Постанова

від 16.03.2021 по справі 387/790/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

16 березня 2021 року м. Кропивницький

справа № 387/790/19

провадження № 22-ц/4809/530/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда Олег Валерійович, ОСОБА_2 ,

третя особа за первісним позовом - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Білоусов Вячеслав Анатолійович,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2020 року у складі судді Майстера І.П.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда Олега Валерійовича, ОСОБА_2 про скасування постанов, актів приватного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та свідоцтв про право власності.

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда О.В. перебуває зведене виконавче провадження №59366123, до складу якого входять три виконавчих листи Добровеличківського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 834203, 02 грн. Під час провадження виконавчих дій приватним виконавцем описано та арештовано майно боржника, а саме нежитлову будівлю - магазин промислових товарів загальною площею 239,5 кв. м, що розташований у АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 3521710300:50:088:0003, що знаходиться у АДРЕСА_1 , цільове призначення 03,07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа земельної ділянки 0,0554 га, на даній земельній ділянці розташований магазин промислових товарів. З метою визначення вартості вищевказаного майна приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Суб`єктом оціночної діяльності ПП Міжрегіональний консалтинговий центр Паритет 23 травня 2019 року надано звіт про визначення вартості вищевказаного арештованого майна, яка на дату складення звіту становила 1114900,00 грн. Відповідно до вказаного звіту про оцінку майна експерт оцінювач ОСОБА_3 провів натуральний огляд об`єкта дослідження, а саме магазину за адресою АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що насправді експерт-оцінювач не проводив вказаного натурного огляду. Доказом зазначеного є взагалі не досліджена частина магазину, яка прибудована до нього з правої частини, розмірами 55 кв. м, та яка взагалі ніяким чином не відображена у звіті про оцінку майна, таким чином звіт про оцінку майна є недостовірним, необ`єктивним, та таким, що не міг використовуватись для подальшої реалізації на аукціоні об`єкта оцінки. Порушення, які допущені при підготовці звіту про оцінку майна, ставлять під сумнів дійсну вартість майна, яке виставлене на аукціон, що в свою чергу тягне за собою незаконність оскаржуваної постанови та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 05 вересня 2019 року, і як похідних від цього наслідків є незаконність видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулися, серія та номер: 383 та 382, виданих 10.09.2019 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Білоусовим В`ячеславом Анатолійовичем.

У подальшому представником позивача було подано уточнення підстав позову та відповідно до оскаржуваного звіту про визначення вартості вищевказаного арештованого майна, яка на дату складання звіту становила 1114900 грн. Водночас вартість земельної ділянки під об`єктом оцінки, яка знаходиться у приватній власності площею 0,0554 га станом на 23 травня 2019 року склала 186000 грн. Після проведення уцінок, про що свідчать зареєстровані повідомлення, суму нежитлової будівлі зменшено до 650230 грн, а земельної ділянки до 130200 гривень. Торги, які проводилися ДП Сетам не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників та цінових пропозицій. Зазначено, що приватним виконавцем відповідно до вимог ст.61 Закону України Про виконавче провадження за бажанням стягувача ОСОБА_2 щодо залишення за собою нереалізованого майна 05.09.2019 складено акт та винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. Враховуючи, що загальна сума заарештованого майна становить 1294900 грн, а сума боргу 834203, 02 грн, тому різниця між вартістю нереалізованого майна підлягають стягненню з ОСОБА_2 у розмірі 460696,98 грн. Проте відповідач зазначених коштів позивачеві не сплатив.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд визнати незаконними та скасувати постанови приватного виконавця Мехеда О.В. про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу від 05.09.2019, актів приватного виконавця про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу від 05 вересня 2019 року та свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів серії та номери: №383 та №382, виданих приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Білоусовим В.А. 10 вересня 2019 року.

16 березня 2020 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні нежитловою будівлею за адресою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з нежитлової будівлі (а.с.63)

В обґрунтування заявленого зустрічного позову посилався на те, що , ОСОБА_1 втратив право користування нежитловою будівлею 10 вересня 2019 року, а власником нежитлової будівлі - магазину промислових товарів загальною площею 239,5 кв. м, що розташований у АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер 3521710300:50:088:0003, що знаходиться у АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа земельної ділянки 0,0554 га, належить ОСОБА_2 . Водночас даним приміщенням до цього часу користується ОСОБА_1 , а тому просив усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею, що розташована у АДРЕСА_1 .

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2020 року у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 з нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , загальною площею приміщення 239,5 квадратних метрів. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позову та про відмову у зустрічного задоволенні позову.

ОСОБА_2 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2020 рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

Позивач, відповідач приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда Олег Валерійович та третя особа за первісним позовом - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Білоусов Вячеслав Анатолійович у судове засідання апеляційного суду не з`явився. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. ОСОБА_4 та третя особа причини неявки суду не повідомили.

Позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням в Україні карантину та з метою попередження захворювання на ковід 19 (т.2 а.с.1146-147)

Колегія суддів визнала неявку осіб без поважних причин та постановила ухвалу про слухання справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , з`явився у судове засідання апеляційного суду та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення , а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області перебував виконавчий лист №387/1136/16-ц, виданий 08 грудня 2017 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 529409 гривень 62 копійки. Також відповідно до виконавчого листа №387/1136/16-ц, виданого 08 грудня 2017 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 5294 грн 11 коп. Також на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області перебував виконавчий лист №387/1087/17-ц, виданий 04 липня 2018 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 процентів за договором позики в сумі 296533 грн 96 коп та судові витрати в сумі 2965,33 грн (т.1 а.с.104).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 13 червня 2019 року ВП №59350395 відкрито виконавче провадження (т.1 а.с.94).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 14 червня 2019 року ВП №58518209 об`єднані виконавчі провадження №58518209 та №59350395 у зведене виконавче провадження №59366123 (т.1 а.с.96).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 04 липня 2019 року ВП №59366123 постановлено про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в розмірі 29949,92 грн (т.1 а.с.98).

Постановою від 10 вересня 2019 року ВП №59366123 виведено виконавче провадження №59350395 із зведеного виконавчого провадження №59366123 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 процентів за договором позики у сумі 296533 грн та судових витрат 2965 грн (т.1 а.с.101).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 10 вересня 2019 року ВП №59350395 виконавчий документ та авансовий внесок у розмірі 5990 повернутий стягувачу (т.1 а.с.103).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 13 червня 2019 року ВП №59350401 відкрито виконавче провадження (т.1 а.с.108).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 14 червня 2019 року ВП №59350401 приєднано виконавче провадження 59350401 до зведеного виконавчого провадження №59366123 (т.1 а.с.111).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 04 липня 2019 року ВП № 59350401 постановлено про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 529,41 грн (т.1 а.с.113).

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 10 вересня 2019 року ВП № 59350401 виведено №59350401 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 5294 грн 11 коп, а виконавчий лист повернутий стягувачу (т.1 а.с.116,118,119).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 01 березня 2019 року ВП №58518209 при примусовому виконанні виконавчого листа №387/1136/16-ц накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 (т.1 а.с.121).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 02 квітня 2019 року ВП №58518209 описано та накладено арешт на належну боржнику ОСОБА_1 нежитлову будівлю загальною площею 239,5 кв. м, реєстраційний номер 37527426, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.134-135).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 02 квітня 2019 року ВП №58518209 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП Міжрегіональний консалтинговий центр ПАРИТЕТ , який має сертифікат, виданий 24 березня 2017 року №245/17, для участі у виконавчому провадженні за №58518209 з примусового виконання виконавчого листа №387/1136/16-ц, виданого 11 грудня 2017 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 529409 грн 62 коп (т.1 а.с.137).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 17 травня 2019 року ВП №58518209 описано та накладено арешт на належну боржнику ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3521710300:50:088:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0554 га (т.1 а.с.143-144)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 22 травня 2019 року ВП №58518209 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_6 , який має сертифікат, виданий 18 травня 208 року №402/18, для участі у виконавчому провадженні за №58518209 з примусового виконання виконавчого листа №387/1136/16-ц, виданого 11 грудня 2017 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 529409 грн 62 коп (т.1 а.с.146)

Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна - нежитлової будівлі - магазину промислових товарів літ. А загальною площею 239,5 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 23 травня 2019 року оцінювачем ОСОБА_3 , вартість становить 1114900 грн (т.1 а.с.147-148).

Згідно з висновком звіту про незалежну оцінку майна, складеного оцінювачем ОСОБА_6 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ 402/18 від 18 травня 2018 року) вартість земельної ділянки, кадастровий номер 3521710300:50:088:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість земельної ділянки складає 186 000 грн (т.1 а.с.149-150).

Також встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Мехедою О.В. було тричі проведено електронні торги, що підтверджується протоколом від 22 липня 2019 року №420262, від 12 серпня 2019 року №424832 та від 02 вересня 2019 року №428905 (т.1 а.с.158,164,168).

Відповідно до акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 05 вересня 2019 року, на підставі ч.6 ст.61 Закону України Про виконавче провадження стягувану ОСОБА_2 запропоновано залишити за останнім нереалізоване майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу (т.1 а.с.174).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеди О.В. від 05 вересня 2019 року ВП№58518209 передано стягувачу ОСОБА_2 майно в рахунок погашення боргу, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 3521710300:50:088:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка та нежитлова будівля - магазин промислових товарів загальною площею 239,5 кв. м, який розташований за цією ж адресою (т.1 а.с.176).

Відповідно до свідоцтва приватного нотаріуса Кропивницького міського округу від 10 вересня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №383, виданого на підставі статті 61 Закону України Про виконавче провадження та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, оскільки торги не відбулися, стягувачу ОСОБА_7 передано нежитлову будівлю - магазин промислових товарів загальною площею 239,5 кв. м та земельну ділянку, кадастровий номер 3521710300:50:088:0003, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.59).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що процес оформлення права власності регламентований Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та віднесений до компетенції визначеного кола державних установ, однак законом передбачено відповідну процедуру для оформлення права власності, тому суд не може перебирати на себе функції установ, уповноважених державою на здійснення відповідних дій.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Визначення вартості майна боржника та оцінка майна врегульовано частинами четвертою, п`ятою та шостою статтею 57 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до положень якої у разі, якщо визначити вартість майна складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна; виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визнання вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом; звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання; після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Аналіз статті 57 Закону України Про виконавче провадження свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким у даному випадку є позивач за первісними позовними вимогами, мають право на оскарження оцінки майна. Відповідно до цієї статті виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12 липня 2001 року №2658-Ш. Залучаючи суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, виконавець діє відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження. Відсутність доказів протиправності дій виконавця щодо проведення в рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна має наслідком відсутність підстав для задоволення скарги на звіт про оцінку майна.

Приписами частини 1 статті 20 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Згідно з частиною 4 статті 3 даного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору (підставою проведення оцінки майна); звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ст.12); оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, це результат практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (ст.3).

В силу пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Згідно частин 1, 3 статті 13 вказаного Закону рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2018 року в справі №914/881/17 дійшла висновку про те, що за змістом статей 12, 32, 33 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-Ш Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснені ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом та спрямованих на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним. Законом визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не може вважатися юридичним актом, нормативно-правовим актом чи актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) будь-якого державного чи іншого органу або уповноваженої ним особи. Тому, встановлена правова природу звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів.

Частина 5 статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначає право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення виконавця про таку оцінку. Отже, у сенсі приписів даної норми учаснику виконавчого провадження надається право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця.

