 20.05.2019, уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань за березень 2019 року реєстр. №9076736988), за результатами якої складений акт від 19.06.2019 №6305/26-15-12-06-16/39486576

За змістом цього акта в ході проведення такої камеральної перевірки встановлено, що платником ТОВ Міськбуд Інжиніринг задекларовано ряд. 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 у розмірі 66 775 055 грн. При цьому в декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року задекларована сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в розмірі 0,00 грн.

З посиланням на зміст норм п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, положення розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, перевіряючий констатував порушення Товариством вимог названих норм та п. 5 розд. VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. А саме ТОВ Міськбуд Інжиніринг було: завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) (ряд. 21) по декларації з податку на додану вартість за квітень 201 року в сумі 66 775 055 грн., водночас занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 6 831 251 грн.

Відповідно до розд. Висновки , за результатами проведеної камеральної перевірки перевіряючий дійшов висновку про порушення платником вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу, розд. V та п. 5 розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, значення рядка 21 попереднього звітного додаткового) періоду (ряд. 16.1 декларації) відображеного в податковій декларації з ПДВ за квітень 2019 року у розмірі 59 943 804 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 6 831 251 грн.

Не погоджуючись із такими висновками акта камеральної перевірки ТОВ Міськбуд Інжиніринг надіслало до ГУ ДФС у м. Києві письмові заперечення, які листом ГУ ДФС у м Києві 17.07.2019 були відхилені.

18.07.2019 ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки, у зв?язку з встановленням порушень п. 200.4 ст. 200, п.п. 201.1, 201.10, 201.14 і 201.15 ст. 200 Податкового кодексу України, та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення-рішення форми Р за №0599961206, яким зменшило збільшило ТОВ Міськбуд Інжиніринг до сплати суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість на 8 539 063,75 грн. (з них 6 831 251 грн. - за основним платежем, 1 707 812,75 грн. - штрафні санкції).

В подальшому ТОВ Міськбуд Інжиніринг звернулося зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. За результатами розгляду такої скарги платника ДПС України прийнято рішення від 23.09.2019 №2839/6/99-00-08-05-01, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 протиправними, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом п.п. 200.1, 200.2 і 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Так, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України платник податку на додану вартість подає податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289).

Зокрема, згідно з положеннями п. 4 розд. V цього Порядку в рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку .

В силу положень п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В розумінні пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Поряд з цим, нормами ст. 50 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

Як свідчать наявні у справі матеріали, 17.04.2019 ТОВ Міськбуд Інжиніринг засобами електронного зв?язку подало до органу ДФС за місце обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період березень 2019 року (з позначкою звітна ) з додатками 1 (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість), 5 (Розшифровка податкових зобов?язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів) і 2 (Довідка про суму від?ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду). Вказана податкова декларація була зареєстрована за №9076736988 від 17.04.2018.

У цій податковій декларації за березень 2019 року Товариство задекларувало, зокрема наступні показники: ряд. 9 усього податкових зобов?язань - 3 122 590 грн., ряд. 17 усього податкового кредиту - 250 635 грн., ряд. 18 позитивне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 2 871 955 грн. При цьому, в рядках 16, 19, 20 і 21 такої податкової декларації платником були проставлені прочерки.

02.05.2019 Товариство подало до органу ДФС електронний уточнюючий розрахунок податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період березень 2019 року, разом з додатком 2 (Довідка про суму від?ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду). Вказаний уточнюючий розрахунок від 02.05.2019 було зареєстровано за №9088104377 від 02.05.2019 та прийнято без зауважень.

У даному уточнюючому розрахунку за березень 2019 року Товариство виправила (уточнило) наступні показники податкової декларації за березень 2019 року, шляхом: в ряд. 16 від?ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: - задекларувало суму 69 647 010 грн.; в ряд. 16.1 від?ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду - задекларувало суму 69 647 010 грн.; в ряд. 17 усього податкового кредиту - задекларувало суму 69 897 645 грн.; в ряд. 18 позитивне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - проставило у цьому рядку прочерк, в ряд. 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - задекларувало суму 66 775 055 грн.; в ряд. 20.3 сума від?ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - задекларувало суму 66 775 055 грн.; в ряд. 21 (Д2) Сума від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - задекларувало суму 66 775 055 грн.

В подальшому, 20.05.2019 ТОВ Міськбуд Інжиніринг подало електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період квітень 2019 року (з позначкою звітна ), разом з додатками 1 (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість), 5 (Розшифровка податкових зобов?язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів) і 2 (Довідка про суму від?ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду). Вказана податкова декларація була зареєстрована за №9103831799 від 20.05.2019 та прийнята без зауважень.

У цій податковій декларації за квітень 2019 року Товариство з урахуванням здійснених уточнень за попередній звітний період (березень 2019 року) задекларувало, зокрема наступні показники: в ряд. 16 від?ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: - задекларувало суму 66 775 055 грн.; в ряд. 16.1 від?ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду - проставило прочерк; в ряд. 16.2 від?ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: збільшено/зменшено залишок від?ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків - задекларувало суму 66 775 055 грн.; в ряд. 17 усього податкового кредиту - задекларувало суму 67 195 012 грн.; в ряд. 18 позитивне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - проставило у цьому рядку прочерк; в ряд. 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - задекларувало суму 59 943 804 грн.; в ряд. 20 сума від?ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації - задекларувало суму 59 943 804 грн.; в ряд. 20.3 сума від?ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - задекларувало суму 59 943 804 грн.; в ряд. 21 (Д2) Сума від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - задекларувало суму 59 943 804 грн.

Колегія суддів звертає увагу на надані під час розгляду справи у суді першої інстанції пояснення бухгалтера Товариства ОСОБА_1 , та погоджується із висновком суду першої інстанції про дотримання Товариством вимог ст. 50 ПК України та розд. VI Порядку №21 при поданні уточнюючого розрахунку за березень 2019 року. Наслідком подання платником такого уточнюючого розрахунку від 02.05.2019 стало зменшення асболютного значення задекларованої ним попередньо у поданій звітній податковій декларації за березень 2019 року податкового зобов?язання, що підлягає сплаті до бюджету, до нульового (що також було відображено в інтегрованій картці платника ПДВ позивач за 2019 рік) та декларування платником показників від?ємного значення податку у рядках 16, 16.1, 19, 20, 20.3 і 21.

При цьому, в ході судового розгляду даної справи відповідач не наведено та не доведено обставини недостовірного та протиправного формування ТОВ Міськбуд Інжиніринг показників суми від?ємного значення з податку, що зараховується до складу податкового кредиту поточного/наступного звітного періодів, що були ним відображені у ряд. 16 і 21 уточнюючого розрахунку від 02.05.2019.

Також матеріалами справи встановлено, що заповнення позивачем податкової декларації за квітень 2019 року (зокрема, значень рядків 16 і 21) було здійснено ним з урахуванням показників, задекларованих в уточнюючому розрахунку за березень 2019 року, що відповідало положенням Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

Протилежного відповідачем під час розгляду цієї справи не було доведено.

У зв`язку із зазначеним вище, колегія суддів погоджується з доводами позивача на необгрунтованість висновків акта камеральної перевірки від 19.06.2019 №6305/26-15-12-06-16/39486576 та, як наслідок вбачає необхідність у скасуванні прийнятого на підставі такого акта податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0599961206.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першо інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову .Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль