ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
25 березня 2021 року м. Київ № 826/16540/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної податкової служби України про роз`яснення судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Октан до Державної податкової служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 року по справі №826/16540/16 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Октан .
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо невнесення до системи електронного адміністрування залишків пального, які зазначені в Акті інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01 березня 2016 року товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Октан .
Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві включити до системи електронного адміністрування залишки пального, які зазначені в Акті інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 01 березня 2016 року товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Октан .
Також постановлено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Октан витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) гривень.
15 грудня 2020 року Державною податковою службою України подано до суду заяву, в якій просить роз`яснити механізм, порядок та спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 року, у зв`язку із зміною законодавчого регулювання порядку реалізації пального та спирту та запровадженням нового програмного забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В даному випадку, суд вважає за необхідне вирішити питання про роз`яснення рішення суду в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву про роз`яснення рішення та матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Порядок роз`яснення судового рішення визначений статтею 254 КАС України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 вищезазначеної статті КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Так, суд приходить до висновку, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без його виправлення.
Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства роз`ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02 травня 2019 року у справі №9901/162/19.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі при його виконанні, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Проте, ознайомившись із заявою Державної податкової служби України, суд приходить до висновку, що заявник просить не роз`яснити судове рішення з посиланням на його нечіткість, неясність чи невизначеність, а просить роз`яснити та оцінити належність способу і порядку його виконання, що виходить за межі ст. 254 КАС України.
Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Державної податкової служби України про роз`яснення рішення суду від 11.12.2017 року у цій справі, яке є зрозумілим за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення, а тому роз`яснення не потребує.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Державної податкової служби України про роз`яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року у справі №826/16540/16.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2021 |
Оприлюднено | 29.03.2021 |
Номер документу | 95813009 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Келеберда В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні