Рішення

від 25.05.2010 по справі 15/43-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.10

          Справа № 15/43-10.

за позовом  Закритого акціонерного товариства “Хлібзавод “Салтівський”, м. Харків

до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 9 804 грн. 94 коп.

                                                                                    СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:  не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

     Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 9 804 грн. 94 коп. заборгованості по договору поставки хлібобулочних виробів від 01.04.2009р., а саме: 9 228 грн. 19 коп. основного боргу та 576 грн. 75 коп. пені за період з 11.11.2009р. по 15.03.2010р.

     Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав. Ухвала про порушення провадження у справі № 15/43-10 від 29.03.2010р., що направлялась судом на адресу відповідача,  яка зазначена позивачем в позовній заяві, була повернута поштою з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.   

     Позивачем суду подано довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №234385, в якій зазначено, що станом на 07.04.2010р. відповідач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 40031. Тобто, вказана адреса відповідача збігається з адресою, яка вказана позивачем в позовній заяві та за якою відповідачу направлялись всі процесуальні документи по справі.

    Крім цього, позивач подав суду  заяву про часткове перерахування відповідачем боргу, в якій зазначив, що після направлення позовної заяви до суду відповідачем було частково сплачено борг на суму 2 443 грн. 16 коп. (10.03.2010р. відповідачем погашено  - 1000 грн. 00 коп., 16.03.2010р. – 802 грн. 35 коп., 30.03.2010р. – 640 грн. 81 коп.). Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.04.2010р. становить 6 785 грн. 03 коп.

    В дане судове засідання позивач на виконання ухвали суду від 13.05.2010р. підписаний акт звірки розрахунків не подав.

    Ухвала про відкладення розгляду справи, яка направлялася на адресу відповідача, була повернута відділенням пошти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

         Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

  Таким чином, враховуючи те, що ухвали про справі направлялися відповідачу за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, яка співпадає з адресою відповідача, що зазначена в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 01.04.2009р. був укладений договір поставки  хлібобулочних виробів, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався поставити, а покупець (відповідач) зобов‘язався прийняти і оплатити товар (хлібобулочні та кондитерські вироби) в асортименті, кількості та по ціні, що вказані в накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Датою поставки продукції є дата вказана в накладній, що підтверджує передачу товару покупцю (п. 3.3 договору).

          Згідно п. 3.2 договору строк оплати за хлібобулочні вироби – 7 днів з моменту поставки, а за кондитерські вироби – 21 день з моменту поставки.

Строк дії договору визначений у п. 8.3  договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2009р.

Таким чином,  по накладним за період з 16.04.2009р. по 31.12.2009р. позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 12 559 грн. 46 коп.

Відповідачем було повернуто продукцію позивачу на суму 1662 грн. 79 коп., а сплачено за поставлену продукцію 3331 грн. 27 коп.

Тобто, на момент звернення з позовом до суду, відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів, залишилася не погашеною заборгованість у сумі 9228 грн. 19 коп.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме товарно-транспортними накладними, на яких містяться підписи представника відповідача. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи (а.с.17-29).

    Позивач подав суду  заяву про часткове перерахування відповідачем боргу, в якій зазначив, що після направлення позовної заяви до суду відповідачем було частково сплачено борг на суму 2 443 грн. 16 коп. (10.03.2010р. відповідачем погашено  - 1000 грн. 00 коп., 16.03.2010р. – 802 грн. 35 коп., 30.03.2010р. – 640 грн. 81 коп.). Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 13.04.2010р. становить 6 785 грн. 03 коп.

Враховуючи заяву позивача про часткове перерахування відповідачем боргу і  оскільки судом встановлено, що відповідачем частина суми боргу в розмірі 1000 грн. 00 коп. (оплата 10.03.2010р.) та в розмірі 802 грн. 35 коп.  (оплата 16.03.2010р.) була погашена до порушення провадження у справі №15/43-10 (ухвала про порушення провадження у справі №15/43-10 від 29.03.2010р.), суд відмовляє позивачу в стягненні частини суми боргу в розмірі 1802 грн. 35 коп., як в сумі заявленій до стягнення безпідставно.

Крім цього, судом встановлено, що відповідачем частина суми боргу  в розмірі 640 грн. 81 коп. була погашена вже після порушення провадження у справі №15/43-10, тому, у зв’язку зі сплатою після порушення провадження у справі відповідачем частини боргу в сумі 640 грн. 81 коп. (сплата відповідачем була проведена 30.03.2010р.), провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 6785 грн.03 коп., що підтверджується матеріалами справи.

 Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 6785 грн.03 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527 Цивільного кодексу України.

     Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 576 грн. 75 коп. за період з 11.11.2009р. по 15.03.2010р.

         Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.2 договору поставки, за яким у випадку порушення строків оплати продукції, вказаних у п. 3.2 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої до сплати суми, за кожний день прострочки.

Але, нарахування пені позивачем здійснено виходячи із суми заборгованості в розмірі 9228 грн. 19 коп. за період з 11.11.2009р. по 15.03.2010р., хоча судом встановлено, що сума боргу  в розмірі 1802 грн. 35 коп. позивачем була заявлена безпідставно (10.03.2010р. відповідачем погашено  - 1000 грн. 00 коп., 16.03.2010р. – 802 грн. 35 коп.).

Тому, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 576 грн. 75 коп. підлягає частковому задоволенню і з відповідача стягується пеня з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положень ст. 232 Господарського кодексу України,  ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України,  в розмірі 514 грн. 26 коп. за період з 11.11.2009р. по 15.03.2010р. із розрахунку суми боргу 8228 грн. 19 коп., а в частині стягнення 62 грн. 49 коп. пені позивачу відмовляється, як в сумі пені безпідставно нарахованій.

     Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства “Хлібзавод “Салтівський” (61153, м. Харків, вул. Гв. Широнинців, 1, код 31340536) 6785 грн. 03 коп. боргу, 514 грн. 26 коп.  пені, 82 грн. 60 коп. витрат по держмиту, 191 грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 1802 грн. 35 коп. боргу та 62 грн. 49 коп. пені – відмовити.

4.          В частині стягнення 640 грн. 81 коп. боргу  - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

Повний текст рішення підписано 25.05.2010р.

    Суддя