Рішення

від 16.03.2021 по справі 910/14135/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2021Справа № 910/14135/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Експрес Інвест"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів,

За участю представників учасників справи:

від позивача: Сердюк О.О. за ордером серії КС № 829858 від 15.10.2020;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

Вільний слухач: Майструк Н.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору купівлі-продажу цінних паперів № 20200408/БВ-1 від 08.04.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2020 року відкрито провадження у справі № 910/14135/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.10.2020 року. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Експрес Інвест".

19.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" від 13.10.2020 року на позовну заяву, в якому останній, зокрема виклав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести, у зв`язку із розглядом справи, згідно з яким попередньо визначена відповідачем-1 сума таких витрат складає 50 000,00 грн. У цьому відзиві відповідач-1 також вказав, що докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат у цій справі будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.02.2021 року представником відповідача-1 Майструк Н.О. заявлено про намір подати докази щодо розміру судових витрат після ухвалення рішення у справі відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2021 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" відмовлено, а також призначено судове засідання для вирішення питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на правничу допомогу на 16.03.2021 року та зобов`язано відповідача-1 протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

09.03.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про долучення розрахунку судових витрат, а також копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001401 від 03.08.2018 року, копії договору про надання правової допомоги № 21/08 від 21.08.2020, копії ордеру на надання адвокатом Майструк Наталією Олегівною правничої (правової) допомоги серії ВЕ № 1033182 від 05.03.2021 року, копії рахунку-фактури № 005 від 03.03.2021 року, копії Акту приймання-передачі наданих послуг № 005 від 03.03.2021 року, двох копій додаткової угоди до Додаткової угоди від 13.10.2020 року до Договору про надання правової допомоги № 21/08 від 21.08.2020 року, копії ухвали господарського суду міста Києва від 29.10.2020 року в справі № 910/15681/20, а також копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року в справі № 910/15681/20.

Слід також зазначити, що у матеріалах клопотання відповідача-1 про долучення розрахунку судових витрат адвоката від 04.03.2021 року не виявилось вказаного у додатках документа, а саме: копії додаткової угоди від 13.10.2020 року, про що свідчить відповідний акт про відсутність вкладень, складений уповноваженими працівниками відділу діловодства господарського суду міста Києва 09.03.2021 року.

15.03.2021 року на електронну пошту господарського суду міста Києва надійшла заява Майструк Н.О., у якій остання просила суд не розглядати документи, подані до господарського суду міста Києва та підписані Головнею Сергієм Олеговичем , як директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний".

Водночас 15.03.2021 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" надійшла заява, підписана директором відповідача-1 Головнею С.О., про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 16.03.2021 року представник позивача проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про розподіл судових витрат заперечив та вказав, що розмір заявлених до стягнення витрат є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Крім того, означений представник повідомив, що господарським судом міста Києва вже розглядалась справа № 910/14136/20 зі схожим предметом спору, підставами позову та складом сторін (позивач та відповідач-1), яка містить аналогічні пояснення та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації".

Відповідачі та третя особа про дату, час і місце розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене засідання 16.03.2021 року не забезпечили.

Розглянувши у судовому засіданні 16.03.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про стягнення витрат на правничу правову допомогу у справі № 910/14135/20, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що 19.10.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" подано відзив на позовну заяву про визнання недійсним договору, у якому відповідачем-1 викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи, що становлять 50 000,00 грн.

Разом із тим, як було зазначено вище, 09.03.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про стягнення з позивача понесених відповідачем-1 витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 84 000,00 грн. До наведеного клопотання відповідачем-1 долучено ряд документів на підтвердження означеного розміру вказаних судових витрат, зокрема, договір про надання правової допомоги № 21/08 від 21.08.2020 року.

Дослідивши подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" докази, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які відповідач-1 сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за змістом поданого відповідачем-1 договору про надання правової допомоги № 21/08 від 21.08.2020 року адвокат Майструк Наталя Олегівна зобов`язалась надати відповідачу-1 правову інформацію, консультації, роз`яснення з правових питань, правовий супровід його діяльності у будь-якому статусі, здійснити його представництво у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до положень пункту 7.1 вказаного договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

Згідно з пунктом 7.2 означеної угоди гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені у Калькуляції.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що умовами вищенаведеного договору прямо та конкретно не визначено фіксованого розміру гонорару або порядку його розрахунку, тоді як наведена угода містить відсильні положення про встановлення тарифів на послуги адвоката у Калькуляції.

Проте Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" до його заяви про долучення розрахунку судових витрат адвоката означеної "Калькуляції" додано не було. Слід зазначити, що наведена Калькуляція, а також інші документи, які прямо чи опосередковано встановлюють тарифи на надані відповідачу-1 адвокатські послуги в рамках даної справи, в матеріалах справи також відсутні.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано поняття ціни договору. Так, за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право, зокрема, відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Верховного Суду від 21.03.2019 року в справі № 914/359/18, від 06.03.2019 року в справі № 922/1163/18 та інших.

Таким чином, відсутність в договорі про надання правової допомоги № 21/08 від 21.08.2020 року розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), не дає як суду, так і іншій стороні спору (зокрема, позивачу), можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

У матеріалах справи міститься копія додаткової угоди від 03.03.2021 року до Додаткової угоди від 13.10.2020 року до Договору про надання правової допомоги № 21/08 від 21.08.2020 року, відповідно до змісту якої адвокат Майструк Н.О. та відповідач-1 погодили, що платежі, згідно з пунктом 1 цієї додаткової угоди, можуть сплачуватися протягом 30 календарних днів після ухвалення рішення господарським судом міста Києва у справі № 910/14135/20.

