Ухвала

від 25.03.2021 по справі 920/531/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/531/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Укрсиббанк

на рішення Господарського суду Сумської області

(суддя - Резніченко О.Ю.)

від 23.09.2020,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Мальченко А.О., судді -Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)

від 03.02.2021,

у справі за позовом Акціонерного товариства Укрсиббанк

до Глухівської міської ради Сумської області

про стягнення 25 430,91 доларів США (станом на 22.05.2020 за курсом НБУ еквівалентно 680 782,92 грн),

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Укрсиббанк звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Глухівської міської ради Сумської області, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 25 430,91 дол. США та судовий збір у розмірі 10 211,14 грн шляхом звернення стягнення на майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни за такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту, в забезпечення виконання зобов`язань за яким 03.10.2008 між АТ Укрсиббанк та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за яким банку в іпотеку було передано вказану квартиру, що належала останній на праві власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, на момент її смерті існувала прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 19 708,78 дол. США та заборгованість по нарахованих до 04.07.2013 та не сплачених процентів у розмірі 1 487,85 дол. США. Оскільки на підставі рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2018 у справі № 576/2342/18 спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 у вигляді спірної квартири визнано відумерлою та передано Глухівській міській раді, остання як власник відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №920/531/20 у задоволенні позовних вимог АТ Укрсиббанк відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли висновку, що позовні вимоги АТ Укрсиббанк є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що відповідач не здійснив державної реєстрації за собою права власності на спірну квартиру, відтак не набув прав на відумерлу спадщину у вигляді нерухомого майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_1 , що давало б позивачеві право заявляти вимоги до відповідача.

10.03.2021 АТ Укрсиббанк звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №920/531/20 і просило вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення стягнення 25 430,91 доларів США (станом на 22.05.2020 за курсом НБУ еквівалентно 680 782,92 грн), що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (1 135 000,00 грн). При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки висновок Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 1277 Цивільного кодексу України відсутній.

У зв`язку з викладеним, позивач також вказує, що справа має виняткове значення для останнього.

Розглянувши наведені скаржником доводи в обґрунтування наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими. По суті всі доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи та в цілому до заперечення результату розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи, отже наведені у касаційній скарзі мотиви не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у справах з ціною позову менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, а отже й підстави для відповідних висновків у суду касаційної інстанції відсутні.

Суд зауважує, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхід-ності переглянути зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, однак Вер-ховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є дже-релом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ Укрсиббанк на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №920/531/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відтак, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №920/531/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Укрсиббанк на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Укрсиббанк на рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі №920/531/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

І. Кондратова