Рішення

від 22.03.2021 по справі 357/2172/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2172/21

2/357/2173/21

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Нізова А. Р.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Каракой Т.В.,

представника відповідача - Биковець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із цивільним позовом до Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення. Позов мотивував тим, що 16.02.2016 р. між ним та Головним управлінням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Київській області було укладено договір оренди землі на земельну ділянку площею 37,6486 га, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3220485800:01:001:0060 та договір оренди землі на земельну ділянку площею 51,8348 га, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3220485800:01:001:0046, строком на 7 років. 24.02.2021 року Узинською міською радою Білоцерківського району Київської області було прийнято Рішення №04-228/2021 Про розірвання договорів оренди землі від 16.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060 . Позивач вважає таке рішення незаконним, оскільки відповідач, не будучи стороною Договорів, не може виступати з ініціативою їх розірвання в односторонньому порядку, оскільки він не є стороною зобов`язання. Крім того, підставою прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стала саме несплата позивачем орендної плати, однак зобов`язання щодо сплати орендної плати належним чином виконується, а тому, підстави для одностороннього розірвання Договорів оренди, встановлені законом і Договорами, відсутні. Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Узинської міської ради, код ЄДРПОУ 04054990, №04-228/2021 Про розірвання договорів оренди землі від 16.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060 .

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову.

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року прийнято вказану справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

В судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали та надали письмові пояснення, які обґрунтували тим, що на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Київській області земельні ділянки, що розташовані на території Розаліївської сільської ради площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060 та площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046, були передані Узинській міській територіальній громаді у комунальну власність, речове право на яке було зареєстроване 14.01.2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На підставі інформації з ДПС у Київській області про несплату ОСОБА_1 орендної плати за договорами оренди вказаних земельних ділянок від 16.02.2016 року, з моменту укладення договорів по 18.02.2021 року, приймаючи до уваги п. 35 вказаних договорів та законодавчі норми, Узинською міською радою в межах своїх повноважень на правах орендодавця було прийняте правомірне рішення про розірвання договорів оренди з позивачем з підстав систематичної несплати орендної плати. Крім того, вказують, що додані позивачем документи на підтвердження своїх зобов`язань по сплаті орендної плати, жодним чином не підтверджують сплату ОСОБА_1 орендної плати за вищевказаними договорами оренди, а також не спростовують факт систематичного невиконання орендарем своїх зобов`язань по сплаті орендної плати, оскільки в наданих платіжних дорученнях зазначено платника ФГ Гармонія СОІ , яке не є стороною договорів оренди, також не міститься вказівки в призначенні платежу в яких саме договорах оренди проведена оплата. Твердження позивача, що від його імені орендна плата проведена ФГ Гармонія СОІ не відповідає нормам чинного законодавства. Зазначає, що з аналізу ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права на користування земельною ділянкою. При цьому, ФГ Гармонія СОІ створене ОСОБА_1 ще 05.04.2011 року, тобто до набуття останнім права оренди на вказані земельні ділянки. Позивачем не надано жодних доказів того, що майнові права щодо земельних ділянок орендованих ОСОБА_1 , входять до складеного капіталу фермерського господарства Гармонія СОІ та передані йому на визначений у статуті термін. А статут, наданий позивачем не містить відомостей про земельні ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060 та площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046. Виходячи зі змісту ст. 5 Закону України Про оренду землі право володіння та користування вищевказаними земельними ділянками належить саме фізичній особі ОСОБА_1 , який є орендарем згідно договорів оренди земельних ділянок від 16.02.2016 року, як і обов`язок по сплаті орендної плати, а твердження позивача про передачу такого обов`язку ФГ Гармонія СОІ не підтверджується належними доказами. А тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що 16 лютого 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, яка знаходиться на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області зі строком на 7 років зі сплатою орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 96 295 грн. 27 коп. на рік, що становить 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки /а.с. 12-16/.

16 лютого 2016 року року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 16 лютого 2016 року, за яким ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060 площею 37,6486 га цільове призначення для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області /а.с. 18/.

Встановлено, що 24.02.2016 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Рисак О.О. було проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі, за індексним номером 28415029.