Проте положення вказаної Додаткової угоди від 03.03.2021 року також не містять умов про погодженого відповідачем-1 та адвокатом Майструк Н.О. спірного розміру гонорару, як і порядку його обчислення.

Слід також зазначити, що відповідачем-1 до матеріалів справи не долучено й доказів фактичної сплати відповідачем-1 (чи іншою особою за його дорученням) адвокату Майструк Н.О. суми витрат на правничу допомогу в розмірі 84 000,00 грн., які могли б опосередковано свідчити про погодження між адвокатом та відповідачем-1 конкретної кінцевої вартості таких послуг саме у наведеному розмірі, зважаючи, зокрема, на відсутність у матеріалах справи інших доказів, які підтверджують розмір та порядок обчислення спірного адвокатського гонорару, а також беручи до уваги те, що заявлений до стягнення розмір таких витрат значно перевищує їх попередній розрахунок, зазначений у відзиві відповідача-1 на позовну заяву.

Судом враховано, що витрати на професійну правничу допомогу, наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Проте такий розподіл, за висновками суду, здійснюється у випадку належного підтвердження обсягу та обґрунтованості визначення означених витрат, чого відповідачем-1 у встановленому законом порядку доведено належними доказами не було.

Також відповідачем-1 не надано суду й документів, які підтверджують визначення спірної суми вартості послуг адвоката, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору про надання правової допомоги № 21/08 від 21.08.2020 року (стаття 632 Цивільного кодексу України).

Окрім того, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, зі змісту наявного у матеріалах справи акту № 005 приймання-передачі виконаних робіт від 03.03.2021 року вбачається, що означений документ не містить деталізації вартості наданих адвокатом Майструк Н.О. відповідачу-1 послуг, тоді як зазначена в цьому акті загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яка становить 84 000,00 грн., включає в себе, зокрема, вартість участі адвоката у 5 засіданнях у справі № 910/14135/20, тоді як засідання у цій справі, призначене на 17.11.2020 року, фактично не відбулося.

Ураховуючи наведене, а також зважаючи на те, що засідання у даній справі, призначене на 17.11.2020 року, було знято з розгляду, вартість послуг адвоката за участь у судовому засіданні 17.11.2020 року не може бути покладена судом на позивача.

Крім того, як вже було зазначено, у судовому засіданні 16.03.2021 року представник позивача повідомив, що господарським судом міста Києва вже розглядалась справа № 910/14136/20 зі схожим предметом спору, підставами позову та складом сторін (позивач та відповідач-1), яка містить аналогічні пояснення та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації".

Зі змісту відомостей комп`ютерної системи "Діловодство спеціалізованого суду", а також Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні господарського суду міста Києва (суддя Турчин С.О.) перебувала справа № 910/14136/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні ринкові інновації" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екзолайт Індатсріз" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 20200422/БВ-2.

Разом із тим, у справі № 910/14135/20 розглядався аналогічний за правовою природою та підставами виникнення спір між тим самим позивачем та відповідачем-1 (за участі відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія") про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 20200408/БВ-1.

Зі змісту рішення суду від 10.12.2020 року в справі № 910/14136/20 вбачається, що адвокат Майструк Н.О. також представляла інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" під час розгляду зазначеної справи; крім того, вказаним адвокатом було подано відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, що за своїм змістом фактично є тотожними до заяв по суті спору, які подавались адвокатом Майструк Н.О. у межах справи № 910/14135/20.

Таким чином, з огляду на те, що господарським судом міста Києва розглядались схожі справи № 910/14135/20 та № 910/14136/20 (рішення в якій прийнято значно раніше), а також з урахуванням того, що Майструк Н.О. є представником відповідача-1 в обох справах, остання має бути обізнаною з практикою вирішення судами таких спорів щодо цінних паперів.

Отже, затрати часу на аналіз матеріалів справи та судової практики (тривалістю 5 годин), підготовки відзиву на позову заяву (тривалістю 10 годин), написання та подачі до суду заперечень на відповідь на відзив (тривалістю 10 годин), зважаючи на виконання аналогічних робіт в межах справи № 910/14136/20, на думку суду, не можуть вважатись такими, що є розумними, необхідними та неминучими в межах даної справи, а відтак заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям розумності та співмірності до предмету спору в даній справі.

Таким чином, беручи до уваги відсутність у тексті договору про надання правової допомоги № 21/08 від 21.08.2020 року, наявних у матеріалах справи додаткових угодах чи додатках до нього, а також в інших документах умов (пунктів) щодо порядку та механізму обчислення чи конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, з огляду на те, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості, а також розумності, співмірності та пропорційності, зважаючи що такий розмір витрат значно перевищує попередній (орієнтовний) їх розмір, а також враховуючи інші зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача-1 про розподіл судових витрат.

Водночас, суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права суду залишити без розгляду заяву учасника справи про розподіл судових витрат на підставі поданого останнім клопотання.

З урахуванням вищевказаного, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, що надійшло до суду 15.03.2021 року, судом по суті не розглядається.

Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про розподіл судових витрат відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.03.2021 року

Суддя Ломака В.С.