Ухвала

від 14.09.2021 по справі 640/18984/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 640/18984/19

адміністративне провадження № К/9901/31088/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, (далі також ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуд Інжинірінг до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуд Інжинірінг задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.07.2019 №0599961206.

18.08.2021 ГУ ДПС подано до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

ГУ ДПС у касаційній скарзі підставами касаційного оскарження зазначило пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо:

суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, відповідач посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 50.1 статті 50, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 5 розділу V, пункту 5 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №520/1186/19, від 01.10.2019 у справі №822/1868/15.

Разом з тим, у наведених вище постановах Верховного Суду норми статті 50 Податкового кодексу України, пункти 1-3 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість застосовані не у подібних (в порівнянні з цією справою) правовідносинах, а саме: у правовідносинах, в яких платник податків доводив, що направлення контролюючому органу листа з повідомленням про виправлення помилки в податковій декларації є належним способом виправлення помилки у податковій звітності.

Застосувавши зазначені норми, Верховний Суд зробив висновок, що відповідно до статті 50 Податкового кодексу України зміни у податковій звітності (виправлення помилки) можливо лише шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації або у податковій декларації за наступний податковий звітний період.

Натомість, у цій справі спір виник щодо права позивача (платника ПДВ) відобразити від`ємне значення суми податку, збільшене уточнюючим розрахунком до податкової декларації за березень 2019 року (рядки 16.1, 17, 19, 20, 20.3, 21 податкової декларації), в податковій декларації за квітень 2019 року (рядки 16, 16.1 за рахунок значення рядка 21 податкової декларації за березень 2019 року).

В постанові від 17.06.2021 у справі №420/6920/19 Верховний Суд вже зробив висновок щодо застосування норм пункту 50.1 статті 50, пунктів 200.1, 200.4, 200.10, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 3, 4, 5 розідлу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у подібних правовідносинах.

Відтак, довід ГУ ДПС про наявність підстав касаційного оскарження для відкриття касаційного провадження у цій справі не знайшов підтвердження.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ять статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.А. Усенко