Також судом встановлено, що 16 лютого 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільського господарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046, яка знаходиться на території Розаліївськогї сільської ради Білоцерківського району Київської області зі строком на 7 років зі сплатою орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 132 579 грн. 86 коп. на рік, що становить 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки /а.с. 23-27/.

16 лютого 2016 року року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором оренди землі від 16 лютого 2016 року, за яким ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 площею 51,8348 га цільове призначення для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області /а.с. 29/.

Встановлено, що 14.03.2016 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Набок В.М. було проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі, за індексним номером 28716081.

Згідно п. 35 Договорів оренди від 16.02.2016 року розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі систематичної несплати (більше трьох місяців) орендної плати або недотримання строків, визначених підпунктом 1 пункту 29 цього договору, розроблення та подачі орендодавцю затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність №33-ОТГ від 14 грудня 2020 року, Узинській міській громаді Білоцерківського району Київської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 152,5602 га, в тому числі, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485800:01:001:0046 площею 51,8348 га та 3220485800:01:001:0060 площею 37,6486 га.

14 грудня 2020 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та Узинською міською громадою Білоцерківського району Київської області складено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність, згідно з додатком.

Встановлено, що 18.01.2021 року державним реєстратором Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Юр`євою О.О. було проведено державну реєстрацію вказаного права на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485800:01:001:0046 площею 51,8348 га та 3220485800:01:001:0060 площею 37,6486 га, за індексними номерами 56198775 та 56198436 відповідно.

Судом встановлено, що згідно інформації з Головного управління ДПС у Київській області, у зв`язку з систематичною несплатою (більше трьох місяців) орендної плати, відповідно до п. 35 договорів оренди землі від 16.02.2016 року, ч. 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі , враховуючи рекомендації постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних, водних, лісових ресурсів, екології, використання надр та приватизації, Узинська міська рада вирішила розірвати договори оренди землі від 16.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, що підтверджується Рішенням Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області Четвертої сесії VIII скликання від 24 лютого 2021 року №04-228/2021 Про розірвання договорів оренди землі від 16.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348 га та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060 .

Як вбачається з відповіді Головного управління ДПС у Київській області №3282/5/10-36-24-03 від 18.02.2021 року, в період 2016 - 2019 роки відповідно до облікових даних ІТС Податковий блок інформація щодо наявних договорів по гр. ОСОБА_1 була відсутня. Станом на 17.02.2021 року гр. ОСОБА_1 сплата по орендній платі з фізичних осіб відсутня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позові посилався на те, що він є засновником та головою Фермерського господарства Гармонія СОІ , та передані договорами оренди від 16.02.2016 року земельні ділянки використовувались за їхнім цільовим призначенням, тобто для ведення фермерського господарства у діяльності Фермерського господарства Гармонія СОІ . У зв`язку з чим рішенням Господарства було передано в користування ФГ Гармонія СОІ орендовані ОСОБА_1 земельні ділянки, а також вирішено проводити орендну плату з рахунків вказаного господарства. З моменту укладення договорів оренди від 16.02.2016 року, позивачем належним чином виконувались умови договорів зі сплати орендної плати та у строки, визначені договорами.

На підтвердження таких доводів позивачем надано платіжні доручення за період

З 2016 року по 2021 рік, з яких вбачається, що ФГ Гармонія СОІ перераховувало на рахунок Білоцерківського УДКС Київської області кошти в рахунок орендної плати. /а.с. 47-99/

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд враховує наступне.

Стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, також регулюються Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Згідно із частинами першою та другою статті 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV Про фермерське господарство (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

За положеннями частини четвертої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі статтею 8 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 973-IV землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі статтею 19 Закону № 973-IV до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 973-IV майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.

Отже, в силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З наведених норм права вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом № 1952-IV, на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Разом з тим вищенаведеними нормами Закону № 973-IV запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону № 973-IV переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні земельні ділянки ОСОБА_1 отримав в оренду в ГУ Держгеокадастру у Київській області з метою здійснення підприємницької діяльності шляхом створення та діяльності фермерського господарства.