Судом першої інстанції встановлено, що оцінка майна боржника ОСОБА_1 мала місце у виконавчому провадженні №58518209 з виконання виконавчого листа №387/1136/16-ц, виданого Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 529409 грн 62 коп. Для проведення оцінки майна боржника в порядку частини 1 статті 20, статті 57 Закону України Про виконавче провадження постановами виконавця від 02 квітня 2019 та від 22 травня 2019 залучено суб`єктів оціночної діяльності ПП Міжрегіональний консалтинговий центр ПАРИТЕТ в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які за результатами своє практичної діяльності надали Звіт про незалежну оцінку майна, де станом на дату оцінки визначили вартість належного боржнику нерухомого майна. Вказані результати визначення вартості нерухомого майна направлені поштовими повідомленнями про вручення стягувачу ОСОБА_2 та боржнику ОСОБА_1 , які отримані ними особисто (т.1 а.с.151).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будучи незгодним з результатами оцінки майна, ОСОБА_1 не замовив та не надав виконавцю рецензування звіту про оцінку майна, яке б містило висновки щодо повноти та обґрунтованості проведеної оцінки, не подав виконавцю і мотивованих заперечень проти звіту, не звертався до суду в порядку частини 5 статті 57 Закону України Про виконавче провадження зі скаргою на звіт про оцінку майна, що саме по собі виклює оскарження дій виконавця щодо, зокрема, неприйняття рецензування звіту, заперечень на звіт тощо.

Дійсно, ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом про скасування постанов, актів приватного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та свідоцтв про право власності, при цьому дій, бездіяльності виконавця не оскаржує, що не узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 березня 2019 року в справі №821/197/18/4440/16, відповідно до якого оцінку майна не може бути оскаржено окремо від оскарження дій державного виконавця.

Зокрема, правильним є висновок про те, що оскаржувані дії приватного виконавця в частині протиправності проведення електронних торгів та факту нестягнення приватним виконавцем різниці між вартістю майна та сумою боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом в сумі 460696, 98грн, мають окремий предмет оскарження.

Відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України Про виконавче провадження сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Частиною восьмою статті 19 Закону України Про виконавче провадження визначено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Як убачається з письмових доказів по справі ОСОБА_1 не було вчинено жодних самостійних дій по реалізації свого нерухомого майна для виконання рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області, яке було ухвалено ще 02 жовтня 2017 року.

Частиною 9 статті 61 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Встановлено, що сума боргу за зведеним виконавчим провадженням №59366123 до складу якого входять три виконавчих листа №387/1136/16-ц, №387/1136/16-ц, №387/1087/17, складає 834 201 грн 44 коп. Відповідно до протоколу №428905 ціна третіх електронних ціною третіх електронних торгів складає 780 430 грн (т.1 а.с.90, 104, 119, 168).

Отже, правильним є висновок суду, з яким погоджується колегія суддів, що вартість нереалізованого майна не перевищує суми боргу, що не суперечить статті 61 Закону України Про виконавче провадження , а протиправність оскаржуваних актів приватного виконавця про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу від 05 вересня 2019 року не встановлено, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обраний ОСОБА_2 спосіб захисту є ефективним і таким, що відповідає нормам діючого законодавства, оскільки усунення позивачу перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, що знаходиться у АДРЕСА_1 , шляхом виселення з нього відповідача ОСОБА_1 призведе до відновлення його права власності, яке включає в себе права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Встановлено, що право власності ОСОБА_7 на нежитлову будівлю - магазину промислових товарів загальною площею 239,5 кв. м, та на земельну ділянку, кадастровий номер 3521710300:50:088:0003, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №235075858 та №235074708 (т.2 а.с.93-98).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів та вказано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.1 ст.319 та ч.1 ст.321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У разі порушення своїх прав власник згідно зі статтею 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч.3 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним і таким, що відповідає нормам діючого законодавства, оскільки усунення позивачеві за зустрічним позовом перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, а саме магазином, що знаходиться у АДРЕСА_1 , шляхом виселення з нього відповідача ОСОБА_1 призведе до відновлення права власності позивача, яке включає в себе права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2020 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 березня 2021 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C .М. Єгорова

В.В. Черненко