Ухвала

від 25.03.2021 по справі 640/3513/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

25 березня 2021 року м. Київ № 640/3513/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Алтана

до Антимонопольний комітет України, Державна казначейська служба України

про визнання протиправним та скасування рішення від 05.02.2021, визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Системою КП ДСС встановлено, що через підсистему Електронний суд 12.02.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельної компанії Алтана надійшли матеріали позовної заяви до Антимонопольного комітету України, Державної казначейської служби України про визнання незаконним та скасування рішення, відшкодування заподіяної шкоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 р. позовну заяву ТОВ Інженерно-будівельна компанія Алтана залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків.

Вимоги ухвали суду від 22.02.2021 р. позивачем виконано, недоліки усунуто.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому слід зазначити, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Суд звертає увагу на те, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі та визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть, тобто зміст, і характер даного спору.

Відповідно до статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У той же час, згідно пункту 7 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Отже, при цьому слід зазначити, що як вимоги Господарського процесуального кодексу України, так і положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають розгляд окремих категорій справ за участю органу державної влади - Антимонопольного комітету України поза межами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що за предметом процедури закупівлі UA-2020-12-22-021844-с Будівництво будівлі дошкільного навчального закладу та початкової школи за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород . Перша черга будівництва. Дошкільний навчальний заклад між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (02093, м. Київ , вул. Бориспільска, 40-А, код ЄДРПОУ 14323014) як замовником та Корпорацією Будівельник (04123, місто Київ, вул. Осиповського, будинок 9, код ЄДРПОУ 43651494), як підрядником за результатами відкритих торгів укладено договір будівельного підряду на капітальне будівництво від 16.02.2021 р. №51, що слідує із сайту електронних закупівель РгоZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-22-021844-c).

З наведеного вбачається, що зазначений договір не відповідає вказаним у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України ознакам та визначенню адміністративного договору, оскільки не укладається з метою делегування або контролю та/або владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, а лише врегульовує паритетні відносини сторін, з метою надання певних послуг.

Статтею 18 Закону України Про здійснення державних закупівель встановлено порядок оскарження процедур закупівлі.

Відповідно до частини 4 статті 18 цього Закону встановлено, що скарги подаються до органу оскарження не пізніше 10 днів з дня, коли суб`єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, генерального замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.

Пунктом 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Таким чином, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені судом, та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що даний позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно - правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 та у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18.

Зважаючи на викладене, Суд вважає, що спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Отже, позивачу для захисту порушеного права необхідно звернутися із належним способом захисту в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 170, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295-297 цього Кодексу.

Суддя Я.І. Добрянська