Ухвала

від 18.03.2021 по справі 308/2769/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2769/21

1-кс/308/1077/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22020070000000026 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 332 ч. 3 ст. 358 КК України, погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна вилученого в ході транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser 200» VIN-код НОМЕР_1 із номерним знаком Словацької Республіки « НОМЕР_2 », -

ВСТАНОВИВ:

Із клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області лейтенант юстиції ОСОБА_3 вбачається, що у рамках кримінального провадження № 22020070000000026, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2020 року, досліджуються обставини вчинення громадянином України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , злочинів передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 332 ч. 3 ст. 358 КК України.

Як встановлено із матеріалів кримінального провадження, уродженець Закарпатської області громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував канал незаконного переправлення через державний кордону України громадян Російської Федерації в тому числі громадян України за підробленими документами, що містять недостовірні відомості.

Зокрема, з метою отримання громадянства та паспортів громадянина Угорщини, на території Закарпатської області останній організував підроблення документів, що засвідчують про народження особи, чи її родичів на території Закарпатської області в період до 1919 р. чи в період 1919-1945 рр.

В подальшому, на підставі підроблених документів через посольства Угорщини в країнах Євросоюзу (Швеції, Іспанії), за організацією та сприянням ОСОБА_5 особи отримують громадянства Угорщини та легалізовуються на території Євросоюзу як громадяни Угорщини.

13.03.2021 року слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду в Закарпатській області, проведено санкціонований обшук в автомобілі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200» VIN-код НОМЕР_1 із номерним знаком Словацької Республіки « НОМЕР_2 » за результатом якого виявлено та вилучено сімкартку оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», із номером НОМЕР_3 .

Слідчий у клопотанні зазначає, що вказаний предмет.Ю постановою від 14.03.2021 року визнаний як речовий доказ у зазначеному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, з метою проведення подальших експертних досліджень речовиого доказу, а також для встановлення об`єктивної істини, керуючись ст. ст. 40, 100, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий у клопотанні просить накласти арешт на сімкартку оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», із номером НОМЕР_3 .

ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що вбачається з рапорту ОСОБА_7 від 18.03.2021 року.

Відповідно до ч. 1ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Під час розгляду клопотання встановлено, що СВ УСБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22020070000000026 від 24.06.2020 року, за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 332 ч. 3 ст. 358 КК України.

13.03.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області проведено проведено санкціонований обшук в автомобілі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 200» VIN-код НОМЕР_1 із номерним знаком Словацької Республіки « НОМЕР_2 » за результатом якого виявлено та вилучено сімкартку оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», із номером НОМЕР_3 , що підтверджується та відображено у протоколах обшуку від 13.03.2021 року та огляду від 14.03.2021 року, які долучені до клопотання.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українизаходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч.1 ст.170 КПКарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати,що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1ст.98КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 5ст. 171 КПК України, …У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11ст.170 КПК Українивизначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно постанови старшого слідчого 2 відділення СВ УСБ України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 14.03.2021 року вилучену в ході проведення обшуку сімкартку оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», із номером НОМЕР_3 , у відповідності до ст. 98 КПК України, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Як передбачено п. 1 та п. 2 ч. 2, ч. 3ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другоюст.173 КПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя вважає, доведеним, щовилучені предмети, речі та документи, могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що наявні достатні правові підстави для арешту майна, оскільки враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, необхідність проведення експертного дослідження.

За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше встановлення осіб винних у вчиненні кримінального правопорушення, та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово розпоряджатися вказаним майном.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що вилучені вищевказані предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, та незастосування арешту щодо цього майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.170-173,175,309,394,395 КПК України,слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22020070000000026 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 332 ч. 3 ст. 358 КК України, погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна вилученого в ході обшку транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser 200» VIN-код НОМЕР_1 із номерним знаком Словацької Республіки « НОМЕР_2 »,задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене в ході обшуку транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser 200» VIN-код НОМЕР_1 із номерним знаком Словацької Республіки « НОМЕР_2 », зокрема сімкартку оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», із номером НОМЕР_3 .

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 19.03.2021 року о 15 год. 35 хв..

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1