Мета набуття прав орендаря цих земельних ділянок зазначена як у наказах, так і у договорах оренди земельних ділянок - для ведення фермерського господарства.

Однак, всупереч наведеному, після набуття права користування земельними ділянками, ОСОБА_1 не було створено фермерського господарства, доказів протилежного суду не надано. Даний факт в судовому засіданні підтвердив особисто позивач.

Як вбачається із статуту Фермерського господарства Гармонія СОІ (нова редакція), Фермерське господарство Гармонія СОІ було створене ОСОБА_1 05 квітня 2011 року.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №249139042 від 17.03.2021 року, за ФГ Гармонія СОІ зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,7484 га з кадастровим номером 32222110100:01:500:0030 цільове призначення для ведення фермерського господарства та площею 1 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0083 цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, право користування земельною ділянкою площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельною ділянкою площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, відомості про земельні ділянки, а також термін, на який передається це майнове право, статут ФГ Гармонія СОІ не містить.

Також, позивачем не надано відомості про зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки за ФГ Гармонія СОІ .

Таким чином, відсутні підстави вважати, що ФГ Гармонія СОІ набуло права орендаря, а так само обов`язків зі сплати орендної плати за договорами оренди від 16.02.2016 року.

Слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч.1 ст.210 ЦК України, ст.125 ЗК України, ч.5 ст.6, ст.17 Закону України Про оренду землі , ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст.17 Закону України Про оренду землі ).

Як вже зазначалось, 16.02.2016 року між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було укладено договори оренди щодо земельної ділянки площею 51,8348 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060, які у встановленому порядку було зареєстровано.

Таким чином, право володіння та користування вищевказаними земельними ділянками належить позивачу ОСОБА_1 , як дійсному орендарю, так як і обов`язок зі сплати оренди.

Частина 1 статті 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

На підтвердження належного виконання договірних зобов`язань, позивачем надано платіжні доручення щодо сплати орендної плати ФГ Гармонія СОІ на рахунок Білоцерківського УДКС Київської області за період з 2016 по 2021 роки.

Однак такі докази не підтверджують сплату орендної плати за договорами оренди землі від 16.02.2016 року, оскільки орендна плата відповідно до п. 9 вказаних договорів оренди повинна вноситись орендарем - тобто ОСОБА_1 .

При цьому вказані платіжні доручення не містять вказівку за користування яких саме земельних ділянок така плата вноситься, та на виконання умов яких саме договорів оренди здійснюється плата.

Позивач на підтвердження відсутності заборгованості зі сплати орендної плати, надав довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 18.03.2021 року, з якої вбачається, що ФГ Гармонія СОІ станом на 18.03.2021 року не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Також, позивач на підтвердження відсутності заборгованості зі сплати орендної плати, надав лист ГУ ДПС у Київській області від 19.03.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 станом на 15.03.2021 року не має податкового боргу.

Однак суд не бере до уваги такі докази, оскільки як довідка, так і лист жодним чином не спростовують несплату орендної плати позивачем ОСОБА_1 за договорами оренди від 16.02.2016 року, і стосується відсутності саме податкового боргу ФГ Гармонія СОІ та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом вказаних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши всі надані докази, виходячи з аналізу наведених вище правових норм, враховуючи положення частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі та умови п. 35 Договорів оренди землі від 16.02.2016, які прямо передбачають можливість розірвання договору орендодавцем у разі систематичної несплати (більше трьох місяців) орендної плати орендарем, суд вважає, що підстави для визнання незаконним та скасування рішення Узинської міської ради, код ЄДРПОУ 04054990, №04-228/2021 Про розірвання договорів оренди землі від 16.02.2016 року з гр. ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 51,8348га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0046 та земельної ділянки площею 37,6486 га з кадастровим номером 3220485800:01:001:0060 відсутні.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд залишає понесені судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 13-16, 526, 651 ЦК України, ст.ст. 124-126 Земельного кодексу України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Законом України Про фермерське господарство , ст.ст. 4, 12, 13, 81, 137, 158, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 25.03.2021 року.

СуддяБ. І. Кошель